Марсохід NASA Curiosity зробив дивовижне відкриття, поки повільно підіймався схилами гори Шарп. Вчені говорять, що ровер виявив великі поклади вуглецю, сховані в природних карбонатах. Це може звучати як щось геть звичайне, але насправді ця знахідка може стати важливим шматочком головоломки, на яку перетворилися пошуки давнього життя на Червоній планеті.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Природні карбонати утворюються, зокрема, при взаємодії вуглекислого газу з водою та гірськими породами, що робить їх важливим маркером умов, які колись існували в цьому середовищі. Вчені вже помічали ці мінерали на Марсі раніше. Дані щодо них надавали марсоходи на поверхні, орбітальні апарати згори, і навіть марсіанські метеорити, що долетіли до Землі. Але вчені говорять, що останні дані Curiosity додають нові цікаві деталі до загальної картинки.
“Це говорить нам про те, що планета була придатною для життя і що моделі придатності для життя є правильними”, – заявив провідний автор дослідження Бен Тутоло з Університету Калгарі.
Мінерали, знайдені марсоходом, ймовірно, утворилися в надзвичайно сухих умовах в результаті хімічних реакцій між водою і гірською породою з подальшим процесом випаровування. Цей процес вказує на час, коли Марс мав досить щільну атмосферу, багату на вуглекислий газ, щоб підтримувати рідку воду на поверхні. Однак, коли атмосфера ставала все більш розрідженою, вуглекислий газ почав переходити в гірські породи.
Одним з видатних мінералів у новому відкритті Curiosity є сидерит, знайдений у напрочуд великій кількості, від 5 до 10% за вагою, поряд із солями, які легко розчиняються у воді. “У ширшому сенсі планета була придатною для життя до цього часу, але потім [вуглекислий газ], який зігрівав планету, почав випадати в осад у вигляді сидериту, що, ймовірно, вплинуло на здатність Марса залишатися теплим”, – додав Тутоло.
Що робить цю знахідку ще цікавішою, так це наявність метагідроксидів заліза в тих же відкладеннях. Вони вказують на те, що колись на Марсі також міг існувати вуглецевий цикл, схожий на земний, коли частина вуглекислого газу в гірських породах поверталася назад в атмосферу. Це відкриття тісно пов’язане з дослідженнями, які проводяться на Землі. Зокрема, Бен Тутоло вивчає різні способи боротьби зі зміною клімату шляхом перетворення антропогенного вуглекислого газу на стабільні природні карбонати, по суті, утримуючи вуглець у гірських породах.
“Те, що ми намагаємося зробити на Землі для боротьби зі зміною клімату, природа, можливо, вже зробила на Марсі, – каже він. – Вивчення механізмів утворення цих мінералів на Марсі допомагає нам краще зрозуміти, як ми можемо зробити це тут. Вивчення краху минулого Марса з його теплими днями та рідкою водою також говорить нам про те, що придатність до життя є дуже крихкою річчю”.
Читайте також:
- Токсичний марсіанський пил становить серйозну небезпеку для майбутніх місій
- Космічні апарати місії NASA PUNCH передали перші знімки