Космічний телескоп Вебба зробив черговий неймовірний знімок в середньому інфрачервоному діапазоні, на якому представлена вмираюча зірка в серці планетарної туманності NGC 1514. Вона знаходиться в сузір’ї Тельця приблизно на відстані 1500 світлових років від Землі. Кільця навколо туманності було відкрито у 2010 році, але лише зараз вчені можуть всебічно дослідити турбулентну природу цього об’єкта.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
До такого стану туманність йшла щонайменше 4000 років, і ця сцена продовжуватиме змінюватися ще багато тисячоліть. У центрі – дві зорі, що рухаються по щільній, витягнутій дев’ятирічній орбіті, і вони оточені пиловою дугою, підсвіченою помаранчевим кольором. Одна з цих зірок, яка колись була в кілька разів масивнішою за наше Сонце, і відіграла головну роль у створенні цієї сцени.
Спостереження Вебба показують, що туманність знаходиться під кутом 60°, що робить її схожою на бляшанку, в яку щось наливають. Але набагато ймовірніше, що NGC 1514 має форму пісочного годинника. Натяки на “талію” можна знайти біля верхнього лівого і нижнього правого кутів, де пил має яскравий помаранчевий колір і переходить у неглибоку V-подібну форму.
Два кільця туманності освітлені нерівномірно і більш розсіяні внизу ліворуч і вгорі праворуч. Вчені вважають, що кільця в основному складаються з дуже маленьких пилинок, які, потрапляючи під ультрафіолетове світло білої карликової зірки, нагріваються настільки, що телескоп Вебба може їх виявити. Окрім пилу, телескоп також виявив кисень у центрі.
Але особливо цікаво те, чого телескоп не виявив. Наприклад, у планетарних туманностях зазвичай зустрічаються вуглець і його складніші різновиди, поліциклічні ароматичні вуглеводні. Але саме в NGC 1514 їх не виявлено. Складніші молекули могли не встигнути сформуватися через орбіту двох центральних зірок, які змішали викинутий матеріал. Простіший склад також означає, що світло від обох зірок сягає набагато далі, тому ми й бачимо слабкі, схожі на хмари кільця.
А як щодо яскравої блакитної зорі внизу ліворуч? Вона насправді не є частиною цієї сцени та розташована ближче до нас.
Ця планетарна туманність вивчається астрономами з кінця 1700 років. Але тоді, у 1790 році, астроном Вільям Гершель не зміг розділити побачене на окремі зірки в скупченні, на відміну від інших об’єктів, які він каталогізував. На щастя, зараз у науковців є телескоп Вебба, тож ми можемо побачити значно більше.
Читайте також:
- Космічний телескоп Вебба зафіксував рідкісне кільце Ейнштейна
- Вчені покращили архівний знімок телескопа Габбл: що вийшло в результаті