27 квітня 2000 року на Форумі розробників USB-IF було представлено роз’єм USB 2.0, який вивів цей інтерфейс у мейнстрім, особливо завдяки надзвичайно високій (на той час) швидкості передачі даних — 480 Мбіт/с — за допомогою Hi-Speed USB. Це було в 40 разів швидше, ніж обмеження USB 1.1 у 12 Мбіт/с, і навіть швидше, ніж перша реалізація Apple свого власного роз’єму FireWire 400. Що ще важливіше, його реалізація була дешевшою, ніж останнього, що робило його привабливішим для виробників материнських плат.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Попри те, що стандарт був випущений у 2000 році, пройшло ще кілька років, перш ніж виробники ПК почали встановлювати USB 2.0 на свої пристрої. Першою компанією, яка його впровадила, стала VIA з її Southbridge VT8235 з чипсетами P4X333 і KT333 у 2002 році, а Apple пішла за її прикладом у 2003 році, випустивши Mac з USB 2.0. Лише у 2004 році Intel випустила чипсет Pentium 4 з підтримкою USB 2.0, попри те, що саме ця компанія була однією з перших, хто почав розробку першого стандарту USB.
Крім того, на момент виходу USB 2.0 не було широкої підтримки драйверів. Windows XP знадобилося майже рік, щоб підтримати цей стандарт, коли Microsoft випустила Service Pack 1 в серпні 2002 року. Лише з випуском Windows 2000 Service Pack 4 в червні 2003 року старі операційні системи змогли скористатися перевагами вищої швидкості USB 2.0. Windows 95 і 98, які на початку століття були ще досить популярними, взагалі не отримали вбудованої підтримки USB 2.0, хоча Windows 98 Second Edition (SE) підтримувала сторонні драйвери для цього стандарту.
USB 2.0 допоміг замінити паралельні та послідовні порти, що використовувалися для підключення периферійних пристроїв до комп’ютера. Ці старі роз’єми були досить великими і болісно повільними, причому найвища швидкість передачі даних першого з них була обмежена приблизно 20 Мбіт/с, а другого — лише 256 Кбіт/с. Крім того, USB 2.0 є значно компактнішим за старі стандарти, які використовували набагато більше контактів і не мали переваг USB.
Це зробило USB 2.0 набагато зручнішим у використанні. У поєднанні з дешевшими ліцензійними витратами, виробникам було цілком логічно впровадити USB 2.0 як основний спосіб підключення периферійних пристроїв і передачі даних між пристроями. USB-IF також випустила кілька менших типів роз’ємів для USB, включаючи USB Mini і USB Micro, що зробило їх зручними для використання на більш портативних пристроях, таких як смартфони та планшети.
Сьогодні USB-4 версії 2.0 є найшвидшим доступним стандартом USB. Він забезпечує швидкість передачі даних до 80 Гбіт/с, що є важливим вдосконаленням, оскільки з кожним роком ми виробляємо все більше даних. Проте стандарт USB 2.0 залишається широко використовуваним, особливо для периферійних пристроїв, які не потребують швидкої передачі даних, таких як миші та клавіатури. Навіть найновіший iPhone 16e, який є останньою бюджетною моделлю Apple, обмежений швидкістю USB 2.0. Отже, попри те, що стандарту USB 2.0 вже чверть століття, він ще попрацює.
Читайте також:
- Thunderbolt 5 проти Thunderbolt 4: все, що потрібно знати
- Що таке MIL-STD 810H: характеристики стандарта, випробування, де використовується