Років 20 тому жанр quest тягнувся на плечах буквально декількох розробників з видавцями. На Заході це був, зрозуміло, LucasArts з незабутніми Full Throttle, Monkey Island і Grim Fandango. А ось в СНД нішу чудовою класики міцно зайняла маловідома тоді, та й сьогодні компанія S.K.I.F., яка під патронажем трохи більше відомого видавця «Бука» народила в 1998 році гру «Петька и Василий Иванович спасают Галактику». Цей шедевр недавно був перевиданий і продається в Steam за приємною ціною, і я не міг не спробувати перевидання на міцність.

Red Alert по-нашому

Перш за все повідомлю – ПиВИЧ не є для мене грою дитинства. У моєму дитинстві були Dune 2000, Heroes of Might and Magic III і DOOM, квести наш старенький ПК обходили стороною. Звернутися на інтелектуально-логічну сторону геймдева мені довелося відносно недавно, коли я прийшов в «Шпиль!» на правах рядового учасника, який окупував мобільну рубрику, і писав іноді огляди на ігри більш серйозні.

Там я одного разу зайнявся оглядами ігор Daedalic Entertainment – а цей розробник нині величається мало не спадкоємцем LucasArts – і всерйоз зарився в серію Deponia. Зрозуміло, мені доводилося часто користуватися гайдами, щоб пройти далі, однак при цьому я реально хотів дізнатися продовження історії. Як вирішиться доля Руфуса і Гоал, чи зможе ледачий практично антигерой завоювати серце красуні і врятувати світ? У цьому полягає сила гарного квесту – навіть якщо ти не любиш головоломки а-ля «встав Пупсеня в Вупсеня, щоб ослик з’їв суслика і виплюнув паукана», все одно проходити далі хочеться, все одно історія чіпляє.

«Петька и Василий Иванович спасают Галактику» – це масло трохи з іншого тіста. Це в першу чергу гумористичний квест. Депоніт теж схожа на цю справу за жанром, проте гумор там значно тонший, ситуативний і в основному базується на головному персонажі. ПіВІЧ практично зібраний з різноманітних анекдотів про Чапаєва, які варіюються від звичайних до істерично смішних, і розбавляє це душевністю – вже вибач за розпливчастий термін.

Почому історія для народу?

Втім, не буду забігати надто в майбутнє – це прерогатива Марті МакФлая. Краще розповім про сюжет гри. Отже, недалеке минуле, планета Земля, територія майбутнього СРСР. Дідусь Ленін тоді був навіть занадто живий, і, як співав Сергій Трофімов, «підвів під нові поняття» половину Царської Росії. Проти нього виступили білогвардійці – і на цьому короткий курс історії я б закінчив, якби не одне АЛЕ.

Виявляється, наш Місяць – не просто булижник в космосі, а космічний корабель, який містить в собі безліч прибульців, котрі перебувають в стані анабіозу. І постріл з крейсера «Аврора», який визначив початок «октябгьской геволюціі», потрапив акурат в систему підтримки сну. Прибульці прокинулися і вирішили захопити світ. Землю, тобто. І випадково їм попалася в інопланетний бінокль крихітне село Гадюкіни, де на паркані між обсценщіни з трьох букв і вказівок, хто саме на селі занепала жінка, красувався напис «Гадюкіни – пуп Землі». А звідки ж починати завоювання, а то й з пупа?

Мабуть, звідки завгодно, але тільки не з пупа, адже потрапили війська-завойовники акурат на культових героїв – Василя Івановича Чапаєва, його вірного помічника Петьку і femme fatale передсовкового розливу, Аньку-кулеметницю. Ці персонажі встали в Гадюкіно, оскільки село якраз по центру перерізала лінія фронту, і по той бік річечки окопалися боягузливі біляки. А, і ще у героїв вкрали прапор Червоної Армії, а гаркавий дідусь в кепці намилився перевірочку влаштувати в затхлому Гадюкіно. Ну просто сценарій Гамлета, а не сюжет гри!

Пригоди людини-анекдоту

Сценарій «Петька и Василий Иванович спасают Галактику» важливий в тому числі і тому, що налаштовує на правильний лад. Це гра-анекдот, дурна, мультяшна, місцями вульгарна, і при цьому шикарно озвучена, опрацьована до дрібниць і прекрасно виглядає навіть зараз. Що ж може завадити сьогодні насолодиться такої чудової грою? Що в перевиданні не пройшло перевірку часом?

В якійсь мірі гра є капсулою часу з консервованим гумором 2000-х років. Геймплей і стиль теж вельми старомодні. Хоча, на відміну від, скажімо, Grim Fandango, тут з більшістю предметів можна зробити купу дій – в залежності від того, який режим взаємодії був обраний. Це так зване стандартне управління.

Спрощений режим прибирає коліщатко вибору і прив’язує його шматок на об’єктах взаємодії. Якщо раніше потрібно було спочатку вибрати «рот» і застосувати його на Анку (як би фізіологічно непотребно це не звучало), то тепер спочатку натискаємо на Анку, а потім вибираємо її рот. І це звучить ще більш непотребно, мені здається. Суть в тому, що тепер найнепотрібніші з дій прибрані, і новачкам буде легше взаємодіяти з грою.

«Фурманов – су… суворий товариш!»

Грати в «Петька и Василий Иванович спасают Галактику» можна не стільки заради сюжету, скільки заради самих персонажів. Періодично вони виробляють невеликі сценки – Петька врубує трансформатор, і Василь Іванович підриває звалище самим собою, або Василь Іванович пригощає Петьку розривними сигарами, лякаючи оного пістолетом… Це важлива частина гумору, тому що намальовано все дуже класно, чітко і пружно, якщо так можна сказати .

Графіку в перевиданні підтягнули відчутно – не так, як в HoMM 3 нової версії. На FHD-моніторі діагоналлю 23 дюйма грати приємно, пікселі не ріжуть око. А деякі стримери і зовсім в 4K гру запускали без кривавих сліз. Як для спрайтові гри, це… знаменно. Чи є у перевидання «Петька и Василий Иванович спасают Галактику» недоліки? Я не зустрів жодного. Гра йде плавно, не глючить, не гальмує, анімації не заїдають, управління м’яке – навіть вильотів я не помітив! І, що парадоксальніше за все, не потрібно було лізти в параметри сумісності, хоча старі ігри, та й деякі перевидання, цим грішать.

Підсумки по «Петька и Василий Иванович спасают Галактику»

Ця гра не дарма є класикою. Вона забавна, цікава, захоплююча для очей, персонажі ши-кар-ні, що запам’ятовуються, діалоги чудово озвучені і різноманітні. Навіть такий «любитель» квестів, як я, з задоволенням проходить її, навіть не заради головоломок, а заради гумору і нової порції взаємодій. І я не можу судити ПіВІЧ як квест, проте легко ставлю їй найвищий бал, як просто захоплюючою і якісної гри. До того ж – перевидання, за що Буке окремий уклін.

Гру «Петька и Василий Иванович спасают Галактику» можна купити в Steam або в цифровому магазині Буки, де також присутній Deluxe-видання гри, смачності inside. А якщо тебе цікавлять інші ретро-огляди ігор від Буки, не пропусти підбірку з п’яти пост-апокаліптичних ігор, которі я оглянув недавно. Не соромся висловлювати свою думку про текст і про гру. Адже ми не техпідтримка, нам ДІЙСНО важливо твоя думка.