Вихід більш доступної альтернативи серії Huawei P30 від бренду Honor нарешті трапився в повній мірі. Не так давно я розповідав про базовий флагман Honor 20 і припустив, що деякі його недоліки можуть бути виправлені в Pro-версії смартфона. І ось сьогодні ми і постараємося з’ясувати, чи провели роботу над помилками в Honor 20 Pro. А може все зміни несуттєві? Будемо розбиратися!
В Україну Honor 20 Pro приїхав трохи пізніше звичайного Honor 20. Вартість «Прошки» – 14999 гривень (або $596), що на 2000 гривень ($80) більше, ніж просять за стандартну «двадцятку». Різниця в ціні мені здалася зовсім невеликою. Але не виключено, що хтось якраз зараз роздумує: а може не переплачувати і витратити заощаджене на ті ж аксесуари?
І не відходячи від каси я відразу ж поспішаю повідомити, що обидві новинки бувають тільки в фіксованих конфігураціях обсягів пам’яті. Honor 20 – 6/128 ГБ, а Honor 20 Pro – 8/256 ГБ. Якщо для вас важливий великий накопичувач – то тут вибір очевидний. Сховища у смартфонів не розширюються, хоча комусь і 128 ГБ буде з надлишком. Але розкривати всі карти відразу я не буду – давайте підемо по порядку.
Комплектація Honor 20 Pro абсолютно не відрізняється від молодшої версії. У коробці можна знайти смартфон, адаптер живлення Huawei SuperCharge (потужністю 22,5 Вт), кабель USB/Type-C, перехідник з Type-C на 3,5-мм і прозорий силіконовий чохол.
Чохол досить звичайний, але містить всі необхідні отвори і добре закриває виступаючий блок камер. Правда, бортики навколо екрану хотілося б вище. Але захистити смартфон на початковому етапі від подряпин він зможе без проблем.
Зазначу відразу, що в цьому огляді я буду вкрай часто посилатися на огляд Honor 20, так що рекомендую прочитати і його. Тому що схожих моментів у них дуже багато, але і відмінності згадуватися природно теж будуть.
Я вже неодноразово згадував, що мені набрид, схожий на краплю виріз, через те що він зустрічається ну просто скрізь. Тому отвори в екрані – подобаються більше, а екрани зовсім без вирізів – взагалі ідеальний варіант. Але тут виріз компактний (діаметром 4,5 мм), розташований зліва, через що в «правильній» горизонтальній орієнтації не заважає ні в іграх, ні при перегляді відео.
Всього їх може бути два: Phantom Blue і Phantom Black. У нас на тесті – перший і в Україні поки що буде доступний саме такий варіант.
Рамка просто пофарбована в синій колір, зроблена звичайно з металу. Спереду і ззаду – скло, як і в молодшого брата. Втім, є одна маленька особливість в цій, на перший погляд, ідентичній конструкції. У Honor 20 Pro скельце ззаду зістиковано прямо з металевою рамою, а в Honor 20 – між цими двома компонентами є ще і пластикова деталь.
Смартфон покритий добротним олеофобним покриттям ззаду. Воно ж є на захисній плівці спереду, яка, до речі, наклеєна на гаджет з коробки – приємно. Чіпкість в такому випадку, звичайно ж, середня і тому пристрій може скочуватися з похилої поверхні. Але ситуація не плачевна і без чохла обійтися можна. Правда, тоді стає вразливим блок камер.
Зібраний Honor 20 Pro просто ідеально, як і очікувалося. Але ось вологозахист, хоча б самий базовий, в цьому апараті теж вирішили проігнорувати. Практична сторона корпусу – на четвірку. Відбитки видно, нехай і не дуже сильно, а пил біля блоку камер збирається досить активно.
З цієї частини від простої «двадцятки» Pro-шка нічим не відрізняється. На фронтальній панелі – врізана фронтальна камера, трохи правіше в рамці – датчик освітленості. Під невеликим кутом в центрі розмістився розмовний динамік. Зліва під загальною з ним решіткою – світлодіод для повідомлень. Поле знизу нічого корисного в собі не містить.
Справа знаходиться клавіша регулювання гучності, а під нею – кнопка живлення, яка за сумісництвом виконує функцію сканера відбитків пальців. Зліва ж – слот під дві картки nanoSIM-формату. Розширити пам’ять в смартфоні можна, ну і нехай.
Нижня грань з головним мікрофоном, портом USB Type-C і мультимедійним спікером. На верхній є другий мікрофон для системи шумозаглушення і віконце з датчиком наближення. Останній найчастіше плутають з ІЧ-передавачем, тому що дуже на нього схожий.
На задній стороні корпусу зверху зліва – овальний блок з трьома модулями камер і системою фокусування. Там же під камерою заховані лазерні датчики, а не просто виробник нераціонально використовує місце. Поруч з ним знаходиться чорна смужка схожої форми з четвертим віконцем і спалахом. Також – написи з основними параметрами основної камери. Внизу – логотип у вигляді напису Honor і інші службові значки та маркування.
HHonor 20 Pro трохи набрав в габаритах, в порівнянні зі звичайною версією. Але різниця не суттєва. За розмірами корпус став трохи вище (154,6 мм проти 154,3 мм) і трохи товще (8,4 мм проти 7,9 мм). Маса, очікувано, теж зросла (182 г проти 174 г).
У повсякденному використанні приріст взагалі не відчувається. Сам смартфон тактильно навіть трохи приємніше, через більш закруглене заднє скло. Більшого або чогось нового не скажу – кнопки знаходяться на тих же зручних для використання положеннях, кути корпусу долоню не напружують.
За особистим відчуттям дисплей Honor 20 Pro точно такий же, як і в Honor 20. Хіба що при прямому і пильному порівнянні може бути мінімальна різниця в калібруванні при однакових налаштуваннях, але це таке.
За параметрами маємо наступний набір: діагональ 6,26″, співвідношення сторін 19,5:9, матриця – виконана за технологією LTPS (трохи вдосконалений IPS зі зменшеним енергоспоживанням). Роздільна здатність дисплея Full HD+ (2340×1080 пікселів), щільність пікселів – ті ж самі 412 точок на дюйм.
Але повторюся, що використання IPS – це зовсім не недолік Honor 20/20 Pro. Адже у когось можуть просто втомлюватися очі, та й взагалі, вибір – це завжди добре і він повинен бути. Що стосується екрану, то я знову ж нічого нового про нього не скажу – яскравий, контрастний, насичений. Кути огляду непогані, але темні тони під діагоналлю – вицвітають. Інших претензій до цього дисплею у мене немає.
За доступними налаштуваннями – ніякої різниці, набір той же. Можна змінити колірний режим зі звичайного на яскравий (тоді кольори будуть дуже насиченими) і поправити температуру екрану. Захист зору – набуття екраном жовтого відтінку для зниження навантаження на очі в темряві. Роздільна здатність екрану – розумне або ручний вибір, потрібно для енергозбереження. Повноекранне відображення примусово розтягує додатки на весь екран, якщо розробник про це не подбав. І останнє – можливість приховати отвір в екрані грубою заливкою чорним кольором верхньої області. Або ж ручний вибір показати/заховати для кожного встановленого додатка.
Усередині Honor 20 Pro використовується топове на даний момент залізо компанії Huawei – власна 7-нм SoC HiSilicon Kirin 980. Процесор 8-ядерний: 2 високопродуктивних ядра Cortex A76 з частотою 2,6 ГГц, 2 ядра Cortex A76 з максимальною частотою 1,92 ГГц і ще 4 ядра Cortex A55 з тактовою частотою 1,8 ГГц. Графічна підсистема представлена прискорювачем Mali-G76 MP10.
У синтетиці – цифри беззаперечно отримуємо круті. Але нагадаю, що є спеціальний продуктивний режим, в якому рівень потужності підвищується. А різницю в тестах ви могли побачити вище. Знову ж – бачимо перевагу в троттлінг-тесті. Так що для ігор – цей режим дуже рекомендується до застосування.
Але якщо за частиною платформи Honor 20 такий же, як і 20 Pro, то по пам’яті вони відрізняються. І 20 Pro в цьому плані виглядає більш виграшним варіантом, тому що тут обсяги просто величезні, як для смартфона за такі гроші. Цілих 8 ГБ оперативної пам’яті – комусь потрібно більше? Зрозуміло, що цього вистачить просто для всього і явно не на один рік.
Флеш-накопичувач в Pro-версії вдвічі більше – аж на 256 ГБ, чого теж я вважаю ну просто з головою. І я слабо уявляю, що можна зберігати на смартфоні в такій кількості. У мене в комп’ютері SSD такого ж обсягу, про що ми говоримо взагалі. Вільно для користувача, звичайно ж, трохи менше – 229, 84 ГБ. Але коли гігабайти перевалюють за дві сотні, чи так це важливо? Розширити пам’ять не можна, але дуже малоймовірно, що з таким-то накопичувачем комусь реально може знадобитися слот для карти пам’яті.
Звісно, що з таким апаратним обладнанням було б вкрай дивно спостерігати проблеми з працездатністю інтерфейсу або додатків. Він, як і в звичайній версії, працює чудово, що в режимі стандартної продуктивності, що в максимальній.
З іграми теж все здорово – смартфон тягне будь-який сучасний тайтл на максимальній графіці і з відмінним показником FPS. Центр ігор (для активації GPU Turbo 3.0) задіяний під час вимірів не був. У всіх іграх нижче були викручені максимально можливі параметри графіки, тести проводилися за допомогою Gamebench:
Камери в Pro-версії трохи удосконалили, замінивши, наприклад, ледве не даремний датчик глибини повноцінним телефото-модулем. Плюс попрацювали над стандартним сенсором і тепер набір з 4 камер виглядає так:
Відразу по змінам: основний модуль, як бачите, з рекордною для смартфонів світлосилою, а ще йому прикрутили оптичну стабілізацію. Телевик забезпечує 3-кратне наближення, і що важливо – у нього теж в розпорядженні оптична система стабілізації. Надширококутний модуль начебто той же, крім апертури – тепер f/2.2, а не f/2.4. Ну і макро-об’єктив – не зазнав змін зовсім. Якщо кому цікаво – DxOMark протестували камеру смартфона і оцінили її в щедрі 111 балів, як і OnePlus 7 Pro. У їхньому рейтингу вище тільки Samsung Galaxy S10 5G, Huawei P30 Pro і Samsung Galaxy Note 10+ 5G. Але що ж насправді?
Камера — досить хороша, зокрема вдень. На вулиці отримуємо відмінну деталізацію і непоганий динамічний діапазон. У приміщенні дрібні деталі замилює шумодав, але в цілому знімки виглядають в більшості випадків пристойно. А ось пізно ввечері кадри в авторежимі згладжуються вже дуже сильно. В особливо складних сценах не рятує навіть покращена світлосила, хоча свою справу вона робить, безумовно. Для маломальского виправлення ситуації раджу додатково включати нічний режим. В такому випадку фото виглядають вже трохи краще, як мені здається. Але і на створення одного кадру буде йти більше часу.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Надширококутний модуль фотографує очікувано простіше, якщо дивитися на загальні передачу кольорів і якість. При хорошому освітленні глазок справляється з основним завданням – захоплює багато об’єктів в одному кадрі. При слабкому світлі – у нього це виходить середненько.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Телевик забезпечує зйомку з 3-кратним оптичним наближенням, 5-кратним гібридним (теле+цифра) і аж до 30-кратного наближення, звичайно цифрового. Втім, працездатність конкретного модуля сильно хитромудра. Зазвичай, якщо світла дуже мало, то в підсумку буде кроп з основного модуля. Але тут – теле-модуль включається по відстані від об’єкта зйомки. Що ще цікаво, так це те, що фотографії зберігаються в 12 Мп, коли фактична роздільна здатність сенсора – 8 Мп.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Що стосується макро-камери… то особливих надій вона не дає: те ж «темне» віконце з фіксованими 4 см. Так, спробувати з нею поекспериментувати можна. Але для отримання найкращої якості все ж варто використовувати наближення з теле-об’єктива або основного модуля. Вони з цим впораються точно не гірше.
Відеозйомка доступна в 4K при 30 к/с і 1080p з 30 або 60 к/с. Я очікував, що завдяки оптичній стабілізації цей параметр буде краще, ніж в Honor 20. Але не тут-то було, OIS з нез’ясовних причин відмовляється відпрацьовувати в 4K. Навіть електронна стабілізація не працює при такій роздільній здатності. Ось в FHD – будь ласка. Але це ж взагалі дуже дивно, сподіваюся виправлять в оновленнях. Але от якщо в 4К застосувати якийсь із доступних ефектів (колір з ШІ, розмиття фону або фільтр) – стабілізація миттєво з’являється.
Що це, навіщо, чому і кому це вигідно – залишається тільки гадати і сподіватися на поновлення. Тому оцінити результат відеоможливостей Honor 20 Pro складно в принципі через це незрозуміле упущення. Уповільнене відео так само записується в 1080p зі 120 FPS і 720p з 240 або 960 FPS. А прискорені (тайм-лепси) – в тих же самих 720p і 30 кадрах в секунду.
Фронтальна камера рівно така ж, як у молодшої версії. Віконце на 32 Мп (f/2.0, 0.8μm) робить відмінні кадри в цілому. З причіпок поскаржитися вийде тільки на автофокус, якого тут немає. В іншому – все з нею добре.
Стандартний додаток камери містить все і навіть більше, що тільки може знадобитися пересічному користувачеві. Режимів зйомки – вагон, додаткових ефектів – маленький візок.
У загальному і цілому – знімає Honor 20 Pro добротно, зовсім небагато краще Honor 20, але ніяких приголомшливих результатів очікувати від нього не варто в будь-якому випадку. Якщо вибирати безпосередньо між Honor 20 і 20 Pro виключно через камеру, то як на мене – варто переплатити за Pro. В першу чергу через зум, тому що він реально розширює можливості і універсальність камери. Фон і так нормально розмивається без окремого сенсора під цю справу. Оптична стабілізація? Вона не завжди задіяна при зйомці фото (тільки в середніх і слабких умовах освітленості), плюс незрозуміло поводиться в відео, але якщо з цим щось зроблять в оновленнях – штука зайвою точно не буде.
Honor 20 Pro не зможе здивувати сучасного користувача ефектністю підекранного сканера відбитків пальців. Тому що тут використовується старий-добрий ємнісний. Суміщений він з кнопкою живлення, на правому торці пристрою. Але до чого ж він точний і швидкий. Просто шикарний сканер в цьому відношенні, моментально спрацьовує.
Також, щоб уникнути випадкових спрацьовувань можна налаштувати його так, щоб відбиток зчитувався при натисканні на кнопку живлення. Адже з постійним зчитуванням особисто у мене смартфон часто розблокується коли не треба.
Обличчям розблокувати смартфон теж можна і цей метод працює досить непогано: досить швидко і практично в будь-яких умовах. При слабкому освітленні яскравість дисплея підвищується і лице додатково підсвічується екраном. Отже навіть в таких умовах смартфон зможе дізнатися власника. Із застереженням лише на те, що процес триватиме трохи довше, ніж коли світла навколо багато. Але в непроглядній пітьмі це не допоможе. Тоді можна активувати додаткову підсвітку в настройках і на екрані буде відображатися яскрава біла підложка.
Оскільки товщина смартфона підросла, то очікувати слід і поліпшення по ємності акумулятора. Так, в Honor 20 Pro батарейка зросла до 4000 мАг в порівнянні з 3750 мАг в Honor 20. Приріст невеликий і на практиці особливо помітного поліпшення я не відчув.
Швидка зарядка смартфоном підтримується, і добре, якщо відповідний блок живлення йде в комплекті з ним. А ось бездротової так і не додали – шкода. Таким чином отримуємо наступний таймінг зарядки штатним ЗП:
У плані звуку я не помітив різниці між двома «двадцятками», але маю нагадати, що у них є одна особливість пов’язана з незвичним розташуванням розмовного динаміка – під кутом. Це слід враховувати під час розмови і притискати смартфон трішки сильніше до вуха, ніж з розмовними динаміками розташованими прямо. Адже це ще впливає працездатність датчика наближення.
Бездротові модулі в смартфоні встановлено такі:
Працює Honor 20 Pro на Android 9.0 Pie з оболонкою Magic UI 2.1, яка нічим не відрізняється від добре нам знайомої EMUI. А про останню в свою чергу ми розповідали на сайті енну кількість разів в інших оглядах і матеріалах. Додати чогось нового – не можу, найтиповіша EMUI зі своїми засобами кастомізації і іншими функціональними особливостями. Зараз залишається тільки чекати наступної версії Android, яка напевно скоро вийде на актуальні пристрої від Huawei і Honor.
Honor 20 Pro в порівнянні з Honor 20 вийшов трохи вдосконаленим смартфоном, але все ж схожих моментів між ними більше. Pro-версію прокачали по частині обсягів пам’яті, в основному блоці камер встановили куди більш корисний телефото-модуль, а ось автономність практично не змінилася.
Кому варто переплачувати за Honor 20 Pro при виборі між двома гаджетами однієї серії? Я вважаю, що тим покупцям, які купують смартфон надовго і не оновлюються щороку на новий пристрій, слід придивитися до поліпшеної моделі через більший обсяг пам’яті. Також старшу версію слід вибирати, якщо вам важливі розширені можливості камер.
Leave a Reply