Huawei P20 Pro, безсумнівно – найбільш хайповий смартфон першої половини 2018 року. Його люблять і ненавидять – часто заочно, навіть не потримавши в руках. Його критикують і ним захоплюються після першого знайомства. Його не хочуть повертати після кількох тижнів тестування … Але це вже інша історія. Загалом, давайте подивимось, наскільки виправданий ажіотаж навколо Huawei P20 Pro. У чому смартфон хороший і у чому не дуже. А найголовніше, чи варто віддавати за “китайця” пристойну суму кровно зароблених грошей. Поїхали!
Цього разу смартфон приїхав до нас на тест в упаковці (зазвичай з представництва надсилають голі семпли без комплекту). У простій білій коробці – сам Huawei P20 Pro з наклеєною на екран захисною плівкою, великий адаптер Fast Charge, кабель USB-C, перехідник на 3.5 мм (на жаль, повноцінний аудіороз’єм прибрали), дротова цифрова гарнітура, схожа на Apple EarPods, і ключ для лотка SIM.
Чохла, на жаль, не поклали, хоча “у всяких європах” покупці отримують якісну фірмову прозору силіконову накладку разом зі смартфоном. Можливо, до нас потрапив таки неповний комплект або цей момент залежить від регіону покупки.
Читайте також: Огляд Huawei P20 Lite – полегшений флагман
До слова, чохол був би дуже доречним, адже Huawei P20 Pro зроблений за традиційною компоновкою флагманів поточного року – скло спереду, скло ззаду і металева рамка по периметру. Це означає, що апарат дуже слизький. Крім того, скло ззаду моментально покривається відбитками, і за відгуками, дуже швидко – дрібними подряпинами.
У нас на тесті версія смартфона в цікавому кольорі Twilight (Твайлайт), дзеркальна поверхня задньої кришки змінює забарвлення від фіолетового до блакитного в залежності від кута зору. Металева рамка по периметру блискуча з ледь помітним синюватим відливом. Ще в продаж надходять золота, синя і чорна версії. В останній металева рамка має матове покриття.
Збірка пристрою ідеальна, претензій немає. Крім того смартфон має пило- та вологозахист по стандарту IP67. Передбачається, що це одна з причин відмови від роз’єму 3,5 мм. Хоча в тому ж Samsung Galaxy S9+, незважаючи на більш крутий рівень захисту IP68, його вдалося зберегти. Особисто для мене відсутність аудіороз’єму – великий мінус пристрою.
Щодо дизайну, скажу відразу, мене все влаштовує. Хоча часткове відчуття того, що смартфон зібрали з різних частин інших представлених раніше апаратів, є. Так, брова над екраном легко впізнавана, як і блок камер ззаду. Ще я бачив претензії в Твіттері, що поле зверху більше по висоті, ніж рамки з боків, а крім того радіуси заокруглення екрану зверху і знизу неоднакові і це нібито псує зовнішній вигляд пристрою, але, як на мене, це більше схоже на причіпки.
Варто визнати, що нічого оригінального в дизайні смартфона немає. Так, Huawei взяли всі кращі напрацювання інших виробників, але при цьому істотно їх поліпшили і додали масу оригінальних фішок. У підсумку – вийшов ідеальний апарат, яким дуже приємно користуватись. Не згодні? Ваше право. Я ж висловлю зараз свою думку.
Наприклад, ось ця нещаслива “брова”, яку багато хто активно хейтить. Але давайте розглянем її трохи під іншим кутом зору. Уявімо, що її б не було. І що тоді? Екран став би меншим по висоті (або висота апарату збільшилася б), а нижче все одно був би статусбар ОС Android і місця під контент залишилося б менше. Але в поточній реалізації брову зробили мінімальної ширини, розмістили в ній динамік, камеру і все датчики. А зони (вуха) з боків я розглядаю виключно як 2 мініекранчика, які використовуються лише для значків і повідомлень. Контент туди ніколи не вилазить – ігри і повноекранне відео масштабується до брови.
Крім того, “брову” можна візуально приховати, включивши чорну заливку в налаштуваннях. В цьому випадку смартфон стає практично симетричним. У підсумку – маємо саме компактне розміщення всіх елементів на мінімальній площі фронтальної частини без шкоди для робочої зони. Подобаються “вуха” – залишаєте. Не подобаються – приховуєте. Як на мене – дуже вдале універсальне рішення.
Подивіться зараз на свій поточний смартфон. Що там в центрі статусбара? Правильно, порожнє місце. Але в Huawei P20 Pro тут динамік, камера і датчики і зверху мінімальна рамка. Компактно і функціонально. А за рахунок зекономленого місця вдалося зберегти сканер під екраном, що просто чудово. Покажіть мені другий смартфон, де так вдало розмістили все перелічене вище? Я знаю тільки один – молодша модель Huawei P20. Звичайно, в майбутньому нас чекає повна безрамковість, але тільки тоді, коли виробники впровадять сканер в екрані.
Варто зазначити, що взагалі, використання верхньої “брови” в Android реалізовано краще, ніж в iOS. Але це вже інша історія.
Проведемо традиційний зовнішній огляд смартфона.
Спереду – екран, який займає близько 82% площі фронтальної частини. Зверху “брова”, в ній розміщені фронтальна камера і динамік за круглою сіткою. Обидва елементи розташовані симетрично, тому динамік трохи зміщений вліво. Між ними – віконце з датчиками освітленості і наближення, а вище, вже у верхній рамці – мініатюрний світлодіодний індикатор для оповіщень прямо в центрі.
Нижче екрана – невисокий овальний майданчик сканера відбитку пальців. Виконаний він не так, як в торішніх P10 і P10 Plus, де сканер – просто поглиблення в склі. У Huawei P20 Pro сканер – окремий елемент, врізаний в скло і має тонку рамку, яка виступає над фронтальною панеллю. З одного боку – спрощення. З іншого – сканер добре намацується наосліп.
На правій грані, в традиційному для Huawei місці, розміщені кнопка живлення і клавіша регулювання гучності. Обидві вони металеві. Кнопка живлення позбулась фактурної насічки, але отримала виїмку, заповнену червоною люминисцентною фарбою. Таке рішення дозволяє легко визначити положення кнопки навіть боковим зором. Хоча, можливо, це чисто дизайнерське рішення. Кнопки легко намацуються і натискаються чітко.
Зліва – тільки слот для двох SIM-карт в форматі nano. У основи металевої каретки є силіконова прокладка (вологозахист). Підтримка карт пам’яті відсутня.
На нижній грані бачимо порт USB Type-C посередині і два ряди отворів праворуч і ліворуч від нього. Під правою решіткою – основний динамік. Зліва, мабуть, основний мікрофон. На верхній грані – додатковий мікрофон і віконце інфрачервоного порту.
Ззаду зліва зверху – виступаючий над корпусом здвоєний блок з камерами. Нижче – окрема третя камера, яка виступає менше. Далі – подвійний світлодіодний спалах, лого LEICA і традиційні характеристики оптики.
Напис Huawei розташований вертикально. Вірніше, горизонтально, якщо ви тримаєте смартфон в альбомному форматі під час зйомки камерою (людям, які знімають портретні фото і відео не сподобається).
У Huawei P20 Pro встановлений досить незвичайний екран. По-перше – співвідношення сторін 18.7: 9. Дисплей збільшився по висоті за рахунок вирізів справа і зліва від брови. Однак, як я вже говорив, ці ділянки дисплея варто сприймати як бонусну площу, призначену лише для значків статусбара. Весь простір екрана нижче брови відведено під контент.
Дисплей виконаний за технологією OLED і він дуже сильно відрізняється від, наприклад, Super AMOLED. Якби я не знав точно, що це OLED, то подумав би, що переді мною IPS.
Чорний тут не такий глибокий і виглядає скоріше темно-сірим. Майже чорний, але все ж помітно, що не абсолютно. Екран майже не змінює білий колір при відхиленнях. Немає цих блакитних і зелених відтінків при нахилах. Передача кольору екрана спокійна і дуже близька до натуральної.
В реальній експлуатації екран відмінний при будь-якому освітленні. Автояскравість працює ідеально. Я трохи побоювався, що під наклеєною з заводу захисною плівкою не виявиться олеофобного покриття. Але цього разу Huawei не стала повторювати помилки минулого року (хто знає, той зрозуміє). Загалом – з цим моментом все гаразд. Користуватись екраном приємно.
Як завжди, в настройках дисплея можна тонко відрегулювати температуру дисплея під себе. Є два варіанти насиченості – звичайні і яскраві кольори. Є функція “Природний тон” – адаптивна автонастройка кольору згідно з поточним освітленням і нічний режим захисту зору, який включається вручну або за розкладом. Також можна налаштовувати роздільну здатність екрана – вручну або автоматично зменшувати для енергозбереження.
Якщо чесно, цей традиційний пункт я хочу почати і закінчити якомога швидше, бо розповідати банально нема про що. Смартфон літає в будь-яких завданнях, інтерфейс плавний, багатозадачність на висоті, ігри йдуть будь-які на максимальних налаштуваннях. Результати синтетичних тестів додаю.
Читайте також: Огляд Huawei Mate 10 Pro – шикарний флагман зі штучним інтелектом
Якщо охарактеризувати це питання в декількох словах, я скажу так: поєднання вражаючих характеристик і штучного інтелекту. Дійсно, параметри видатні. Починаючи з того, що Huawei P20 Pro – перший в світі смартфон, оснащений трьома модулями основної камери – 40 Мп (f/1.8, 27 мм) + 20 Мп чорно-біла (f/1.6, 27 мм) + 8 Мп (f/2.4, 80 мм), є оптична, електронна і інтелектуальна стабілізація, фазовий і лазерний автофокус, а також “розумний” подвійний спалах, який підлаштовує температуру під навколишнє освітлення.
У смартфона найбільший фізичний розмір матриці і найбільші пікселі в мобільній індустрії. Вкупі з оптикою Leica, все це вже видало б відмінні результати в зйомці. Однак виробник пішов далі і додав підтримку штучного інтелекту, який мінімізує вплив “кривих рук”. Тепер відмінні знімки може робити кожен! Детальніше про заявлені функції камери в нашому 10-хвилинному відео:
Взагалі, якщо говорити про камери смартфона з чисто споживчої точки зору, то це історія про штучний інтелект, який все робить за вас, причому робить так, щоб було красиво. Ваше завдання зводиться до банального натискання на кнопку. І я знаю кількох знайомих, які вже купили смартфон і просто в захваті від камери саме з цієї причини.
На питання “навіщо нам три камери?”, можна відповісти коротко – зум без втрати якості, нічна зйомка, портретний режим і ефект широкої діафрагми. Причому смартфон сам включить потрібну камеру в певний момент, користувачеві не потрібно нічого перемикати.
Візуально фоточки зі смартфона виглядають дійсно чудово. Але вони зовсім не підходять для професійного порівняння з іншими камерами. Справа в тому, що сцени ШІ приблизно схожі на фільтри в Instagram. Тобто вони не роблять фото кращим або правильнішим. Швидше – гарнішим.
Виходить, що штучний інтелект має 2 сторони медалі. Що добре для звичайного пересічного користувача, досвідченого мобільного фотографа буде дратувати і напружувати. Якщо вас не влаштовує такий стан речей, ви вважаєте, що розбираєтесь в питанні і звикли самостійно контролювати весь процес, то допомогу нейромережі можна повністю відключити в налаштуваннях. Також можна деактивувати автоматичну сцену щоразу, коли ви хочете отримати більш природний знімок. Це робиться “на льоту” – на екрані зйомки досить натиснути на підказку. Крім того в додатку камери є професійний режим, який не використовує ШІ, а також при його використанні можна зберігати знімки у форматі raw.
Взагалі, виходить, що камера Huawei P20 Pro дуже універсальна. За умовчанням вона розрахована на середнього споживача, якому потрібно зробити красиво однією кнопкою. Сцени ШІ застосовуються за замовчуванням в режимі реального часу. Але при бажанні ви можете повністю управляти процесом зйомки і витискати з камери все, на що вона здатна. Просто потрібно розуміти, що в будь-який момент ви можете зробити фото в двох варіантах – за допомогою нейромережі і без неї. Я вважаю цю камеру кращою на даний момент на ринку смартфонів.
ДИВИТИСЬ ПРИКЛАДИ ФОТО І ВІДЕО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
ДИВИТИСЯ ПРИКЛАДИ ФОТО ТА ВІДЕО У ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Багато людей не розібравшись починають заочно тролити камери смартфона. Мовляв, навіщо нам 40 мегапікселів, ми плакати друкувати не збираємось. Для них я розповім, що за замовчуванням смартфон знімає з роздільною здатністю всього 10 Мп. Тобто об’єднує дані з 4-х пікселів в один. Це дозволяє отримати знімки з чудовою деталізацією. А з урахуванням того, що пікселі матриці екстремально світлочутливі, деталізація відмінна при будь-якому рівні освітленні. Тому можна спокійно робити нічні знімки з рук на довгій витримці і шуми на фото практично відсутні. Перемикатись в доступний режим 40 Мп я нікому не пораджу, але хто вас зупинить?
Ще мене бавлять численні порівняння камер, які як гриби після дощу з’являються в мережі. Коли ви натикаєтесь в інеті на порівняння фото Huawei P20 Pro, перш за все треба запитати у автора, відключав він ШІ під час зйомки. Якщо ні, то це не порівняння, а маячня. З таким же успіхом можна проганяти фото через фільтри Instagram або нейромережі Prisma, а потім порівнювати. Справа в тому, що ШІ в камері Huawei P20 Pro працює за замовчуванням, накручуючи кольори, контраст і насиченість. Тому в порівняннях часто розповідають про перешарп і невиразний динамічний діапазон. Щоб побачити, як знімає камера в “чистому” вигляді, відключайте ШІ.
Знімок без допомоги ШІ І з використанням автоматичної сцени “зелень”:
Також використання 40-мегапіксельного модуля є одним з факторів, який допомагає забезпечити вражаючу стабілізацію при зйомці відео. При цьому використовується поєднання трьох методів – оптичної стабілізації, електронної та інтелектуальної. Поки що стабілізація працює тільки в режимі зйомки за замовчуванням – 1080р 30 к/с.
Ще при використанні камери вражає зум – триразовий оптичний, п’ятикратний цифровий без втрати якості, і аж до х10 (максимум) – результати теж непогані. Багато розповідати не буду, просто подивіться приклади фото нижче.
Zoom x5:
Zoom x10:
Інші функції камери – портретний режим, зйомка з ефектом широкої діафрагми, 3D-фото і панорами, надповільна зйомка відео в 960 к/с. Більш детально розповім про все пізніше – тема настільки велика, що вимагає окремого матеріалу.
Фронталка в Huawei P20 Pro також класна, але багато про неї не розповім, бо не любитель селфі. Чисто технічно: 24 Мп, f/2.0, пише відео в 720p. Знімає неперевершено.
Взагалі, в плані використання ресурсів виділеного нейропроцесора в камері, Huawei P20 Pro зробив великий крок вперед в порівнянні з Mate 10 Pro, який заснований на тій же апаратній платформі. І, до речі, скоро оновлення прошивки, включаючи камеру зі схожою функціональністю, має “прилетіти” і на Mate 10 Pro. Природно, пройде певний термін з моменту старту продажів P20 Pro, щоб у нового флагмана була унікальна конкурентна перевага в порівнянні зі “старим” і менш дорогим смартфоном. Звичайно, третя камера у Mate 10 (Pro) не з’явиться, проте більшість алгоритмів застосування ШІ в смартфоні будуть удосконалені. Швидше за все, це станеться при оновленні до EMUI 8.1.
Читайте також: Порівняння камер Samsung Galaxy S9+ vs Huawei Mate 10 Pro і P10 Plus
Смартфон надає користувачу стереозвук за традиційною для Huawei, схемою, коли роль другого динаміка виконує розмовний. Як завжди, звучить він не дуже голосно і створює швидше об’єм. А ось основний зовнішній динамік на нижній грані досить гучний, і частотний діапазон широкий. Кумедно, що робота динаміка супроводжується помітною вібрацією задньої кришки десь в середній частині смартфона, ніби джерело знаходиться саме там. Ця тактильна віддача підсилює ефект від звуку, коли тримаєш смартфон в руці.
Якість звучання розмовного динаміка знаходиться на флагманському рівні – претензій немає ніяких. Співрозмовника чути відмінно, частотний діапазон хороший.
Звучання музики в навушниках також не розчаровує. Аудіочіп з підтримкою семпліювання 32-біт 384 кГц забезпечує гарну якість. Крім того в смартфоні є підтримка технології Dolby Atmos для поліпшення звучання в різних сценаріях і утиліта для настройки ефектів і еквалайзера, яка реально працює – звук стає більш чітким, об’ємним і насиченим.
Застосування комплектного перехідника з USB-C на 3,5 мм дозволяє підключати звичайні навушники або гарнітуру по протоколу USB Audio. Смартфон повідомляє нам про те, що підключені аналогові навушники, тому якість звуку буде гірша, ніж якщо підключити цифрову гарнітуру Huawei.
Але парадокс в тому, що комплектна гарнітура в цілому непогана, проте не забезпечує гідного звучання. Звичайно, для невибагливих користувачів підійде, але не більше. Кращі враження я отримав при використанні внутрішньоканальної гарнітури 1MORE E1001 і накладних Hi-Res навушників Panasonic RP-HD5E-K. Проста bluetooth-гарнітура AWEI A980BL також показала непоганий результат.
Ймовірно, кращої якості можна досягти при використанні якісних цифрових навушників зі штекером USB-C. Або дорогих Bluetooth-навушників – для цього смартфон підтримує найсучасніші технології. У Huawei P20 Pro встановлений модуль Bluetooth 4.2, з профілями A2DP, LE, EDR, і кодеком aptX HD для бездротової передачі музики без втрати якості.
Читайте також: Огляд Huawei P10 Plus – один з кращих смартфонів 2017 року
Huawei P20 Pro, слідом за Mate 10 і 10 Pro продовжує добру традицію комплектації флагманів акумуляторами великої ємності – 4000 мАг.
В принципі, з урахуванням аналогічного заліза, наш герой повинен жити так само довго, як і його побратими по бізнес-лінійці. Однак на практиці цей показник зараз трохи нижчий. Якщо згаданий Mate 10 Pro впевнено працює на одному заряді 2 дні, то P20 Pro, з тим же набором софта і при аналогічній моделі використання – день з хорошим запасом (20-30%) або півтора дні при помірній експлуатації. Я думаю, що з часом, після одного або декількох оновлень, ситуація повинна вирівнятись.
Щодо часу заряджання – ситуація абсолютно аналогічна Mate 10 Pro. Наводжу розклади по таймінг:
Власне, з цим моментом все добре, навіть більше. Мобільний зв’язок працює без будь-яких проблем і смартфон відмінно тримає мережу навіть в місцях з поганим прийомом (а мені вдалося в таких побувати).
Wi-Fi модуль (802.11 a/b/g/n/ac, двохдіапазонний) забезпечує просто рекордні швидкості передачі даних. GPS стартує швидко, позиціонування точне. Bluetooth 4.2 підтримує одночасне надійне підключення розумного годинника і бездротової гарнітури з передачею звукового потоку без збоїв і переривань.
Також в смартфоні є інфрачервоний порт для управління побутовою технікою за допомогою фірмової програми “Віртуальний пульт”. Ну і звичайно – NFC для модних безконтактних платежів також присутній.
Загалом, з комунікаціями все стандартно, як для флагманського смартфона Huawei – за останні 3 роки я взагалі не пам’ятаю, щоб у мене виникали якісь проблеми в цьому питанні з різними пристроями виробника. І Huawei P20 Pro просто зберігає цю тенденцію.
Звичайно, головний елемент системи безпеки смартфона – сканер відбитків пальців, що розташований в ідеальному місці під екраном і функціонує швидше за швидкість думки, а також дуже надійний – спрацьовує в 99 випадках зі 100. Але до подібного ми вже звикли і сприймаємо цей елемент в смартфонах Huawei як належне.
Крім розблокування смартфона, сканер використовується для авторизації в банківських додатках, а також в налаштуваннях можна активувати вхід за відбитком в особистий простір на робочому столі і запит відбитка при запуску будь-якої програми, а також доступ до зашифрованого файлового сховища, фото і відео.
Крім сканера відбитків пальців, в смартфоні реалізовано розблокування за допомогою розпізнавання обличчя. Працює функція дуже непогано. Досить швидко при хорошому рівні освітлення і повільніше в темряві. Хоча смартфон і намагається збільшити яскравість екрану при включенні, висвітлюючи ваше обличчя, але треба ще, щоб і відстань була невеликою. Взагалі якщо призвичаїтись і робити все правильно, то можна скоротити кількість відмов до прийнятного мінімуму.
Що стосується безпеки даного способу – це питання вимагає додаткового вивчення. Розпізнавання обличчя здійснюється за допомогою єдиної фронтальної камери. Однак глибина зображення враховується. Обдурити смартфон простою фотографією не вийде.
Здавалося б, що нового може бути в управлінні Android-смартфоном? Але Huawei P20 Pro і тут здатний здивувати. Хай не унікальністю і інноваційністю функцій, але, як мінімум, їх кількістю, зібраною в одному пристрої. Одних тільки варіантів системної навігації аж 4 штуки! Їх можна включати окремо або комбінувати одина з одною.
Це традиційні наекранні кнопки, склад і порядок яких можна налаштовувати, а також 3 елементи для управління жестами.
Почнемо з того, що сканер відповідає не тільки за безпеку. Головна особисто для мене кілер-фича сенсорної “кнопки” – навігація. Саме через неї я дуже радий розташуванню сканера спереду під екраном. Працює така система управління надійно, вона дуже зручна і звільняє додаткове місце на екрані, дозволяючи позбавитися від наекранних кнопок навігації. Короткий дотик – дія назад, довгий – дім, бічний свайп – меню багатозадачності. А свайп вгору від краю екрану викликає асистента Google. Спробувавши такий тип управління, звикаєш до нього швидко, і потім не хочеться відмовлятись, рекомендую.
Також можна активувати два види віртуальних кнопок для навігації жестами – широку внизу екрана, яку можна викликати і ховати в будь-який момент або плаваючу круглу напівпрозору, яку можна перетягувати в будь-яку область дисплея.
Ще Huawei P20 Pro підтримує безліч функцій жестами в просторі. Наприклад, активація пристрою, коли ви його просто берете в руку і відразу ж паралельно включається процес визначення обличчя. Тобто беремо апарат, дивимось на екран і відбувається розблокування, після чого можна відразу використовувати смартфон. Також пристрій приглушує гучність дзвінка і будильника, якщо його взяти в руку. А піднесенням P20 Pro до вуха, можна відповісти на вхідний дзвінок або набрати номер у каталозі смс.
Запуск додатків малюванням символів на екрані, включення режиму багатовіконності, довгий скріншот і захоплення області екрану кісточками пальців – є тут і таке.
Також в смартфоні реалізовано голосове управління і звукові підказки, але це, напевно, тема для окремої статті.
Huawei P20 Pro працює під управлінням Android 8.1.0 і оболонки EMUI 8.1.0. Власне, зручно, що виробник просто зрівняв версії ОС і своєї фірмової прошивки. Про саму EMUI я збираюсь написати окремий матеріал, так як вважаю цю оболонку однією з найбільш зручних і функціональних на ринку, і часто багато в оглядах її недооцінюють, а то і просто хейтять, допускаючи кричущі неточності, або просто помилки. Коротше – “не розібрались”. Але я це виправлю скоро, обіцяю, чекайте докладний текстовий матеріал і відео.
Коротко – оболонка швидка і плавна, є підтримка тем для повної зміни дизайну майже всіх елементів, теми можна комбінувати, встановлювати з офіційного магазину і сторонніх джерел, а також просто завантажувати і закидати в папку. Є функція Always On Display, яка відображає годинник, дату, заряд батареї і поточний музичний трек на вимкненому екрані. Прошивка має безліч вбудованих інструментів для забезпечення продуктивності, оптимізації, енергозбереження та безпеки. А також величезна кількість функцій з управління смартфоном і поліпшенню взаємодії з ним. Частково про деякі моменти я розповів раніше.
Що стосується вбудованого ПЗ – є все необхідне середньому користувачу, сміття мало і його можна відключити або видалити. Стабільність прошивки на висоті – працюють всі функції надійно, ніяких помилок, вилетів і зависань додатків не помічено. Це при тому, що софт на старті продажів у Huawei часто буває сируватий (за моїми спостереженнями) і може містити деякі дрібні баги. Піка стабільності, продуктивності та енергозбереження прошивка досягає зазвичай після декількох оновлень.
Huawei P20 Pro – феноменальний пристрій. Хоча б у тому плані, що поточне покоління флагманів Huawei остаточно добиває міф про китайські смартфони, як пристрої другого сорту. Це реально якісний, потужний і головне – інноваційний гаджет від А-бренду, який цілком здатний конкурувати з будь-яким аналогічним продуктом від іменитих конкурентів. Більш того, наприклад, P20 Pro задає новий тренд в індустрії на потрійний модуль основної камери.
Вперше на наших очах ціна китайського телефону зрівнялась з вартістю сакрального апарату з надкушеним яблуком і при цьому він став бажаним для широкого кола покупців.
За моїми особистими враженнями, P20 Pro – смартфон без помітних суттєвих недоліків. Принаймні я їх не знайшов. Звичайно, є нюанси у вигляді вторинності дизайну, відсутність роз’єму 3,5 мм та підтримки карт пам’яті. Однак, це скоріше неоднозначні компроміси з якими можна миритися, особливо з урахуванням численних плюсів, таких, як ефектний зовнішній вигляд, передова камера, приємний в експлуатації екран і вражаюча автономність.
Разом з вологозахистом корпусу, пристойним звуком і класної ергономікою, мій прогноз – цей гаджет стане бестселером. Та що там прогноз, старт продажів підтверджує спроможність пристрою і показує його популярність, незважаючи на високу ціну. Чи варто купувати? Однозначно, так – якщо ви можете дозволити собі витратити 1000 євро на смартфон. Особисто я думаю, що Huawei P20 Pro вас навряд чи розчарує.
Leave a Reply