Лінійка смартфонів Nokia під покровительством HMD Global продовжує розвиватися. Судячи з нинішнього стану речей, основний упор фіни роблять на популярний бюджетний сегмент. Гравців в ньому, наскільки відомо, — дуже немало. Тут вам і Xiaomi, і Huawei з Honor, і навіть Samsung останнім часом роблять непогані бюджетки. Сьогодні ми поговоримо про Nokia 4.2, а заодно і дізнаємося, які аргументи можна привести на користь пристроїв Nokia в цілому.
В Україні смартфон Nokia 4.2 представлений в конфігурації з 3 ГБ оперативної і 32 ГБ постійної, з NFC. На інших ринках апарат може бути у версії 2/16 ГБ і можливий варіант без модуля NFC.
Що стосується ціни, то рекомендований локальний цінник на смартфон — 4999 гривень (або близько $193). Це автоматично ставить пристрій в один ряд, наприклад, з Honor 10 Lite, Huawei Y7 2019 і цілим розсипом Xiaomi.
Nokia 4.2 поставляється в плоскій картонній коробці з фірмовим, в деякому сенсі ностальгічним оформленням. Всередині нас зустрічає оглядаємий гаджет, адаптер живлення (5В/1А), кабель USB/microUSB, ключик для вилучення слота SIM-карт і різна малоцікава нам документація.
Nokia 4.2, звичайно, складно назвати унікальним і неповторним. Але і цілі такої перед дизайнерами, мабуть, — не було. Смартфон просто відповідає трендам цього року.
Зате ззаду всі елементи відцентровані. Вже добре, що хоча б банальне розміщення блоку камер (у верхньому лівому куті) не стали використовувати. Як бачите, ніяких градієнтних забарвлень або ефектних переливів задньої кришки — теж немає.
Колір у мого семпла носить назву Pink Sand або ж пісочно-рожевий. Для дівчат — саме воно, мені здається. Друге можлива забарвлення — класичний чорний.
Корпус складається зі скла і пластика. Пластикова тут тільки рамка, а задня панель — скляна. Це здорово виділяє смартфон, тому що останнім часом в цьому ціновому сегменті практично не зустрічається такий матеріал.
Добре це чи погано — вирішуйте самі, адже комусь важливо мінімізувати ймовірність розбити задню панель, а комусь важливі тактильні відчуття від використання смартфона.
Збірка у Nokia 4.2 — чудова, взагалі ніяких нюансів. Олеофобка є на обох сторонах, але відбитки на смартфоні в такому кольорі практично непомітні.
Спереду над екраном розмістилася фронтальна камера, датчик наближення, освітленості, а також — проріз з розмовним динаміком. Знизу немає ніяких функціональних елементів — тільки напис Nokia.
На правому торці смартфона є дві клавіші: регулювання гучності і клавіша живлення. Про другу хочеться сказати окремо, оскільки вона тут незвичайна, а крім прямого призначення виконує роль світлодіода.
Лівий торець теж може похвалитися незвичайними елементами. Тут розташований відмінний слот для двох карток nanoSIM і для microSD. Але крім того — є тут ще одна кнопка. Вона потрібна для запуску Google Асистента, але про це розповім пізніше.
Нижня грань отримала мікрофон, порт microUSB (на превеликий жаль, не Type-C) і два вирізи, за яким знаходиться мультимедійний спікер. Грань зверху має другий мікрофон і аудіороз’єм 3,5-мм.
Ззаду по центру — блок з двома камерами і спалахом, обрамлений в окантовку і на міліметр виступаючий над поверхнею скляної тильної панелі. Під ним знаходиться компактний виріз зі сканером відбитків пальців, вертикальний напис Nokia і різні маркування в самому низу, в тому числі і згадка Android One. Але про це теж поговоримо окремо.
Nokia 4.2 — відносно компактний смартфон, габарити якого складають 149×71,3×8,4 мм, а маса — 161 грам. Їм з легкістю можна керувати однією рукою через округлену форму в тому числі.
Кнопки управління знаходяться на зручних позиціях, клавіша живлення до того ж виділяється великими розмірами. Намацати її наосліп взагалі не проблема. З проблемою випадкових натискань кнопки виклику асистента я за період експлуатації не стикався.
Діагональ екрану Nokia 4.2 — 5,71″ з роздільною здатністю 1520×720 пікселів. Співвідношення сторін склало 19:9, а щільність пікселів приблизно 295 ppi. Дисплей виготовлений за технологією TFT, якщо говорити про характеристики, зазначені на сайті виробника. Хоча в деяких джерелах вказується, що це IPS-екран. Однак на практиці нас це мало хвилює, адже навіть якщо це TFT — то досить хороший і типових болячок дешевих матриць такого типу тут немає.
HD+ роздільна здатність не повинна збентежити невибагливого користувача Nokia 4.2. Мені він видався досить чітким і я без будь-яких проблем перескочив на нього з QHD. Передача кольору стримана, але екран відкалібрований з невеликою перевагою в холодні тони.
В цілому дисплей цей непоганий і фактично — тільки рівень максимальної яскравості йому можна було б приписати в недоліки. Але є ще один нюанс: адаптивне регулювання яскравості в моєму екземплярі поводиться не так, як повинно. Чомусь у нього зависокий нижній поріг і в темряві підсвічування в прямому сенсі б’є по очах. А воно ж повинна бути адаптивним? Тобто користувач може сам посунути повзунок в потрібну сторону, а смартфон цей рівень повинен запам’ятати і в подальшому встановлювати його при аналогічних умовах освітлення.
Але скільки я не намагався тягнути його в меншу сторону — з кожним новим розблокуванням він повертався на ті самі умовні 30-40%. Можливо проблема програмна, а може це особливість тестового зразка, але ось так от.
В Nokia 4.2 використовується платформа початкового рівня — Qualcomm Snapdragon 439: 12 нм, вісім ядер Cortex-A53. Два з них працюють з максимальною тактовою частотою до 2,0 ГГц, а інші шість ядер — з тактовою частотою до 1,45 ГГц. Adreno 505 виступає в ролі графічного прискорювача. Рівень продуктивності цього заліза — нижче середнього.
Як я вже згадував на початку s на українському ринку модель представлена в конфігурації 3/32 ГБ. Оперативної пам’яті не дуже багато, але на подив — смартфон не прагне активно вивантажувати програми з неї. Тримає 5-7 штучок спокійно і не «підтуплює».
А ось 32 гіга, а точніше, відведених 20,17 ГБ, — може бути вже й не дуже достатньо деяким користувачам. Але оскільки у нас «православний» слот, в якому є окреме місце під microSD — цей факт не настільки вже й критичний.
Nokia 4.2 не розчарував своєю швидкодією, якщо так можна висловитися в конкретному випадку. Він не замислюється довго після натискання на іконку якогось додатка, але часом фреймрейт може трохи падати під час перегляду довгих списків. Також місцями бувають мікролаги, що властиво бюджетним смартфонам. Але явище нечасте, в цілому поведінку в оболонці можна назвати непоганою.
Ігри — не про Nokia 4.2. Ні, звичайно, базові невимогливі аркади і тайм-кілери на ньому працюють добре. Однак на важкі проекти за типом PUBG — гаджет не розрахований. Як мінімум — це не буде частою дією. А все тому, що на низьких графічних налаштуваннях вона буде йти в середньому з 21 к/с, судячи по вимірах GameBench. А це значить, що про дійсно комфортною грі мови не йде.
В основному блоці камер Nokia 4.2 є два глазки, що вже стало нормою для будь-якого бюджету. Головний модуль — 13 Мп, f/2.2, 1/3″, 1.12μm, фокусування PDAF. Другий модуль — сенсор глибини на 2 Мп, який потрібен для фотографій з ефектом боке.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНО ЗДАТНІСТЮ
З ефектом розмиття фону справляється пристрій непогано — поекспериментувати з цією справою можна. Але варто знати, що цей режим дуже вимогливий до умов освітлення. Приклади наводжу нижче.
Зйомка відео — теж явно не найсильніша сторона Nokia 4.2. Знімати можна в 1080p, але без стабілізації.
Фронтальна камера — 8 Мп, f/2.0, (1/4″, 1.12μm) показує нормальний результат. Кут огляду широкий, деталізація прийнятна, а ще вона теж уміє розмивати фон.
Додаток камери, як не дивно, не обділений різними режимами. Є ручний з усіма потрібними параметрами, квадрат (фото 1:1), Google Lens, панорами, таймлепси, «живі» фото. Але що ще цікаво — в настройках стокової камери є тумблер, з яким стає можливим зберігати фотографії в форматі RAW. Навіщо це потрібно в рамках бюджетника я не дуже розумію, але може комусь стане в нагоді.
Сканер відбитків пальців в Nokia 4.2 розташувався на спинці в невеликому поглибленні. Незважаючи на це, палець лягає на майданчик практично завжди з першого разу. По роботі у мене до нього немає зауважень — стабільний і швидкий, але не блискавичний. Коротше кажучи — добротний, свайпами по ньому можна розкривати шторку перемикачів.
А ось до чого є претензії, так це до розблокування розпізнаванням обличчя. Цей метод в смартфоні є, але ось працює… Сам процес сканування довгий і не факт, що в кінці кінців закінчується успішно. Я спробував їм користуватися і на другий день відключив. Дактилоскопом, безсумнівно, виходить на порядок швидше.
З акумулятором об’ємом 3000 мАг Nokia 4.2 живе не сказати, що дуже погано, але і хвалити його в цьому плані не доводиться. Хоча залізо і екран невисокої роздільної здатності, ніби як, повинні сприяти тривалості роботи. Мені стабільно вистачало його на день з 4-5 годинами активності дисплея.
В PCMark Work 2.0 на максимальній яскравості Nokia 4.2 протримався 5 годин 28 хвилин. Штатним зарядним пристроєм заряджається смартфон не швидко — більше 2,5 годин:
Ну і зрозуміло хотілося б бачити вже Type-C-порт, замість microUSB.
Розмовний динамік добре виконує своє пряме призначення, але мультимедійному, звісно, не допомагає. Тому другий не можна похвалитися широченним частотним діапазоном і стало бути якістю. Але хоча б гучність не підкачала — для дзвінків і повідомлень підійде відмінно. А ось в навушниках звучить Nokia 4.2 гідно.
Зі зв’язком я проблем у смартфона не побачив. Бездротові модулі тут такі: Wi-Fi 802.11 b/g/n (без підтримки 5 ГГц), Bluetooth 4.2 (A2DP, LE, aptX), GPS (A-GPS, GLONASS, BDS) і NFC — це хороший бонус і приємно, що в смартфонах бренду він зустрічається майже завжди.
Nokia 4.2 — смартфон-учасник програми Android One, що означає лише одне — тут немає сторонньої оболонки, а смартфон буде часто отримувати оновлення. Що стосується великих апдейтів ОС — це інше питання, але патчі безпеки — так. Хоча і не Pixel, звичайно: пройшла половина липня, а останній патч безпеки — за червень. Але це дрібниці, якщо чесно.
Android 9 Pie тут чистенький, без втручань, але тим, хто звик до сторонніх оболонок — він здасться порожнім. Будь-яких фішок мало: цифровий добробут і парочка жестів. Від Nokia є додаток камери, FM-радіо і My Phone — всякі інструкції по взаємодії з пристроєм, підтримка та інше. Кнопку асистента Google не можна перепризначити штатними засобами — тільки відключити.
Але якщо так подумати, то знайти застосування їй можна, особливо якщо ви часто звертається до голосового помічника. В автомобілі на ходу, наприклад, набагато простіше натиснути на кнопку і продиктувати якесь повідомлення або прокласти маршрут, погодьтеся.
Nokia 4.2 — бюджетний смартфон, який далекий від ідеалу. Смартфон якісно зібраний, з не самих бюджетних матеріалів до того ж. Цікаве рішення з кнопкою-світлодіодом, є NFC для безконтактної оплати, чиста ОС і невеликі габарити — начебто нічого виняткового, але в цьому щось є.
Конкуренти в особі Xioami або Honor можуть запропонувати більш продуктивне залізо, кращі камери або автономність. Але незважаючи на всі недоліки і слабкі сторони — це приємний бюджетник. Nokia 4.2 стане хорошим вибором, якщо ви хочете простий і надійний смартфон з чистим Android і зі своїми невеликими родзинками.
Leave a Reply