Sony Xperia XA2 Ultra — смартфон середнього класу, в якому ставка зроблена на великий екран і фронтальну камеру. Але, як акцент на цих складових вплинув на інші важливі деталі? Про це ви дізнаєтесь з мого огляду.
[socialmart-widget id=”IWiijFTY” search=”Sony Xperia XA2 Ultra”]
Вартість пристрою в Україні становить приблизно 11 000 гривен ($405) за версію з 32 ГБ постійної пам’яті.
Про комплект поставки багато говорити не доводиться: у простенькій картонній коробці є смартфон, адаптер живлення (5В/1,5), кабель USB/Type-C і трохи документації.
Дизайн смартфонів Sony… скажімо, своєрідний, тобто традиційний для виробника, і залишається таким вже пристойну кількість часу.
Форма корпусу сувора і кутаста. Спереду над екраном і під ним — відверто великі рамки, і поки інші виробники зменшують їх (ну хоча б намагаються), то Sony йде своїм шляхом і прибирає рамки виключно з боків.
І ось можна лаяти їх за це, але дивлячись на сучасні реалії, маються на увазі вирізи в екрані, хтось скаже, що це навіть непогано. Але з іншої точки зору, хорошого в таких рамках немає нічого.
У Xperia XA2 Ultra поля зверху і знизу несиметричні і виглядає це як мінімум дивно. Причому, будь рамка зверху не такою широкою, як знизу, ситуація була б цікавіше.
Конструктивно смартфон не є суцільнометалевим. Задня кришка виконана з матового пластика, а грані алюмінієві.
Але це не цілісна рамка, тому що можна спостерігати пластикові роздільники антен. Ну і до того ж верхній і нижній торці плоскі з фаскою, а межі з боків закруглені. Але це, забігаючи наперед, швидше за все добре.
Зібраний смартфон відмінно, єдина маленька претензія — злегка бовтаються кнопки регулювання гучності і управління спуском камери.
Скло спереду — Corning Gorilla Glass 4 з олеофобним покриттям і трохи закругленими торцями.
Мій зразок в нудному чорному кольорі. Крім нього виробник пропонує сріблястий, блакитний і золотистий кольори.
Над екраном спереду зібралася велика кількість різних елементів. Тут є перше віконце фронтальної камери, світлодіодний спалах, логотип Sony, над яким знаходиться розмовний динамік, датчики наближення і освітленості, друге віконце ширококутної камери і світлодіодний індикатор повідомлень.
Під екраном — порожньо.
На правій грані розташовані клавіша регулювання гучності, маленька кругла кнопка живлення і майже в самому низу — фірмова кнопка управління спуском (або запуском) камери.
На грані зліва знаходиться лоток під дві SIM-карти формату nano і слот під карту пам’яті MicroSD. Так, ніяких комбінованих збочень, ще й для вилучення не потрібні будь-які ключики тощо.
І все б, звичайно, добре, але чому при вилученні цього самого лотка смартфон перезавантажується? Це дуже дивно, незрозуміло і такого в сучасних гаджетах я не спостерігав приблизно ніколи. Дрібниці, згоден, скільки разів вам може знадобитися дістати лоток для сімок? Просто цей момент дивує.
На нижній грані — основний мікрофон, порт Type-C по центру і довгастий виріз основного динаміка.
Зверху — додатковий мікрофон і аудіо роз’єм 3,5-мм.
Позаду — віконце основної камери, спалах, значок NFC, круглий майданчик сканера відбитків пальців і напис Xperia.
Скажу відразу — цей смартфон великий і важкий, а тому підійде не всім. Габарити у нього відповідні 6-дюймовим апаратів з класичним співвідношенням сторін 16:9, а маса — цілих 221 грам. Це дуже багато, насправді.
Ну і товщина пристойна — 9,5 мм.
Виходячи з цього, сказати що він зручний можна з натяжкою. Але є певний пласт користувачів, яким це навіть сподобається.
Грані, як вже було зазначено, закруглені — це позитивно позначилося на зручності використання. В іншому: кнопки розташовані вдало, сканер відбитків на спинці теж намацується відмінно.
Помилкові торкання, за рахунок тонких рамок з боків, у мене траплялися десь перші два дні експлуатації, але потім мабуть приловчився і не спостерігав цієї проблеми.
Коротше кажучи, в цілому, мені користуватися Sony Xperia XA2 Ultra виявилося нормально і критичних нюансів, через які я б не зміг його експлуатувати на щоденній основі — не помітив, але знову-таки, апарат важкий — врахуйте цей факт.
Вище були згадані деякі параметри дисплея, нагадую — 6 дюймів, співвідношення сторін 16:9. Інші, не менш важливі характеристики, такі: IPS-матриця з роздільною здатністю Full HD і щільністю пікселів 367 ppi.
На практиці дисплей непоганий, діапазон регулювання яскравості широкий — вистачить і для споживання інформації на світлій вулиці, і для комфортного використання в темряві.
Але є деякі зауваження — по-перше, при відхиленнях білий колір злегка віддає червонуватим відтінком.
По-друге, в областях, де скло загнуто, під кутом можна помітити ефект “веселки”.
В іншому екран хороший, авторегулювання яскравості працює нормально, передачу кольорів можна відкоригувати вбудованими засобами. Для цього є три режими колірної гами і тонка настройка балансу білого. З інших налаштувань можна відзначити функцію контролю підсвічування, коли екран не буде відключатися, поки смартфон “бачить”, що на нього спрямований погляд користувача.
І ще мені здалося, що акселерометр спрацьовує аж надто агресивно, тому доводилося часом включати примусово вертикальний режим екрану.
Продуктивність Sony Xperia XA2 Ultra забезпечує знайомий нам раніше процесор від Qualcomm — Snapdragon 630 і відповідний йому графічний прискорювач — Adreno 508.
Це 8-ядерний процесор з ядрами Cortex A53, виконаний по 14-нм техпроцесу, з максимальною тактовою частотою до 2,2 ГГц.
Результати синтетичних тестів — нижче.
Варіацій з різними обсягами пам’яті небагато — 4/32 або 4/64 ГБ. А ось тут я вже не розумію виробника. Чому не зробити просто 4/64? Ну правда, 32 ГБ в смартфоні за 11 000 гривен… якось не круто. З 32 ГБ флеш-пам’яті користувачеві доступно 19,56 ГБ.
Але окремий слот для розширення сховища, шляхом установки карти пам’яті, – є, це вже плюс.
Працює система, очікувано, відмінно. Інтерфейс плавний, без затримок і підвисань. Перемикання між додатками теж відбувається швидко. В оперативній пам’яті смартфон утримує без перезапуску багато додатків, іноді доходило до десятка.
В іграх апарат показує нормальні для класу результати: новий Asphalt 9 відмінно працює на високих настройках, WoT Blitz з максимальними графічними настройками йде з ~40 FPS. Нагрівання під час ігор є, але не сильний.
Основна камера в смартфоні одна. Це сенсор Exmor RS з роздільною здатністю 23 Мп, діафрагмою f/2.0 і системою гібридного автофокусування, без оптичної стабілізації.
В умовах хорошого освітлення вона демонструє хорошу деталізацію знімків, відмінну передачу кольору і відносно широкий динамічний діапазон. З погіршенням освітлення деталі на фотографіях дуже сильно губляться, хоча шумів на фото при цьому трохи. У приміщенні “автоматика” камери може серйозно помиляється з балансом білого, ведучи фото в холодні синюваті тони, у яких з реальністю нічого спільного немає.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
Але найбільша проблема — камера абсолютно не вміє в макро. І це незрозуміло. Мінімальна відстань до об’єкту зйомки, щоб той був у фокусі, має бути приблизно 15 сантиметрів.
Це дуже багато, особливо коли більшість смартфонів, причому абсолютно різного сегмента, нормально знімають з удвічі меншою відстанню.
Спуск камери миттєвий і для зйомки можна використовувати окрему кнопку на корпусі. Вона двохпозиційна: натискання клавіші наполовину — фокусування, до упору — робиться фото.
Запустити камеру з усіх програм або сплячого режиму можна двома способами — подвійним натисканням на кнопку живлення або утриманням тієї ж кнопки камери.
Що стосується зйомки відео на основну камеру, то вона доступна в максимальній роздільній здатності 4K. Але знову ж, трохи нелогічним є те, що ця зйомка як би відноситься до окремих режимів на окремій вкладці. Тобто, виставити за замовчуванням 4K, при переході на відеозйомку — неможливо, тільки 1080p при 30 або 60 к/с. Цей момент мені теж не ясний.
Підсумкова якість при 4K середня, а стабілізація SteadyShot в повній мірі працює тільки в 1080p і 30 к/с. Є уповільнена зйомка в 120 к/с.
Але фронтальні камери тут примітні тим, що по-перше, їх дві, а по-друге, головний модуль оснащений оптичною стабілізацією і автофокусом.
Але по порядку: основний модуль з роздільною здатністю 16 Мп, апертурою f/2.0 і тими особливостями, про які я написав трохи вище. Другий модуль — ширококутна камера з 8 Мп, апертурою f/2.4 і кутом огляду в 120° (на відміну від 88° в головному). Вона, ясна річ, простіше: без автофокусу і стабілізації.
Основний модуль робить просто чудові кадри з шикарною деталізацією. Особисто я, фронталки краще, ніж в XA2 Ultra, поки що не бачив. Парадокс, але навіть вона фокусується ближче, ніж основна задня камера. Відео знімає в 1080p.
Додатковий модуль знімає не з такою класною якістю, але у нього інше призначення — захопити якомога більше осіб в одному кадрі.
У додатку камери є ручний режим, але зйомки в RAW — немає. Також є деякі фільтри і AR-ефекти.
Дактилоскопічний сенсор розташований на спинці гаджета і як я вже говорив — намацується легко.
Працює він нормально, але швидкість розблокування не надто висока — не повільний, але хотілося б, щоб був трохи швидше. Ну і крім виконання стандартних завдань, він не несе в собі ніякої додаткової функціональності. Розблокування за допомогою розпізнавання обличчя в XA2 Ultra немає.
В Sony Xperia XA2 Ultra встановлений акумулятор ємністю 3580 мАг. Живе він з таким АКБ — день при дуже активному використанні, а при помірному — протягне 1,5-2 дня. Показники використання екрану після повної зарядки при цьому склали 5 годин 40 хвилин в першому випадку, і 6 годин 27 хвилин у другому.
Я думаю, це непоганий результат для шестидюймового смартфона. У будь-якому випадку, є сталі звичні режими економії заряду — STAMINA і Ultra STAMINA.
Крім них з софтверних фішок є функція догляду за батареєю. Її суть в тому, що система визначає звичний час підключення і відключення смартфона в зарядного пристрою і при досягненні 90% заряду процес зупиняється. І тільки за деякий час до моменту відключення ЗУ, апарат заряджається вже повністю. Корисно, якщо зазвичай ставите смартфон на зарядку на ніч і знімаєте вранці, наприклад.
Тепер з приводу зарядки. Незважаючи на те, що пристрій підтримує Quick Charge 3.0, в комплекті йде адаптер живлення, який її банально не підтримує. З ним смартфон заряджається з 9% до 95% за 2 години 39 хвилин. Хоч і у мене під рукою виявився “правильний” адаптер живлення, з підтримкою QC 3.0, результат кардинально не покращився. З ним за годину смартфон з 12% зарядився до 63%, за півтори до 79%, а відсотки, що залишилися, накопичувалися ще хвилин 45.
Зі звуком з розмовного динаміка все нормально — він гучний і чистий. Основний мультимедійний — непоганий і по гучності, і за якістю.
Звук в навушниках також якісний. Його точно вистачить для перегляду відео та прослуховування музики. У налаштуваннях є набір звукових ефектів і еквалайзер.
Зі зв’язком проблем не помітив, хоча є трохи інше спостереження: на інших смартфонах, там де шкала сигналу мобільної мережі заповнена на все ділення, Xperia XA2 Ultra не вистачає одного.
Модуль Wi-Fi (802.11a/b/g/n) працює відмінно, шкода, правда, що не підтримує мережі 5 ГГц. Bluetooth тут версії 5.0, з підтримкою кодека aptX HD. GPS відпрацьовує нормально. Модуль NFC в пристрої теж є, так що безконтактні платежі забезпечені.
Версія ОС Android в смартфоні — 8.0.0. Традиційно для смартфонів Sony, використовується фірмова оболонка компанії. В цілому, з точки зору функціональності, вона не отримала сильних видимих відмінностей від чистого Android 8 Oreo. Зміни по більшій мірі косметичні.
Є кастомізація зовнішнього вигляду інтерфейсу за допомогою тем, є режим керування однією рукою, в якому можна змінювати розмір зменшеного вікна і переміщати його.
Sony Xperia XA2 Ultra в деяких моментах вийшов компромісним смартфоном. Він великий і важкий, через що вже підходить не всім. Але я не думаю, що він і розрахований на всіх без винятку. Для цього є трохи спрощений молодший варіант — Xperia XA2.
Залізна складова середня, але при цьому непогана, незважаючи на те, що в даному сегменті зустрічаються трохи більше продуктивні смартфони і з великою кількістю постійної пам’яті. Камери? Ну фронтальна тут і справді крута, основна хороша, але ось з макро якась біда.
Загалом, за $405 в цьому смартфоні є речі, які особисто мене трохи збентежили. Хоча, якщо вам подобаються пристрої виробника або ви є фанатом бренду, а всі перераховані нюанси для вас некритичні, то можете звернути на Sony Xperia XA2 Ultra увагу — він того вартий.
Leave a Reply