Xiaomi Mi A2 – нещодавно представлений китайським виробником смартфон, створений спільно з Google за програмою Android One. Це означає, що на борту у нього не традиційна для Xiaomi оболонка MIUI, а невинно чистий “ванільний” Android з усіма відповідними наслідками у вигляді актуальної версії ОС і регулярних оновлень безпеки.
З точки зору “заліза”, Xiaomi Mi A2 – точна копія Xiaomi Mi 6X. Власне, нічого дивного, тут повторюється минулорічна ситуація, коли Xiaomi Mi A1 був створений на базі Mi 5X (або навпаки, але це не важливо).
Відповідно, в софті криється і основне позиціонування пристрою, Mi A2 – це смартфон для шанувальників Xiaomi, які не люблять MIUI або для любителів чистої системи Android, яким не вистачає грошей на “православний” Pixel.
У будь-якому випадку, в особі Xiaomi Mi A2 вимальовується дуже цікавий варіант оптимального і практично ідеального з точки зору ціни пристрою для гіків. Чи так це насправді, я постараюся з’ясувати в даному огляді.
Вартість смартфона коливається від 230 до 350 доларів залежно від оснащення, вірніше, обсягу встановленої пам’яті. У базовій версії оперативної пам’яті 4 ГБ, а ось постійної може бути 32 або 64 ГБ. Також є топова версія A2 з 6 ГБ оперативної пам’яті і 128 ГБ постійної пам’яті.
До речі, окрім Xiaomi Mi A2, в цьому році виробник випустив ще й спрощений смартфон – Mi A2 Lite, який коштує дешевше і теж по своєму цікавий.
Читайте також: Огляд Xiaomi Mi A2 Lite: Весь в тата, тільки з чубчиком
З конкурентів для нашого героя можна відзначити перш за все інші смартфони, також створені за програмою Android One – наприклад, Nokia 6.1 або більш дорогий Nokia 7 Plus. Крім того, якщо вам все одно, є в смартфоні оболонка чи ні, як альтернативу можна розглядати Xiaomi Redmi Note 5 зі схожими характеристиками і майже ідентичним дизайном, але трохи менш продуктивним процесором.
Дивитись порівняння характеристик.
У білій коробці середнього розміру, крім смартфона, знаходимо традиційний тонкий прозорий силіконовий чохол, кабель USB Type-C і простий зарядний пристрій 5В/2А. Незважаючи на підтримку смартфоном швидкої зарядки, Xiaomi чомусь скупиться в цьому питанні.
Крім того, звичайно, є ключ для лотка SIM і трохи папірців. А також неприємний елемент – аудіо-перехідник з USB-C на 3,5 мм. На жаль, окремого аудіороз’єму в смартфоні немає, на відміну від Mi A1.
Xiaomi Mi A2 – типовий смартфон Xiaomi 2018 року з усіма витікаючими наслідками. Конструктивну концепцію пристрій в основному перейняло від торішньої моделі – це міцний суцільнометалевий unibody-корпус з акуратними пластиковими вставками під антени в стилі iPhone 7 зверху і знизу.
Спереду – це чи то Redmi 5 Plus, то чи Redmi Note 5 (вони мені всі однакові). Головні зміни в дизайні, в порівнянні з A1 – збільшений екран формату 18:9.
Ззаду основний акцент бере на себе вертикальний блок камер в лівому верхньому кутку, скопійований з самого початку зрозуміло звідки і успішно розмножений майже на всі смартфони Xiaomi, починаючи з відвертих бюджеток і аж до флагманського Mi 8.
Більше видимих змін не спостерігається. Виходячи з усього вищесказаного, Mi A2 складно назвати смартфоном з унікальним дизайном. Я б назвав його гібридом Mi A1 і Redmi Note 5.
Читайте также: Огляд Xiaomi Redmi Note 5 – перший бюджетник з гідною камерою
Проте, виглядає Xiaomi Mi A2 пристойно, я б навіть сказав – з деяким нальотом преміальності. Особливо в золотому кольорі, як варіант у мене на тесті. Також у продажу присутні наступні варіанти кольорів корпусу: чорний, блакитний, червоний, рожеве золото. В цілому, матеріали підібрані відмінно, зібраний смартфон практично ідеально – претензій немає.
Ключові характеристики:
Поля навколо екрану не можна назвати мініатюрними. Зверху над екраном без проблем розмістилися розмовний динамік, датчики освітленості і наближення, фронтальна камера зі спалахом і яскравий світлодіодний індикатор. Взагалі – незвично яскравий і великий. Світиться він тільки білим світлом – переривчасто з покроковим збільшенням і подальшим зменшенням яскравості – коли є нові повідомлення, і постійно – при підключенні смартфона до зарядного адаптера.
Знизу під екраном поле теж величезна і воно абсолютно порожнє. Виробник міг би спокійно сенсорні кнопки тут розмістити або сканер… Розумію, що нерозумно про таке мріяти, але просто я не люблю нераціонального використання простору.
У розташуванні елементів немає нічого незвичайного – кнопка живлення і клавіша регулювання гучності праворуч, слот для 2-х nanoSIM зліва (без підтримки карт пам’яті). Знизу – динамік, порт USB-C і мікрофон. Зверху – другий мікрофон і віконце інфрачервоного порту.
Ззаду зліва зверху – блок подвійної камери з віконцем подвійного LED-спалаху посередині і сканер відбитків пальців.
Камера досить сильно виступає над корпусом. Добре, що є комплектний чохол, який її надійно захищає.
Mi A2 має обтічні форми без гострих кутів і це позитивно впливає на зручність його використання. Також апарат зручно лежить в руці, так як задня панель злегка вигнута до країв. Грані теж закруглені.
Кнопки розташовані в правильних місцях, відмінно намацуються, натискаються чітко. До сканера ззаду доступ зручний. До ергономіки претензій немає. Звичайно, використовувати смартфон однією рукою складно, скоріше – майже неможливо через збільшений екран. Але це звичайне явище майже для всіх сучасних смартфонів.
Апарат досить слизький, тому використання комплектного чохла рекомендується. Відбитки пальців задня панель збирає не надто активно. На скло екрану нанесено відмінне олеофобним покриття.
У Xiaomi Mi A2 встановлений IPS-екран із співвідношенням сторін 18: 9 і роздільною здатністю Full HD +. У моєму екземплярі якість екрану вище середнього з теплою передачею кольору. Однак, знаючи про лотереї з матрицями в смартфонах Xiaomi, я звісно не можу гарантувати, що при покупці ви отримаєте точно такий самий дисплей.
Екран поводиться пристойно в повсякденній експлуатації. Кути огляду достатні, але не максимальні – яскравість при відхиленнях помітно втрачається, особливо на сонці. Білий колір починає червоніти. Але дисплей залишається читаним при нормальній експлуатації. У темряві мінімальна яскравість досить низька, очі не напружує.
Автояскравість працює задовільно, є нічний режим захисту зору з налаштуванням інтенсивності і включенням за розкладом. Режиму роботи в рукавичках немає. Відсутня будь-яка можливість настройки кольору екрана.
В цілому, звичайно, дисплей не флагманський, але особисто мене влаштовує повністю. Будь-який тип контенту сприймається з нього добре – практично в будь-яких умовах.
Ключові характеристики:
У звичайній експлуатації апарат показує відмінну швидкодію. Принаймні на початковому етапі використання. Що буде з ним, наприклад, через півроку, говорити не беруся. Взагалі, властивість ОС Android з часом втрачати в швидкості роботи за рахунок “засмічення” – не секрет. Але відгуки реальних користувачів з цього приводу різняться. Багато хто говорить про сповільнення через деякий час, а інші – що їх немає. Можливо, цей момент також багато в чому залежить від індивідуальних особливостей експлуатації системи.
Але повернемося до нашого героя. В цілому смартфон мене порадував відмінною плавністю інтерфейсу. Чистий андроїд працює на цьому залізі практично ідеально. Перегортання столів і прокрутка списків, як і інші анімації, відбуваються без найменших затримок.
Запуск додатків також здійснюється швидко і до багатозадачності претензій немає. Смартфон спокійно утримує в пам’яті близько десятка додатків. Але якщо запустити важку гру, наприклад PUBG, то більшість додатків швидше за все вивантажаться з оперативки.
Ключові характеристики:
До речі, з приводу ігор ігор – то тут все стандартно, як для середньобюджетного смартфона. Більшість популярних добре оптимізованих ігор запускається на високих налаштуваннях графіки, але в найважчих доведеться пожертвувати якістю картинки заради підвищеного FPS.
Результати в бенчмарках:
Читайте також: Xiaomi замускає Poco – новий бренд смартфонів
У поточному році Xiaomi початку “завозити” пристойні камери в середньобюджетний сегмент смартфонів. Першою ластівкою став Redmi Note 5 з кращою в своєму класі подвійною камерою з підтримкою штучного інтелекту. І ось – Xiaomi Mi A2 в якому основна камера показує практично аналогічні результати при зйомці фото.
Ключові характеристики:
З технічної точки зору основна камера в Mi A2 трохи програє Note 5 – наприклад, розмір пікселя менший (1.25μm проти 1,4) і відсутнє фокусування Dual Pixel для головного модуля 12 Мп, фазовий автофокус при цьому залишили. Але в той же час діафрагма трохи більша (1.8 проти 1.9). А ось другий модуль отримав більшу роздільну здатність (20 Мп проти 5 Мп) і збільшену діафрагму (f/1.8 проти f/2.0), але розмір пікселя у нього менший (1.0μm проти 1.25μm). На практиці всі ці ігри характеристик мало вплинули на кінцевий результат. Як на мене, візуально камери Xiaomi Mi A2 і Redmi Note 5 знімають приблизно на одному рівні.
Якість знімків при хорошому освітленні можна вважати відмінним. Рівень деталізації високий. І в умовах середнього рівня освітлення виходять цілком прийнятні кадри. Але на темних ділянках фото з’являються яскравісні шуми. Нічна зйомка не вражає, але як для середнього бюджету – досить пристойно.
ПРИКЛАДИ ФОТО ТА ВІДЕО У ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
ПРИКЛАДИ ФОТО ТА ВІДЕО У ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Швидкість фокусування камери і спуску затвора висока, принаймні камера працює спритніше, ніж в Redmi Note 5. Функція швидкого запуску камери із сплячого режиму за допомогою кнопки гучності відсутня, на жаль. Але клавіша гучності працює як кнопка зйомки.
Що стосується функцій камери – є Auto HDR, фільтри. Метод фокусування – фазовий автофокус, який спрацьовує досить швидко. Також є портретний режим, панорами і повноцінний PRO-режим, в якому можна налаштовувати баланс білого, здійснювати ручне фокусування з підсвічуванням зони фокуса (peaking), регулювання витримки, налаштування ISO і перемикати об’єктив з режиму “звичайний” в “нічний”.
А ось зйомку відео в Xiaomi Mi A2 прокачали в порівнянні з Note 5. З’явилася підтримка 4К і присутня гіроскопічна стабілізація під час зйомки. Якість відео середня.
Фронтальна камера також злегка поліпшена. Характеристики модуля: 20 Мп, f/2.2, 1/2.8″, розмір пікселя 1.0μm. Якість Селфі можу назвати хорошим. Фронталка підтримує портретний режим з розмиванням фону, має вбудований інструмент поліпшення Селфі. Крім того не забуваємо про фронтальний спалах, який допоможе зробити фото себе коханого навіть у повній темряві.
Акумулятор 3000 мАг – така ємність здається зовсім невеликою в 2018 році. І очікувано, у випадку з Xiaomi Mi A2 дива не сталося, смартфон ледь доживає до вечора при інтенсивній експлуатації. Хоча, якщо особливо не напружувати апарат, то ще залишається невеликий запас. Загалом – маємо близько 24 годин роботи і середній час активної підсвічування екрану – 3,5 години. Типовий Android.
А з урахуванням того, що він тут чистий і ніяк не обмежує фонову активність додатків, маємо дві сторони медалі. З одного боку – ви гарантовано отримаєте всі повідомлення від усіх додатків, причому моментально. З іншого боку – батарейка “відлітає” в сплячому режимі вдень і вночі, навіть якщо не включати екран смартфона.
Тому, назвати чистий Android енергоефективним я не можу. Наприклад, майже будь-який смартфон на подібному залізі, але з оболонкою, в якій реалізовані інструменти для енергозбереження, буде жити при однаковій моделі використання приблизно в 1,5-2 рази довше за рахунок обмеження фонових процесів.
Що цікаво, в інших смартфонах на чистому (Pixel) і “псевдочистому” Android (Moto), Android One (Nokia), а також Oxygen OS (OnePlus), в меню “Батарея” є інструменти щодо обмеження фонової активності додатків. Але в Xiaomi Mi A2 вони вирізані. Можливо – з’являться пізніше і ситуацію з енергоспоживанням можна буде трохи підтягнути призначеними для користувача налаштуваннями. Але поки – маємо те, що маємо.
Xiaomi Mi A2 підтримує швидку зарядку. Однак в комплекті покупець отримує звичайне 2-амперний ЗП. З іншого боку – заряджається смартфон швидко, навіть від нього, ось графік зарядки з 15%:
До речі, отримати остаточний результат в тесті PCMark Work 2.0 battery test у мене так і не вийшло – додаток 2 рази вилітав з помилкою безпосередньо перед виведенням результату. Можу сказати, що приблизно – 8 годин на середній яскравості екрану.
Як я вже згадував, окремого роз’єму 3,5 мм в смартфоні немає. У комплекті є перехідник для підключення аналогових навушників. Рішення не дуже зрозуміле і приємне, з урахуванням відсутності вологозахисту і середнього бюджету.
В цілому звук при прослуховуванні музики в навушниках мені сподобався. У смартфоні також присутня стандартна утиліта Android для поліпшення звучання з еквалайзером і ефектами. Результат виходить цілком гідним.
Що стосується зовнішнього динаміка на нижній межі праворуч – він якісний і гучний. Але перекрити його рукою в альбомної орієнтації можна і причому легко. Стереорежим, звісно, відсутній.
Розмовний динамік також відмінний – практично флагманський рівень. У смартфоні є другий мікрофон для шумозаглушення під час розмови.
Ніяких особливих проблем з мобільним зв’язком я не виявив. За винятком того, що, наприклад, в зоні невпевненого сигналу Xiaomi Mi A2 втрачає мережу швидше, ніж Huawei P20 Pro. Звичайно, порівняння з флагманом не зовсім коректне, але саме він виявився під рукою.
Ключові характеристики:
Як бачите, Xiaomi Mi A2 – сучасний смартфон з актуальних набором комунікаційних можливостей. Наявність WiFi 5 ГГц, сучасного модуля Bluetooth і порту Type-C безсумнівно радує.
ІК-порт більшість покупців використовує не часто, але коли він реально необхідний, функція управління технікою виявляється дуже корисною. А ось відсутність NFC, звичайно, засмучує. Для багатьох просунутих користувачів цей момент може стати каменем спотикання під час прийняття рішення про покупку.
Я не бачу особливого сенсу описувати чистий Android 8.1.0, лише нагадаю, що програма Android One має на увазі отримання смартфоном регулярних оновлень безпеки безпосередньо від Google. І за час тестування таких оновлень прилетіло на смартфон 2 штуки. Звичайно, це підвищує привабливість пристрою в очах деяких користувачів.
Безсумнівно, чисто візуально система хороша. Дизайн інтерфейсу продуманий і мінімалістичний.
Крім того, концепція Android One не забороняє виробнику встановлювати на смартфон свої фірмові програми та сервіси. Варто відзначити, що, на мій подив, китайці не зловживають цією можливістю.
Додатків від Xiaomi мінімум. По-перше, найпомітніше – це ПО камери, по-друге – додаток Mi Remote для забезпечення функціональності ІК-порту і управління побутовою технікою за допомогою софтових пультів дистанційного керування.
Ну і третє – сервіс з покращення якості для збору даних і відправки відгуків про продукт (який можна деактивувати в налаштуваннях). Також в смартфоні встановлено додаток Mi Comunity – своєрідний хаб, де відображуються регіональні новини та пропозиції від компанії Xiaomi, а також є доступ до форумів за певними моделями пристроїв.
І ще один додаток від Xiaomi – вельми корисний у повсякденному житті Mi Drop для обміну файлами з іншими пристроями і ПК.
Трохи про безпеку. Сканер відбитків пальців працює відмінно – швидко і практично безпомилково. Крім розблокування пристрою і авторизації в додатках він більше не робить нічого.
Також Xiaomi Mi A2 підтримує розблокування за допомогою розпізнавання особи. Реєстрація здійснюється через меню Безпека/Smart Lock. Там же є утиліта щодо поліпшення розпізнавання, яка дозволяє зробити кілька знімків (при різному освітленні, з макіяжем, в окулярах і т.д.). Розблокування обличчям працює відмінно, навіть при недостатньому освітленні.
В цілому до прошивці смартфона у мене майже немає претензій, працює апарат стабільно і швидко. Хоча кілька неприємних багів я зловив. Наприклад, та ж помилка при закінченні тесту батареї в PC Mark або дивний глюк в Instagram, коли я не міг домогтися виклику клавіатури для відповіді на коментар. Ще кілька разів я бачив віконце аварійного “крашу” додатків (чого, до речі, давно вже не спостерігав на інших смартфонах з оболонками). Але думаю, що це випадкові епізоди.
Xiaomi Mi A2 – в цілому відмінний смартфон, хоч і не ідеальний. Зовні він дуже нагадує флагман, але дизайн, звичайно, не унікальний. Явні плюси пристрої – міцний металевий корпус, відмінна збірка, непоганий екран, пристойні камери з підтримкою ШІ, модний USB-C і майже повний набір комунікаційних можливостей. Також перевагою можна вважати софт – актуальний Android з регулярними оновленнями безпеки.
Але, в той же час, прошивку я можу віднести і до недоліків телефону. Я вважаю, що чистий андроїд схожий на красивий, швидкий і плавний автомобіль без системи клімат-контролю, гідропідсилювача керма, подушок безпеки і електричних склопідйомників. Мені, як людині що звик до функціональних оболонок з інтелектуальними фішками, не дуже подобається ванільний аскетизм системи і неможливість налаштувати елементарні речі, на кшталт розташування клавіш навігації.
Також до умовних мінусів смартфона можна віднести відсутність модуля NFC, аудіороз’єму, підтримки карт пам’яті і посередню автономність. Але останнє – скоріше не наслідок поганої енергоефективності заліза, а вина сирої прошивки, яка ніяк не обмежує фонові процеси. Можливо, ця функціональність буде додана в оновленні.
Я однозначно можу порадити цей смартфон всім, кому він підходить – рекомендую самостійно оцінити список плюсів і мінусів Xiaomi Mi A2 і вирішити, що важливо особисто для вас. Сподіваюся, мій огляд допоможе визначитися з вибором.
Усі фото пристрою зроблені на Huawei P20 Pro
View Comments
Я так и понял ;)