Виробники Android-смартфонів свого часу досить оперативно підхопили хворобу тренд на чубчика і вирізи в екранах від самі знаєте кого. Але так само швидко від цих речей стали відмовлятися на користь альтернативних рішень. Смартфони Xiaomi також схильні до загальних трендів, але все ж у компанії є повністю оригінальна лінійка флагманських безрамкових смартфонів — Mi Mix. У вже третьому поколінні нас раптово повернули в минуле на добрий десяток років, представивши Xiaomi Mi Mix 3, який виконаний у форм-факторі слайдера. Сьогодні я детально розповім про всі особливості цього по-своєму унікального і без всяких сумнівів цікавого смартфона.
Вдячні магазину АЛЛО за наданий на тестування смартфон!
Смартфон продається в Україні за рекомендованою вартістю 16 999 гривень ($608) за варіант з 6 ГБ оперативної пам’яті і 128 ГБ накопичувача. Взагалі, цей смартфон доступний і з 8 і навіть з 10 ГБ оперативної пам’яті, але чи буде така модифікація в нашій країні — невідомо. Постійної пам’яті в максимальному варіанті може бути 256 ГБ. Але знову ж — питання в доступності цієї модифікації на ринку.
Рідко буває таке, коли виробник дійсно може здивувати оформленням упаковки і комплектацією свого продукту. У випадку з Xiaomi Mi Mix 3 до цього питання підійшли ґрунтовно, адже смартфон на поточний момент є найдорожчим у китайського гіганта. І знаєте, це відчувається з перших хвилин знайомства.
Ну і вже потім бачимо багатий набір: круглий модуль бездротової зарядки з параметрами 5/9В і 2А, поруч є кабель USB/Type-C і великий блок живлення з підтримкою швидкої зарядки (5В/3А, 9В/2А, 12В/1,5А).
Ну і добиваємо цю всю справу кейсом, перехідником з Type-C на 3,5-мм аудіороз’єм, ключиком для слота SIM-карт і набором папірців.
Загалом, дуже крутий комплект. Особливо прискіпливі покупці можуть заперечити з приводу відсутності навушників, але давайте на чистоту — всі вже обзавелися власними навушниками, будь-то провідні або bluetooth-гарнітури. Коротше — «Apple, вчіться!©».
Ви помітили, як швидко виробники відійшли від цих вирізів, які багатьом були не до душі? Спочатку почали зменшувати розмір чубчика, потім прийшли до так званого краплеподібного вирізу, ну а зараз ми спостерігаємо наступний виток — отвір з фронтальною камерою в дисплеї. Смартфони серії Mix поки що, на превелике щастя, не отримали виріз в екрані ні в одній з цих різновидностей.
Знизу, в природній манері, рамка трохи товщі інших, але в будь-якому випадку — особисто я не бачив в Android-смартфонах нижнього поля тонше, ніж тут. В цілому, фронтальна панель виглядає дуже круто, є відчуття, що тримаєш в руці просто екран. Вау-ефект присутній і такий смартфон однозначно привертає увагу оточуючих.
Але ще більший «wow» відбувається, коли зміщуєш екран вниз. А хто б міг подумати, що в 2018 році виробники повернуться до форм-фактору слайдера? Звичайно, здорово, коли в екрані немає вирізу з датчиками і камерами, але сама конструкція і механізм… Незрозуміло, наскільки таке рішення довговічне. Взагалі, Xiaomi говорять про ресурс в 300 000 спрацьовувань, але знову ж таки — нам ця цифра ні про що не говорить.
Тут же потрібно відзначити, що між екраном і основою може збиратися пил, ворсинки або інше дрібне сміття. Це теж може мати негативний вплив на внутрішній магнітний механізм.
До речі, сам механізм приємно клацає, навіваючи приємні спогади про минулі часи. Тенденцію сучасного формату слайдерів підтримали і інші виробники в смартфонах Honor Magic 2 і Lenovo Z5 Pro.
Взагалі, до використання слайдера нас не примушують, так як фактично, зміщувати екран потрібно тільки якщо знадобилася фронтальна камера щоб зробити селфі або розблокувати смартфон обличчям. Я, наприклад, селфі не роблю, але дивитися на великий екран з тонкими рамками і без вирізів — хочеться.
Коротше кажучи, нам ще належить побачити, що в підсумку стане з цим механізмом і до чого ми в кінці кінців прийдемо. Ну а поки продовжимо розглядати Xiaomi Mi Mix 3.
Зі зворотного боку бачимо текстурований пластик. Рамка по периметру пристрою алюмінієва і пофарбована в єдиний сталевий колір, як і керамічна спинка. У випадку з нашим екземпляром це чорний, але в живу більше нагадує темну сталь.
Крім того є синій і зелений кольори, тут вже вибирайте на свій смак.
Також пізніше була представлена версія Forbidden City, де колір корпусу синій, а на спинці золотистим кольором зображено тварину з китайської міфології. Однак ніяких градієнтів, звичайно, не завезли.
Збірка нормальна, але екранний блок може злегка похитуватися в сторони. Якщо придивитися — є мізерний зазор між екраном і основою смартфона. Олеофобне покриття є спереду на склі Gorilla Glass 5. Спинка не така слизька, але все одно — часом зрушити блок екрану важкувато, наприклад, в рукавичках. Але зауважте — я не сказав що це неможливо зробити, просто важче, ніж зазвичай.
Очевидно, що ніякого вологозахисту така конструкція не має на увазі в принципі.
Спереду, як я вже зазначив, є дублюючий проріз розмовного динаміка, а поруч з нею знайшлося місце під крихітний індикатор подій і датчики освітлення та наближення. «Розкривши» смартфон бачимо два модуля фронтальної камери, спалах і напис, який говорить про роздільну здатність модуля і кількість камер.
На правій грані розташовані кнопка живлення і клавіша регулювання гучності. Над ними є пластикова вставка під антени.
Ліва грань зі ще однією вставкою і слотом для двох SIM-карт формату nano, але можливості замінити одну з них на microSD — немає.
Під слотом ще одна фізична кнопка. За замовчуванням одинарним натисканням вона запускає Google Асистент, а в налаштуваннях також можна встановити деякі дії на подвійне і тривале натискання. Відключити кнопку повністю — не можна.
Нижній торець містить порт Type-C по центру, симетрично розташовані з боків від нього 5 круглих отворів з мікрофоном і мультимедійному динаміком, і з виведенням антен з кожного боку.
Зверху — один єдиний додатковий мікрофон. Як ви здогадалися, 3,5-мм роз’єму немає, але це вже практикується не вперше, особливо в смартфонах Xiaomi.
Далі по центру — компактний майданчик зі сканером відбитків пальців. Поглиблення зовсім невелике, але незручностей це не викликає. Інша справа — напевно, хотілося б сканер в екрані, як в Mi 8 Pro, а не по-старому — ззаду. Але можливо, це пов’язано з конструкцією смартфона. Однак особисто мене подібне не бентежить.
У самому низу є золотиста напис «MIX by Xiaomi» і все — ніяких непотрібних маркувань, які часто псують зовнішній вигляд пристрою.
У руці смартфон відчувається як якісний продукт і справа не тільки в матеріалах, з яких він виготовлений, а в його масі — це перше, на що звертаєш увагу взявши смартфон в руку. 218 грам — це може і не найважчий смартфон, що я тримав у своєму житті, але точно один з таких.
Не можу сказати, що мені при використанні пристрою його маса доставляла сильний дискомфорт в плані зручності експлуатації, але цей факт безсумнівно варто враховувати — підійде гаджет не всім. Якщо говорити про габарити в цілому, то це типовий сучасний шестидюймовий смартфон. Наприклад, Xiaomi Mi Mix 3 в порівнянні з ASUS ROG Phone виявився трохи менше.
Користуватися однією рукою третім міксом буде важкувато в будь-якій ситуації, адже екран тут відверто великий, а тому дотягнутися до верхньої частини не завжди є можливість. Маленький лайфхак — для цього можна зрушити екран вниз.
Кнопки знаходяться на своїх місцях — звикати не довелося. Сканером відбитків, незважаючи на досить невеликі розміри теж зручно користуватися. Бічну кнопку на лівому торці за період експлуатації я випадково, не натискав, як могло б подуматись спочатку, а тому бажання відключити її, як було у випадку з клавішею виклику помічника Bixby в Galaxy Note9, теж не було.
Xiaomi Mi Mix 3 комплектується якісним дисплеєм з великою діагоналлю — 6,39″. Вперше в цій лінійці виробник встановив матрицю Super AMOLED. Роздільна здатність Full HD+ (2340×1080), щільність пікселів 403 ppi, співвідношення сторін 19,5:9, є підтримка HDR. Сам екран займає 93,4% передньої панелі і, як я вже помітив — виглядає це просто супер.
Але як завжди буває з таким типом матриці, є у нього свої нюанси: маємо проблеми з білим кольором, який синить при відхиленнях, а під екстремальним кутом і зовсім спостерігаються різнокольорові переливи.
Роздільна здатність екрану, в принципі, нормальна для такої діагоналі. Хоча, звичайно, при прямому порівнянні з QHD на іншому смартфоні з меншою діагоналлю — різниця в чіткості на шрифтах з іконками помітна і не на користь виробу від Xiaomi.
Проте, мені дуже сподобався дисплей Mi Mix 3 — відмінне зображення на екрані без вирізів і з тонкими рамками по периметру. Що може бути краще?
Крім того є стандартний режим читання і Always-On з часом і датою. Інший циферблат вибрати не можна, зате можна встановлювати час активності цієї функції.
З останнім оновленням додалася опція зниження роздільної здатності екрану до 720p, але… куди нижче? Екран великий і HD-здатність взагалі ніяк йому не йде. З метою економії акумулятора — так, можна в екстреній ситуації мати можливість скористатися таким нехитрим методом.
За залізу смартфон — звичайний такий ось міцний флагман 2018 року. Тобто маємо топовий 10-нм восьмиядерний Qualcomm Snapdragon 845. Ядра тут такі: чотири Kryo 385 Gold з максимальною тактовою частотою 2,8 ГГц і ще чотири Kryo 385 Silver з частотою 1,7 ГГц. Графічний чіп відповідає процесору — це Adreno 630. Звичайно, що у всіх синтетичних тестах він показує круті результати.
З кількістю оперативної пам’яті ситуація також відмінна. У моєму тестовому зразку 6 ГБ і цього на сьогоднішній момент – вище даху. Тип — LPDDR4X. Ще є варіанти з 8-ма гігами, а в лімітованої версії з приставкою Forbidden City Edition і того більше — 10 ГБ. Але такого обсягу, як мені здається, вже просто з надлишком. Ну навіщо? Переконливо — так, але скільки років ще пройде, коли нам дійсно знадобиться стільки пам’яті в смартфонах? Коротше, як ви розумієте, проблем з багатозадачністю за визначенням і бути в Mi Mix 3 не може.
Обсяги внутрішнього накопичувача — 128 або 256 гігабайт. У мене на тесті молодша модифікація. Всього для користувача доступно 110,76 ГБ. Але, як вже було сказано — розширення пам’яті звичним шляхом установки карти microSD не представляється можливим. Однак і встановленої флеш-пам’яті має бути достатньо якщо не всім, то більшості вже точно, а особливо в максимальній комплектації.
Xiaomi Mi Mix 3 дісталися модулі основної камери прямо від Xiaomi Mi 8, який в свою чергу отримав сенсори аналогічні Mi Mix 2s. Камери такі: головна на 12 Мп, Sony IMX363, апертура f 1.8, чотирьохосьова стабілізація зображення і система фокусування Dual Pixel. Додатковий модуль — телевик з аналогічною роздільною здатністю, Samsung S5K3M3, меншою світлосилою f/2.4 і без оптичної стабілізації.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
У камері є ШІ, який працює досить акуратно. Перенасичені знімки отримати практично неможливо, так що, в принципі, можна і не відключати його. Вірніше навіть так: він працює над фотографією, коли виявляє одну зі сцен (тварини, їжа, рослини), але якщо нічого «не впізнає», то і втручатися не буде. Автофокус швидкий, швидкість спуску камери також негайна.
Робота другого модуля, який служить для дворазового збільшення та розмиття фону не така, яку можна було б очікувати спершу. Тобто не можна бути впевненим на 100%, що після активації цього наближення фотографія буде зроблена саме на другий об’єктив.
Портретний режим працює з людьми і предметами. Виходить не завжди найкращим чином, але зійде. При зйомці людей доступні ефекти студійного освітлення. Міняти їх можна як під час зйомки, так уже і після — зі стандартної галереї. Ступінь розмиття регулюється тільки з галереї.
Є в смартфоні і нічний режим, який останнім часом набирає популярність і зустрічається все частіше. Але ось його робота мене не вразила зовсім. Зрозуміло, що фотки будуть світліше, ніж просто знявши на автоматі, але суб’єктивно — цей Night Mode поступається роботі «гуглового» Night Sight навіть на першому поколінні Google Pixel.
Відео основною камерою можна записувати в роздільній здатності аж до 4K при 60 або 30 к/с. Допомагає цьому процесу непогана оптична стабілізація, так що підсумковий результат виходить хорошим. На вибір кодек: H.264 або H.265. Звичайно ж в наявності прискорена зйомка в аналогічній роздільній здатності (4К) і уповільнена — в Full HD з 120, 240 або 960 FPS.
Модулі фронтальної камери — 24 Мп (f/2.2, 1/2.8″, 0.9μm) і 2 Мп сенсор вимірювання глибини. Камера непогана, є багато додаткових опцій: всілякі прикраси обличчя, портретний режим, ефекти студійного освітлення. Штучне боке можна включати навіть для відеозйомки.
Додаток камери типовий для смартфонів на MIUI 10. Режимів предостатньо, і про них я вже в цілому все розповів. Фільтри, ручний режим, Tilt-shift, водяний знак, вирівнювання, панорами — все це тут є.
Сканер відбитків на спинці неймовірно швидкий і точний. За весь час, скільки у мене пробув Mi Mix 3, — він завжди спрацьовував з першого разу. Ну ось прямо-таки бездоганний дактилоскопічний сенсор.
Розпізнає власника в будь-яких умовах і положенні апарату щодо особи, спрацьовує навіть у повній темряві. Але як ви розумієте, для цього необхідно зрушувати екран і це вже накладає певні незручності.
За прикладом не будемо далеко ходити — зазвичай, цей метод мене виручає, якщо смартфон знаходиться на столі. Я просто активую екран подвійним тапом по ньому або натискаю на кнопку живлення, після чого відразу потрапляю на робочий стіл смартфона. Але у випадку зі слайдером доводиться в будь-якому випадку піднімати пристрій зі столу, що вже не так зручно. Тим більше, вже з’являється можливість потрапити в систему відсканувавши палець, що навіть виходить швидше.
Незважаючи на чималі габарити корпусу, ємність незнімного акумулятора, вбудованого в Xiaomi Mi Mix 3 — лише 3200 мАг. І може здатися, що це зовсім мало для смартфона з діагоналлю дисплея 6,39 дюйма. Частково це так, але на ділі, мені смартфона легко вистачає до вечора.
За бажанням можна витратити трохи часу на налаштування енергоспоживання, затягнувши ремінь обмеживши фонову активність непотрібним додаткам — їх тут є. Хоча MIUI сама з цим «прекрасно» справляється, так що піти в налаштування і зробити так, щоб система не обмежувала роботу потрібних додатків вам, швидше за все, доведеться. Ну і раз так, то чому б заодно не відрубати зайві хвости?
Штатні блок живлення і кабель заряджають смартфон з наступним таймінгом:
Але я в основному використовував бездротову зарядку. База виглядає лаконічно, з дуже чіпким прогумованим покриттям, так що яким би щедрим не був виробник на олеофобне покриття — смартфон не сповзе з неї. Спереду є зелений світлодіод, що позначає процес зарядки, а ззаду — порт Type-C. Модуль дуже мазкий і пил з нього важко прибрати, зате не ковзає по поверхні — є прогумована ніжка-кільце.
Така зарядка, ясна річ, буде повільніша, ніж традиційна. Але я, наприклад, кидав смартфон на майданчик на ніч і забирав вранці, так що з цього приводу сильно не переживав. Швидкість заповнення АКБ від комплектної бездротової зарядки така:
Розмовний динамік тут такий, яким ми його звикли бачити — тобто нормальний. Співрозмовника чути добре, а більшого чекати і не варто. Вібромоторчик злегка дзвінкий, навіть в середнякові Mi 8 Lite він буде трохи приємніше.
Ось мультимедійний динамік, на жаль, в пристрої всього один. Це трохи збентежило. Він звучить хоч і досить голосно, але не вражає частотним діапазоном. Загалом — користуватися можна, але стерео б не завадило.
Звичайні дротові навушники підключити можна через перехідник, оскільки 3,5-мм аудіопорта тут немає.
Проте — звук хороший і за замовчуванням, але точно не зайвим буде підібрати якийсь пресет в настройках і підкрутити еквалайзер грунтуючись на власних перевагах. Через Bluetooth також відмінне звучання, але його вже ніяк налаштувати не можна.
Набір бездротових модулів — найповніший, як для флагманського смартфона. Вони всі відмінно працюють: двохдіапазонний Wi-Fi 802.11 a/b/g/n/ac, Bluetooth 5.0 (A2DP, LE, aptX HD), GPS (A-GPS, GLONASS, BDS, GALILEO, QZSS) і NFC для швидкого конекту між пристроями і оплати через Google Pay. Бракує тільки ІЧ-порту для управління технікою, але його випиляли ще в Mi 8, так що навряд чи його можна було б чекати в Mix 3.
Xiaomi Mi Mix 3 поставляється з найсвіжішою версією ОС Android 9 Pie і оболонкою MIUI 10. На момент підготовки огляду версія оболонки — 10.2.1.0. Стабільна глобальна версія — все як треба.
Деяким ексклюзивом є можливість настройки дії слайдера, тобто вибрати що буде відбуватися, коли екран буде зсуватися вниз. Поки що є автоматичний запуск фронтальної камери (але без створення знімка), відкриття певної панелі з швидким доступом до деяких додатків (таймер, погода, диктофон, калькулятор, сканер QR-кодів, замітки, камера, ліхтарик), запуск будь-якого встановленого додатка на вибір або ж взагалі нічого не робити. Крім того можна вибрати один з п’яти звукових ефектів, який буде відтворюється при зсуві екрану вниз і назад.
Є звичний набір жестів і налаштувань кнопок, можна поміняти спосіб навігації (три сенсорні кнопки або повноекранні жести), режим управління однією рукою і інші тонкощі. Зліва від головного екрану є то чи аналог Google Now, то чи просто меню з віджетами — в загальному, досить сумнівна штука. Поміняти на православну стрічку новин не можна, але хоча б можна відключити, щоб не муляло очі.
Ще є якийсь ігровий центр, де можна налаштувати параметри так, щоб ніщо не відволікало вас від ігрового процесу.
Але ось є пара нюансів, не в докір цьому смартфону, просто в оболонці — де функції з чистого Android: Digital Wellbeing з Pie, або ті ж шорткати при утриманні іконок, яким сто років в обід? Їх немає. Можливо, вам це і не потрібно, але тим не менше. Чому тоді інші впроваджують ці фішки (в тій же свіжої EMUI вони є), а MIUI ніби не потрібні? Дрібниця, але неприємно, скажімо так.
В цілому, Xiaomi Mi Mix 3 — це відмінний смартфон, який концептуально сильно відрізняється від того, що ми бачимо на ринку зараз. Він виглядає незвично і круто, але є підозри, що за цим безрамковий екраном і форматом слайдера ховається питання практичності і довговічності, який поки залишається без відповіді.
Але і в іншому смартфон не відстає від інших сучасних флагманів: якісний дисплей, хороші камери, топова продуктивність і інші важливі параметри, які тут на цілком флагманському рівні.
Leave a Reply