П’ятниця, 29 Березня, 2024

desktop v4.2.1

Root NationІгриОгляди ігорОгляд Sonic Colours: Ultimate - Від посередності не втечеш

Огляд Sonic Colours: Ultimate – Від посередності не втечеш

-

Ігри про їжачка Соніка були і залишаються для мене головною загадкою індустрії. Як так виходить, що навіть після десятка посередніх релізів у жанрі, який вже давно перестав вважатися мейнстрімом, люди все ще купують ці ігри? Чому Сонік такий популярний, і чому Sega не дасть шанс якийсь інший своєї франшизі? Сьогодні ми не відповімо на ці питання, але постараємося поглянути на ремастер Sonic Colours – на думку багатьох, однієї з кращих тривимірних ігор про надшвидкого їжака.

Sonic Colours: Ultimate представляє з себе всю ту ж гру 2010 року з Wii, але з поліпшеною графікою і деякими маловажливими доповненнями. Суть залишається та ж: Сонік протистоїть професору Еґману і його армії роботизованих помічників. Суть гри теж традиційна: потрібно пробігти від початку рівня до кінця, іноді змінюючи перспективу (від двомірної до тривимірної і навпаки) і використовуючи спеціальні вміння. Це окремий сорт платформера, у якого немає ніяких альтернатив. І або ви розумієте, як це працює, або страждаєте від кожного рівня.

Sonic Colours: Ultimate

Мені багато разів говорили, що Sonic Colours – це один з кращих представників франшизи за останні 10 років. Якщо свого часу Супер Маріо безболісно пережив перехід у тривимірну площину, то ось його вічний візаві страждав. Ігор про нього вийшло безліч, але за останні 20 років лише одиниці отримали визнання критиків. Особисто я вважаю найкращою такою грою Sonic Generations, але і в Colours є, що оцінити: барвисті яскраві світи, винахідливі механіки, драйвова музика. Але навіть в свої найкращі моменти вона залишалася просто «грою про Соніка». Це не шедевр і не одкровення. І ремастер не вдихне життя у стагнуючу франшизу. Але про все по порядку.

Colours хороша тоді, коли не підносить ніяких сюрпризів. Любителі традиційного геймплея серії напевно оцінять рівні, які тут є; здебільшого вони не поступаються кращим у серії… до тих пір, поки ми не опиняємося у двомірній площини. Ні, я знаю, що це богохульство лаятися на традиційні аспекти серії, але в Colours так вже вийшло, що саме 2D-секції найбільш нудні. Справа в тому, що вони нерідко змушують Соніка зупинятися і займатися платформінгом… і кожен, хто грав у ці ігри, знає, що «платформінг» і «Сонік» – поняття не дуже сумісні. Скільки років вже минуло, а наш їжак так і не навчився нормально стрибати. Рух, який Nintendo довела до розуму ще у вісімдесятих, так і не дається Sonic Team, в результаті чого наш герой нерідко застряє в банальніших місцях. Дуже часто гра хоче, щоб ми натиснули на якусь кнопку і підняли платформу, але навіть ця найпростіша дія займає невиправдано багато часу. І коли ваш «платформер» не може зробити стрибки по платформах приємними, значить щось пішло не так. Але фанати зараз накинуться на мене, що так було завжди. Може бути.

Читайте також: Огляд Team Sonic Racing – Командна скука

Sonic Colours: Ultimate

Не всі двомірні сегменти невдалі, і багато з них радують тим самим відчуттям швидкості, яке і перетворило Соніка на феномен. Навіть, незважаючи на свій вік, Colours продовжує моментами вражати. Іншими словами, коли Соник швидкий, все відмінно. Коли він сповільнюється, відразу хочеться зайнятися чимось іншим. Знову ж таки, нічого дивного: буквально кожна провальна гра франшизи виділяється, перш за все, неспішністю геймплея.

З власного досвіду скажу, що Colours, як і інші частини нескінченної серії, вимагають неабиякого терпіння. Перші рівні м’які, але невдовзі щонайменша помилка буде призводити до смерті їжака і рестарту всього рівня. Пара таких помилок, і повертатися вже не хочеться. На щастя, ремастер тут дещо зробив кращим: у Sonic Colours: Ultimate починати все з нуля не потрібно, оскільки гра завжди повертає вас до останньої точки збереження. Це здорово, але не чекайте інших великих поліпшень: ультимативна версія, чи ні, а Sonic Colours залишається грою з Wii з усіма супутніми недоліками. Це просто ремастер – не ремейк. Про це можна на якусь мить забути завдяки новій музиці і широкоекранному зображенню.

Для 11-річної гри Sonic Colours: Ultimate, і справді, непогано виглядає. Не так добре, як сучасні релізи, але все одно відмінно – особливо у русі. Слава богу, гальмування не спостерігається – в усякому разі, на PS5. Я чув багато негативу про версію для Switch.

- Advertisement -

Читайте також: Огляд Ghost of Tsushima: Director’s Cut – Найкрасивіша гра минулого року покращала

Sonic Colours: Ultimate

Іронія в тому, що окремо намальовані заставки могли виглядати круто в 2011, але в 2021, після ремастеру всієї гри, вони стали її найслабшим місцем. Їх якість залишає бажати кращого, а сюжет… ну, це Сонік. Ви самі все розумієте. Nintendo давно зрозуміла, що іграм не потрібні сюжетні заставки для того, щоб радувати, але з якоїсь причини Sega завжди намагалася озвучити своїх персонажів і наділити максимальною кількістю несмішних реплік. До речі, гра повністю перекладена російською мовою.

Серед інших новинок можна виділити можливість змінити зовнішність Соніка і режим Rival Rush, що дозволяє поганяти з Металевим Соніком. Нічого особливо цікавого, якщо чесно. Очевидно, що особливих ідей у розробників не було. Незважаючи на пару поліпшень, це все та ж гра. А вже добре це, чи ні, вирішувати вам. Я все ще раджу новачкам спробувати Generations в першу чергу. Версія на PS3 мильнувата за сучасними мірками, але грати в неї дуже навіть можна.

Читайте також: Огляд Road 96 – Інтерактивне роуд-муві, де сценарій пишете ви

Sonic Colours: Ultimate

Вердикт

Sonic Colours: Ultimate – це типовий ремастер, який від простого порту відокремлює всього пара нововведень. Оригінал виглядає гіршим і більш гальмівним, але змінити на краще відверто посередню гру вдалося тільки до певної міри. Фанати оцінять, хоча навіть вони сподівалися на щось більше на тридцятиріччя серії.

ОЦІНКИ ОГЛЯДУ
Презентація (оформлення, стиль, швидкість і зручність UI)
7
Звук (робота оригінальних акторів, музика, звукорежисура)
8
Графіка (як виглядає гра в контексті платформи)
7
Оптимізація [PS5] (плавність роботи, баги, вильоти, використання особливостей системи)
7
Ігровий процес (чутливість управління, захопливість геймплея)
7
Наратив (сюжет, діалоги, історія)
5
Відповідність ціннику (співвідношення кількості контенту з офіційною ціною)
6
Виправданість очікувань
7
Sonic Colours: Ultimate - це типовий ремастер, який від простого порту відокремлює всього пара нововведень. Оригінал виглядає гіршим і більш гальмівним, але змінити на краще відверто посередню гру вдалося тільки до певної міри. Фанати оцінять, хоча навіть вони сподівалися на щось більше на тридцятиріччя серії.
Більше від автора
- Advertisement -
Підписатися
Сповістити про
guest

0 Comments
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Інші статті
Підписатися на оновлення

Останні коментарі

Популярне зараз
Sonic Colours: Ultimate - це типовий ремастер, який від простого порту відокремлює всього пара нововведень. Оригінал виглядає гіршим і більш гальмівним, але змінити на краще відверто посередню гру вдалося тільки до певної міри. Фанати оцінять, хоча навіть вони сподівалися на щось більше на тридцятиріччя серії.Огляд Sonic Colours: Ultimate - Від посередності не втечеш
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x