У-ф-ф, до чого ж приємно зрідка виринути з океану преміум-сегмента смартфонів з флагманськими параметрами, і зануритися в ставок бюджетности по саму маківку! Після усіляких Huawei P20 і Samsung Galaxy Tab S4 жоден Ice Bucket Challenge не освіжає так сильно, як тестування пристроїв на зразок Doogee X50L. Смартфон доступний для широких верств населення, і тому – з відповідними нюансами. Небагатьма, втім, і це радує.
До речі, “Doogee” вимовляється як “Дуджи”, а не “Дугі”. Вартість смартфона – близько 2000 гривень, або рівно $ 70. Це вершина ультрабюджетного сегмента, тому за таку суму користувач очікує отримати максимум. ААА-конкурентів у X50L майже немає, лідери ринку, на кшталт Huawei починають ціноутворюючим політику від $ 90.
Читайте також: презентація Doogee MIX в Україні – безрамковий маркетинг
Проте, близько $70 стоять моделі на кшталт Impression ImSmart A504, Nokia 1 і Samsung Galaxy J1.
У коробці, крім самого смартфона, знаходиться блок зарядного пристрою, кабель microUSB, захисна плівка, безворсова ганчірочка, силіконовий чохол, гарантія, інструкція, а також… кришка і акумулятор. А це означає, що смартфон поставляється в стані “Збери свою дуджу сам!”.
Але нічого поганого в цьому немає – відразу бачимо ємність акумулятора і кількість слотів для пам’яті і SIM-карт. Один слот для microSD, два для nanoSIM, одне іншому не заважає, все як у кращих бюджетних пристроях.
Виглядає смартфон скромно, але приємно. Матеріали – скло і пластик. Спереду – дисплей з закругленими рамками навколо. Я не жартую – не кути дисплея закруглені, а саме рамки навколо. Дисплей же звичайний, прямокутний, а закруглення кутів екрану реалізовано програмним методом.
Можливо, у багатьох смартфонів з закругленими кутами дисплея застосовується такий принцип, але в X50L це особливо помітно.
Зверху знаходиться фронтальна камера і розмовний динамік.
Знизу під екраном – три сенсорні кнопки, з колом по центру і точками з боків.
Знизу на торці – основний динамік і мікрофон. Зверху – порт microUSB і роз’єм 3,5 мм. Права грань зайнята кнопками гучності і живлення, ліва здається під місце для вашої реклами. Тобто – пустує.
Задня частина смартфона виділяється модулем подвійний камери зі спалахом, який знаходиться у верхньому лівому кутку. Є ще логотип Doogee – традиційно внизу.
Якість збірки Doogee X50L мене здивувало, смартфон ніби робився тими ж людьми, які будували Стоунхендж – нічого не люфтить, не скрипить, не хитається, кришка не прогинається ні на йоту. Корпус пластиковий, задня частина корпусу скляна, і на неї, як і на скло спереду, наклеєна захисна плівка прямо з заводу. Так, на додаток до комплектних прозорого чохла і додаткової плівки. Ось це клас упаковки, я розумію!
У руці смартфон лежить як влитий. Компактний (67,4 х 139 x 9 мм), з приємною вагою (142 г), він в руках не ковзає і до всіх клавіш добиратися легко. Через асиметричності дизайну і трохи виступаючої камери, лежачи на столі спиною, X50L буде хитатися, але чохол цю проблему вирішує.
Дисплей Doogee X50L, як уже говорилося, TFT (насправді FWTN), з роздільною здатністю 960×480 пікселів. Діагональ – 5 дюймів, контраст 1: 800, щільність пікселів 217 PPI. Незважаючи на те, що заокругленість кутів дисплея всередину – це просто дим для відводу очей і видно його неозброєним оком, сам дисплей відмінний. Для TFT і навіть TN-панелі, я маю на увазі.
Так, кольори спотворюються при зміні кута нахилу, однак при погляді прямо на екран це не помітно, та й яскравість з контрастом цілком адекватні. Нерівномірності підсвічування теж немає. Хотілося б IPS, зрозуміло, але якщо губу в момент бажання не закатати, то можна і на AMOLED з квантовими точками зазіхнути, і раптово бюджетний смартфон таким бути перестане.
Потужність Doogee X50L грунтується на SoC (що це – читай тут) MediaTek MT6737M. Чотири ядра Cortex-A53 з частотами від 221 до 1092 МГц. Забавно, що в режимі очікування працює лише перший, та й то – на мінімальній частоті, інші знаходяться в режимі сну. Відеоядро – Mali-T720. Оперативної пам’яті 1 ГБ, постійної – 16 ГБ.
Продуктивність бюджетного смартфона на … вгадайте з одного разу. На бюджетному рівні, вірно! Це вам не Pocophone, в кінці кінців. Але бюджетность бюджетністю, а неможливість пройти бенчмарк AnTuTu через виліт на самому початку тесту CPU – це вже трошки інше. Точні причини вилетів мені невідомі, але здогадки є. Результати інших тестів на ваших екранах:
Смартфон працює на версії Android Go, що базується на Android 8.1. Go – полегшена версія ОС для малопотужних смартфонів, орієнтована на найбільш базові функції, з попередньо встановленими полегшеними версіями програм від Google. Наприклад, YouTube Go, Google Go, Files Go, Maps Go і так далі. Інтерфейс нагадує стокову версію Android, практично в усьому, включаючи засоби зміни робочого столу.
Саме на Android Go я, до речі, грішу в плані заваленого бенчмарка AnTuTu. В цілому, система вкрай легка, спритна і майже літає навіть на смартфоні c 1 ГБ ОЗП. А в Google Play є цілий розділ додатків, адаптованих під Go-версію. Причому не тільки додатки, але й ігри.
Повноцінні версії ігор на зразок Asphalt 8 і Angry Birds 2 теж запускалися. Грати в них було неможливо через низький FPS, але вибір у вас буде, якщо що.
Крім того, незважаючи на полегшеність, Android Go це все ж Android, і не простий, а 8.1. Розпізнавання обличчя – є! Кнопки перезавантаження – є. Жести управління є, швидке включення камери на подвійне натискання кнопки живлення теж.
Читайте також: Огляд Doogee Shoot 2 – бюджетник з подвійною камерою і сканером під екраном
Згадавши про фіаско, що ледь не сталося, щодо Smart Lock і розблокування обличям в Xiaomi Mi A2 Lite, я вирішив максимально старанно покопатися в усіх пунктах налаштувань смартфона, і не дарма – в нетрях системних опцій я знайшов пункт Smart Wake. Дабл-тап для пробудження, малювання по екрану для швидкого запуску програм – і все це чомусь вимкнено від самого початку.
Сумно, що розблокування обличчям загалом спритне, але якщо включити функцію “підсвічування в темряві”, то час на розблокування збільшиться до трьох секунд в середньому. Екран з підсвічуванням включається в будь-якому випадку, в темряві чи ні, і його можна просто пропустити, натиснувши на кнопку робочого столу. І цей екран майже завжди показується 2-3 секунди. Сумно, як і той факт, що в стандартній галереї немає функції перейменувати фото. І ні, іконка з олівцем включає фоторедактор, не змінює назву:
Деякі додатки в версії Go… своєрідні. YouTube Go, наприклад, вимагає номер телефону, причому українські номери не підтримуються. Пропустити введення неможливо, але можна ввести випадковий набір цифр і пропустити підтвердження номера. Було б цікаво розібрати всі особливості Go-версій програм, але явно не зараз.
Кого звинувачувати в цих своєрідних рішеннях? Це перший смартфон на Android Go, який потрапив мені в руки, і я не знаю, косяки це все ОС або в Doogee “перехімічили”. До другого варіанту мене схиляє те, що сканер QR-кодів через камеру виявився поміщеним… в налаштування системи, поряд зі звітом про смартфон.
Основна камера Doogee X50L двомодульна, 5 Мп + 3 Мп. Апаратура f/2.2, додатковий модуль з ширококутним об’єктивом, є світлодіодний спалах. Так, два модуля дійсно працюють разом, і клацання, і рух чутні при включенні режиму широкої апертури.
ПРИКЛАДИ ФОТО І ВІДЕО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Шкода, що замість глибини зображення отримуємо картинку з блюр за Гаусом навколо виділеної заздалегідь точки. Так, є настройка його інтенсивності, але який у цьому сенс? Ми отримуємо не глибоке зображення, а безглуздо розмите.
Крім широкої діафрагми, є підтримка HDR, панорами, б’юті-мода і щось на зразок ручного режиму зйомки. Правда, задаються параметри вручну не в окремому режимі, а в налаштуваннях. Змінити можна тільки ISO, а не витримку. Є і покращення силами ШІ, але користь цього в розпізнаванні сцен сумнівна.
Фронтальна камера на 5 Мп з апертурою f/2.2 має ширококутний об’єктив, ті ж 80 градусів.
Підтримується б’юті-мод і, як не дивно, HDR. Втім, до останнього у мене претензії, оскільки він облагороджує фото незрозумілими артефактами, приклад нижче:
Також Doogee X50L не впорався зі зйомкою при слабкому освітленні, навіть фокус, хоч в авто, хоч в ручному режимі, мазав по підсвіченому об’єкту. Приклади нижче.
Зйомка відео підтримується з максимальною роздільною здатністю 720p, навіть присутня непогана електронна стабілізація. Приклади фото і відео у великій якості доступні за посиланням тут. В цілому, виділяю відверте фіаско з ефектом боке, артефакти в HDR і слабку продуктивність в темний час доби, навіть з підсвіченими об’єктами.
Читайте також: Огляд TP-Link Neffos X9 – топовий бюджетник або недорогий середній клас?
Doogee X50L підтримує 3G / 4G, Wi-Fi dual band 5 ГГц (!), Wi-Fi Hotspot, Bluetooth 4.0, Bluetooth A2DP, microUSB 2.0, а також GPS/AGPS. Швидкості мережі і виявлення супутників надаю:
В цілому, набір для бюджетного пристрою розкішний, як прийом при французькому дворі 18 століття. А наявність Wi-Fi 5GHz мене жах як здивувала. Зате засмутила відсутність підтримки OTG. Так що якщо хотіли підключити до смартфону, скажімо, USB-флешку, то не вийде.
Основний динамік смартфона середньої якості – в міру гучний, басів майже немає, як, втім, і хрипів навіть на максимальній гучності. Дзвінок ви точно не пропустите. Є покращувалка BesLoudness, але вона орієнтована на гучність, а не на якість.
Звук в навушниках хороший, об’ємний і досить гучний. Як плеєр такий смартфон я б використовував без проблем.
Doogee X50L поставляється з літій-полімерним акумулятором ємністю 2000 мАг. Його вистачає на 3 години 50 хвилин стрес-тесту PCMark Work 2.0 при максимальній яскравості екрану. Але з огляду на економність системи-на-чіпі, смартфон цілком можна використовувати як плеєр весь день, зрідка поглядаючи на повідомлення і гортаючи новини в Facebook.
Комплектне зарядний пристрій, судячи з інформації на ньому, видає 5В / 1А. За фактом в телефон надходить максимум 5,06В / 0,92А, і то – стрибками. Також MediaTek MT6737 підтримує PumpExpress 2.0, але оскільки в смартфоні встановлена версія системи-на-чіпі з індексом M, за швидку зарядку не скажу нічого. Заряд смартфон набирає за три години (!) дві хвилини. Раджу прикупити гарну зарядку.
У цьому смартфоні я бачу багато фіч, які хотілося б поліпшити, змінити або просто прибрати. Другий модуль камери – не потрібен. Навігацію в меню – оптимізувати. Підсвічування під час розблокування особою – поміняти. Але найважливіше для мене, що я бачу – це тенденція. Тенденція до спрощення, полегшення, оптимізації.
Android Go, якщо не брати до уваги дивні додатки, дозволяє Doogee X50L з 1 ГБ ОЗУ літати в типових для смартфонів завданнях. Це найважливіша властивість для бюджетника, адже замість роботи з ОС, яка єдина і для дешевих моделей, і для флагманів, користувачі отримують оптимізовану систему, завдяки якій і слабке залізо вільніше себе почуває.
Тому я не вважаю Doogee X50L конкурентом пристроїв на чому-небудь, крім Android Go. У плані оптимізації це непорівнянні речі. Чи хочу я, щоб Doogee X50L v2 став краще? Ще й як. Чи я буду рекомендувати Doogee X50L всім, хто хоче максимально заощадити при покупці смартфона? Так, безумовно.
Leave a Reply