Смартфони, що випускаються під брендом Honor, мене часом дуже дивують. Всі ми прекрасно розуміємо, кому вони належать, але дивує мене той факт, що Honor-и іноді виглядають навіть цікавіше, ніж їх аналоги (або ж конкуренти) з лого Huawei. Але міркувати на тему стратегії китайців на ринку ми сьогодні не будемо, а подивимося на смартфон Honor 10 Lite, який по ряду причин зможе стати сильним гравцем у своїй ціновій категорії і по суті є аналогом Huawei P smart 2019, що вийшов недавно. Ну що ж, давайте перейдемо до деталей.
На момент публікації огляду, пристрій в Україні ще не продається, але попередньо — його цінник не перевищить 6500 гривень (~$234), інакше було б зовсім неясно, навіщо потрібен Honor 10 Lite, коли за ці самі гроші буде продаватися Huawei P smart 2019.
Huawei Honor продовжують грати в дизайн, використовуючи цікаві колірні рішення з різними ефектами і градієнтами — мені подобається, що вони роблять. Тренд підхопили багато інших брендів, а чи це не показник його успіху?
Що стосується Honor 10 Lite, то він, взагалі, доступний аж в 4-х кольорах: класика — чорний і білий, а також модні і молодіжні синій і червоний. Останні два мають градієнтні переходи, але красиві переливи на спинці і чорну фронтальну панель отримали всі чотири смартфона.
Мій тестовий зразок виконаний в чорному кольорі. Переливається задня частина не дуже сильно, так що в такій палітрі смартфон зійде навіть для тих користувачів, яким подобається виключно строгий дизайн.
По периметру корпусу рамка глянсова, що додає пару балів за загальний дизайн —виглядає добре. За матеріалами корпусу, звичайно, все максимально спрощено: ззаду не скло, а пластик. Рамка теж пластикова, хоча зовні схожа на метал. Ніяких вставок під антени немає — вони тут і не потрібні.
Крім іншого, окремо варто розповісти про фронтальну панель смартфона. Вона виглядає вже більш сучасно — великого вирізу в екрані, нарешті, не стало. Тепер це маленький і акуратний, схожий на краплю виріз з єдиною фронтальною камерою.
Рамки навколо екрану тонкі, але нижня все ж ширше, ніж бічні. Забігаючи наперед скажу, що лаяти за це виробника скоріше не можна, адже поле знизу далеко не саме марне.
Крім цього в дизайні хотілося б відзначити 2,5D-скло спереду і загнуту ззаду з боків пластикову кришку.
Зібраний смартфон, незважаючи на повсюдне використання пластика — ідеальний чином. Хочеться вірити, що з часом вона такою і залишиться.
До не самого приємного моменту відноситься практичність корпусу. Він прямо ну дуже мазкий, збирає все що завгодно: розводи, відбитки, пил, ворс та інше. Серйозно, я не можу навіть відразу сказати, чи було у мене на тесті щось більш мазке, ніж Honor 10 Lite.
Але сильно нагнітати ситуацію не стану, в комплекті є прозорий силіконовий чохол, який повинен вберегти смартфон від подряпин і інших слідів використання.
Якість виконання чохольчика досить посередня. Він спочатку був дуже щільним, але швидко розтягнувся. Проте, на перших порах згодиться, чому ні?
Також на екрані мого зразка була наклеєна захисна плівка, котра за період використання гарненько так подряпалася.
Спереду по центру над вирізом з фронтальною камерою знаходиться розмовний динамік, правіше від якого є датчик наближення.
Внизу під екраном розташувався світлодіодний індикатор повідомлень — на цьому не заощадили, що радує. Крім діода на цьому полі є датчик освітлення. Логотипу на передній панелі немає.
На торці знизу по центру, на превеликий жаль, все ще порт microUSB. І це дуже дивне рішення, особливо коли на дворі вже ось-ось 2019 рік. Навіщо і головне — коли виробники перейдуть на Type-C все ще залишається для нас загадкою. Зліва від порту розташувався основний мікрофон і аудіопорт 3,5-мм, праворуч — п’ять отворів з мультимедійним динаміком за ними.
Задня частина — два вертикально розташовані окремі віконця камер, які трохи виступають над корпусом. Під ними є одинарний спалах і вертикальний напис AI Camera. Поруч посередині — круглий майданчик сканера відбитків пальців. Внизу ще один напис з назвою бренду, навпроти з іншого боку службове маркування.
Корпус Honor 10 Lite витягнутий, ширина невелика, так що користуватися смартфоном зручно. Однією рукою пристрій юзабельний, хіба що доведеться його трохи перехоплювати, щоб дотягнутись до верхньої частини дисплея.
В цілому, його розміри не перевищують такі у смартфона з популярною діагоналлю екрана 5,5″ і співвідношенням сторін 16:9. Honor навіть компактніше, але корисної площі екрану у нього набагато більше.
Кнопки управління на корпусі і сканер відбитків розміщені вдало. Ну а більше розповісти нічого, все буденно.
У Honor 10 Lite виробник встановив IPS-екран (якщо точніше — LTPS) діагоналлю 6,21″. Його роздільна здатність 2340×1080 пікселів, співвідношення сторін 19,5:9, щільність пікселів 415 ppi. Тобто маємо досить типові показники.
Що стосується якості конкретної матриці — вона хороша. На вулиці дисплей залишається читаним, але особливого захоплення від запасу яскравості у мене особисто немає. Інші параметри приблизно на такому ж рівні.
Картинка приємна, кути огляду широкі, лише при діагональних відхиленнях на темному тлі можна помітити зовсім незначну втрату контрастності. Але нічого критичного я в цьому не знаходжу. До авторегулювання яскравості претензій немає — працює коректно, головне пам’ятати, що датчик знаходиться не над дисплеєм, як зазвичай, — а внизу, тому важливо не закривати його пальцями, тоді він буде працювати адекватно.
З налаштувань тут є два колірних режиму: звичайні і яскраві.
У першому картинка за замовчуванням тепла, але кольори трохи тьмяні. Другий же холодніше, проте кольори більш насичені. Але саме з приводу колірної температури переживати не варто, її можна поправити руками і домогтися потрібного результату в обох режимах відображення кольорів.
Окремими пунктами в настройках дисплея передбачені режим захисту зору та зміна роздільної здатності екрану — зі стандартного FHD+ до HD+, ну або можна включити автоматичне зниження роздільної здатності для економії заряду акумулятора.
Крім цього в підпункті з іншими настройками є ще дещо. Ручне управління повноекранним відображенням додатків дозволить примусово включити його в тих додатках, які ще не оптимізовані під витягнуті екрани. Особисто я зустрів лише один додаток, де дійсно знадобилася ця опція — інші вже давним-давно відображаються на весь екран.
Виріз при перегляді відео в YouTube від’їдає маленьку частину, але знову ж — особисто я ні разу не зустрів в тій області якоїсь важливої інформації або чогось ще корисного.
У додатках теж по більшій мірі все добре, тільки в Telegram X можна побачити при нестабільному підключенні мережі ось таку картинку. Однак це вже особливість додатка, де повідомлення знаходиться прямо по центру в рядку стану.
У Honor 10 Lite встановили знайомий нам раніше по смартфонам Huawei P Smart+ і Honor 8x процесор Hisilicon Kirin 710. Він виготовлений по 12-нм техпроцесу, а в своєму складі має 4 ядра Cortex A-73 з максимальною тактовою частотою 2,2 ГГц і 4 ядра Cortex-A53 з частотою 1,7 ГГц. Відеоприскорювач — Mali-G51 MP4.
Спроба протестувати цей смартфон в основних бенчмарках через раннє програмне забезпечення мого зразка увінчалася невдачею, але якщо вам цікаво, які цифри показує Kirin 710, то результати можна глянути в огляді Honor 8x. 10 Lite повинен показувати плюс-мінус ті ж цифри. Але вийшло встановити 3DMark, результати — нижче.
Оперативної пам’яті в тестовому смартфоні 3 ГБ і це, звичайно, не дуже багато. Необхідний мінімум для нормальної роботи, скажімо так. Переключатись між декількома відкритими додатками вона дозволить, але деякі безумовно будуть перезапускатися. Постійної пам’яті в тестовому семплі 64 ГБ, з яких під потреби користувача залишили 49,56 ГБ. Однак в Україні поки що буде смартфон тільки з 32 ГБ, чого вже, як мені здається, мало. Благо її можна розширити, але доведеться відмовитися від другої SIM-карти.
Взагалі, за даними GSMArena, в деяких регіонах смартфон буває з 4 і навіть з 6 ГБ оперативної пам’яті, а обсяг вбудованого накопичувача може становити до 128 ГБ.
Якщо говорити про швидкість роботи інтерфейсу і смартфона в цілому, то він швидкий, але бувають підлагування анімацій оболонки. Наприклад при згортанні додатків. Хочеться сподіватися, що це недопрацювання прошивки, а не брак оперативки або ще чого, адже як показувала практика з Huawei P Smart+, процесор досить хороший для виконання будь-яких завдань і вже в оболонці точно все повинно бути на вищому рівні.
Ця функція має два режими роботи: “Безперервні ігри” і “Повне занурення”. У першому “замьючені” все повідомлення, крім вхідних викликів, сигналів будильника і SMS. Другий же дозволяє блокувати взагалі все, навіть виклики, причому настільки, що навіть немає повідомлень про пропущені виклики.
В іграх поводиться Honor 10 Lite цілком очікувано — запускає все, але не завжди на максимальній графіці. Грати в PUBG Mobile можна на високих налаштуваннях. Правда для максимальної плавності запускати її потрібно через додаток, про який я розповів вище. Звичайний запуск з робочого столу загрожує підлагуваннями, яких взагалі немає при запуску через AppAssistant.
Інші ігри, на зразок WoT Blitz, на максимальних йдуть добре — 46-60 к/с. Asphalt 9 на високих працює теж нормально. Ну і невимогливі до ресурсів аркадні ігри — взагалі без питань.
Смартфон отримав подвійний модуль основної камери. Головний сенсор володіє роздільною здатністю 13 Мп і досить світлосильною апертурою — f/1.8. Допоміжною камерою є модуль на 2 Мп, а потрібен він для вимірювання глибини — реалізація розмиття фону. Штучний інтелект тут є і задіяний у всю.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
Автофокус працює швидко, спуск камери теж негайний. Мінімальна відстань до об’єкту зйомки складає приблизно 7 см. Розмиття фону працює непогано, але осічки, звичайно, трапляються.
ШІ розпізнає 22 сюжетні програми і підлаштовується під навколишнє середовище. В цілому, передача кольору стає зовсім небагато більш насиченим, фотографії світліше. Якщо кінцевий результат все ж не влаштував — в рідній галереї можна повернути фото з відключеним штучним інтелектом.
З ШІ та без нього:
Honor 10 Lite здатний записувати відео з максимальною роздільною здатністю Full HD з 30 або 60 кадрами в секунду, в форматах H.264 або H.265. Якість досить звичайна, електронної стабілізації немає. Сповільненої зйомки немає, тільки прискорена (таймлепс) в HD-здатності.
Модуль фронтальної камери з роздільною здатністю 24 Мп і світлосилою f/2.0. Але чесно кажучи, якість знімків я не оцінив. Непогано, але не більше. У приміщенні пустує баланс білого, автофокусу немає. Для невимогливих користувачів вона згодиться.
Додаток камери звичний, є кілька режимів зйомки: портрет, розмиття, панорами, доповнена реальність, HDR. Ручний режим теж завезли, але RAW-зйомки немає — обходимося “холопським” JPEG-ом. Також з камери можна відкрити HiVision, який розуміє QR- і штрих-коди, розпізнає і переводить текст в реальному часі, сканує об’єкти та визначні пам’ятки по аналогії з Google Lens.
Розблокування пристрою можливе за допомогою стандартного сканера відбитків пальців і скануванням обличчя. Перший працює у властивій манері пристроїв Huawei — неймовірно швидкий і точний, як і в більш дорогих моделях.
Датчиком можна не тільки розблокувати смартфон і авторизуватися в додатках, а ще управляти спуском камери, відповідати на виклики, вимикати будильник, відкривати панель сповіщень і гортати фотографії в галереї — це вже включається на вибір користувача.
Розблокування скануванням обличчя як і раніше здійснюється за допомогою однієї фронтальної камери. Є все ті ж два методи: після ідентифікації особи провести по екрану для потрапляння в систему або ж відразу потрапити на робочий стіл або в відкрите додаток без необхідності додатково свайпати по екрану. Залишилися опція розумних повідомлень та активація екрану пристрою, коли береш його в руки.
Працює цей метод добре майже при будь-якому освітленні. У денний час легко замінить сканер відбитків, а в темряві нехай і знадобиться трохи більше часу на сканування, але теж працює, адже обличчя буде додатково підсвічується екраном.
Смартфон комплектується незнімним акумулятором ємністю 3400 мАг. Автономність Honor 10 Lite особисто мене влаштувала і порадувала. Його вистачає на цілий день найактивнішого використання і на два при більш помірній експлуатації. Наприклад, за 23 з хвостиком години роботи смартфона від батареї показник часу активності екрану при моєму сценарії використання становив більше 6,5 годин.
В оболонці є два стани енергозбереження, які допоможуть пропрацювати довше в ситуації, коли до зарядки найближчим часом підключення не планується. А ось скільки часу смартфону знадобиться для зарядки від комплектного ЗУ я не можу сказати, тому що до мого тестового семплу воно не додавалося.
Вбудованого розмовного динаміка вистачає сповна — співрозмовника добре чутно навіть не в самій тихій обстановці. А ось з мультимедійним не все так очевидно. Його буде достатньо для того, щоб не пропустити дзвінок або повідомлення, а от слухати музику або дивитися відео я б з нього не став.
Запас гучності високий, але якість, особливо на максимальному рівні гучності, — дуже посередня. Звук стає плоским, а низьких частот нечутно в принципі. До 50% гучності ще терпимо, але вище — хочеться відразу підключити навушники.
Зі зв’язком в Honor 10 Lite все нормально. Мобільна мережа відмінно працює в мережах 4G. Модуль Wi-Fi 802.11 b/g/n, тобто мережі 5 ГГц пристроєм не підтримуються, а хотілося б, чесно кажучи. Але в стандартних підключеннях до мереж 2,4 ГГц ніяких проблем мною помічено не було. Те ж саме стосується Bluetooth 4.2 (LE, A2DP) і GPS (A-GPS, GLONASS, BDS).
Фішкою смартфона, яка фактично відсіває якщо не всіх, то вже більшість потенційних конкурентів в цьому ціновому діапазоні — модуль NFC, який тут є. Це великий плюс цього смартфона, адже безконтактні платежі стають популярнішими, а в сегменті недорогих апаратів він зустрічається нечасто.
До ще однієї важливої особливості Honor 10 Lite відноситься найсвіжіша версія Android 9 Pie і фірмова оболонка EMUI 9.0.1. Кардинальних змін в дизайні оболонка не зазнала, але фірмові програми стали виглядати більш свіжо.
Функція Digital Wellbeing (цифрове благополуччя) з того ж православного 9 “робота” є, але називається “Цифровий баланс”. У ній можна обмежити використання додатків, подивитися статистику використання додатків і взагалі багато іншої цікавої інформації.
Жести і спеціальні рухи для виконання різних завдань залишилися ті ж. Системна навігація отримала вже повноцінні жести і в порівнянні з жестами в голому Android —вони мені здалися більш зручними. Включити звичні три клавіші навігації можна, але мені вже повертатися до них не хотілося.
Жести реалізовані свайпами по екрану. Свайп знизу екрану вгору повертає на робочий стіл, ця ж дія але з утриманням пальця на екрані відкриває список запущених додатків. Дію “Назад” можна виконати свайпами до центру з лівого і правого краю. Свайпи вгору з нижніх кутів викличуть Google Асистент.
Крім цього можна включити відображення навігаційного маркера — не показуватимемо пальцем, на що це схоже і у кого було підглянуто. Але зазначу, з відображенням цієї смужки самі додатки трохи зменшуються, а без смужки — відображаються прям на весь екран.
Жести повернення до попереднього вікна супроводжуються візуальним відображенням, яке, до речі, схоже на краплеподібний виріз в дисплеї.
Це, звичайно, не всі зміни в EMUI 9, але ж і не огляд оболонки. Я лише зробив акцент на ключових особливостях нової версії.
Honor 10 Lite за сукупністю всіх особливостей — цікавий апарат. Не без вад, звичайно, але на тлі конкурентів виділяється відмінним дизайном з краплеподібним вирізом.
Пластиковий корпус в руці відчувається не так преміально, як металевий і скляний, зате збірка відмінна. Хороший екран і продуктивність, пристойна автономність, свіжа програмна частина і жирний бонус — NFC-модуль.
Слабких місць вистачає — старий порт microUSB, однодіапазонний Wi-Fi і не самий практичний корпус. Можливо, обсягу ОЗП і накопичувача теж буде замало вимогливим користувачам. Але як бачимо, очевидних переваг більше, а конкурентів з NFC не так вже й багато. Найбільш близький — той же P smart 2019, тому залишається дочекатися його на тест і вже потім визначити, яка між ними різниця і який смартфон, власне, візьме першість.
Leave a Reply