Сьогодні поговоримо про Huawei P smart+ — новий смартфон середнього класу від компанії Huawei. Новинка на деяких ринках відома під назвою Nova 3i. Що ж вийшло з під пера виробника і чи зможе новий смартфон гідно конкурувати в середньому ціновому сегменті? Зараз розберемося.
В Україні Huawei P smart+ надійшов у продаж з цінником 7999 гривень (~$289).
Перш за все хотілося б відзначити, що P smart+ існує в двох можливих кольорах корпусу — для любителів строгого зовнішнього вигляду є невибагливий чорний колір, але якщо він здасться вам нудним — є крутий Iris Purple, як у мене на тесті.
У випадку з ним, спинка пристрою градієнтна і переливається від синього до фіолетового кольору. Такий ефект виглядає дуже незвично, адже від середньобюджетного смартфона крутого дизайну чекаєш найменше. Наприклад, Samsung Galaxy A6 (2018), який навіть трохи дорожче P smart+, зовні, при цьому, виглядає набагато простіше.
І навіть якщо згадати дизайн попередника, Huawei P Smart, то в новому P smart+, помітний пристойний прогрес в плані дизайну і матеріалів.
Але без ложки дьогтю не обійшлося, в зовнішньому вигляді є дві речі, які можуть збентежити, проте — вони стали якимось буденним явищем в сучасних смартфонах і лише одиниці виробників не роблять виріз в екрані і не розміщують блок камер вертикально зліва.
Але з цим нічого не поробиш, деяким користувачам навіть навпаки — такий підхід подобається. Своїм виглядом смартфон схожий на Huawei P20 Lite, але є деякі відмінності.
Виріз в екрані P smart+ побільше, спинка виглядає цікавіше за рахунок градієнта, ну і рамка під екраном стала тонше і тепер тут немає логотипу виробника — нарешті.
Матеріали і конструкція аналогічні — трохи закруглене скло спереду і ззаду, і металева, пофарбована в синій колір, рамка по периметру смартфона. Збірка відмінна, олеофобне покриття скла теж на вищому рівні, внаслідок чого, тактильні відчуття від смартфона тільки позитивні.
У градієнтному синьому кольорі пристрій не надто мазкий, сліди і відбитки пальців витираються просто. Але як він збирає пил і ворсинки…
Як я вже зазначив, виріз в екрані у P smart+ трохи більше, ніж у P20 Lite, але це обумовлено тим, що виробник встановив другу фронтальну камеру. Навіщо — розповім пізніше. Але, з іншого боку, піктограм додатків з повідомленнями в статусбарі тепер поміщається менше.
Також в вирізі знаходяться датчики освітлення та наближення, розмовний динамік і світлодіодний індикатор повідомлень, він розташований безпосередньо під сіткою розмовного динаміка.
Під екраном є відносно тонка рамка без напису Huawei, але на жаль, вона все ще ширше, ніж рамки зліва і справа.
На правій грані бачимо кнопку живлення/розблокування, клавішу гучності і пластиковий роздільник під антени.
На лівій грані розташувалася вставка під антени і пластиковий комбінований слот під дві SIM-карти nano-формату або одну SIM-карту і картку пам’яті MicroSD.
На нижній грані по центру знаходиться порт microUSB. Безумовно — це мінус смартфона, і встановлювати застарілий порт, хай навіть в середньобюджетник — якось несерйозно в 2018 році. Взагалі є відчуття, що поки Apple не запровадить Type-C в iPhone — виробники не перестануть встановлювати microUSB.
Ну добре, з боків від порту є ще два пластикових роздільника антен. Зліва від одного розташований аудіороз’єм 3,5 мм — тут Huawei молодці, що залишили його, до того ж знизу. Справа — отвір головного мікрофона і 5 отворів за якими захований основний динамік.
На верхній грані бачимо лише отвір з додатковим мікрофоном.
На спинці в лівому верхньому кутку — випираючий з корпусу блок з камерами. Скло при цьому лише злегка втоплено в металеве обрамлення. Під блоком — одинарний спалах і характеристики оптики.
Ну і далі все типово — сканер відбитків пальців посередині, вертикальний напис Huawei і інша службова інформація внизу зліва.
Незважаючи на велику діагональ дисплея (6,3″), в використанні Huawei P smart+ зручний, відносно, звичайно. В основному, через не дуже широкий корпус. Однією рукою, звичайно, постійно користуватися зможе не кожен, але у мене виходило.
Сканер на задній частині розташований в ідеальному місці — вказівний палець лягає прямо на майданчик. Для використання механічних клавіш управління теж не потрібно перехоплювати апарат.
Але через те, що олеофобне покриття нанесено по обидва боки, з нахиленою поверхні або з рук пристрій може вислизнути — за цим потрібно стежити.
Діагональ встановленого в Huawei P smart+ дисплея становить 6,3″. Матриця IPS, роздільна здатність 2340×1080 пікселів, щільність 409 точок на дюйм.
Співвідношення сторін дисплея — 19,5:9, а якщо приховати виріз штатними засобами — вийде стандартне 18:9. Співвідношення площі екрану до фронтальної частини — близько 82,2%.
Сам дисплей демонструє чудові результати за всіма критеріями. Відмінна максимальна яскравість, тобто в сонячний день видно все, що відбувається на екрані. Мінімальна також комфортна для використання смартфона в темряві.
Контрастність і передача кольору — дуже хороші. Кути огляду максимальні, авторегулювання яскравості відпрацьовує коректно.
Загалом, екран тут реально хороший, і з особистих відчуттів, нічим не поступається тому ж P20 Lite.
В налаштуваннях можна вибрати колірний режим — “нормальний” або “яскравий”. У першому — кольори менш насичені, а колірна температура тепліша. У другому режимі — насичені кольори і більш холодна температура. Особисто мені більше сподобався другий режим, його я і вибрав на час тестування Huawei P smart+.
Крім цього є нічний режим і функція зменшування роздільної здатності з FHD+ до HD+. Різниця між ними помітна неозброєним оком, але у випадках, якщо бажаєте заощадити заряд батареї, особливо, коли підключитися до ЗУ найближчим часом не вийде — цією опцією можна скористатися.
Звичайно, виріз тут ховається програмною заливкою чорним кольором областей зліва і праворуч від нього. Робити це чи ні — залишається вашим особистим вибором. Ну і з заливкою статусбара смартфон не стає симетричним, а хотілося б.
Що примітно, користувачеві також надається функція вибору, в яких додатках активувати цю заливку, а в яких не приховувати виріз.
Huawei P smart+ став першим смартфоном на новенькому процесорі від виробника — Hisilicon Kirin 710. Технічно цей чіп виконаний по 12-нм техпроцесу і складається з 4 ядер Cortex A-73 з частотою 2,2 ГГц і 4 ядер Cortex-A53 з частотою 1,7 ГГц. У парі з ним використовується графічний прискорювач Mali-G51 MP4.
До фішок нового чіпа можна віднести наявність додаткових співпроцесорів — ISP (процесор сигналів зображення) і DSP (цифровий процесор сигналів).
Протестувати смартфон в популярних бенчмарках на момент написання огляду не вдалося, це стане можливим з найближчим оновленням ПЗ. Зате вийшло прогнати тести в 3DMark, там він демонструє такі результати:
Якщо коротко, цей процесор повинен прийти на заміну популярного, але вже старого процесора Kirin 659, який був встановлений в P Smart і P20 Lite. І на перший погляд, у нього це виходить.
Доповнює все це 4 ГБ оперативної пам’яті і 64 ГБ постійної пам’яті. Наскільки мені відомо, в деяких країнах є модифікація 6/128 ГБ, але в Україні буде тільки 4/64. До ОЗП питань немає, нестачі не помічено, тримає багато програм без перезапуску. Постійної пам’яті користувачеві доступно 50,52 ГБ. Її можна розширити, але тоді користуємося тільки однією SIM-картою.
І знову хочеться поставити плюсик Huawei P smart+ — в конкурента Galaxy A6 всього 3/32 ГБ, але коштує він дорожче.
У повсякденних завданнях смартфон працює відмінно. Інтерфейс оболонки не пригальмовує. Програми запускаються і перемикаються швидко, ніяких фризів або лагів помічено не було. А що ще потрібно? Точно, ігри.
Тут виробник теж приніс в індустрію дещо нове, а саме — підтримку технології GPU Turbo. Теоретично, вона дозволить збільшити продуктивність процесора і відеоприскорювача, одночасно знизивши енергоспоживання в порівнянні зі “звичайним” режимом обробки графіки.
Як це працює на практиці? В першу чергу, для включення GPU Turbo, ігри попередньо потрібно додати в додаток “Game Suite” (Центр ігор) і включити в ньому опцію “Прискорення ігор”. Таким чином, відбувається оптимізація налаштувань системи і підвищується продуктивність в іграх, але і відповідно енергоспоживання буде теж трохи вище. Крім цієї функції, в центрі є ще “Безперервні ігри”. Якщо вона включена, всі спливаючі повідомлення, крім дзвінків, будильника і розряду батареї, не будуть відображатися на екрані під час запущеної гри.
Без цієї функції смартфон з іграми справляється нормально, але я б рекомендував запускати їх саме через центр, оскільки різниця в важких проектах все-таки є. Наприклад — PUBG Mobile, вона доступна на високих налаштуваннях. Якщо запустити її просто з робочого столу, вона йде не дуже плавно, бувають просідання FPS, але якщо запустити з ігрового центру, то ситуація змінюється — гра працює плавніше і затримок практично немає.
З WoT Blitz ситуація така: на максимальних графічних налаштуваннях при запуску не з Центру Ігор вона, не дуже іграбельна, в середньому 20-30 к/с, а з використанням центру ігор — було близько під 40-50 к/с. А ось Asphalt 9 на високих працює відмінно при будь-якому варіанті запуску. Ну і з більш простими іграми, звичайно, у смартфона ніяких проблем немає.
Нагрівання в іграх, ясна річ, є і досить неслабке. Можливо трохи поправлять в майбутньому.
Основна камера в смартфоні здвоєна. Головний модуль має роздільну здатність 16 Мп і діафрагму f/2.2, а допоміжний — 2 Мп. Другий модуль потрібен для створення фото з ефектом боке і крім цього, в камері активно задіяні штучний інтелект і багато інших фішок.
Huawei P smart+ вміє робити якісні знімки з хорошою деталізацією і досить широким динамічним діапазоном при хорошому освітленні. При недостатньому як зазвичай — втрачається деталізація і проявляються шуми. Автофокус швидкий і точний, швидкість спуску камери теж висока. Зняти на смартфон хороший макро-знімок можна запросто — мінімальна відстань між віконцем камери і об’єктом зйомки приблизно 5-6 см.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
Передача кольору без включеного ШІ можна сказати, нейтральна, а з включеним — знімки стають більш насиченими, іноді навіть занадто. ШІ розпізнає 22 сюжетні програми і намагається підібрати оптимальні параметри. Приклад знімка без штучного інтелекту і з ним — нижче.
Відео смартфон записує в максимальній роздільній здатності FullHD (1920×1080) в співвідношенні 16:9 або 18,7:9 з 30 або 60 кадрами в секунду. Також можна вибрати кодек записуваного ролика: H.264 або H.265. Але ось чому немає 4K і електронної стабілізації — незрозуміло. Зате є режим сповільненої зйомки в 720p при 480 або 120 к/с. Також присутня прискорена зйомка в роздільній здатності 1280×720. Підсумкова якість відео — середня.
Передня камера тут теж здвоєна — головний модуль на 24 Мп (f/2.0) і такий же допоміжний на 2 Мп. Відео пише в 1080p.
Фронталка досить пристойна за якістю, доповнена тонною прикрашалок і фільтрами, режимом HDR Pro і штучним інтелектом, куди ж без нього. Крім того є режим боке, різні 3D-ефекти і найважливіше 3D Qmoji (всякі анімовані персонажі).
У додатку камери просто неймовірна кількість різних опцій. Боке, портретний режим, живі фото, доповнена реальність, режими зйомки різноманітних сцен і так далі. Ручним режимом P smart+ не обділили — він на місці і з ним можна робити знімки у форматі RAW.
Загалом, в додатку камери є що подивитися. Взагалі, камери тут хороші і повністю відповідають вартості апарату.
У питанні розблокування смартфона і аутентифікації в додатках, у Huawei все як завжди — відмінні результати. Блискавичний сканер відбитків пальців і швидке розблокування розпізнаванням обличчя.
Сканер на спинці спрацьовує на 10 балів з 10. Точний, швидкий, до того ж, їм можна керувати спуском камери, відповідати на виклик, вимикати будильник, здійснювати доступ до панелі сповіщень і гортати фотографії в рідній галереї.
Про розблокування розпізнаванням обличчя. Все ще можна додати тільки одну персону і вибрати процес розблокування: активувати екран і після ідентифікації особи провести по екрану, або ж відразу потрапити на робочий стіл або в відкритий додаток. Збереглися і розумні повідомлення — вони відображаються на екрані блокування повністю, тільки коли пристрій розпізнає власника.
Але цей метод трохи “прокачали” в дрібницях. По-перше, тепер в темряві яскравість екрану на екрані блокування збільшується, таким чином підсвічуючи обличчя. І дійсно, тепер розблокувати гаджет обличчям можливо фактично при будь-якому освітленні. Плюс додали можливість доступу в заблоковані програми не тільки за допомогою сканера відбитків, а тим же розпізнаванням особи.
Що стосується роботи цієї функції, то вона непогана. При належному освітленні спрацьовує ненабагато повільніше сканера. Загалом, як альтернативний спосіб — цілком зійде.
На додаток до всього сказаного — можна включити опцію активації екрану пристрою, коли береш його в руки. В такому випадку, наприклад, при піднятті смартфона зі столу — він уже буде розблокований буквально через пару секунд.
Ємність вбудованого в Huawei P smart+ акумулятора — 3340 мАг. Живе він з таким АКБ не дуже довго, але з урахуванням такого великого екрану — його результат є непоганим. Показник часу активної роботи екрану при моєму сценарії використання стабільно становив від 5 годин 40 хвилин.
Простіше кажучи, світловий день при активному використанні або 1,5-2 дні при помірному. Але при бажанні, можна розібратися з режимами економії батареї і обмеженнями в роботі фонових додатків і отримати результат трохи краще.
Через відсутність комплектного зарядного пристрою з моїм тестовим зразком, сказати про швидкість зарядки сказати нічого не можу. Ну і нагадаю, що порт microUSB теж не приносить мені велику радість.
Розмовний динамік відмінний, гучний і непоганої якості. Мультимедійний динамік не виділяється якимись особливостями, він середньої гучності. Низькі частоти відсутні, в основному виразно чутні середні і високі.
За звучанням в навушниках. За замовчуванням звук звичайний і я рекомендую відразу налаштувати його під конкретні навушники і ваші уподобання. Для цього в прошивці є аудіоефекти Huawei Histen. Там можна вибрати режими відтворення з 4-х можливих, тип навушників: внутрішньоканальні, вставні або накладні. Передбачено навіть вибір за моделлю, як в MIUI, але зрозуміло — тільки з навушників Huawei.
Тепер перейдемо до не дуже хороших речей — комунікаційним можливостям Huawei P smart+. Ні, з їх роботою все добре, проблема полягає в іншому. Для початку варто їх перерахувати. Модуль Wi-Fi 802.11 b/g/n, Bluetooth 4.2 LE з підтримкою кодеків aptX і aptX HD і GPS (A-GPS, GLONASS).
Думаю, деякі вже здогадалися, в чому суть. Якщо ні — розповідаю. В першу чергу, модуль Wi-Fi не підтримує мережі, які працюють в діапазоні 5 ГГц — тільки 2,4 ГГц. Звичайно ж, хтось не побачить в цьому мінуса, наприклад, якщо ваш домашній роутер не підтримує другий діапазон.
А ось друга причина вже може відштовхнути від покупки пристрою. Я маю на увазі модуль NFC і підтримку Google Pay — яких тут, власне, немає. Це мене дуже сильно здивувало, адже в попереднику (Huawei P Smart) даний модуль був. І як це взагалі називається? Якийсь абсолютно невиправданий і незрозумілий даунгрейд.
У цьому розділі варто згадати той факт, що виробник впровадив деякі ШІ-функції і в комунікації. Наприклад, систему HUAWEI GEO 1.5, яка повинна забезпечити більш точне визначення місця розташування та інтелектуальне шумозаглушення.
Huawei P smart+ отримав ОС Android 8.1 Oreo і фірмову оболонку EMUI версії 8.2. Також в прошивці активно використовується штучний інтелект, про що я вже розповідав в окремих розділах цього огляду, але окремого блоку NPU, як у флагмані, тут немає. Тим не менш, це не скасовує розсип можливостей, в яких задіяний ШІ.
З косметичних змін EMUI 8.2 в очі кинулася шторка повідомлень — вона тепер білого кольору. І дрібне спостереження — у вбудованих шпалерах з’явився набір із зображень з тваринами, при використанні яких, виріз в екрані ховається своєрідним методом.
Ну а так, в цілому, це типова EMUI. Кастомізуєма темами, є керування однією рукою, ряд жестів, клонування додатків і кілька способів навігації по системі: за допомогою однієї навігаційної кнопки (такий собі аналог жестів), звичним набором навігаційних кнопок і плаваючою крапкою.
Huawei P smart+ — добротний сучасний смартфон середнього класу з крутим дизайном, відмінною якістю матеріалів і збірки, прекрасним екраном, хорошими камерами і досить продуктивним залізом.
З недоліків виділю: старий порт microUSB замість Type-C, відсутність підтримки Wi-Fi-мереж 5 ГГц і, мабуть, найвагоміший мінус на мій погляд — відсутність модуля NFC для здійснення безконтактних платежів.
Підсумок простий: перед нами майже ідеальний варіант смартфона за 7999 гривень, але без мінусів, зрозуміло, не обійшлося, хоч їх і небагато. І якщо недоліки вас не бентежать, то Huawei P smart+ стане відмінною покупкою.
Leave a Reply