Як казала людина, розумніша за мене… Коли не знаєш, що брати під кроп – бери Sigma 18-35mm F1.8 DC HSM Art. Наприклад, разом із Blackmagic Pocket Cinema Camera 4K я отримав у нагрузку досить немало обвісу, включаючи НЕадекватно працюючий спідбустер Viltrox. А разом з ним – ну дуже файно працюючий на ньому Sigma 18-35mm F1.8.
Також цікаво: Огляд Blackmagic Pocket Cinema Camera 4K – не ПРОСТО камера!
А оскільки в мене залишилась камера Panasonic Lumix G7, де спідбустер працює як годинник, то я і вирішив розібратись, чи вартий цей довгошиїй красень уваги. Вартий, ще й як! А потім під Viltrox завезли оновлення, тому і під відео красень тепер працює.
Також, виражаю дяку магазину DreamTech за підтримку у створенні даного матеріалу
Для початку – новина. Об’єктив цей не новий. Прямо дуже не новий, він аж з 2013 року. І тоді він коштував 1000 євро. Зараз – десь 720, це 800 баксів або близько 23 000 грн. На момент вихода, до речі, об’єктив отримав премію EXC!TE і став моделлю року по версії Digital Photography Review.
Читайте також: Український веб-ресурс вперше у списку рекомендованих на сайті DXOMARK
І що я вам хочу сказати – він отримав нагороду не за чесні оченята. Це була перша, взагалі перша зум-оптика зі світлосилою F/1.8, що було тоді лють яким рекордом, та і зараз дуже файно виглядає.
Звичайно, можна згадати Zhongyi Mitakon, де F взагалі ближче до одиниці, але то були інші часи, і це дуже, дуже різні об’єктиви. Власне, на фіксі світлосилу зробити не проблема. На зум важко. Особливо ширококутній.
Комплект поставки файний – коробка з захисним і непоганим чохлом, плюс бленда у комплекті. Чохол не надто щільний, але зверху і знизу пророблений вспіненим полієтиленом, тому від штовханини може ще захистити.
Окрім того – а у мене модель на Canon EF – у чохол спокійно вміщується об’єктив… із встановленим спідбустером Viltrox. Так, і блендою! Ще й застібається без проблем.
Щодо розмірів. Людині, яка об’єктивами не лякана, або лякана виключно фіксами накшталт Lumix 25 мм F/1.7, то Sigma 18-35mm F1.8 DC HSM Art буде виглядати як пів джавеліна, бо діло здоровецьке і важке. 121 мм довжини, 78 мм діаметра і 810 г солоденької оптичної маси. Всередині – 17 скелець в 12 групах, включаючи 5 низькодисперсних SLD і 4 асферичні лінзи. Мінімальна фокусна відстань – 28 см, вологозахисту немає.
Автофокус ультразвуковий кільцевого типу, колес керування два. Вони досить тугі, для фокуса мається вікно шкали дистанції, перемикач автофокусу. Ременів під фоллоу-фокус у комплекті немає, але мені оптика дісталась одразу з ними. Повезло.
Кільця керування, до речі, тугі і не дуже мені подобаються, хоча для фото – те, що треба. Переднє кільце – під фокус, заднє – під фокусну відстань. Прокрутка беззступінчата і бескінечна, однак з жорсткими зупинками по краям.
Випускався Sigma 18-35mm F1.8 DC HSM Art під сенсори аж до APS-C та DX на байонети Canon EF-S, Nikon F, або DX, Pentax KAF, Sigma SA і Sony/Minolta Alpha DT. Тобто, дуже багато де. А через спідбустер об’єктив ще й на MFT встав.
Читайте також: Хмарний сервіс Boosteroid: Як грати з ним по-максимуму?
Так, це значить, що я не можу у повній мірі зробити огляд оптики, бо вношу між сенсором і об’єктивом додатковий фактор у вигляді скла Viltrox. Про котрий я, мабуть, розкажу колись потім.
Втім, досвіду з Sigma у мене на розповісти буде. Через глюк спідбустера я на Blackmagic об’єктив майже не використовував, лише останнім часом почав, бо автофокус не працює, а разом з ним – фокус пулінг через смартфон. Що мені важливо. Тим не менше, для фото це прямо дуже файна річ. І як людина, котра звикла до м’яких і не тугих колець фокуса, а на Lumix кільце одне і плавне – мені не було зручно.
Окрім того, стабілізації взагалі немає, тому при відсутності світла знімати важко… було б, якби не дірка 1.8. Яка завдяки спідбустеру стає взагалі 1.2. А дірка 1.2 це вам не іграшки, це вже надшвидка оптика. Знову ж таки, для зума це щось неймовірне.
Вдень знімати теж файно, дихання фокусу відносно слабке, скляні елементи відмінні та різкі, спотворень мінімум, він’єтування мінімум. Приємно, що не дивлячись на зумність об’єктива, скельця при зміні фокусної відстані зміщуються всередині, а не ззовні, тому, скажімо, баланс при використанні оптики на стабілізаторі збиватись не буде.
А от парафокальною я оптику не назву, хоча тут ситуація незвична. При зміні фокусної відстані з меншої до більшої фокус залишається майже повністю.
Тобто виставили 18 мм, сфокусувались, міняємо відстань до 35 мм – фокус залишається майже незмінним. Навпаки, з 35 до 18 мм – фокус збивається в нуль. Майте це на увазі.
Окрім того, найслабшим місцем я називаю мінімальну світлосилу, яка не F/22, як звичайно, а F/16. І це без спідбустера, з ним взагалі, вибачте, F/11.
Тому при світлі дня без ND-фільтра мінімум на 16 ніяк. А враховуючи діаметр різьби 72 мм, будь-який фільтр може влетіти в копієчку. Хоча, наприклад, Marumi ND8X коштує 20 баксів. Що дуже навіть демократично.
На жаль, по очевидним причинам я не маю права ходити і фотографувати усе, що бачу у природі – однак я думаю, що ви зрозумієте стосовно якості картинки по тим фото, що я зробив вдома.
Цей об’єктив не просто так вважається золотим стандартом для Canon EF-S, і частіше за все рекомендується під бустери на камери MFT.
Якщо стабілізація не критична, і ви не будете знімати у занадто яскравих місцях без ND-фільтра, я сміливо Sigma 18-35mm F1.8 DC HSM Art рекомендую. Тим більше, що цей зум може увійти в так звану святу трійцю оптики. Однак це – вже зовсім інша історія.
Якщо ви хочете допомогти Україні боротися з російськими окупантами, найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Leave a Reply