Любий щоденнику, хочу тобі поскаржитись. Я почав усвідомлювати, що живу в несподівано цікаві часи. Настільки, що за мить все актуальне тут і зараз… залишиться лише приємним спогадом серед технологічного переїдання. Я розчарований серіалом The Last of Us, але в той же час я ним захоплююсь.
На мою думку, The Last of Us від HBO — найкращий серіал з коли-небудь створених по мотивам комп’ютерної гри. Однак, будучи фанатом ігор з такою ж назвою, одне не дає мені спокою: поза стінами населених пунктів і зонами притулку занадто порожньо і занадто безпечно. Наче зомбі випарувалися.
Читайте також: Щоденник сварливого старого ґіка: Ілон Маск
Логіка відеоігор проти логіки серіалів, а я, десь посередині
У грі The Last of Us грибок залишався реальною загрозою в багатьох різних районах навіть через багато років після спалаху епідемії. Небезпечними виявилися не тільки великі міські скупчення, де епідемія поширювалася найшвидше, але і менш забудовані райони. Вивчення ігрового світу, кожен вхід в магазин, чи автозаправну станцію або гараж асоціювалися з високим шансом зустріти заражену людину або клікера.
Це називається логікою відеоігор. Його продюсери повинні чимось залучати гравця і утримувати його увагу. Звідси і численні протистояння з інфікованими, яких ми усуваємо десятками. Пам’ятаєте велике масивне роздуття з п’ятого епізоду серіалу? У відеогрі він з’являється набагато раніше, і протягом всієї пригоди Джоел і Еллі усувають кілька таких монстрів.
Природним наслідком логіки відеоігор є те, що заражені просто з’являються набагато частіше. Не тільки в підвалах великих хмарочосів, а й в передмістях і між будівлями. Тому, перестрибуючи з гри в серіал, може скластися враження, що світ виробників HBO просто порожній. Радикально менше в них не тільки заражених, а й бандитів і мародерів. Наче й епідемії не було, наче й небезпека десь там, далеко.
Це добре видно на прикладі останнього, шостого епізоду. Двоє людей спокійно перетинають гігантські ділянки місцевості. П’ятиденна поїздка до університету, однак, не передбачала жодних негараздів. Сама Еллі про це згадує, тому не схоже, що поза камерою були якісь протистояння. У самому місті загроза не з’являється, хоча герої подорожують на конях по темних куточках академічного містечка.
Природне пояснення полягає в тому, що спочатку Світлячки, а потім рейдери очистили територію від усього грибка. Але я не можу повірити, що повстанці і злодії методично прибрали цілий шматок міста, а то й цілий кампус. Оскільки Федра не має амбіцій контролювати всю агломерацію, а лише її ділянку, захищену великими стінами, не кажучи вже про Світлячків зі своїми нечисленними мішками з піском, які вони видають за сторожові точки.
Цікаво також: Щоденник сварливого старого ґіка: Що не так з Facebook
Мені все ще дуже подобається серіал HBO, але в ньому немає інфікованих людей, немає зомбі, немає небезпеки, екшену
Мені не потрібно пояснювати, що суть “Останнього з нас” – це міжособистісні відносини, а клікери – це лише фон, що дозволяє представити широкий спектр людської поведінки в середовищі, де перестають функціонувати правила, закон і порядок. Я це прекрасно розумію і тому й люблю відеоігри Naughty Dog.
Тим не менш, я думаю, що творці серіалу могли б використовувати трохи більше противаги людській взаємодії. Ще трохи м’яса, екшену: а саме втеч від клікерів і боротьба з зараженими зомбі. Саме тому мені так сподобалися перші два епізоди серіалу, де був добре підібраний баланс між боротьбою за виживання і відносинами між героями. Ідеальний напій.
Не дивно, що перші дві серії The Last of Us були сприйняті надзвичайно тепло – і хоча рейтинги далі не впали, відгуки були не лише позитивними. Перша суперечка виникла, коли Ремсі зізналася, що вона ідентифікує себе як небінарну людину, а друга, коли в третьому епізоді з’явився гомосексуальний зв’язок. Аспекти, які ніяк не впливають на сприйняття серіалу, викликали обурення у деяких глядачів. Тому творці серіалу вирішили переглянути деякі сцени, які максимально наблизили його до гри. Але шостий епізод дещо розчарував.
Ну так ми влаштовані, що людина хоче більшого. Але в серіалі чогось всього цього немає, місцями деякі сцени навіть нудні. Все спокійно, по-домашньому.
У грі я наче й напружуюсь, щось ворушиться в мені, коли Еллі і Джоел недбало їздять на своїх конях по місту, голосно жартуючи про порятунок світу і співаючи пісеньку. Грає ефект виживання, екшену. А в серіалі все занадто просто. Занадто ідилічно. Цікаво, чи були у вас подібні почуття після проходження відеогри The Last of Us.
Однак, не все так погано з сюжетом серіалу The Last of Us. Глядачі дивляться, глядачі у захваті, навіть не озираючись на різноманітні ляпи і невідповідності сценарію до сюжету відеогри.
На щастя, це недоліки, які не змінюють моєї загальної оцінки: The Last of Us – найкращий серіал з цікавим сюжетом, ліцензований відеогрою, який був створений до цих пір. Я з великим задоволенням дивлюся кожен епізод цієї постановки і не уявляю понеділка без The Last of Us, як колись я не міг уявити його без “Гри престолів”. Можливо, вже в наступних серіях з’явиться побільше небезпеки, стрілянини, бійок, а також заражених зомбі.
Також цікаво:
Вибач, але пост трохи ні про що… Чисто фанатський опус.
Особисто я подивився декілька епізодів та чомусь забив.
Можливо тому, що я таких серіалів про зомбі та постапокаліпсис дивився до того вже кілька десятків, тому побачив суцільні кліше та флешбекі з інших шоу.
У гру не грав, може через це не зайшло?
Якщо не грав у The Last of Us, то й серіал не зайде. І він не про зомбі, а людські відносини, про виживання в умовах постапокаліпісу, а також про кохання)))Гра більше якраз про зомбі