© ROOT-NATION.com - Використання контенту дозволено за наявністю зворотнього посилання.
Україна входить до списку 50 країн з найбільшим стартап-потенціалом. При цьому, як порахували нещодавно в Мінцифри, на мільйон людей у нас припадає в середньому лише 33 стартапи, тоді як у Європі – 500. Розповідаємо, що українцям заважає, як це можна виправити і чим буде корисний досвід Великої Британії.
Складнощі з пошуком зовнішнього фінансування традиційно вважають чи не найбільшою проблемою українських стартапів. Адже у 84% випадків основне джерело фінансування — власні кошти засновників, які швидко закінчуються. Втім цю проблему насправді розв’язати навіть простіше, ніж деякі інші.
Читайте також: Програма підтримки стартапів
Нерозуміння сутності стартапів
Сьогодні в Україні стартапом називають будь-який новий бізнес, навіть щойно відкриту кав’ярню в кіоску посеред спального масиву.
“На жаль, в Україні недостатнє розуміння того, що таке стартапи. Зараз його потрібно вмикати, — говорить CEO компанії RULIAD Артур Корвін Пауеллс, засновник трьох стартапів та ініціативи Project Ukraine, що спрямована на розвиток української IT-галузі. Зокрема йдеться про розробку в Україні інноваційних продуктів із залученням у проєкти українських фахівців — Стартапи — більше, ніж бізнес. Це щось майже магічне, що впирається в математичні основи космосу. У правильний час та в правильному місці ти знаходиш рідкісний закон — відображення соціально-економічної ситуації. Коли ти розв’язуєш певну критичну проблему, яка загрожує соціально-економічній стабільності, це розв’язання розростається в мільйони разів, стабілізуючи ситуацію, і утворюється бізнес. Потім він стає скам’янілим. Економіка Заходу — це скам’янілість колишніх стартапів. Потім приходять нові стартапи, деструктують одну зі скам’янілостей, але самі згодом стають такою скам’янілістю, якщо зсередини не деструктують себе”.
Відсутність ефективної системи податкових пільг і контрактів
Нині в Україні вже робляться певні спроби полегшити життя стартапам та допомогти їм залучити інвесторів. Існують різні механізми підтримки, зокрема спеціальний режим для резидентів Дія City та пільги в інноваційних кластерах та технопарках. Втім справді дієві глобальні програми, які реально допомогли би привабити інвесторів, відсутні. Хорошим початком може стати британська державна SEIS (Seed Enterprise Investment Scheme). Якщо стартап прогорить, інвестор має можливість “списати” зі своїх податків невдалі інвестиції. Компанії, які використовують цю схему, можуть залучити до 250000 фунтів стерлінгів у вигляді фінансування венчурного капіталу, а інвестори отримують податкові пільги, зокрема звільнення від податку на приріст капіталу та звільнення від податку на прибуток для кваліфікованих інвестицій SEIS. Але щоб Україна стала стартап-центром, вона має дати ще більше пільг, ніж дає Британія чи США.
“Щоб допомогти стартапам, держава має зробити кілька основних кроків, зокрема, побудувати правильну податкову та судову системи. Тоді західні компанії, які зараз тікають в Дубай, приїжджатимуть в Україну, — переконаний Артур Корвін Пауеллс — Також важливо працювати над системою контрактів, як це раніше було в тому ж Дубаї — за основу взято британську систему, яку зробили зручнішою для корпоративних структур. Якщо ти підписав з кимось контракт і він тебе обманув, ти знаєш, що суд прийме вірне рішення та шахрая буде суворо покарано. Ну і зрештою держава та вся прилегла бюрократія просто не повинні стояти на шляху у хороших ідей”.
Застарілі погляди на освіту
Близько половини всіх стартапів у США засновано в університетах. Тобто вищий навчальний заклад є не лише місцем здобуття диплому, а площадкою для розробки інновацій і запуску власної справи. Вже існують нові види університетів, як, наприклад, у техаському Остіні, де замість документів випускник отримує фінансування свого стартапу — у даному випадку йдеться про 150000 доларів.
В Україні навесні 2024 року Міністерство освіти та науки запустило експериментальний проєкт зі створення стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів на базі закладів вищої освіти та наукових установ. Що принесе ця ініціатива, судити зарано. Наразі ж фахівці наголошують: важливо дати університетам можливість розвиватися, а разом з ними розвиватимуться й майбутні творці інновацій.
Час великих можливостей
Попри війну українські стартапи продовжують з’являтися на світ. За результатами одного з досліджень, 18% опитаних стартапів розпочали свою діяльність з початку повномасштабної війни у порівнянні з 2% традиційних бізнесів. Це пояснюють тим, що у кризові часи війни традиційному українському бізнесу важче продукувати ідеї і впроваджувати нові проєкти у порівнянні зі стартапами. Але причина може бути не лише в цьому. “У цей жахливий час війни і в післявоєнний період Україна має і матиме енергію, яку необхідно використати для сильного поштовху. Незважаючи на всі нинішні труднощі, ця енергія може перетворитися на щось хороше, — наголошує Артур Корвін Пауеллс — Тому стартапний механізм потрібно запускати саме зараз — вже закладати перше насіння, щоб після цієї несправедливої війни війни воно почало зростати і боротися за справедливість. У всьому вільному світі бракує тієї силу, яку може принести Україна”.
Станом на минулий рік у світі налічується понад 1500 стартапів-«єдинорогів», чия сукупна вартість складає понад 5,1 трильйона доларів. Враховуючи потенціал нашої країни, у цьому списку може з’явитись чимало українських компаній – достатньо створити правильні умови для їхнього розвитку. А діяти треба вже зараз.
Також цікаво:
- Огляд смартфона Redmi Note 14 Pro
- Тектонічні зрушення в сфері AI: Microsoft робить ставку на DeepSeek?
