У світі чипів та напівпровідників протягом вже довгого часу йде велика війна за технологічне домінування, де головна боротьба точиться між Тайванем, США та Китаєм.
Криза з напівпровідниками останніх років у світовій економіці призвела до подорожчання чипів, викликала проблеми у автомобілебудуванні, ігровій галузі та медицині. Чому так відбувається? Чи справа тільки в економічних питаннях? Чи все це велика політика? Такі питання зараз ставлять собі багато експертів та журналістів.
Також цікаво: Все про специфікації USB та чим USB Type-C відрізняється від USB Type-A
Штаб-квартира тайванського чип-гіганта TCMS вітає нас великим червоним написом “Мрія” (Dream). Саме мрія захопити основне місце на ринку напівпровідників є рушійною силою глобального зіткнення. Це перший конфлікт, в центрі якого знаходяться необоронні технології. Той, у кого є напівпровідники, буде правити світом.
Дорога з Тайбея в Синьчжу займає трохи більше години. У цьому маленькому місті немає нічого особливо цікавого: ані цінних пам’яток, ані красивої архітектури. Навіть його розташування на узбережжі Тайванської затоки не гарантує захоплюючих видів. І все ж, від столиці Тайваню до цього міста з населенням трохи більше 400 000 жителів, щодня по автомагістралях тягнеться потік автомобілів, що перевозять тисячі інженерів, програмістів і фахівців з кібербезпеки.
Синьчжу потрібна справжня армія таких робітників. Це й не дивно, адже на більш ніж 700 га індустріального парку, який був створений тут більше чотирьох десятиліть тому, зараз розміщується аж 360 технологічних компаній, більших і менших. Технологічною перлиною в короні всього Тайваню є район підприємств гіганта Taiwan Semiconductors Manufacturer Company, більш відомого як TSMC. Район виглядає надзвичайно спокійно. Тут немає нічого, що схоже на паби, магазини і неонову атмосферу Тайбея.
Але нехай цей спокій не вводить вас в оману. Достатньо на мить зупинитися біля напису “Мрія”, і за мить мрії роздивитися ближче цю будівлю або територію навколо швидко припиняють охоронці, які зустрічають цікавих туристів. Вся територія ретельно контролюється тепловізорами, які вловлюють будь-який рух і швидко сповіщають про несподіваних гостей.
Й не дивно: TSMC — не тільки технологічна гордість Тайваню. Перш за все, сьогодні це гарант безпеки всієї держави. Адже це країна, яка, швидше за все, може стати джерелом ще однієї війни. Хоча мало хто з політиків і експертів вірить у сценарій військового нападу КНР на Китайську Республіку (так офіційно називається Тайвань), цей острів вже у центрі війни.
Як ви вже зрозуміли, це війна за панування над напівпровідниковою промисловістю.
Читайте також: Все, що потрібно знати про Copilot від Microsoft
Коли 6 грудня з’явився відеорепортаж, на якому президент США Джо Байден стоїть пліч-о-пліч із генеральним директором TSMC Моррісом Чангом і оголошує про масштабні інвестиції тайванської компанії в Арізону, стало зрозуміло, що це ще не все. І не те, щоб Чанг анонсував величезне збільшення інвестицій із запланованих $12 млрд до 40. Ключовим була домовленість про те, що в Арізоні мали побудувати один з найсучасніших заводів з виробництва напівпровідників у світі.
А вже 8 грудня повідомлялося, що уряд Нідерландів планує ввести суворі обмеження на експорт передового обладнання для виробництва напівпровідників. Саме в Нідерландах працює компанія ASML, магнат з виробництва машин для друку чипів у літографії 14 нм або нижче (тобто більш просунутій). Тепер ці машини мають бути заборонені для продажу в Китай. Це буде непросте рішення, оскільки торік продажі до Китаю становили 15% доходів ASML. Однак є багато ознак того, що уряд в Амстердамі вже взявся за цю сферу.
9 грудня міністру промисловості Японії Ясутоші Нісімурі зателефонувала Джина Раймондо, міністр торгівлі США. Вона наполегливо заохочувала Токіо приєднатися до виробництва чипів, і не тільки почати спільну роботу над їх виробництвом, але, перш за все, допомогти відрізати Китай від постачання напівпровідникових технологій. І хоча офіційної відповіді Японії на цю пропозицію поки немає, багато про що говорить те, що японська компанія Rapidus підписує контракт з американською IBM на виробництво 2-нанометрових чипів.
Реакція самого Китаю була майже миттєвою. 12 грудня тамтешнє міністерство торгівлі подало скаргу на США до Світової організації торгівлі. Причина: США збираються призвести до глобальної кризи своєю політикою обмеження китайських планів з виробництва мікросхем.
Усі ці події лише за кілька днів грудня показують, наскільки гарячою є атмосфера навколо, здавалося б, нудних чипів, вірніше їх виробництва. Хоча насправді ці бурхливі емоції вирували вже давно.
Тогорічний візит Ненсі Пелосі, спікера Палати представників, до Тайваню показав, наскільки вони сильні. Поки вона туди летіла, політична ситуація на острові настільки розпалилася, що багато експертів і аналітиків, м’яко кажучи, ламали голову, обговорюючи наслідки візиту. Навіщо починати черговий глобальний конфлікт, коли світ трусить війна в Україні? Чому Пелосі та США дражнять Китай?
Сьогодні зрозуміло, що США мали конкретну мету, і зустріч Пелосі та Морріса Чанга не була випадковою. Ця мета полягає в тому, щоб обмежити виробничі потужності Китаю (співпрацюючи з Тайванем і переконавши західні країни співпрацювати) і таким чином відрізати Піднебесну від виробництва мікросхем.
Читайте також: Я перевірив, як працює чат-бот Bing, і взяв у нього інтерв’ю
Чипи сьогодні скрізь. Ноутбук, на якому я пишу цей текст, без них навіть не ввімкнеться, не кажучи вже про підключення до Інтернету та зберігання даних. Без чипів немає ані величезних дата-центрів, ані смартфонів, холодильників, пральних машин, пилососів, електронних скутерів і автомобілів.
Саме це розуміють всі стратеги в Пекіні та Вашингтоні. Бо всі передові технології – від машинного навчання до протиракетної оборони, від автономних транспортних засобів до військових дронів – вимагають передових чипів.
Сьогодні немає жодної важливої сфери життя, яка могла б функціонувати без напівпровідників. Це не тільки промисловість, ІТ чи військова сфера, але й, наприклад, сучасна медицина. Від доступу до них залежить наш загальний добробут і процвітання. Один лише безпілотник містить від 1,5 тис. до 3 тис. мікропроцесорів. За даними Асоціації напівпровідникової промисловості (SIA), цього року очікується, що глобальна вартість цього ринку перевищить $600 млрд. У 2022 році він сягав $553 млрд, а роком раніше – $440 млрд. Консалтингова компанія McKinsey оцінює, що глобальний попит на напівпровідники буде тільки зростати, і до кінця десятиліття ця галузь, як очікується, коштуватиме 1 трильйон доларів.
Не дивно, що сьогодні чипи на вагу золота та нафти. Наскільки цінним є цей товар, показала пандемія, коли порушення ланцюгів постачання мікросхем призвело до їх дефіциту і вплинуло на світову економіку. На конвеєрах стояли тисячі автомобілів, які неможливо було продати, бо без чипів навіть двері в них не відкриєш. У інших виробників мобільного обладнання почали закінчуватися продукти для продажу. Саме тоді світ зрозумів справді величезну важливість чипів.
Однак у світі немає більш географічно зосередженого виробництва, ніж виробництво чипів. Навіть видобуток сирої нафти більш рівномірно розподілений. Саудівська Аравія є магнатом, але вона відповідає лише за 15% глобального видобутку.
А щодо чипів у нас є кілька глобальних монополій. Тайвань є беззаперечним лідером з виробництва напівпровідників. Нідерланди з ASML і захопленим ринком машин контролюють передову літографію. Південна Корея виробляє близько 40% систем пам’яті. А США – як і раніше, основний розробник ноу-хау і даних для друку на чипах.
При такому розкладі Китай, який вважається технологічною державою з амбіціями стати світовою державою №1, виявляється залежним від решти світу. Майже всі необхідні їм напівпровідники Китай все ще експортує. І їхні плани створити власну напівпровідникову промисловість зіткнулися з контрпланом США відрізати Китай від усіх технологій, необхідних для створення дійсно сучасних мікросхем.
І в центрі цього плану – острів у Тихому океані, навколо якого накопичується все більше і більше невирішених проблем. З одного боку, чипи – запорука безпеки країни, а з іншого – причина ще сильніших прагнень Китаю анексувати Тайвань.
Також цікаво: Оновлення Windows 11 22H2 Moment 3: чого чекати?
За даними Boston Consulting Group за 2021 рік 90% найбільш технологічно передових напівпровідників надходили з Тайваню, в основному від компанії TSMC. Половина доходів компанії припадає на американський ринок, а близько 10% – на китайський. Тайвань має велику перевагу над конкурентами як за обсягом виробництва, так і за якістю. Їхні процесори виготовлені за технологією 5 нанометрів. А це означає, що вони є найефективнішими та найбільш енергоефективними на ринку. Згідно з повідомленням, у 2025 році TSMC зможе випустити процесор за 3-нм технологією, завдяки чому смартфон зможе працювати на одному заряді близько 4 днів. Загалом, увесь цей бізнес дає Тайваню аж 15% національного ВВП.
Але Тайвань десятиліттями перебуває у геополітичному розломі. Міжнародне становище країни найкраще можна описати загадковою фразою “все складно”. Офіційно, як Китайська Республіка, Тайвань вважає себе політичним та інституційним спадкоємцем дореволюційного Китаю, а КНР – узурпатором. Для КНР, однак, Тайвань є «бунтівною провінцією», і в рамках своєї політики єдиної держави Пекін ефективно бореться з усіма міжнародними ознаками визнання державності Тайваню. В результаті лише 16 країн офіційно визнають Тайвань незалежною китайською державою. Ще більше ускладнює ситуацію й те, що не всі тайванські політики і не всі тайванці визнають, що це “справжній Китай”. Навпроти: уявлення про тайванську державність зміцнюються.
У такій ситуації, підсиленій постійними погрозами з боку Пекіна, напівпровідниковий потенціал став головною розмінною монетою Тайбею в глобальній політичній головоломці. Немає жодного тайванського політика, який не мав би своїх поглядів на напівпровідники та тайванську владу в цій сфері. Бракує лише кумедного талісмана, який би прикидався чипом і продавався у вигляді магнітів, брелоків і статуеток. Але навіть без цього роль напівпровідників у процвітанні та безпеці цієї країни є вирішальною.
“Виробляємо близько 90% найдосконаліших напівпровідників у світі. Більше того, 40% їхнього експорту здійснюється морським шляхом. Тому, якщо навколо Тайваню спалахне будь-який конфлікт, це буде крахом для світової економіки. І ми не хотіли б цього пережити. Тому наш обов’язок — забезпечити відсутність конфлікту між Тайванем і Китаєм”, — каже Джозеф Ву, міністр закордонних справ Тайваню.
Це безпрецедентна ситуація. Гарант, скажімо прямо, виживання всієї держави – це техніка, і зовсім не оборона. Так чому ж Тайвань, ніби підставивши голову під сокиру, погодився перенести частину виробництва у США?
Сам уряд Тайбею, ймовірно, не настільки впевнений у непохитності позиції своєї держави. На початку грудня 2022 року місцеве Міністерство внутрішніх справ оголосило про введення суворих обмежень для технічних працівників, які працюють у ключових секторах і бажають виїхати до Китаю. І не тільки для тих, хто їде на роботу, а й для тих, хто збирається у подорож або просто хоче проїхати Китаєм. Технічні працівники компаній, які співфінансуються урядом (і це стосується напівпровідників), повинні будуть отримати спеціальний дозвіл Національного офісу імміграції за 60 днів до запланованого від’їзду. Більше того, передбачається, що нові правила будуть діяти ще протягом трьох років після того, як людина припинить працювати в такій технологічній компанії.
І це лише перший крок до захисту цього найціннішого надбання. Тайвань підготує спеціальну команду для захисту технологій і комерційних секретів TSMC. Також і від американців. Таким чином, навіть незважаючи на збільшення інвестицій в Арізону, там має вироблятися обладнання, яке, принаймні, на одне покоління слабше, ніж те, що випускатиме материнська компанія в Тайвані.
Але чи погодяться Сполучені Штати на таку угоду?
Читайте також: 7 найкрутіших варіантів використання ChatGPT
Під впливом напівпровідникової кризи та претензій Китаю щодо Тайваню адміністрація Байдена явно пішла в наступ. Одна справа інвестувати у власний ринок, інша – згуртувати свої ряди проти Китаю.
У середині жовтня – незадовго до 20-го з’їзду Комуністичної партії Китаю – США видали президентський указ, який наклав додаткові обмеження на експорт передових напівпровідників із розміром транзисторів нижче 14-16 нанометрів до Китаю. Тобто на мікросхеми, які є найбільш затребуваними на ринку. Важливо, що це стосується як виготовлених у США, так і розроблених американськими компаніями, але виготовлених у третіх країнах. На десерт була заборона американським громадянам підтримувати китайську індустрію чипів без спеціальних ліцензій. Фактично був поставлений ультиматум: або американський паспорт, або робота на китайські компанії в секторі мікросхем. Реакція була миттєвою: більшість менеджерів та інженерів почали масово звільнялися з роботи в китайських компаніях.
Крім того, США намагаються залучити союзників до співпраці. Звідси і дзвінки до Токіо, і плани щодо Нідерландів. Будь-що, аби відрізати Китай справжньою стіною від новітніх технологій. Але це не означає, що США повністю позбудеться залежності від імпорту напівпровідників. Тім Калпан з Bloomberg у своєму коментарі одразу після того, як з помпою було оголошено про інвестиції в завод в Арізоні, написав: “Вибачте, США, але $40 млрд не куплять вам суверенітет щодо чипів”. Можливо, вони не куплять суверенітет для всієї країни, але Apple, чий генеральний директор Тім Кук супроводжував Байдена і Морріса Чанга, може почати відчувати себе більш безпечно і незалежно. Зрештою, чверть найсучасніших тайванських напівпровідників дістається компанії Кука.
Технологія, як і раніше, залишатиметься більш-менш у руках тайванців. Однак у разі будь-яких проблем з безпекою на самому острові на території США буде підтримка. Для США залишається вкрай важливим, щоб у Китаю не було такої підтримки.
Читайте також: Що таке CorePC — Все про новий проект від Microsoft
Зараз Китай виробляє лише близько 15-16% мікропроцесорів, що використовуються власними компаніями. Решта – імпорт. Китай хоче якнайшвидше змінити ситуацію і до 2030 року збільшити власне виробництво до 70%. Щоб досягти цього, Пекін витрачає величезні суми коштів. Також величезною підтримкою для компаній, які хочуть вийти на виробництво чипів, є податкові знижки, субсидії на дослідження і розробки, підтримка при імпорті компонентів і навіть при купівлі іноземних конкурентів.
Загалом Пекін на даний момент виділив понад $150 млрд на стимулювання прогресу в галузі напівпровідників. Очевидно, цього було недостатньо, але агентство Reuters повідомило, що Китай працює над додатковим пакетом підтримки вартістю понад 1 трильйон юанів ($143 млрд) для своєї напівпровідникової промисловості. Це чітко показує, яке значення вони надають цій галузі.
У червні Сі Цзіньпін відвідав напівпровідникову компанію в Ухані. Він вирішив особисто проінспектувати важливі підприємства Китаю, які саме й займаються випуском напівпровідників.
“Ми повинні взяти життя технологій у свої руки. Якщо кожне місто, кожен сектор розвитку високих технологій, кожна технологічна компанія та кожен науковець зможуть слідувати урядовим вказівкам щодо технологічних інновацій, ми, безумовно, зможемо досягти цілей», – сказав Сі Цзіньпін.
Цілі, про які він говорив, набагато важливіші за результати виробництва на одному заводі. Хоча вирішальне значення мають саме заводи з виробництва напівпровідників. Зрештою, чотирма роками раніше в Ухані на заводі з виробництва напівпровідників Сі поетично пояснював, що напівпровідники настільки ж важливі для промисловості, як серце для людського тіла.
Ситуація із санкціями проти деяких китайських компаній показала, що треба щось робити. Всім компаніям не тільки зі США, а й тим, які працюють на цьому ринку, заборонили продавати напівпровідникові технології компанії Huawei. Це був холодний душ, тому що він показав, що найважливішу технологічну компанію Китаю можна поставити на коліна. Саме через відсутність технологій виробництва чипів і пішов такий дефіцит флагманів Huawei на полицях магазинів. Huawei практично втратила свої позиції на світовому ринку смартфонів. Компанія й досі ще не оговталась.
Не дивно, що Китай хоче незалежності. Проте, плани планами, а реалізувати їх стає все важче. Навіть купа грошей, вкладених у цю галузь, не завжди допомагає. Найбільш вражаючим прикладом є намагання компанії Hongxin Semiconductor Manufacturing Co. з Ухані. Тієї самої компанії, яку відвідав Сі Цзіньпін. Вона витратила запаморочливі $20 млрд на інвестиції у виробництво мікросхем. Все йшло за рахунок державної субвенції. У компанії обіцяли, що натомість у 2020 році поставлять 30 тис. сучасних напівпровідників розміром 14 і 7 нанометрів. Тільки плани зазнали краху ще до того, як завод випустив єдиний чип.
Проте є й перші успіхи в Піднебесній. Цього літа стало відомо, що SMIC, один із найбільших китайських виробників мікросхем, випустив 7-нм чип, відстаючи від лідерів галузі лише на одне чи два покоління.
Саме цим пояснюється американський наступ на виробництво та придбання надсучасних чипів та мікросхем, який раптово спалахнув на фоні американо-китайського протистояння. І війна чипів дещо пояснює слова Морріса Чанга, який у своєму виступі в Арізоні оголосив, що “глобалізація та вільна торгівля майже мертві”.
Насправді, під час конфлікту про вільну торгівлю можна лише мріяти. Але я чомусь впевнений, що на нас чекає дуже цікаве протистояння Китаю та США. Можливо, саме така конфронтація сприятиме прогресу у сфері напівпровідників.
Читайте також:
View Comments
ja mislim ako se nastavi ovakvim tempom da ce kina preozeti prestol za ktalja cipova kome se svidja moje misljenje nek baci lajk