Любий щоденнику, хочу тобі поскаржитись. Я почав усвідомлювати, що живу в несподівано цікаві часи. Настільки, що за мить все актуальне тут і зараз… залишиться лише приємним спогадом серед технологічного переїдання. Я розчарований Netflix, але в той же час я ним захоплююсь.
Netflix став синонімом фільмів і серіалів на замовлення. Це платформа, яка найчастіше спадає на думку, коли ми говоримо про ринок VOD (Video On Demand). Справжній піонер і стартап, якому довелося стати незалежним і протистояти гігантам. Він сам став гігантом, але чи була це хороша зміна?
Ми дуже швидко звикли до присутності Netflix чи Spotify в Україні. Слідом за цими платформами з’явилися інші, і хоча раніше в Україні серіали та фільми можна було дивитися в Інтернеті, але це був в основному піратський контент, тому більшість глядачів багато років чекали моменту, коли у нас з’явиться компанія Ріда Гастінгса. До того, як Netflix увійшов до України восени 2016 року, понад півроку тому, у січні, ми отримали доступ до сервісу разом із понад 200 іншими регіонами з усього світу. Дехто обпікся під час першої зустрічі через брак прем’єр чи перекладів, але багато наступних місяців можна назвати справжнім бумом, коли йшлося про різке підвищення рейтингу платформи в очах глядачів.
Сервіс характеризувався широким вибором фільмів і серіалів, які регулярно додавалися, а бібліотека оригінальних назв не тільки зросла, але й майже кожен новий серіал мав шалений успіх. Все почалося з «Карткового будиночка», потім пішло в гору і ми з розчервонілими обличчями чекали наступних прем’єр. Відтоді сервіс не сповільнився, про що свідчить кількість передплатників, яка перевищила 200 мільйонів.
Теж цікаво:
Тим часом ситуація з технічною стороною платформи істотно не змінилася або навіть погіршилася. Так, були введені деякі нововведення та зручності, до яких можна швидко звикнути, але водночас були впроваджені нові стандарти та методи стиснення, що призвело до зниження якості пропонованого контенту. Прикладом, до якого я люблю повертатися, є серіал «Божевільні», який у день його прем’єри в Україні можна було дивитися в обстановці, порівнянній з тим, що пропонують диски Blu-ray. Роздільна здатність 1080p, високий бітрейт і об’ємний звук – це мінімум за сучасними стандартами, але возня з кодеками та закручування кранів бітрейту призвело до того, що серія мала блоки стиснення та інші дивні спотворення на 55 дюймах і вище. Так, ця проблема торкнулося більшості сервісів, і хоча ситуація покращилася, Netflix сьогодні не може запропонувати таку якість зображення (у ліцензійних продуктах), як, наприклад, Prime Video від Amazon, Apple TV+ або Disney+.
Трансформація платформи зі стартапу та непокірного бунтаря на старого хижака змусила Netflix все більше дивитися на статистику та доходи, а не на рейтинги та думки. Справа не в тому, що вони не мають значення для власників сервісу та співробітників, але головною метою тепер є охоплення та баланс рахунку в кінці дня. Це все впливає на бажання зменшити витрати (в кількості запущених у виробництво серіалів), та збільшити прибуток: впровадження тарифів з рекламою та обмеження спільного використання облікових записів.
Netflix був відомий тим, що зберігав серіали, тепер він скасовує і видаляє їх набагато частіше. Netflix дав можливість серіалам (також їх творцям) почати роботу в наступних сезонах, а тепер активно припиняє серіал за серіалом, звільняючи місце для нових виробництв. Сервіс стає кращим у сфері кінофильмів – після кількох років посухи, коли фільми Netflix асоціювались з чимось неприємним, тепер вони бувають цікаві, незвичайні, дивовижні або справді добрі. Після провалу із серіалами, коли на Netflix не було що дивитися, платформа повернулася з сильними сиквелами та принаймні хорошими прем’єрами. Однак такі гігантські блокбастери, як “Середа”, показують, що Netflix захоплюється масовими розвагами, а виробництво реаліті-шоу та плани транслювати стендап-шоу та інші заходи чітко вказують на поточну мету всієї компанії.
Цікаво також: Щоденник сварливого старого ґіка: Що не так з Facebook
Netflix має бути для всіх, але коли щось для всіх, іноді це не для когось окремо. Я все ще можу знайти щось для себе серед десятків чи сотень одиниць нового вмісту щомісяця, але ця іскра, ця унікальність, здається, зникла.
У якийсь момент щось пішло не так. На жаль, сьогодні мені важко уявити ситуацію, коли проект подібної якості до пригод Френка Андервуда дебютує на Netflix, бо складається враження, що цей сервіс перетворився на справжню фабрику посередностей, де важливіше кількість ніж якість.
Звичайно, Netflix все ще тримає в руках сильні карти. Наступні сезони “Дивних справ” зберігають принаймні хороший рівень, а “Гра в кальмара” чи екранізація “Пісочної людини” показали, що час від часу ми отримуємо проект, на який справді варто купувати підписку.
Щодо підписки. Не дуже приємно, що, якщо хочете дивитися контент у 4K, то ви повинні заплатити найвищу ціну на ринку і це багатьом не подобається. У моєму випадку, коли я переглядаю пропозиції Netflix, то уникаю більшості фільмів і серіалів. І коли я все ж даю їм шанс, то зазвичай швидко відмовляюся від них. Безумовно, найгіршими тут є фільми, зняті спеціально для Netflix, які в більшості випадків просто розчаровують, а деякі навіть бентежать рівнем сценарію чи акторської гри та здаються можливістю швидкого легкого заробітку для деяких голлівудських зірок. Хоча у випадку телесеріалів також легко вказати на ініціативи, які закінчуються катастрофою, варто згадати лише «Відьмака» — екранізацію, яка буквально знищила класний вихідний матеріал Анджея Сапковського.
Як ви бачите нижче, у 2023 році Netflix також готує багато проектів, створених спеціально для своїх потреб, і хоча більшість із них виглядають дуже круто в цьому трейлері, у мене є відчуття, що ми знову отримаємо в основному дешеві постановки. І це дійсно боляче, тим більше, що мова йде про абсолютного лідера ринку VOD, який має такі ресурси, що важко шукати виправдань на кшталт низького бюджету чи незацікавленості з боку відомих акторів, режисерів і сценаристів.
На жаль, Netflix зараз нагадує мені фабрику, де навмання створюються більшість оригінальних проектів цієї компанії. Якщо проект стає популярним – чудово, а якщо він не відповідає очікуванням, ми знаємо, що Netflix не має проблем із видаленням певного серіалу дуже швидко (це окрема тема для розмови). Для мене така політика чітко свідчить про те, що Netflix йде на кількість, не надто приділяючи увагу якості своїх наступних «творів». І це, мабуть, зовсім не дивно. Якщо ви задумаєтеся про це на мить, належний нагляд за такою великою кількістю оригінальних проектів, мабуть, до біса складний, і, ймовірно, неважко уявити ситуацію, коли хтось десь зрізає кути та не належним чином виконує свої обов’язки.
З іншого боку, яке мені діло? Для мене, як споживача, важливим є кінцевий ефект у формі контенту, який я бачу на екрані. А він все частіше нагадує дрібний твір, якому не варто приділяти свій час. Час, за який сьогодні змагається багато творців іншого розважального контенту.
Звичайно, мої скарги можуть бути просто справою смаку, тому мені цікаво, що ви думаєте з цього приладу? Чи розчарував вас Netflix за останні роки? Або це все-таки ваш основний потоковий сервіс, де все-таки вдається знайти для себе цікавий контент?
Також цікаво:
Leave a Reply