Огляд фільму «Аватар: Шлях води» у 3D IMAX — Настав час покинути цю планету

Я досі пам’ятаю, як пішов дивитись першого «Аватара». Я був набагато молодшим, а світовий кінематограф не дуже схожий на нинішній. Це був час до пришестя кінокоміксів, а найкасовішими фільмами були «Гаррі Поттер та Принц-напівкровка», «Трансформери: Помста полеглих» та «2012». Начебто теж бойовики без особливих претензій на артистичність, але бойовики іншого характеру — місцями серйозніші, похмуріші, і режисерами, які не відчували необхідності вкладати в уста своїх героїв жарти кожні кілька хвилин. Це не були обов’язково фільми найкращі, але вони точно були інші. Про новий «Аватар: Шлях води» я можу сказати те саме: він не схожий ні на що інше. Поки нас годували аналогом фастфуду від світу кіно, Джеймс Кемерон писав і переписував сценарій для свого опуса, терпляче чекаючи на момент, коли технологія доросте до рівня його амбіцій. І ось трапилося.

Вихід «Аватара» – безумовно епохальна подія. Чи жарт, чекати сиквел тринадцять років! Як часто таке трапляється, та ще й після запаморочливого успіху нової франшизи? За цей час нас хіба трохи побалували альтернативними поглядами на новий світ. Були і книги, і відеоігри, і навіть вистава «Торук — перший політ» від Cirque du Soleil, на якій мені пощастило побувати.

Іншими словами, очікування – хайп, якщо хочете – було величезним. Переплюнути фільм, який перевернув світ блокбастерів догори дриґом, — завдання нелегке. Майже неможливе – запитайте Джорджа Лукаса. Перший фільм хвалили за картинку, за революційне використання нової технології 3D-зображення та просто продумане відтворення інопланетного світу. Що ж із собою приніс сиквел? Ну… приблизно все те саме.

Гаразд, не зовсім: у деяких кінотеатрах пройшов показ експериментальної версії фільму з кадровою частотою, що варіюється. В якихось моментах вона вища, ніж ми звикли (згадаймо «Гоббіта»), а в якихось традиційна. Звучить цікаво, але відгуки технологія отримала змішані, тому раджу по можливості вибрати показ в IMAX 3D.

Читайте також: Пів людства за собаку: Огляд фільму «Фінч»

Незважаючи на те, що фільмами в 3D вже мало кого здивуєш – за час, що минув після дебюту оригіналу, встигла з’явитися і померти ціла індустрія, – Аватар все одно виділяється на тлі альтернатив. Сам Кемерон зізнався, що його колеги і великі кіностудії прошляпили шанс запустити нову епоху іммерсивного кіно через скупість, майже завжди надаючи перевагу дешевій конвертації двовимірної картинки в тривимірну під час пост-продакшену. “Аватар” – не такий, і кожен кадр у ньому авторський. Не дивно, що перед початком фільму на великому екрані з’явився сам деміург, який подякував глядачам за те, що вони прийшли дивитися його фільм таким, який він замислювався. Вже немолодий режисер жахнувся би, якби він знав, скільки реклами стрімінгових сервісів нам показали перед тим, як ропочався сеанс.

«Врятуйте кіно», як сказав би він нам. Я, чия любов до кінотеатрів давно зникла з появою 65-дюймових телевізорів та UHD-фільмів, не тягну на рятівника, але навіть я повинен визнати, що дивитися «Шлях води» вдома немає сенсу незалежно від того, який великий телевізор чи навіть який якісний у вас проектор. Найчастіше фрази «дивіться в IMAX або зовсім не дивіться» є перебільшенням, але не в даному випадку. Від початку до кінця «Аватар» — це атракціон, де картинці та звуку приділяється вся увага. Це все ті ж ахи і охи від тривимірних ефектів, як і в 2009 році, і ті ж захоплення від великих сцен насильства і закочування очей від безглуздих діалогів. І це іронічний висновок, адже сам Кемерон не раз критикував кінокомікси за їхні надмірно прості та тривіальні сценарії, проте він же подарував нам ще раз абсолютно банальних лиходіїв та героїв без долі логіки в їхніх діях. І якщо технічно цей фільм вищий за всіх інших на голову, то сценарій навряд перевершує будь-який інший популярний блокбастер.

Як ви можете зрозуміти, технологічним досягненням фільму я можу тільки аплодувати. Це неймовірне повернення на Пандору, яка стала ще гарнішою за цей час. Це і друга поява старих персонажів, деякі з яких ну точно мали бути мертвими. Все як раніше: стріли вилітають з екрану у бік глядачів, вода переливається, і кожна порошинка знаходиться на своєму місці.

Головна проблема фільму – у його тривалості. «Аватар: Шлях води» займає десь три години з гаком, і це три години, більшість яких присвячена псевдодокументальним зйомкам далекого місяця. Кемерон, здається, зацікавлений у житті морських китів і дивовижних рослин більше, ніж у мотивації людських героїв, які знову зайняли звичні банальні позиції. Лиходій на місці, герой на місці. Фільм перебирає всі кліше, до яких може дістатися, цього разу частково повторюючи не класичну історію про Покахонтас, а власні твори — зокрема тут є багато елементів «Титаніка». Перший фільм теж сварили за сценарій, але навіть там мотивація персонажів здалася мені більш продуманою, хоч і навряд чи оригінальною.

У сиквелі Джейк Саллі, якого продовжує грати суворий Сем Вортінгтон, залишає плем’я Оматікайя і вирішує тікати від землян, що повернулися, ряди яких він добровільно залишив. З ним — сини Нетейам і Ло’ак та дочки Туктірей та Кірі. Я не вдаватимуся до подробиць пандоріанської Санта-Барбари, але можете бути впевнені, що більша частина трьох годин присвячена саме їхнім сімейним переживанням, а не вибухам чи боям, як можна було б сподіватися. Насправді я не проти того, щоб глибоко дослідити кожного героя, але в даному випадку створити цікавих персонажів у Кемерона так і не вийшло. Сюжет першого фільму був дуже простим, але це було йому на руку. Тут же за екранний час борються стільки синьошкірих істот з іменами, які важко запам’ятовуються, що в якийсь момент просто втомлюєшся. Можна без перебільшення сказати, що приз симпатій глядачів все одно виграє кит, який не тільки отримав власну трагічну передісторію з флешбеками, а й навіть репліки з субтитрами.

Читайте також: Тягомотина світових масштабів. Рецензія на серіал «Вторгнення»

Незважаючи на те, що це друга частина, «Аватар: Шлях води» справляє враження приквела. Схоже, режисер планує розповісти історію різних поколінь людей та на’ві. Познайомивши нас із новими головними героями, він готується до третьої, можливо, більш масштабної частини. Нові герої не залишили мені враження, але я визнаю, що потенціалу для цікавого продовження — багато. Навіть зовсім плоскі лиходії раптом блиснули новими гранями, тож, може, канадський чарівник нас ще здивує.

Вердикт

Що ж у результаті? Я змушений зробити висновок, що повторити ефект першого фільму не вдалося. Все краще — картинка, графіка, екшен, — але це все ж таки продовження вже знайомої нам ідеї. Але «Аватар: Шлях води» — далеко не найгірший спосіб провести три години. Це неймовірний атракціон, який варто побачити на великому екрані та приклад того, як має виглядати сучасна комп’ютерна графіка, коли її не кваплять. У світі, який хочеться якнайшвидше залишити, шанс з головою поринути в океанічні простори Пандори втрачати просто не можна.

Якщо ви хочете допомогти Україні боротися з російськими окупантами, найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.