Чому в ноутбуках розпаюють пам’ять: переваги та недоліки

Останніми роками серед виробників ноутбуків з’явилася тенденція використовувати оперативну (RAM) або постійну (ROM) пам’ять, які розпаяні на материнській платі. Для чого це робиться? Кому це потрібно і які переваги та недоліки цього рішення? Наразі можливість заміни RAM чи ROM в ноутбуку не є чимось очевидним саме завдяки використанню оперативної пам’яті чи чипа флеш-пам’яті, які замінюють SSD у форматі модуля, розпаяних безпосередньо на материнській платі. Ця тенденція  викликає очевидні суперечки.

Виробники стверджують, що це крок до економії коштів і зменшення габаритів пристроїв, але є багато причин, які змушують поставитися до цього рішення критично. Не можна навмисне робити пристрої помітно гіршими і при цьому додавати на підтвердження цього криву ідеологію. У смартфонах, наприклад, ми, здебільшого, позбулися роз’ємів 3,5 мм, але бездротові навушники останнім часом значно розвинулись і тепер надзвичайно зручні, функціональні та універсальні. Однак припаяна оперативна пам’ять чи чипи флеш-пам’яті іноді викликають певний клопіт. Давайте в усьому розбиратись.

Також цікаво: Як відключити брандмауер у Windows 11

Розпаяна оперативна пам’ять LPDDR

З моменту появи перших чипів LPDDR (Low Power Double Data Rate), варіанта стандарту DDR, вони набули значного поширення в ноутбуках, особливо ультрабуках та комп’ютерах більш компактного розміру, і вже стали стандартом для мобільних пристроїв. Зазначу, що такі чипи RAM не більші за розмірами за модулі SO-DIMM, не займають окремого місця, а розпаяні безпосередньо на материнській платі.

Причиною такого поширення є нижче споживання ніж у звичайної DDR. Така оперативна пам’ять вже працює з нижчими напругами, крім інших оптимізацій. А це вже важливе рішення для обладнання, яке залежить від акумулятора. Крім того, оскільки цей чип має нижчу робочу напругу, він також буде виділяти менше тепла, ніж звичайні пристрої. Це також важливо, адже у багатьох випадках пристроям не вистачає охолодження, або система охолодження, що є у них, дуже обмежена.

З іншого боку, слід зазначити, що ці мікросхеми пам’яті розпаяні безпосередньо на материнській платі, і зазвичай розташовані близько до процесора. Те, що вони припаяні, зроблено для того, щоб уникнути використання слотів для модулів SO-DIMM (Small Outline Dual In-Line Memory Module), що б збільшувало товщину пристрою, тому не завжди допустимо в компактних і тонких ноутбуках.

Однак, слід зазначити, що деякі ноутбуки з розпаяною пам’яттю мають також і слот для розширення оперативної пам’яті за допомогою SO-DIMM. Все залежить від виробника і його можливостей. Але такі варіанти ультрабуків на ринку є, тому я і згадую про них.

Також цікаво: Транзистори майбутнього: На нас чекає нова ера чипів

Переваги та недоліки LPDDR в порівнянні з SO-DIMM

Серед переваг розпаяної оперативної пам’яті LPDDR слід виділити:

• Зменшений розмір. Чип не знаходиться в самостійному модулі і не вимагає слота, а просто припаяний до материнської плати на BGA-чипі товщиною всього кілька міліметрів.
• Найменше енергоспоживання. Оскільки це LPDDR, що використовує нижчу напругу, ніж DDR, споживання та розсіювання енергії будуть нижчими, що допомагає досягти більшої ефективності та подовжити термін служби батареї. І мало того, оскільки він припаяний безпосередньо, без довгих роз’ємів, чип буде ефективнішим.
• Нижча вартість. Завдяки відмові від використання друкованої плати у форматі модуля також скорочуються витрати.

Однак є не тільки переваги, але й недоліки:

• Обмежена ємність. На багатьох пристроях припаяна певна кількість LPDDR, і їх не можна змінити, якщо ви хочете розширити пам’ять, оскільки додаткові слоти зазвичай недоступні.
• Надійність. Якщо пам’ять пошкоджена, її неможливо замінити так само легко, як модуль SO-DIMM або CAMM2. Тому якщо щось зламається, то доведеться перепрошивати або одразу міняти пристрій.
• Обмежена гнучкість. Оскільки ці мікросхеми розпаяні, змінювати не можна не тільки ємність, але й інші параметри, такі як тактова частота, затримки, марка тощо.

Можливо, для когось перераховані недоліки не є суттєвими, але про них слід пам’ятати, коли купуєте новий ноутбук чи ультрабук.

Також цікаво: Як змінити адміністратора у Windows 11

Флеш-пам’ять eMMC проти SSD

eMMC (Embedded MultiMediaCard) – це тип флеш-пам’яті, який переважно використовується в мобільних пристроях та ноутбуках. Він поєднує контролер пам’яті, флеш-пам’ять NAND та інші інтерфейси в одному компактному чипі з низьким енергоспоживанням. Тому він використовується в пристроях, які працюють від акумулятора і повинні бути компактними і тонкими. В основному, це ультрабуки, які стали дуже модними в наш час.

eMMC схожий на чип пам’яті на карті пам’яті SD, але він припаяний до материнської плати. SSD-накопичувачі ж зазвичай включають кілька чипів у форматі модуля M.2, що передбачає не тільки більше споживання, але й потребує більше місця. Тобто, вони повинні мати окремий слот або слоти. А у випадку з eMMC монтаж проводиться паралельно материнській платі. Такий вид накопичувача займає менше місця всередині пристрою, що робить його компактним і тоншим.

Також цікаво: Як змінити адміністратора у Windows 11

Що таке UFS

UFS (Universal Flash Storage) – це технологія флеш-пам’яті нового покоління, яка зробила революцію у зберіганні даних у мобільних пристроях. Вона пропонує значно більшу продуктивність, ніж попередні технології, такі як eMMC і microSD, і може бути присутня у деяких трансформерах, пристроях 2-в-1, або невеликих ноутбуках, хоча це не так поширено поки що. Але перспективи чудові для її реалізації.

На відміну від попередніх технологій, які використовують один канал передачі даних, UFS використовує одночасно кілька ліній передачі даних. Це значно збільшує пропускну здатність і дозволяє значно збільшити швидкість читання та запису даних. Але при цьому зберігається висока енергоефективність та невеликий розмір, оскільки вони також припаяні до друкованої плати.

В даний час технологія UFS також використовується й у інших пристроях, таких як камери високої роздільної здатності, дрони або обладнання віртуальної та доповненої реальності. Про цей стандарт пам’яті ми вже окремо писали тут.

Також цікаво: Як відключити Windows Defender у Windows 11

Переваги та недоліки розпаяної флеш-пам’яті

Повертаючись до припаяних чипів в ноутбуках – якщо порівнювати їх з традиційними твердотільними накопичувачами, ми маємо ряд переваг, таких як:

• Розмір. Модулі eMMC набагато компактніші за традиційні твердотільні накопичувачі.
• Енергоспоживання. eMMC споживає менше енергії, ніж твердотільні накопичувачі, що подовжує термін служби батареї на мобільних пристроях.
• Вартість. Така флеш-пам’ять зазвичай дешевша, ніж твердотільні накопичувачі аналогічної ємності.

З іншого боку, є й деякі недоліки, які слід враховувати при покупці ультрабука, наприклад:

• Місткість. eMMC зазвичай має меншу максимальну ємність, ніж SSD. Також слід пам’ятати, що, оскільки така флеш-пам’ять припаяна, розширити ємність не вийде, доведеться задовольнятися тим, що йде із заводу.
• Надійність. SSD-накопичувач можна легко замінити іншим у разі його виходу з ладу, але припаяні чипи eMMC замінити нелегко. Часто це призводить до пошкодження не тільки чипу пам’яті, але й самого ультрабука.
• Швидкість. Твердотільні SSD-накопичувачі забезпечують більш високу швидкість читання та запису, ніж флеш-пам’ять eMMC.
• Флеш-пам’ять eMMC не можна оновити. Крім проблеми надійності та ємності, ви повинні мати на увазі, що не зможете використовувати інші марки або пам’ять з вищими швидкостями, якщо захочете оновити сам модуль пам’яті.

Також читайте: Все про чип Neuralink Telepathy: що це таке і як працює

Чи є розпаяні RAM та ROM хорошим рішенням?

Тут, напевно, навпаки. Саме таке рішення часто викликає багато проблем. Так, проблем – адже найголовнішим аргументом противників розпаяної оперативної та флеш-пам’яті є важкий ремонт у разі поломки. У традиційних ноутбуках зі слотами для модулів оперативної пам’яті заміна пошкодженої пам’яті є відносно простим процесом, який користувач може виконати самостійно, не віддаючи машину до спеціаліста. У випадку з розпаяною оперативною пам’яттю ситуація набагато складніша. Усунення цього типу несправності більше не передбачає видалення пошкодженого модуля та вставлення на його місце нового. Витрати на таку операцію вищі, користувач без навичок і вміння цього робити змушений чекати ремонту комп’ютера, і найчастіше він вимушений платити за певні деталі, ціна яких набагато вища.

В результаті страждає зручність, а точніше, обмежені можливості розширення ноутбука. RAM і ROM, припаяні до материнської плати, мають сенс у випадку найвищих конфігурацій, де доступна кількість оперативної пам’яті або флеш-пам’яті настільки велика, що не очікується її збільшення в майбутньому. Однак для користувачів, які вибирають ноутбуки зі слабкішими параметрами, такий підхід не обов’язково буде вигідним. Я впевнений, що 8 ГБ оперативної пам’яті – абсолютний мінімум – з часом буде замало для дійсно комфортної роботи. Нещодавно Apple навіть було піддано критиці за продаж нових Macbook з 8 ГБ з розпаяною RAM та маркетингові запевнення, що “цього буде достатньо для Mac”. Фізика в цьому випадку невблаганна: у випадку розпаяної пам’яті розширення оперативної пам’яті є часто неможливим або виявляється економічно невигідним. Виробники, які вважають, що пайка оперативної пам’яті є результатом їхньої політики спрощення конструкції та обмеження електронного сміття – першокласні лицеміри.

Побутова електроніка – особливо комп’ютери – повинна бути максимально універсальною. Між тим, складність ремонту, обмежені можливості розширення, відсутність економічної виправданості для користувача і очевидні переваги традиційних слотів змушують задуматися про доцільність цього рішення. Але, з іншого боку, використання розпаяних модулів RAM та ROM робить ультрабуки тоншими та компактнішими. Тому рішення, в першу чергу, за вами. Саме вам вирішувати, чи готові ви жертвувати ємністю та швидкістю оперативної та флеш-пам’яті заради компактності та енергоефективності свого пристрою.

Читайте також: 

• Ми всі станемо голограмами? Розвиток голографії від теорії до практики
• Спостереження за Червоною планетою: Історія марсіанських ілюзій