Neuralink – це, з одного боку, неймовірно революційний і захоплюючий проект, а з іншого – привід для цілої купи побоювань, які (на жаль) здаються доволі виправданими.
Ілон Маск на даний момент є одним з найбагатших людей в світі, відомий не тільки тим, що володіє Tesla і прагне колонізувати Марс. Він також очолює нейротехнологічну компанію Neuralink. Незважаючи на те, що Tesla піддається жорсткій критиці з боку колишніх і нинішніх співробітників, які скаржаться на умови праці та якість виготовлення Model 3, Ілон Маск не втрачає духу. Він і надалі представляє світові технологічні пропозиції, які можуть революціонізувати життя людей майбутнього. Однією з таких технологій, над якою працює Neuralink, є в кінцевому підсумку створення інтерфейсу людський мозок – штучний інтелект.
Neuralink роками працює над проектом інтерфейсу мозок-комп’ютер. Однак, крім незаперечного революційного впливу на нейробіологію та біоінженерію, такі технології можуть призвести до величезних проблем, які можуть змінити світ, у якому ми живемо. Навіть суворе регулювання не зупинить зростаючу нерівність між багатими та бідними країнами, пов’язану з цією технологією.
Пропоную більш детально розібратись з проектом Neuralink, щоб зрозуміти – це крок вперед чи загроза для людства.
Почнемо з того, що ж таке Neuralink. Це нейротехнологічна компанія, яка була заснована, серед інших, одним із найексцентричніших мільярдерів світу – Ілоном Маском – і не можна заперечувати, що цей факт дуже сильно впливає на популярність усього починання.
Neuralink Corporation розробляє імплантовані нейрокомп’ютерні інтерфейси (BMI). Ввівши в пошуковику запит Elon Musk Neuralink, ми дізнаємося, що штаб-квартира компанії знаходиться у Сан-Франциско, а свою діяльність вона розпочала в 2016 році.
Насправді, Neuralink була заснована не одноосібно Ілоном Маском. В процесі створення приймали участь Макс Ходак, Донгджин Сео, Бен Рапопорт, Пол Мероллой, Тім Гарднер, Філіп Сабес, Тім Хенсон і Ванесса Толосой – ціла група експертів з нейробіології, біохімії та робототехніки. Але для більшості пересічних людей Neuralink асоціюється саме з Ілоном Маском.
У квітні 2017 року компанія Neuralink оголосила, що її метою є створення пристроїв для лікування серйозних захворювань мозку в короткостроковій перспективі, а кінцевою метою є покращення людської істоти та розширення її можливостей як у когнітивному, так і у фізичному вимірі.
“Моя довгострокова мета — досягти симбіозу зі штучним інтелектом, який розглядається як екзистенціальна загроза людству”, — сказав Маск. Згідно зі статтею, опублікованою Stat News, до серпня 2020 року лише троє з восьми вчених, які спочатку заснували Neuralink, залишилися в компанії. Про причини відходу інших так досі нікому й невідомо, хоча чутки ходять, що вони не витримали складного характеру Ілона Маска. Але ж це тільки чутки.
До того, ж у травні 2021 року співзасновник і президент Neuralink – Макс Ходак заявив, що більше не співпрацює з компанією. Причина його відставки не розголошується. Люди, пов’язані з цією галуззю, відзначають, що причиною, ймовірно, була зроблена кількома місяцями раніше заява Маска про плани широко інтегрувати людський мозок зі штучним інтелектом.
Читайте також: Чи потрібні Україні літаки A-10 Thunderbolt II?
Стартап вартістю понад півмільярда доларів вже зміг похвалитися успіхами в експериментах з тваринами. Під час прямого ефіру Ілон Маск розповів про те, як мавпа керувала комп’ютером своїм мозком. У офіційному документі проекту (який ще не отримав наукової рецензії) згадується імплантація чипа щуру. Це було зроблено за допомогою спеціально сконструйованого робота, який дещо нагадує поєднання мікроскопа зі швейною машиною. Передача даних можлива через порт USB Type-C на голові щура, що, з одного боку, виглядає кіберпанковим, з іншого – дуже гротескним.
Всі розуміють, що попереду ще довгий шлях до встановлення відповідних імплантатів у людський мозок. Зрештою, також передбачається обійтися без необхідності встановлювати будь-які входи в череп. Розробники вважають, що зв’язок між мозком і комп’ютером повинен бути бездротовим. Співзасновник і генеральний директор Neuralink Макс Ходак тоді порівняв весь цей складний процес з навчанням сенсорному друку або грі на піаніно. Однак імплантати, які використовуються в експериментах на тваринах, згадуються в документі як витвір мистецтва та прототип на шляху до інтерфейсу між людським мозком і машиною.
У квітні 2021 року Neuralink опублікував відео, на якому можна побачити, як мавпа грає в гру «понг» за допомогою фірмового імплантату. Вчені підтвердили інженерні плани зробити імплантат бездротовим і збільшити кількість імплантованих електродів. Тут варто зазначити, що подібна технологія існує з 2002 року.
9-річну макаку Пейджер, якій шість тижнів тому імплантували Neuralink, навчили грати в прості комп’ютерні ігри. За кожну вдалу “гру” мавпочка через спеціальну трубочку отримувала невелику порцію бананового смузі. Спочатку Пейджер навчився використовувати джойстик, щоб направляти м’яч на поле, що відображається в іншій області монітора, а вчені збирали записи активності мозку, щоб мати можливість створити програму, яка правильно інтерпретує його сигнали.
Після створення базового алгоритму маніпулятор був відключений від комп’ютера. Мавпа все ще користувалася ним, але контроль уже здійснювався через імплант. На наступних рівнях експерименту використовувалася улюблена гра макаки — класичний пінг-понг. Через деякий час джойстик був повністю видалений, а Пейджер, незважаючи на відсутність фізичної взаємодії, зміг продовжити гру набагато ефективніше.
Тобто, нейротехнології Neuralink працювали і дивовижний вживлений чип працював. Впевнений, що ви читали про цей чип, але дозволю собі більш детально про нього розказати.
Читайте також: Ми всі станемо голограмами? Розвиток голографії від теорії до практики
Перший проект Neuralink – це інтерфейс мозок-комп’ютер, який по суті буде імплантованим в мозок користувача чипом, з якого будуть виходити датчики у вигляді дуже тонких ниток, що зчитують нейронну активність з тканини мозку – звучить трохи страшно, потрібно визнати.
Відомо, що у череп буде імплантований чип N1 розміром 4 мм. До чипа приєднуються дроти, які тонші за людську волосину, і проходять у мозок. Нитки розташовані поблизу важливих ділянок мозку і здатні виявляти і записувати імпульси, що передаються між нейронами. Neuralink зазначає, що N1 може підключатися до 1000 різних клітин мозку, і пацієнту може бути імплантовано до 10 таких чипів.
Що можна сказати про такий імплант? По-перше, він дуже маленький. Як каже сам Маск: “Якщо ви вставляєте щось у свій мозок, то не хочете, щоб воно було величезним, а просто крихітним”. Чип, розміщений під шкірою, з’єднується з мозком електродами, з полімерних ниток товщиною у чверть людської волосини. Їх вводять до мозку через маленькі отвори (2-8 мм), які робить робот. Планується, що у майбутньому їх робитимуть за допомогою лазера.
Чотири датчики будуть розміщені у тілі – три в рухових областях, один в соматосенсорній області.
Але це ще не все. На додаток до чипа, імплантованого в мозок, також буде “зовнішній” компонент – невеликий пристрій, встановлений за вухом користувача, який на перший погляд виглядає як дуже маленький слуховий апарат. Усі сигнали, отримані від мозку, надсилатимуться туди, а від зовнішнього імплантату – через стандартні інтерфейси, наприклад через Bluetooth, на інші пристрої, такі як смартфон, комп’ютер чи планшет.
Neuralink каже, що перші пристрої будуть імплантовані за допомогою традиційної нейрохірургії, але згодом чипи будуть безпечно та практично безболісно вставлятися роботом-хірургом через мікроскопічні розрізи.
Читайте також: Космічний телескоп Джеймса Вебба: 10 цілей для спостереження
Суперечливі ідеї Ілона Маска були одночасно і розкритиковані, і схвально сприйняті вченими та різними виданнями.
Під час презентації в прямому ефірі в серпні 2020 року Ілон Маск описав один зі своїх ранніх пристроїв як “Fitbit in the Skull”, який незабаром може вилікувати різноманітні види інвалідності, включаючи сліпоту, глухоту та навіть параліч. Журнал MIT Technology Review описував проект як “дуже невизначений”.
Томас Окслі, генеральний директор австралійської компанії Synchron, яка також розробляє систему введення зондів у мозок через катетери, які знаходяться в кровоносних судинах, що запобігає прямому проникненню в тканину мозку і не викликає травм, каже, що доведеться почекати на результати, які підтверджують ефективність цього процесу, оскільки технологія ще недостатньо розвинена.
Була також критика з боку організацій, які займаються боротьбою за права тварин, таких як PETA. Адже Neuralink проводить експерименти на тваринах, хірургічним шляхом вставляючи їм імпланти в мозок.
Але найбільші побоювання стосуються одержимості Ілона Маска ідеями штучного інтелекту (ШІ). Це знаходить своє вираження в усій діяльності Neuralink. На цьому етапі ми починаємо розбиратися з “темною стороною” Neuralink. Ось слова, які промовив Ілон Маск під час конференції про діяльність Neuralink: “Навіть за доброякісного ШІ ми залишимося позаду нього. З інтерфейсом “мозок-машина” з високою пропускною здатністю ми матимемо можливість продовжити роботу і йти в ногу з ним”.
Що може насторожити в цій заяві? На перший погляд, усе це має сенс. Штучний інтелект рухається вперед, і робота над нашим самовдосконаленням є необхідним кроком, який не дасть людині стати зайвою ланкою в еволюції. Саме це покращення є проблемою. Neuralink зосереджена не лише на відновленні рухових функцій і сприйняття, але й на вдосконаленні розвитку самого ШІ. Отже, кадри з фільму “Термінатор” можуть стати реальністю, а загибель людства неминучою. Людство і вчених це лякає.
Багато вчених охолодили ентузіазм мільярдера – його неодноразово висміювали за надто емоційне ставлення до відносин штучного інтелекту і людини. Ілон Маск вважає, що причиною нашого падіння може бути некерований ШІ. Уряди країн не зовсім бажають вирішувати цю дедалі актуальнішу проблему.
Штучний інтелект є елементом стратегії розвитку багатьох країн світу. Наприклад, Індія, використовує його для кращого управління стартап-компаніями, а Китай – для контролю над людьми (наприклад, під час пандемії). Також не слід забувати, що це є невід’ємним елементом індустрії 4.0. ШІ дає перевагу на ринку, тому так багато людей намагаються інвестувати в нього.
Побоювання Ілона Маска виправдані – відсутність контролю в цій сфері може призвести до того, що на якомусь етапі розвитку людина не зможе конкурувати з машинами. Однак багато фахівців зі штучного інтелекту заперечують, що це так. Чи можемо ми насправді передбачити, в якому напрямку рухається розвиток цього надзвичайно цікавого технологічного сектору?
Технологія, розроблена Neuralink, призведе до повного симбіозу між людиною та штучним інтелектом. Його зможуть використовувати люди з розладами мозку внаслідок захворювань (наприклад, епілепсія) або пошкоджень. За словами Філіпа Сабеса, який працює в компанії, можна навіть відновити зір або відчуття дотику. Це також вказує на шанси відновити контроль над усім тілом, на що дуже сподіваються паралізовані. Тут, однак, повинна була б розвиватися технологія стимуляції нейронів спинного мозку або м’язів. Але чи не дозволить це ШІ самонавчатися і некеровано розвиватися? Чи не дозволить йому управляти володарем чипа? Тут багато питань.
Але, як кажуть, якщо ви не можете когось перемогти, приєднуйтеся до них. Це стратегія, що лежить в основі ідеї поєднання людських можливостей із ШІ. На думку багатьох людей, включаючи Ілона Маска, це ефективний спосіб конкурувати зі штучним інтелектом. Однак така поведінка може мати деякі непередбачувані наслідки.
Запровадження такого радикального рішення може, і навіть повинно викликати деякі сумніви. Технологія інтерфейсу “мозок-комп’ютер” матиме негативний вплив на бідне населення країн, що розвиваються. Країни з низьким рівнем розвитку не зможуть конкурувати з Китаєм, США чи країнами ЄС. Економічно вони стануть абсолютно марними для решти світу – навіть щодо дешевого виробництва товарів.
Читайте також:
Індустрія 4.0, яка використовує алгоритми Інтернету речей і ШІ, чудово підходить для розширених програм. Заводи, де важливі інновації, все більше інвестують у такі рішення. Індустрія 4.0, мережа 5G та інтерфейс “мозок-комп’ютер” — це комбінація, яка дає вибухову суміш.
Тенденції до скорочення споживання у розвинених країнах також дещо погіршать становище інших галузей. Високотехнологічні заводи найкраще розташовувати в країнах, які можуть запропонувати відповідну інфраструктуру, персонал, енергопостачання та підключення. Gigafactory Tesla буде набагато краще розташувати у Берліні, ніж, наприклад, у Софії, столиці Болгарії.
Яке відношення все це має до Neuralink? Це джерело подальших гігантських розбіжностей між країнами. Багаті країни вже мають краще енергопостачання, комунікації, освіту, їжу та залучення найкращих науковців. Бідніші країни виграють лише за рахунок низьких витрат на виробництво, але це може змінитися із запровадженням Індустрії 4.0.
Більш перспективні країни, такі як Індія, на певному етапі, ймовірно, зможуть впоратися з такими проблемами. Гірша ситуація, наприклад, у країнах Центральної Африки та Південної Америки. Поєднання людського розуму з ШІ може ще більше піоглибити прірву між багатими та бідними суспільствами. Все більше регіонів будуть боротися з небувалою бідністю та безперспективністю. Нагадаємо також, що кількість простору в розвинених країнах також доволі обмежена, тому міграція є явищем, яке все менше сприймається суспільством.
Також цікаво:
Нерівність між бідними та багатими також поглибиться на рівні суспільства. Ми бачимо це й зараз, але коли такі технології, як Neuralink, почнуть широко використовуватися, гроші ще більше впливатимуть на цю різницю. Таку ситуацію легко уявити – наприклад, в результаті аварії був перерізаний спинний мозок, що призвело до пошкодження головного мозку. Якщо в гаманці жертви є мільйон доларів, нічого страшного – вона зможе повернутися до спортзалу за 24 години. В іншому випадку – все життя в інвалідному візку. Це досить радикальний приклад, але він добре показує суть проблеми.
Neuralink і подібні технології — це новий шлях розвитку, але з точки зору відмінностей між окремими людьми він несе в собі такі ж ризики, як і метод CRISPR, тобто техніка, яка використовується для редагування генів, що дозволяє певною мірою перепроектувати організм. Це рішення, яке сприймається досить критично. Варто згадати гучне використання CRISPR/Cas9 у Китаї, метою якого було розвиток імунітету до ВІЛ у дітей.
Такі методи часто вважаються неетичними. Подібні проблеми стосуються й інтерфейсу мозок-комп’ютер від Neuralink. Світ ще не готовий до такої технології – точно не в її сьогоднішньому стані.
Також цікаво: Про квантові комп’ютери простими словами
Нормативно-правове регулювання такого типу проектів обов’язково має з’явитися якнайшвидше. Однак підтримувати їх у всьому світі буде практично неможливо – це зовсім інша ситуація, ніж, наприклад, у випадку з пактом проти використання ядерної зброї. Це тонкий засіб, який може непомітно дати одній країні перевагу над іншою. Це також величезний ризик нового конфлікту між США та Китаєм.
Ми живемо у надзвичайно цікавий час, на нас чекає ще багато соціальних та технологічних революцій. Участь у таких програмах, як Neuralink, — це лише втеча від потенційної загрози, яку створює ШІ. Обидві ці технології мають величезний потенціал для зміни світу, але вони не позбавлені недоліків. Варто бути в курсі тенденцій їх розвитку і підходити до теми з належною увагою.
З іншого боку, чип Neuralink має зробити значний внесок у розвиток людства, змусивши смартфон або комп’ютер “читати наші думки”, дозволяючи негайно реагувати на вхідні повідомлення або віддавати команди обраним пристроям. Окрім цих аспектів, чип також має здатність лікувати певні розлади та захворювання організму людини, наприклад, відновлювати зір та слух.
Можливо, ця технологія стане звичним явищем, природно прискорюючи еволюцію людства, забезпечуючи нашому виду симбіоз зі штучним інтелектом. Маск каже, що саме співіснування з ШІ буде вирішальним для виживання нашого виду в довгостроковій перспективі. У цих словах є зерно істини. Одне знаю точно – ми на шляху до неймовірних, фантастичних змін, і можливо, ми будемо свідками цих революційних подій в історії людства.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Також цікаво:
Leave a Reply