До вибору твердотільного накопичувача варто поставитися з усією серйозністю, адже саме від нього залежить збереження важливих робочих та особистих файлів. Для апгрейду старого ПК або ноутбука підійде SSD класичного формату 2,5″ SATA. Для збірки нового комп’ютера з нуля краще вибрати прогресивний M.2 PCIe накопичувач. Причому в тонкий ультрабук або ігрову консоль розумніше встановлювати не рекордно швидкий диск, тому що швидкість несе з собою сильний нагрів. У цій статті ми розповімо про типи флеш-пам’яті, відмінності контролерів і, звичайно ж, порадимо п’ятірку оптимальних SSD на різний гаманець.
Acer SA100 — недорогий твердотільний накопичувач у класичному форматі 2,5 дюйми з інтерфейсом підключення SATA 3. Корпус накопичувача виготовлений з білого пластику, що робить його ідеальним вибором для модингу повністю білосніжних збірок ПК. Інших 2,5″ SSD з аналогічним забарвленням зараз у продажу не знайти. Обсяг варіює від 120 гігабайт до майже 2 терабайт, а швидкість послідовного читання та запису великих файлів заявлена 560 і 500 МБ/с відповідно.
А ось електронна начинка в залежності від об’єму може трохи відрізнятися. Так, контролер завжди один і той же Maxio MAS0902. Він видає солідні, як для SATA SSD, 90 тисяч IOPS обробки випадкових дрібних файликів. І вміє працювати з обома типами флеш-пам’яті: трибітною TLC та чотирибітною QLC. Це дозволяє в молодших об’ємах SSD використовувати лише один швидкий чип TLC, а у старших — два або більше чипів QLC, які теоретично трохи повільніші. Але на практиці шляхом розпаралелювання запису на кілька чипів отримуємо ту ж саму швидкість.
Lexar NM100 — один із небагатьох доступних зараз у продажу SSD проміжного стандарту M.2 SATA. Тобто виконаний вже в тонкому новомодному форматі M.2, але працює ще по класичній шині SATA 3 (лінійні швидкості до 550 МБ/с). Найчастіше такі накопичувачі використовуються в ноутбуках малої діагоналі, так званих нетбуках, та ультракомпактних ПК, які називаються неттопами. Слот для встановлення M.2 SATA маркується як Key B&M, тобто має два пропуски між пінами. Важить подібний SSD не більше 10 грам.
Контролером виступає Marvell 88NV1120, який має невеликий інтегрований оперативний буфер, тому не потребує окремої зовнішньої мікросхеми ОЗП. Це позитивно позначається на собівартості накопичувача, але трохи знижує швидкість обробки випадкових дрібних файликів — до 75 тисяч IOPS (операцій вводу-виводу в секунду). Вміє працювати цей контролер лише з 3D TLC пам’яттю, але це навіть плюс, оскільки вона приблизно втричі довговічніша, ніж QLC.
AGI AI198 — твердотільний накопичувач сучасного формату M.2 NVMe, який працює по шині PCI-E 3.0. Може взаємодіяти з процесором напряму, а не через посередницький чипсет, як олдскульні SATA SSD. Що знижує затримку звернення до файлів нижче 0,5 мілісекунди. Обсяг варіює від 256 ГБ до 1 ТБ. Комплектується металевим радіатором, який за замовчуванням не приклеєний, на той випадок якщо материнська плата вашого ПК має власний радик.
Втім, у разі тонкого ноутбука можна обійтися без радіатора. Благо, контролер цього SSD не гарячий — Silicon Motion SM2263XT. Це так званий DRAM-less контролер, тобто не має власного інтегрованого оперативного буфера, але й не потребує окремого чипа ОЗП. Натомість реалізовано технологію Host Memory Buffer, тобто запозичує частину загальносистемної оперативної пам’яті. Чипи флеш-пам’яті 3D TLC виготовлені IMFT. Швидкість послідовного читання та запису заявлена 2100 та 1700 МБ/с відповідно.
Patriot P400 — один з найдоступніших SSD з прогресивним інтерфейсом PCIe 4.0. Побудований на контролері Innogrit IG5220, який швидший та холодніший, ніж конкуруючий SM2267XT. Це робить даний SSD оптимальним вибором не тільки для настільних ПК, але і для PlayStation 5. Спеціально для цього передбачений тонкий графеновий радіатор. Більший просто не помістився би у вузький дисковий відсік ігрової консолі Sony. Гарантійний термін складає три роки, а ресурс перезапису — 400 ТБ для версії на півтерабайта та 800 ТБ для терабайтника.
Простіше кажучи, щодня протягом трьох років можна перезаписувати хоч усі 70 відсотків повного обсягу диска. Зрозуміло, навіть затятий геймер чи відеомонтажник не перезаписує файли так часто. Швидкість послідовного читання та запису заявлена відповідно 5000 та 3300 МБ/с для версії SSD на 512 ГБ, та 5000/4800 МБ/с для терабайтника. А показник IOPS може досягати 620K, що приблизно вдвічі швидше за PCI-E 3.0 SSD і в сім разів ніж SATA.
Seagate FireCuda 530 — один із найбільш продуктивних твердотільних накопичувачів на даний момент, і залишатиметься таким аж до виходу моделей з PCIe 5.0. Найшвидшою є двотерабайтна версія: 7300 та 6900 МБ/с послідовного читання та запису відповідно. Версії ж від 500 ГБ до 4 ТБ трохи повільніші. Настільки висока швидкодія досягається завдяки контролеру Phison E18 з трьома ядрами ARM Cortex-R5. Флеш-пам’ять використовується 176-шарова Micron 3D TLC.
Додатково передбачено зовнішній чип оперативного буфера DDR4, що позитивно позначається на швидкості обробки дрібних файликів — до 1 мільйона IOPS. Втім, висока швидкість несе з собою неабиякий нагрів, тому обов’язково потрібен охолоджувач. Якщо материнська плата вашого ПК не має власного M.2 радіатора, то рекомендуємо вибрати версію FireCuda 530 Heatsink. А фірмове програмне забезпечення SeaTools дозволяє стежити за станом здоров’я диска, оновлювати прошивку і в разі необхідності безпечно стерти дані.
Читайте також:
Якщо ви хочете допомогти Україні боротися з російськими окупантами, найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Leave a Reply