Легендарний переносний зенітно-ракетний комплекс FIM-92 Stinger допомагає нашим Збройним Силам України ефективно боротись з повітряними та іншими цілями російських фашистів.
Ракети FIM-92 Stinger належать до категорії ПЗРК. Легкі, зручні, ними може керувати навіть одна людина (або формально дві), вони є надзвичайно ефективною і небезпечною зброєю в боротьбі з ворожою авіацією. Ці комплекси вперше почали використовуватися ще під час Фолклендської війни, але широкої відомості набули завдяки Талібану, який застосовував їх для збивання радянських літаків. Так народилася легенда – FIM-92 Stinger.
Читайте також: Хто такі Anonymous? Історія і сьогодення
Розробкою і виробництвом систем FIM-92 Stinger займалася компанія General Dynamics зі Сполучених Штатів. Це та сама корпорація, яка зараз випускає танки M1A2 Abrams, які є на озброєні США та їх партнерів по НАТО. Наразі за виробництво ракет відповідає компанія Raytheon.
Двигун для ракетної установки Stinger розробила дуже відома компанія з виробництва ракетних двигунів Aerojet Rocketdyne. Були навіть розмови, що цю компанію збирається придбати американський збройовий гігант Lockheed Martin, який постачає літаки F-35. Однак у лютому цього року угоду скасували через обмеження місцевого регулятора ринку.
Читайте також: Огляд БПЛА Bayraktar TB2: Що за звір такий?
Сама ракета FIM-92 Stinger складається з кількох основних елементів: секція з головкою самонаведення в передній частині ракети, бойова частина, рухова секція та секція управління.
Для запуску ракети використовуються два двигуни. Пусковий блок, тобто невеликий ракетний двигун дозволяє ракеті вийти з контейнера, в якому вона перебуває, і відійти на безпечну відстань від оператора. Потім в дію вступає основний маршовий двоступеневий двигун Stinger для прискорення ракети до її цільової швидкості і підтримує її протягом усього польоту.
Пускова установка FIM-92 Stinger включає в себе рукоятку і тригер оператора, а також системи розпізнавання “свій-чужий” і так званий BCU, або блок охолоджуючої рідини акумулятора. Це гарантує, що напрямна головка буде охолоджуватися безпосередньо перед зльотом, а вся система отримувати необхідну енергію. Якщо він не спрацьовує протягом 45 секунд, оператору потрібно замінити BCU на новий.
Читайте також: Що означають економічні санкції для космічної програми росії
Як неважко здогадатися, ракети FIM-92 Stinger були розроблені як наступник раніше використовуваних систем цього типу. Після значного успіху FIM-43 Redeye компанія General Dynamics вирішила вдосконалити свій продукт і розробити нову, вдосконалену ручну ракету системи “земля-повітря”.
Ручні ракетні установки — це найнижчий рівень протиповітряної оборони, а у випадку з піхотою — це в основному останній засіб, який допомагає знищувати не тільки живу силу супротивника, але й його техніку підтримки. Невелика вага всього комплекту дозволяє носити його одному солдату і використовувати в критичний для війського підрозділу момент.
Ракету FIM-92 Stinger, випущену в потрібний момент і належним чином навченим оператором, насправді дуже важко знешкодити навіть сучасним літакам. Якщо стрілець атакує, наприклад, гелікоптер і робить це з відносно близької відстані, у екіпажу такого літака майже немає шансів, оскільки встановлені на борту системи захисту матимуть дуже мало часу на відповідну реакцію. Стінгери особливо корисні на передових позиціях або під час маневрової війни, коли основних систем протиповітряної оборони недостатньо, або вони не були розгорнуті вчасно.
Читайте також: Switchblade: Американські безпілотники-камікадзе для захисту України
Здавалося б, FIM-92 Stinger є ручною пусковою установкою і інших варіантів запуску цих ракет не повинно бути, але не все так просто в цій ситуації. Висока ефективність привела до створення широкого спектру модернізованих військових систем, оснащених цими ракетами.
Я думаю, що багато хто з вас чув про високомобільні багатоцільові колісні транспортні засоби, так звані HMMWV, які знайшли своє застосування й на цивільному ринку так само добре, як і в армії. Сюди входить і бойова машина з 8 ракетними пусковими установками FIM-92 Stinger, яка називається системою протиповітряної оборони M1097 Avenger.
Іншим транспортним засобом, який використовує Stingers, є Bradley Linebacker, машина на базі шасі Bradley і призначена для захисту SHORAD (повітряної оборони малої дальності) власних військ.
Подібні завдання, як у Бредлі, виконує і легкий броньований автомобіль протиповітряної оборони LAV-AD, що використовується Корпусом морської піхоти США.
Ракети FIM-92 Stinger також можна використовувати у якості бойового оснащення літаків. Гелікоптери Kiowa Warrior (OH-58D), оснащені цими ракетами, вже наразі не використовуються збройними силами США, але протягом тривалого часу вони були важливою складовою армії Сполучених Штатів. Серед бойових гелікоптерів, які постійно використовуються і оснащені Stingers, можна назвати AH-64, які навіть в останньому варіанті “E” все ще використовують цю перевірену і надійну конструкцію. Нарешті, можна згадати гелікоптери MH-60, що використовуються спецназом США, які також оснащені ракетними установками FIM-92 Stinger.
Також варто згадати про озброєння дронів. Один з попередників бойових безпілотників, MQ-Predator, крім ракет Hellfire, також оснащений ракетами FIM-92 Stinger, пристосованими для запуску з повітря.
Крім американських платформ, Stingers також інтегрували з такими машинами, як Eurocopter Tiger і турецькими гелікоптерами T129 ATAK.
Читайте також: Добрий вечір, ми з України: найкращі вітчизняні ігри
Як уже згадувалося, FIM-92 Stinger, як правило, є ракетою класу “земля-повітря”, що відноситься до пасивного класу ракет. Інфрачервона головка, яка використовується на снаряді, здатна захопити джерело тепла, на яке оператор спрямовує його. Після пострілу ракета рухається до захопленого об’єкта, націлюючись на вказане джерело тепловипромінювання. Оскільки Стінгери стріляють в основному по літаках та гелікоптерах, джерелом тепла яких є двигун, або, безпосередньо, вихлопні форсунки двигунів, тому що саме там величезна кількість теплової енергії викидається прямо в атмосферу. Це значно полегшує роботу ракетної установки.
Система Stinger відноситься до пасивних, як вже згадувалось, тобто вона сама не має випромінювання, яке могло б бути захопленим бортовими системами захисту літака чи гелікоптера. Це система “вистрілив і забув” – завдяки цьому оператор має тільки вловити ціль, випустити ракету і відразу ж може приступати до подальших дій, адже все інше ракета “зробить” сама.
З метою уникнення власних втрат ракети FIM-92 Stinger здатні зв’язуватися з системами літака Friend чи Foe, і перед пострілом оператор вже знає, чи має він справу зі своєю, чи ворожою машиною. Ефективна система управління може правильно розрахувати траєкторію ракети, що допомагає вразити рухому ціль, що маневрує. “Особливий” статус мають системи спостереження російських літаків МіГ, СУ та ТУ, які майже автоматично розпізнаються ракетною установкою як ворожі.
На останньому етапі досягнення цілі програмне забезпечення системи зміщує точку прицілювання від джерела тепла ближче до центру цілі, щоб максимізувати ефективність відносно невеликої боєголовки.
Читайте також: Українська музика, яку треба почути, — наша добірка
Оператор готує Stinger до дії. Після виявлення цілі та переконання, що це ворожий літальний апарат, він натискає спусковий гачок. Потім в дію вступає згаданий перший допоміжний двигун, який змушує ракету покинути пускову установку, а при включенні основного двигуна він відпадає. Це твердопаливна ракетна установка. Після запуску Stinger прискорюється до цільової швидкості, а потім двигун підтримує її, сповільнюючи роботу системи. Після попадання в ціль відбувається детонація (ударний або неконтактний запал у нових моделях). Якщо ракета не досягає цілі, вона самознищується через певний період часу. Самознищення є ефективною функцією в разі захоплення боєголовки ворогом.
Модифікації ракети FIM-92 Stinger все ще розробляються, хоча термін їх служби вже закінчився. У США зараз ведуться роботи над наступником цього типу ракет. В останньому варіанті, представленому в 2019 році, Stingers отримали безконтактний запобіжник, який дозволяє їм вражати менші за розміром цілі, такі як дрони. Це не ізольована концепція, оскільки подібна робоча модель також використовувалася для ракет APKWS.
Базовим варіантом Stinger є версія A, в якій використовується пасивний інфрачервоний шукач повітряних цілей, однак, його можна ввести в оману за допомогою теплових пасток (факелів). Тому у версії B його змінили на ІЧ/УФ-систему, яку було складніше обдурити. У версії C стійкість до спроб обдурити систему наведення була ще більше вдосконалена, а також з’явилась можливість швидкого завантаження нового програмного забезпечення. Це дозволило оновити дані про відомі заходи протидії. У версії D боротьба з системами перешкоджання противника отримала подальший розвиток. У модифікації E покращено льотну поведінку снаряда та його ефективність проти малих цілей. Версія F була подальшим розвитком версії E, піднявши вже внесені вдосконалення на ще вищий рівень. Українські Збройні Сили отримали FIM-92 Stinger в передостанній версії E, яка довела свою ефективність у бойовій обстановці, вдало знищуючи ворожі літаки та гелікоптери. Інколи здається, що російські льотчики на генному рівні бояться зенітного комплексу FIM-92 Stinger, тому з росії лунали навіть погрози і застереження в бік США через поставки знаменитого зенітно-ракетного комплексу в Україну. Це однозначно дає привід говорити, що росіяни Стінгерів бояться.
Читайте також: Зброя української перемоги: ПТРК Javelin FGM-148 – нещадний до ворожих танків
Міністерство Оборони навіть розмістило відеоінструкцію по застосуванню FIM-92 Stinger. Тому кожен бажаючий зможе опанувати управління цим легендарним зенітно-ракетним комплексом.
Вдалого вам полювання на орків!
Перед початком і зараз під час війни було багато розмов, чи потрібні нам FIM-92 Stinger? Однозначно, потрібні. Всі ми розуміємо, що перевага окупантів у повітрі є, це дозволяє їм, подеколи, безкарно бомбити наші міста та села, за допомогою гелікоптерів висаджувати свій десант та забезпечувати вогневою підтримкою піхоту.
А от поява Стінгерів переломила цю ситуацію. Кожного дня ми чуємо про збиті літаки та гелікоптери. Впевнений, велику частку з них було підбито саме з ПЗРК FIM-92 Stinger. Ворог навіть у повітрі повинен озиратись і чекати потужного пострілу.
Горіти загарбникам у пеклі! Все буде Україна! Слава Україні!
Читайте також: Зброя української перемоги: ПТРК Стугна-П – танкам орків буде непереливки
Якщо ви хочете допомогти Україні боротися з російськими окупантами, найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Leave a Reply