У черговому пакуночку щастя, що я отримав на огляд від компанії Bloody, було три моделі. Одну з них, Bloody MR710, я залишу на потім. Це флагман, він вартий окремого матеріалу. А от дві моделі-близнючки, Bloody G535 та Bloody G535P, я огляну зараз.
По ціні обидві красуні відносяться до абсолютно бюджетного сектора, з різницею між моделями всього у 100 гривень. G535 є моделлю більш дорогою, і коштує близько $25. Вартість Bloody G535, відповідно – десь $23.
По комплектації – все максимально просто. Обидві моделі мають у коробках лише самі гарнітури та гарантію. І схожість між ними тут лише починається.
Ззовні обидві моделі майже однакові. Абсолютно аналогічний профіль – за виключенням кольорової палітри. Така ж сама конструкція дужок з натянутими ремінцями на липучках.
Такі ж самі округлі металеві решітки та сірі вилки. Ті ж самі сірі прожилки пластику, котрі містять підсвітку. Підсвітка у обох гарнітур однакова теж – але про неї потім.
Дужки однакові, мікрофони однакові ззовні, обидва – знімні, хоч такими і не виглядають. Різниця починається, як не дивно, з кабелів.
Обидва – оплетені, 2 метри довжиною. На кінці обох міститься по одному USB Type-A. А далі йдуть цікавинки.
У G535P (як я розумію, P означає “спрощений варіант”) на кабелі також знаходиться міні-джек, на котрий по стандарту встановлений подвоювач на аудіо- та мікрофонні канали. У G535 є лише USB.
У обох гарнітур також на місці пульти керування, вбудовані у кабелі. АЛЕ! У Bloody G535 пульт з тактильними і приємними кнопками у кількості чотирьох штук. Ще й червона підсвітка мається.
У Bloody G535P лише коліщатко гучності та тумблер мікрофону на торцях.
По характеристикам ситуації схожі. І там, і сям, маємо 50-мм драйвери з частотним діапазоном від 20 до 20 000 Гц, опір 16 Ом, чутливість 105 дБ, мікрофон з частотною характеристикою від 100 до 10 000 Гц і чутливістю -44 дБ.
У G535 також магніти неодимові. Чому про це написано окремо – я не знаю, бо не знаю, які можуть бути ще у динаміків комерційного виробництва.
Підсвітка – теж схожа між моделями. Статично-переливчаста, не налаштовується, але вимикається. У випадку G535P потребує живлення USB – для чого окремий роз’єм і вимагається.
Головна ж перевага саме Bloody G535 над Bloody G535P – це тривимірність звуку. На це тоненько натякає спосіб під’єднання до пристроїв, бо USB-гарнітури значно легше зробити більш прокачаними по звуку. У всякому випадку, моделі більш дешеві.
Чому саме – тема для окремого матеріалу. Але в цілому G535 підтримує звук “7.1”, а P-версія – лише чесне стерео. Слово у лапках я прописав, бо це, звичайно ж, симуляція 7.1, оскільки для не-симуляції потрібно 7 окремих динаміків та один сабвуфер.
Також очевидно, що використання виключно по USB сильно зменшує універсальність гарнітури. До смартфона вже не підключиш, до ноутбука також не завжди є можливість. Та і не завжди USB-пристрої так легко користувати, як це відбувається з міні-джеками.
То чи виправдовує симуляція тривимірного звуку усі ці нюанси? Особливо враховуючи, що у G535P чесний і досить якісний по тривимірній сцені стереозвук?
Так, бо у Bloody G535 він і по якості ВІДЧУТНО кращий. P-версія досить прісна і не виразна у плані низьких та середніх частот, майже усі – високі. 535 має звук на голову більш виразний та якісний. І тривимірність навіть при прослуховуванні музики абсолютно крута. Навіть там, де, здавалося б, тільки стереозвук і працює.
Читайте також: Огляд клавіатур Bloody B885N і Bloody B880R – оптична механіка, дубль 2
Про ігри взагалі мовчу, це земля і небо, навіть віртуально-симульований звук 7.1 декласує бюджетне стерео. І так, стерео бюджетне, бо нагадую тим, хто ще не звик або не знав. $25 зараз – це $50 до війни.
Навіть мікрофони у гарнітур звучать зовсім по-різному. G535P – на рівні флагманської Bloody MR710. Що, як не дивно, НЕ КОМПЛІМЕНТ. А от Bloody G535 мене дуже приємно здивувала, і, мабуть, на другому чи третьому місці по якості мікрофону після певної іншої моделі.
Результати тестування будуть у відеоогляді в кінці матеріалу
Тепер фінальне запитання – чи настільки G535P погана, що її взагалі не варто купляти? Ні, не погана. Достатньо придбати до неї хоча б базову звукову карту, і вона почне звучати на декілька рівнів краще, ніж звучала до цього. Я не жартую. Навіть мікрофон покращиться!
Якщо вам цікаво, чому так – пишіть у коментарях, і я зроблю окремий матеріал на цю тему. Тут скажу лише те, що навіть зі звуковою картою, котра по ціні як половина будь-якої з двох гарнітур, я все ще віддаю перевагу G535. У всякому випадку – по якості звуку.
Щодо висновків – вони, насправді, цікаві. Бо я у рівній мірі балансую між Bloody G535 і Bloody G535P. Так, вони майже однакові ззовні, майже однакові конструктивно і абсолютно однакові по, скажімо, RGB-елементам. Але вибір між універсальністю та якістю звуку з мікрофоном – це вибір кожного.
Від себе можу порекомендувати G535. Все ж таки мікрофон тут прямо дуже приємно вразив.
У динаміці на красенів можна подивитись ось тут:
Читайте також:
Leave a Reply