Лінійка Samsung Galaxy S20 була представлена кілька місяців тому, і на сторінках нашого сайту ми вже розповідали про топового представника оновленої серії — Samsung Galaxy S20 Ultra 5G. Сьогодні ж я розповім про Samsung Galaxy S20+, який в цьому році є такою собі серединою між звичайним Galaxy S20 і S20 Ultra. Давайте з’ясовувати, чому ж S20+ перевершує молодшого і чим поступається старшому братам по серії.
Як я вже зазначав, Samsung Galaxy S20+ за своєю суттю є середнім в новій серії і тому цінник у нього такий же. Рекомендована вартість Galaxy S20+ в Україні – 29999 гривень ($1118), що на 3000 гривень ($111) більше, ніж просять за Galaxy S20 і на 8000 гривень ($300) менше, ніж коштує Samsung Galaxy S20 Ultra 5G.
Погодьтеся, у другому випадку різниця в ціні набагато більше. Можна навіть так сказати: в один Galaxy A51. Тому давайте розбиратися, чи варте воно того, чи Samsung Galaxy S20+ все ж є оптимальним вибором для тих, хто хоче новий флагман від корейців, але не бажає віддавати за всі його особливості чималі $1430.
І так, на територію України Samsung Galaxy S20 і S20+ офіційно поставляються в варіації 4G, а ось Ultra вже з приставкою 5G і, відповідно, з підтримкою мобільних мереж 5-го покоління. Тобто з доробком на майбутнє, на відміну від S20 і S20+. Втім. це вже зовсім інша історія.
У мене його не виявилося, але це не завадить мені розповісти, що ж отримає покупець, купуючи Samsung Galaxy S20+. А отримає він адаптер живлення потужністю 25 Вт з виходом USB-C, відповідний кабель Type-C – Type-C, дротові навушники AKG з USB-C-штекером і додатковими насадками різних розмірів, ключик для вилучення слота під картки і різну документацію.
Дизайн Samsung Galaxy S20+ з одного боку хороший. Він доволі мінімалістичний і в міру строгий. Але з іншого боку, відрізнити дорогущий флагман від якогось середнячка з A-серії непідкованому користувачеві буде дуже складно.
І тут теж є дві сторони однієї медалі. Для середнього класу – круто виглядати як флагман, але для флагмана виглядати як середній клас… не знаю, якось неправильно, чи що. Однак уже в дрібницях все безумовно стає на свої місця. Матеріали, тактильні відчуття – тут все на вищому рівні…але давайте по порядку.
Спереду у нас цілком класичний для цього року вигляд – екран, тонкі рамки, фронтальна камера врізана в екран. У випадку з Samsung Galaxy S20+ рамки навколо дисплея тонкі, а камера акуратно вписана по центру. Краї екрана з боків практично не вигнуті, що позитивно позначається на зручності і виключає всі помилкові торкання, які могли зустрічатися в минулих поколіннях флагманів.
Ззаду ж – просто блок камер у вигляді чорного прямокутника з округленими кутами, який розташований вертикально в верхньому лівому кутку. І ось на цій стороні вигини скла вже є, і зайвими я їх не можу назвати – далі розповім, чому.
Рамка по периметру алюмінієва, полірована. Цікава її особливість – різна ширина в різних областях. Наприклад, зліва – тоненька, праворуч – є потовщення в області клавіш управління, ну а зверху і знизу вона вже йде на всю ширину.
Скло спереду і ззаду – Gorilla Glass 6, з єдиною відмінністю – олеофобне покриття є тільки на передній панелі з цілком зрозумілих і виправданих причин. Збірка, природно, ідеальна. Інакше бути не може, тому що корпус захищений від вологи і пилу за стандартом IP68.
Колір у мене сірий, Cosmic Grey – строгий і монотонний. Без градієнта, якогось візерунка і всього іншого. Але взагалі, є чорний (Cosmic Black), білий перламутр (Cloud White), блакитний (Cloud Blue) і червоний (Aura Red). Зрозуміло, доступність тих чи інших кольорів залежить від регіону.
Спереду є фронталка, дуже тонкий проріз з розмовним динаміком, а також пара датчиків: освітленості і наближення. Але де саме вони знаходяться – незрозуміло, дуже добре замасковані. Світлодіода для повідомлень – немає.
На правому торці – кнопка включення і поєднана клавіша регулювання гучності. Зліва – порожньо. Виробник відмовився від окремої клавіші для виклику помічника Bixby, чим знов догодив тим користувачам, які натискали її випадково.
На верхньому торці є додатковий мікрофон і слот під дві nanoSIM, одну з яких можна замінити на карту пам’яті microSD-формату. Знизу є основний мікрофон, порт USB Type-C і прорізи мультимедійного динаміка.
Ззаду розташувався блок з чотирма камерами, датчиками, спалахом і ще одним мікрофоном. У самому низу – логотип Samsung і інші службові маркування.
Смартфон з діагоналлю 6,7″, і виходить, що комфортним для управління однією рукою його не назвеш. Габарити відносно великі: 161,9×73,7×7,8 мм і маса 186 грамів, але це помітно менше, ніж у Galaxy S20 Ultra 5G.
Більш-менш вдалій ергономіці сприяє зігнуте скло ззаду, а це означає, що долоню смартфон не ріже і тримати його приємно. Правда Samsung Galaxy S20+ слизький, так що чохол точно стане в нагоді, плюс виступаючий блок з камер не буде випирати.
Як вже було сказано, діагональ дисплея – 6,7″. Технологія виготовлення звучить як Dynamic AMOLED 2X, якщо простіше – AMOLED. Роздільна здатність WQHD+, тобто 3200×1440 пікселів, співвідношення сторін 20:9, а щільність пікселів – 525 ppi. З інших цікавинок – підтримка HDR10+, і звичайно ж – підтримка частоти оновлення екрану 120 Гц.
Що можна сказати про цей екран? Він відмінний практично в усьому, запас яскравості – прекрасний, кути огляду – широкі, але білий колір традиційно віддає синюватим при відхиленні від звичного кута перегляду. Передача кольору може бути як натуральною, так і більш насиченою, що збігається з колірним простором DCI-P3. Тут вже вибирайте самі, який розклад вам ближче. Загалом до якості зображення причепитися важко як до такого. Хоча, звичайно ж, є легке спотворення світлих тонів на вигнутих краях.
Ну а що там частотою оновлення екрану? Вона у всієї лінійки S20 становить 120 Гц, тобто вдвічі вище, ніж стандартні 60 Гц – звідси і приставка 2X в назві технології Dynamic AMOLED. Частота зчитування торкань в той же час – 240 Гц. Підвищена частота – реально крута особливість, і після такого смартфони з 60 Гц здаються якимись повільними і не такими плавними. При тому що до цього, здавалося б, працювали просто відмінно. Але у випадку з Samsung Galaxy S20+, та й звичайним S20 разом з «ультра», – є ложка дьогтю.
Полягає вона в тому, що використовувати 120 Гц вийде тільки зі зниженою роздільною здатністю до Full HD. З одного боку, зрозуміти такий крок виробника можна – це позитивно (наскільки це тільки можливо) позначиться на автономності. У той же час є інші апарати – OnePlus 8 Pro або той же OPPO Find X2, з яким ми не так давно знайомилися. Ось вони дозволяють використовувати одночасно і найвищу роздільну здатність, і високу частоту оновлення екрану.
Повернемося ж до S20+. Повинен сказати, що 120 Гц отримати у всіх застосунках – не вийде. Ось в тих же іграх, наприклад, частота кадрів не може бути вищою 60 FPS. Сумно це? Так звичайно. Про ігри та FPS я розповім окремо, але просто треба знати, що не скрізь підвищена частота працює.
З налаштувань є вже згадані два режими відображення кольорів, системний нічний режим, фільтр синього світла, вибір роздільної здатності і частоти оновлення, підсвічування країв при повідомленнях і панелі Edge, підвищення чутливості сенсора і інші, менш цікаві функції.
Always On Display нікуди не зник і все так же широко налаштовується. Можна вибрати спосіб активації, розклад відображення, стиль годинника і колір циферблатів, а також є ряд інших опцій.
В Samsung, як і раніше, дотримуються традиції випускати флагмани для різних ринків на різних процесорах. Тобто Qualcomm для США (і в цьому році для Південної Корі) та фірмовий Exynos для решти світу. У мене другий варіант – на Exynos 990. Це 8-ядерний чіпсет з трьома кластерами. Два ядра Mongoose M5 працюють з тактовою частотою до 2,73 ГГц, ще пара ядер Cortex-A76 з тактовою частотою до 2,50 ГГц і чотири ядра Cortex-A55 працюють з частотою до 2,0 ГГц. Графічний прискорювач використовується Mali-G77 MP11 з 11 ядрами відповідно.
Є деякі відмінності і в обсязі оперативної і постійної пам’яті. Версія Samsung Galaxy S20+ без приставки 5G продається тільки з 8 ГБ оперативної пам’яті типу LPDDR5 і 128 ГБ накопичувача типу UFS 3.0. У той час як S20+ 5G вже йде з 12 ГБ ОЗУ і накопичувачами на 128 або 512 ГБ. Чому обділили не 5G версію – незрозуміло. Як і незрозуміло те, чому взагалі в основі всього 128 ГБ. Для флагмана якось несолідно, як мені здається.
З приводу оперативки – все добре, утримується багато застосунків і вони не перезапускаються зайвий раз. З 128 ГБ в накопичувачі для користувача доступні 108,25 ГБ. Є підтримка карт пам’яті microSD до 1 ТБ, правда поставити її вийде тільки замість другої фізичної SIM-карти. Втім, ніхто не забороняє користуватися eSIM, якщо така послуга у вашого оператора є. Таким чином вийде умовно безкомпромісна зв’язка – SIM+eSIM+microSD.
Якщо оцінювати смартфон за швидкодією оболонки і роботі в простих застосунках на кшталт клієнтів якихось соцмереж, браузера, месенджерів та інших невимогливих до ресурсів програмах або ігор – це флагман, і все працює на відповідному для такого пристрою рівні – тобто відмінно.
З іграми ж все не так райдужно, якщо говорити про важкі проекти. Тобто він їх спокійно витягне і навіть на максимальних налаштуваннях з нормальним FPS, але недовго. Годинами грати не вийде через троттлінг і відчутний нагрів корпусу. Ось що показали виміри FPS, зроблені за допомогою утиліти Gamebench:
Звичайно, я не грав при цьому годину-другу в кожну гру, і ніби як цілком нормальні показники FPS, але від себе додам, що нерідко траплялися короткочасні просадки і до ~25 FPS в кожній грі. І так, це з роздільною здатністю Full HD+. Для порівняння, смартфон на Qualcomm Snapdragon 865 в WQHD+ показує приблизно ті ж цифри, за середнім FPS і при цьому без просадок під час гри. Тому вердикт такий: якщо подобається Samsung Galaxy S20+, але любите пограти в вимогливі ігри – шукайте версію на Snapdragon 865.
Поговоримо про камери Samsung Galaxy S20+. Їх в основному блоці смартфона 4 штуки, основний, надширококутний, нібито телефото-модуль і TOF-сенсор. Чому телевик тут «нібито»? Тому що він забезпечує не оптичне наближення, а цифрове, тобто за фактом оптичний зум тут всього десь 1.07x, а все інше досягається гібридним, ну або скоріше навіть цифровим методом. Ось характеристики всіх чотирьох модулів:
Почнемо з першого. Він робить якісні знімки в будь-яких умовах освітлення з широким динамічним діапазоном, хорошою деталізацією і традиційно насиченими кольорами. Фірмовий «перешарп» нікуди не подівся і особливо помітний він на кадрах, зроблених в нічному режимі. Порадувало й те, що Samsung Galaxy S20+ відмінно справляється з яскравими джерелами освітлення і в будь-якій ситуації ми не отримуємо якусь світлу пляму, а нормально розподілене світло від ліхтаря або лампи.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З ОСНОВНОГО МОДУЛЯ
Хоча, звичайно, рости ще є куди. Наприклад, по нічному режиму. Він явно потребує доопрацювання, тому що за якістю знімки часто не дотягують навіть до рівня Google Pixel 2 XL – смартфона 2017 року, на секундочку. Вони і більш шумні, і менш деталізовані – ось один із прикладів.
Надширококутний модуль вдень знімає непогано, але нічого видатного. Явно не вистачає деталізації, хоча за кольорами в порівнянні з основним модулем різниці практично немає. А ще мені не зовсім зрозуміло, чому Samsung все ще не додали цьому модулю автофокус, адже це набагато б розширило сферу застосування даного об’єктива. Там тобі і фотки предметів, і навіть макро, якщо хочете – тут же виходить тільки для пейзажиків. В ночі модуль не сильний, що не дивно, але завдяки нічному режиму знімки хоча б виходять світлими.
ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З НАДШИРОКОКУТНОГО ОБ’ЕКТИВА
Про наближення ми вже з’ясували – ставка зроблена не на оптику, а на софт і роздільну здатність модуля. Але, до слова, раз тут вже практично немає різниці по куту захоплення з основним модулем, то ви можете використовувати цей модуль як основний. Різниця в деталях між 12 і 64 Мп буде дійсно колосальною. Але повернемося до зуму. За замовчуванням виходить триразове гібридне наближення, хоча на другий модуль перемикання відбувається ще на дворазовому. І ось коли автоматика вирішить, що світла в цій ситуації реально вистачає – вийде якісний знімок. Якщо ні, то буде використовуватися кроп з основного сенсора і, як розумієте – там все вже дуже не дуже.
ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З НАБЛИЖЕННЯМ
Відеозйомка може вестися з максимальною роздільною здатністю до 8К при 24 к/с, але звісно є і більш звичні формати – 4К при 60 або 30 к/с, а також Full HD з 30/60/240 FPS. Але звичайно ж, все залежить від модуля. Основний, наприклад, вміє писати в 8К і 4К при 60 FPS, а ось надширококутний модуль обмежений 4К при 30 FPS.
Записує відео цей смартфон на відмінно, а стабілізація працює у всіх режимах, крім 8К. Чи потрібно взагалі 8К? Як заділ на майбутнє – напевно так, але в поточній реалізації цей режим годиться виключно для статичного запису. Тому що і кадрів в секунду замало, і роллінг-шаттер є. У 4К ж все відмінно – відео якісні, з якісною робочою стабілізацією. Автофокус працює швидко.
Фронтальна камера на 10 Мп, зі світлосилою f/2.2, розміром сенсора 1/3.2″ і пікселя 1.22μm, і що найкрутіше – є Dual Pixel PDAF. Автофокус, простіше кажучи. На мій скромний погляд, це найкраща фронтальна камера, яка наразі є в смартфонах. Принаймні я крутіше не зустрічав, але можливо Huawei P40 Pro в цьому питанні складе належну конкуренцію Samsung Galaxy S20 / S20+ / S20 Ultra. Відео фронталка пише в 4К при 30 або 60 кадрах, є стабілізація, але автофокус буде працювати тільки в першому режимі з 30 FPS.
Додаток камери містить наступні режими зйомки: фото (кеп), відео (кеп x2), мультикадр (знімаєте один короткий ролик, а на виході отримуєте з нього відразу багато фоток з різними ефектами і парочку відео – таймлепс, бумеранг і так далі), ручний режим (RAW є), панорама, їжа, ніч, живий фокус, живий фокус у відео, ручні параметри для відео, уповільнене і надуповільнене відео, а також гіперлапс.
Сканер відбитків пальців ультразвукового типу вбудований в екран і працює він дуже непогано. Розблокування відбувається швидко, а ще під час тестування прилетіло оновлення, після якого сканер став працювати ще краще, ніж до цього. Тут важливо призвичаїтися до розташування самого майданчика і правильно прикладати палець – тоді взагалі все чудово. До того ж є маленька перевага перед оптичними сканерами – ультразвуковий не підсвічує палець і в темряві, приміром, не буде напружувати очі яскравим світінням.
Обличчям розблокувати апарат теж можна. Працює непогано, але і не ідеально в порівнянні з конкурентами. Зрозуміло, що абсолютної безпеки немає ні там ні тут, однак китайські флагмани часто розблоковуються швидше. Samsung Galaxy S20+ найчастіше ще встигає показати екран блокування і вже потім «впустити» користувача, тоді як в Xiaomi Mi 10 Pro і OPPO Find X2 відразу ж після натискання клавіші включення потрапляємо в застосунок або на робочий стіл.
З додаткових налаштувань можна додати альтернативний вигляд, є прискорене розпізнавання, заборона на розблокування з закритими очима і тимчасове підвищення яскравості екрану для спрацьовування методу в темряві.
Samsung Galaxy S20+ комплектується акумулятором обсягом 4500 мАгод, і смартфон видає найзвичайніші показники часу роботи від одного заряду. Це стабільно з ранку до вечора, тобто світловий день при більш-менш активному використанні в режимі екрана 120 Гц. У мене була можливість покористуватися Samsung Galaxy S20 Ultra 5G і, якщо мені його насилу вистачало на день (в середньому до 4,5 годин екрану), то про S20+ я такого вже не можу сказати, адже він видає від 5,5 годин і часом можна дотягнути до 6 годин.
Це не якийсь унікальний або дивовижний показник, звичайно ж, але повторюся – все не так сумно, як з «ультра». Просто нормальна автономність, але не більше того. При цьому завжди можна перейти на 60 Гц і додати ще кілька десятків хвилин роботи екрану. Я, зрозуміло, так не робив, оскільки не бачу сенсу користуватися режимом 60 Гц на смартфоні, який здатний працювати при 120 Гц. Але ось скріншоти тесту батареї PCMark 2.0 при FHD@120 і QHD@60 на максимальній яскравості екрану. Як видно, на 37 хвилин довше смартфон протримався в другому режимі.
Смартфон підтримує швидку зарядку і за годину з невеликим заряджається повністю від штатного зарядного пристрою. Звичайно ж є бездротова зарядка потужністю до 15 Вт і реверсивна (зворотна) до 9 Вт. Остання стане в нагоді, якщо треба буде терміново зарядити бездротові навушники або смарт-годинник.
До розмовного динаміка питань немає і бути не може – це все-таки флагман. Так що відразу переходимо до мультимедійних можливостей. Розмовний, до слова, підіграє основному спікеру, розташованому на нижній грані. У підсумку отримуємо об’ємний, гучний і чистий звук без будь-якого спотворення навіть на максимальній гучності – круто.
У навушниках зі звуком теж все просто чудово, але пам’ятаємо, що 3,5-мм аудіороз’єму тут немає. Тому якщо ви все ще є прихильником дротових навушників – треба шукати перехідник, ну або користуватися комплектними AKG, які підключаються до порту Type-C.
Налаштування звуку такі: Dolby Atmos з 4-ма профілями, Dolby Atmos для ігор, еквалайзер і UHQ upscaler. Все, крім останнього, працює і з бездротовими навушниками, що безумовно приємно.
Також відзначу вібровідгук – його нарешті зробили приємним і для різних дій віддача теж виходить різна. В цілому серед Android-смартфонів це одна з кращих реалізацій, якщо не найкраща взагалі. Якщо судити по тих пристроях, що мені доводилося використовувати, звичайно ж.
По мережах все як треба, все по-флагманському. Тобто: Wi-Fi 6-го покоління, Bluetooth 5.0 (A2DP, LE), GPS (A-GPS, GLONASS, BDS, GALILEO) і модуль NFC. Але як я вже сказав, у версії для нашого ринку немає підтримки мобільних мереж 5G. Найближчим часом, звичайно, це навряд чи актуальна для нас проблема, але тим не менше.
Samsung Galaxy S20+ працює на Android 10 з фірмовою оболонкою виробника One UI 2.1. Вона продумана, зручна і досить функціональна. Розповідали ми про неї вже незліченну кількість разів, але якщо ви взагалі не в темі – подивіться про оболонку в огляді Samsung Galaxy S20 Ultra 5G. Тут все загалом і в цілому так само.
Samsung Galaxy S20+ нехай і багато в чому чудовий флагман, але далеко не ідеальний. Дизайном він мало чим відрізняється від будь-якого середнячка, хоча в ньому і матеріали якісніше, і пило- вологозахист є. Екран – дуже хороший, але не можна одночасно отримати і високу частоту оновлення, і максимальну чіткість зображення. Продуктивності версії на Exynos вистачить усім користувачам, крім тих, які люблять пограти у вимогливі ігри. За камерами все теж ніби як добре, але і там можна знайти свої огріхи.
Ось так і виходить, що в кожній начебто перевазі є якась маленька (і не дуже) заковика. Тому знайти щось таке, в чому Samsung Galaxy S20+ був би безкомпромісним – досить складно. І ні, я не скажу що смартфон поганий, він хороший, але могло б бути і краще.
Leave a Reply