Сьогодні пропоную познайомитися з новеньким пристроєм – HMD Pulse Pro. Що в ньому незвичного? Дещо незвичне в ньому є, але не тільки в Pulse Pro, а й у всій лінійці. Смартфони серії Pulse Family стали першими пристроями компанії, які вона випустила вже під власним ім’ям, а не брендом Nokia. Можна подумати, що це просто зміна шильдика і все, але тут є цікава концепція. І криється вона у… ремонтопридатності. Тобто, пристрої сконструйовані таким чином, який дозволяє зробити простенький ремонт самостійно.
Маючи набір інструментів (компанія пропонує iFixit, в них на сайті навіть є покрокова інструкція для заміни комплектуючих для кожної моделі HMD), можна самостійно поміняти батарею, вібромотор, порт для зарядки (вічна проблема всіх смартфонів) та навіть екран. Такий підхід дозволяє не тільки заощаджувати на ремонті пристрою, а й дотримуватися ідеї розумного споживання, ремонтуючи його, а не купляючи новий. Непогано, чи не так? Можливо, когось це засмутить, але розбирати HMD Pulse Pro в рамках огляду я не буду. А ось поділитися своїми враженнями від взаємодії з ним як зі смартфоном (чим він в першу чергу і є) – це залюбки.
Читайте також:
Що точно успадкував HMD Pulse Pro від пристроїв Nokia, так це лояльні ціни. Так, на момент написання огляду модифікацію 6/128 ГБ можна придбати за 5499 грн ($135/€125), а старшу версію 8/256 ГБ – за 6499 ($160/€150). Тобто, перед нами класичний бюджетник, в якому безумовно є свої сильні та слабкі сторони. Давайте їх визначимо.
Комплект поставки у HMD Pulse Pro доволі спартанський. Чи навіть флагманський, бо окрім смартфона, кабелю Type-C – Type-C, шпильки для лотка SIM-карток та супровідної літератури в коробці немає нічого. Ані чохла, ані плівки, ну, і зарядний пристрій також відсутній. Тож деякі витрати все одно чекатимуть після купівлі HMD Pulse Pro.
Попри скромну комплектацію виглядає HMD Pulse Pro симпатично. Приїхав смартфон в благородному зеленому кольорі, але, якщо хочеться класики, то він є і в чорному. А чи буде в Україні доступний фіолетовий поки не відомо.
Корпус, звісно, пластиковий, але має захист від пилу та бризок за стандартом IP52. Спинка має цікаву текстуру, наче поверх на «спинці» розмістили скляну пластину – трохи об’ємну та прозору. Але, ймовірно, це також пластик, хоча, можливо, епоксидна смола. Цікаво, що, попри глянсову поверхню, на корпусі практично не помітні сліди від пальців.
Блок камер HMD Pulse Pro на сьогоднішній день можна назвати доволі акуратним. Так, віконця навколо модулів збільшені, але не настільки, як це можна побачити в деяких моделях інших виробників. Вони виокремлені сріблясто-зеленим кантом, с справа розташований спалах. А сам «п’єдестал» трохи здіймається над корпусом, але не сильно. По центру «спинки» можна побачити логотип бренду, а знизу – деяку технічну інформацію, яка практично не помітна і загалом не псує екстер’єр пристрою.
На зворотній стороні розташований дисплей з невеликими, але й не найтоншими рамками і займає 87% передньої панелі. На верхньому стику є решітка розмовного динаміка, а під нею під склом розміщено селфі-камеру.
Торці у HMD Pulse Pro пласкі, мають матову текстуру і викрашені в колір корпусу. На лівому боці можна побачити слот для карти пам’яті та пари nano-SIM, а на протилежній стороні, як завжди, знайшли своє місце фізичні кнопки – гучності та живлення. В останній розмістили сканер відбитків.
Верхній торець пустий, а знизу знаходяться інші елементи – роз’єми для зарядки та дротових навушників, решітка основного динаміка та отвір для розмовного мікрофона.
Читайте також:
Щодо зручності використання, тут все доволі стандартно, адже смартфон має типові габарити та вагу. HMD Pulse Pro добре утримується в руці попри трохи ковзку задню кришку – цьому сприяють прямі та матові торці. Втім, дуже ймовірно, що смартфон все одно буде вдягнутий в чохол, тож хвилюватися за «слизькість» взагалі не варто. Завдяки витягнутому формату 20:9, тримати пристрій комфортно.
А ще, що для мене, наприклад, доволі важливо, кнопка живлення тут гарно розташована. Тримаючи смартфон в правій руці можна дотягнутися до сканера не перехоплюючи його. Втім, повноцінно користуватися однією рукою, звісно ж, не вийде – тут відповідний режим роботи екрану у поміч.
HMD Pulse Pro оперує IPS-матрицею на 6,65″ з роздільною здатністю HD+ (1612×730), але з частотою оновлення 90 Гц. Попри скромну роздільну здатність, щільність пікселів складає 265 ppi, завдяки чому текст сприймається чудово, а деяку квадратність можна розгледіти хіба що на деяких ярликах застосунків. На яскравість жалітися не прийдеться, адже типовий показник становить до 480 ніт, а піковий – до 600.
В налаштуваннях можна знайти доволі звичний набір можливостей. Темна тема, адаптивна яскравість, баланс білого, налаштування блокування дисплею та заставок, регульований нічний режим (по розкладу чи примусово) і частота оновлення. Тут, до речі, не три режими, а два – 60 Гц або адаптивний. Тобто, тримати відображання в 90 Гц на постійній основі не вийде. Ще одна цікава очі – можна змінити передачу кольору. Це виглядає, наче на екрані використано фільтр. На вибір доступно 4 варіанти: зелений, фіолетовий, жовтий та синій. Коли вибираєш один з них, все зображення змінює підтон на один з перерахованих вище.
В цілому, екран з максимальними кутами огляду, природною передачею кольору та гарним запасом яскравості в роботі приємний. І мультимедійний, і текстовий контент на ньому виглядає добре, а що, загалом, ще треба?
Чипсет в смартфоні використовується простенький – Unisoc Tiger T606. З 8 ядер 6 – це Cortex-A56 з тактовою частотою до 1,6 ГГц, а ще пара – Cortex-A76 з аналогічний показником. Графіку опрацьовує ARM Mali-G57. В цій модифікації передбачено 6 ГБ ОЗП та 128 ГБ ПЗП і в обох випадках підтримується розширення. Першого – ще на 6 ГБ віртуальної оперативки, другого – карткою пам’яті до 256 ГБ. До речі, однім номером жертвувати не доведеться, адже слот тут повноцінний.
З бездротових мереж є все, що потрібно – Wi-Fi 5, Bluetooth 5.0, NFC та сервіси геопозиціювання (GPS і інші). Навіть просто дивлячись на основні характеристики, можна розуміти, що HMD Pulse Pro не про суперпродуктивність. Втім, з щоденними навантаженнями, як-от серфінг, робота з застосунками, месенджерами та соцмережами справляється відмінно. Багатозадачність його також не лякає, тож для основних задач смартфон пристосований добре. З ігор прийдеться вибирати щось простеньке та невибагливе – якісь аркади, наприклад. Але з більш прожерливими можна проекспериментувати на низьких налаштуваннях графіки.
Для любителів «синтетики» нижче приведу кілька результатів в популярних тестах.
Читайте також:
Приємна річ – як і в пристроях Nokia, HMD також використовує «чистий» Android. І Pulse Pro працює на 14 версії, та, що Upside Down Cake. Крім цього, виробник гарантує 2 роки оновлення ОС (тобто, смартфон отримає Android 15 та 16), а також 3 роки оновлень системи безпеки. Втім, попри «чисту» систему, трохи зайвого софту тут є: наприклад, Booking, Fitbit та Kindred. Але все це можна без проблем видалити.
Що цікаво, в HMD Pulse Pro за замовчуванням використовується спрощений вигляд іконок застосунків. Вони чорно-білі, але все одно впізнавані. І деякі зовнішні застосунки також підтримують чорно-білий вигляд піктограм. Як на мене, виглядає прикольно та не пересічно, ніби запущений якийсь лончер. Таке оформлення стосується тільки робочого столу – в меню всі іконки звичайні. До речі, якщо такий дизайн не сподобається, його можна змінити в налаштуваннях на класичний вигляд або чорний з поєднанням основного кольору.
Сучасний смартфон зазвичай має в своєму арсеналі сканер відбитків та обличчя. І HMD Pulse Pro винятком не став. Дактилоскопічний датчик тут «вшитий» в кнопку живлення, він ємнісний і працює жваво. До сканеру обличчя також питань немає – він спрацьовує трохи довше, ніж сканер відбитків, але чітко. Єдине, що його може збентежити – повна пітьма та низька яскравість екрану, адже функції підвищення яскравості дисплея за умов низької освітленості в ньому немає. В цьому випадку датчик збоку чи PIN-код у поміч. Але десь 35-40% яскравості екрана сканеру обличчя для розпізнавання вистачить.
Динамік у HMD Pulse Pro єдиний, нижній, а значить, що звучання тут моно. В цілому, звук гучний та доволі чистий (до 50% гучності точно), але, звісно ж, плаский та простуватий. Для відео з котиками, відеозвз’яку чи ігор його достатньо. Дзвінок також не пропустите. Але для музики краще використовувати навушники. Чи колонку.
Читайте також:
Тильний блок камер складається з модуля на 50 Мп та допоміжного датчика глибини на 2 Мп. При цьому фронтальна камера має таку саму роздільну здатність, що і основна – 50 Мп. Але за замовчуванням обидва модулі знімають в 13 Мп. Набір режимів для знімання тут доволі стандартний і для фото, і для відео (підтримується до 1080p при 30 fps), нічого незвичного, і, звісно ж, не забули про б’ютіфікацію та Google Lens.
Що можна сказати про знімки, зроблені за допомогою HMD Pulse Pro? Як для бюджетника, доволі непогано. Вдень. Особливо при гарному природному освітленні. Якщо світла недостатньо, деталізація та чіткість знижується, втрачається контраст і кадр виглядає тьмяним. Щодо нічних фото, тут все складно. За звичайного режиму зйомки пристрій довго фокусується і не завжди з першого разу вдається влучити в яблучко. Процес наведення може затягнутися секунд на 10, а то і більше. Враховуючи, що смартфон зазвичай тримається в руках, а він фокусується довго, обраний об’єкт часто «переміщується» у видошукачі. І починай спочатку…
Я думала, що за таких обставин мені допоможе нічний режим. Але тут все ще цікавіше. Нічний режим знімання передбачає серію фото, яку алгоритми зводять в єдиний кадр, а потім ще трошки підтягують якість та чіткість. Звісно, на цей процес зазвичай потрібно десь 3-5 секунд. Але не у випадку з HMD Pulse Pro. Після того, як я вибрала нічний режим, навела камеру на об’єкт і натиснула кнопку затвору, пристрій попросив мене не рухати смартфон протягом… 23 секунд. Тримати пристрій у повітрі майже пів хвилини! Добре, в деяких випадках треба було утримувати секунд 12-13, але оптимізму це не додає. Це все одно складно і забезпечити нерухомість смартфону без штативу протягом цього часу майже нереально. Але кілька наочних кадрів мені вдалося зробити. Не питайте, скільки спроб та часу це зайняло. Зліва можна побачити фото на звичайному режиму, справа – на багатостраждальному нічному.
Так, нічний режим дійсно вихоплює більше світла і непогано підтягує зображення. Але навряд чи вам захочеться користуватися ним часто. Хоча за наявності штативу та чималого бажання проекспериментувати можна. І ще декілька фото за різних умов освітлення.
ФОТО В ОРИГІНАЛЬНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Фронтальна камера, як говорилось вище, має таку саму роздільну здатність, що і основна, а також передбачає функції покращення зовнішності. Повноцінного спалаху тут немає, але для підсвічування використовується заливка екрану білим кольором та підвищення яскравості. А ще тут реалізована цікава фішка із жестами для селфі. Не обов’язково натискати кнопку на екрані, щоб зробити фото. Можна показати камері улюблений жест Черчилля (символ «victory»), підняти великий палець догори або зобразити великим та вказівним пальцями серденько, і знімок зробиться автоматично через 3 секунди. Перевірено – працює!
Щодо якості знімків, вони доволі непогані при гарному освітленні. Вбудовані алгоритми трохи опрацьовують зображення і виходить, в цілому, приємний кадр – деталізований, чіткий та з гарною передачею кольору. Не конкурсні фото, звичайно, але симпатичні.
Батарея в Pulse Pro на 5000 мАгод. А ще вона знімна, щоб її можна було замінити без паяльника та інженерних навичок. Потужність зарядки становить 20 Вт, але в комплекті зарядного пристрою з відповідною потужністю не було.
Виробник говорить, що смартфон здатний протриматися на одному заряді до 59 годин, і тестування, як заявляється, проводили за реальних умов. Так, смартфоном активно користувалися протягом 5 годин на день, а в інший час він знаходився в режимі очікування. Ну, при такому розкладі можна повірити, що пристрій проїде на одному заряді більше 2 днів. Навіть PCMark показав результат у 14 годин активного екрану за 50% яскравості. Але в реальності, звичайно ж, час автономної роботи буде залежати від навантаження. В цілому, на 12-14 годин активної роботи можна розраховувати.
Підбиваючи підсумок, можна сказати, що HMD Pulse Pro став доволі непоганим представником бюджетного класу. Він точно сподобається тим, кому близька ідея розумного споживання і хто віддає перевагу ремонтувати речі, а не купувати весь час нові. В Pulse Pro мені сподобалося яскраве, але лаконічне оформлення, «чистий» Android та гарантія його оновлення до двох наступних версій, гарна автономність, ціна та, в цілому, доволі непоганий екран. Втім, в цьому ціновому сегменті можна знайти хай не кращі камери, але варіанти з більш потужним «залізом» та вищою роздільною здатністю дисплея.
Які смартфони можуть стати альтернативою HMD Pulse Pro? Наприклад, Samsung Galaxy A05s. За практично ті ж самі кошти він пропонує Snapdragon 680 і FHD+ екран. Redmi 13C я би також розглядала, як конкурента Pulse Pro. В моделях багато спільного, але у представника Redmi трохи потужніший Helio G85 на 2 ГГц. З іншого боку, слот тут комбінований і фронталка скромніша за роздільною здатністю. А ще – realme C65. Він також передбачає Helio G85, але має потужність зарядки у 45 Вт та рівень захисту IP54.
Читайте також:
Leave a Reply