За тиждень до презентації флагманських моделей P20 і P20 Pro, компанія Huawei анонсувала “полегшену” версію серії. Сьогодні ми дивимося на Huawei P20 Lite і розбираємося, які характерні особливості старших моделей отримав цей смартфон.
Офіційна рекомендована ціна Huawei P20 Lite в Україні — 11999 гривень (приблизно $456).
Huawei P20 Lite отримав три можливих колірних варіації: чорний, синій і рожевий. У мене опинилась моделька в синьому кольорі, і виглядає вона, як мені здається, більш виграшно всього. Чому? Тому що спинка пристрою синього кольору дуже красиво переливається на світлі і виглядає це реально круто.
Інші ж кольори не можуть похвалитися таким ефектом. До того ж, відбитки пальців будуть не так помітні, як, наприклад, на чорному.
Що стосується конструкції смартфона, то тут використовується злегка заокруглене по краях скло спереду і ззаду, а по периметру — металева рамка в колір корпусу. Скло з обох сторін з хорошим олеофобним покриттям. Зібраний смартфон на відмінно, але клавіші живлення/розблокування і регулювання гучності злегка бовтаються.
Говорячи про дизайн, не можна обійти стороною виріз в екрані спереду і вертикально розташований подвійний модуль камер ззаду.
Всі ми прекрасно розуміємо, звідки “ноги ростуть”. Звичайно ж, це не відверта копія iPhone X, але заперечувати те, що виріз в екрані і розташування камер не були підглянуті у Apple — було б нерозумно. У той же час, я не можу сказати що це якось зіпсувало дизайн P20 Lite або лінійки P20 в цілому – смартфони виглядають відмінно, але з іншого боку, сам факт такого запозичення (або все ж копіювання?) — трохи засмучує.
Рамки з боків екрану не дуже вузькі, але завдяки цьому і можливі хибні дотики виключені. А ось та що під екраном знизу — помітно товща бічних і тут розташувався логотип виробника. Як на мене, без напису смартфон виглядав би більш привабливо.
Спереду в вирізі знайшли місце для віконця з датчиками освітлення і наближення, розмовного динаміка і фронтальної камери. Світлодіодний індикатор подій тут також є, але розташований він трохи вище і правіше від камери — не в вирізі, а вже в самій рамці.
Під екраном, як я вже відмітив, — напис Huawei.
На правій грані розташовані компактна кнопка живлення/розблокування, клавіша регулювання гучності і пластиковий роздільник під антени.
На лівій грані — комбінований слот під дві SIM-карти формату nano або одну SIM-карту і картку пам’яті MicroSD, і аналогічна пластикова вставка під антени.
На нижній грані рівно по центру знаходиться порт USB Type-C, праворуч від нього окремий отвір головного мікрофона і 5 отворів за якими знаходиться основний динамік. Зліва — аудіороз’єм 3,5 мм, за наявність якого, можна тільки похвалити виробника. З боків від всіх елементів — пластикові роздільники антен.
На верхній грані нічого, крім додаткового мікрофона для шумозаглушення.
На задній частині корпусу в лівому верхньому кутку розташована випираючий з корпусу майданчик з двома модулями камер, в металевому обрамленні, а під нею — спалах і характеристики оптики.
Посередині розмістили круглий майданчик сканера відбитків пальця.
Практично в самому низу зліва – вертикальний напис Huawei і трохи службової інформації.
Huawei P20 Lite — дуже зручний і приємний у використанні. В першу чергу, ясна річ, через новомодне співвідношення сторін екрану і внаслідок — невеликої ширини корпусу. Плюс до всього — він тонкий і легкий. Всі ці фактори в сукупності створюють самі позитивні відчуття від смартфона.
Після кількох днів експлуатації P20 Lite, інші смартфони з “застарілим” співвідношенням 16:9 і 5,5″ екранами здаються незручними. Але, звичайно ж, це все справа звички — до хорошого і звикаєш швидко.
Але не варто забувати про те, що через скло з обох сторін апарат слизький, тому в руці потрібно тримати його міцніше і стежити щоб пристрій не “поповз” з будь-якої навіть злегка похилої поверхні.
Отже, для початку технічні параметри дисплея: діагональ — 5,84″, використовується IPS-матриця, роздільна здатність — 2280×1080 пікселів з щільністю 433 точок на дюйм, а співвідношення сторін дещо нестандартне — 19:9.
Якість дисплея відмінна, як і годиться в гарній якісній IPS-матриці. Він яскравий, з насиченими кольорами і відмінною контрастністю. Кути огляду — максимальні. Завалів в теплі або холодні відтінки немає, відкалібрований дисплей чудово.
Іншими словами, екран точно не розчарує, а навіть навпаки — споживати контент з нього дуже приємно.
Мені сподобалася робота авторегулювання яскравості, в деяких смартфонах я її відключаю бо мене не влаштовує як вона працює, але у випадку з P20 Lite — мені жодного разу не доводилося регулювати повзунок яскравості вручну.
У налаштуваннях екрану можна відрегулювати колірну температуру, якщо параметри за замовчуванням чимось не влаштовують. Звичайно є і нічний режим захисту зору, тобто зменшення інтенсивності синього кольору, а ще, якщо в цьому є необхідність, можна знизити роздільну здатність екрана з FHD+ до HD+, що в теорії може заощадити батарею, але зменшує чіткість екрану.
Здавалося б, стандартний набір, що ще може тут бути цікавого? А ось є ще дещо. Справа в тому, що виробником була передбачена функція приховування того самого вирізу. Правда, з російською мовою інтерфейсу, якось дивно вона зветься — “контролер”.
Принцип її роботи дуже простий і зрозумілий — фактично, верхня область, вірніше, ліворуч і праворуч від вирізу, – заливається чорним. А виглядає це наступним чином.
Те що така опція є — безсумнівно добре, а ось чи включати її — це вже кожен визначає самостійно. Я ось, приміром, не маскував виріз.
Напевно, тут же потрібно сказати про те, що багато програм навчилися “працювати” з цими… вушками з боків від вирізу і вони фарбуються або в основний колір програми, або близький до того. У рідкісних випадках — заливається чорним кольором.
При перегляді відео в YouTube, виріз не приховує частину зображення, як в iPhone X, — картинка просто масштабується таким чином, ніби і вирізу там ніякого немає.
Huawei P20 Lite оснащений фірмовим процесором HiSilicon Kirin 659. Цей процесор вже раніше знайомий нам по таким смартфонам компанії як: Huawei P Smart, Mate 10 Lite і Nova 2.
Він виконаний по 16-нм технологічному процесу і складається з 4-х ядер Cortex A53 з тактовою частотою 2,36 ГГц і з 4 ядер з частотою 1,7 ГГц. Використовуваний графічний прискорювач — Mali-T830 MP2.
Результати тестування Huawei P20 Lite в синтетичних тестах AnTuTu і Geekbench 4 надаю нижче.
Смартфон працює в цілому стабільно і швидко, але іноді помітні мікрофрізи при запуску програм. Тобто анімація відкриття програм не така плавна, як хотілося б, хоча самі додатки працюють спритно, без найменших гальмувань. Думаю, цей момент буде виправлений з подальшим оновленням прошивки. Але в іншому я не помітив жодних проблем.
З іграми, в принципі, P20 Lite справляється нормально. З казуалками і тайм-кілерами проблем точно не буде, а що стосується важких, то розраховувати доведеться в основному на середні налаштування графіки. У World of Tanks Blitz на середніх налаштуваннях графіки з вимкненими тінями тримається від 35 до 45 FPS. Набираючий нині популярність PUBG Mobile на середніх налаштуваннях цілком іграбельний. А ось добре знайомий нам Asphalt 8 відмінно йде на високих налаштуваннях графіки. Загалом, як завжди все залежить від того, наскільки добре оптимізовані ті чи інші ігри.
Huawei P20 Lite комплектується 4 ГБ оперативної пам’яті і 64 ГБ постійної пам’яті. ОЗП виконує своє завдання добре, утримує багато програм і не вивантажує їх. Перемикання між запущеними додатками виконується швидко. З 64 ГБ постійної пам’яті, користувачеві доступно 50,5 ГБ. Пам’ять можна розширити карткою MicroSD до 256 ГБ.
Основна камера в Huawei P20 Lite здвоєна. Головний модуль з роздільною здатністю 16 Мп і діафрагмою f/2.2, а додатковий отримав роздільну здатність 2 Мп і апертуру f/2.4. Другий модуль потрібен для створення знімків з ефектом широкої діафрагми.
На виході отримуємо відмінні фотографії з хорошою деталізацією і крутою передачею кольору. Автофокус швидкий і точний, працює як належить. Спуск камери відбувається миттєво.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
Смартфон знімає відео з роздільною здатністю FullHD з 30 к/с. Підсумкова якість посередня, та й немає ні електронної стабілізації, ні тим більше оптичної. Можна також знімати уповільнене відео, правда, робити я б цього не став, оскільки роздільна здатність такого ролика всього лише 640×480, а це, самі розумієте — дуже несерйозно. Але таймлепс знімає вже в 1280×720.
Але фронтальна камера тут однозначно хороша. Роздільна здатність 16 Мп, апертура f/2.0. Знімки робить хорошої якості, до того ж вміє розмивати задній фон, як втім і основна. В принципі, працює портретний режим що на основній камері, що на фронтальній, — непогано.
Інтерфейс програми камери звичний, як для Huawei — простий, зручний і з широким набором можливостей. Є ручний режим зйомки, причому як для фото, так і для відео. І якщо ми говоримо про професійний фото-режим, то фотографії ще й можна зберігати в форматі RAW. Передбачено окремий режим для нічної зйомки. У вкладці з режимами можна змінювати їх розташування.
Смартфон отримав два способи розблокування: звичним сканером відбитка пальця і новомодним розпізнаванням обличчя.
Для початку — про сканер. Працює він традиційно для смартфонів компанії, тобто блискавично, ще конкретніше — шикарно. Кількість помилок мінімальна.
Крім виконання своєї безпосередньої функції, за допомогою сканера можна гортати фото в галереї, керувати спуском камери, відкривати або приховувати панель повідомлень, відповідати на виклик і відключати будильник.
Тепер про розблокування обличчям. Додати кілька облич тут не можна, тільки одне. До слова, сам процес додавання обличчя відбувається на диво дуже швидко.
Можна вибрати яким способом буде здійснюватися процес розблокування: так як це реалізовано в iPhone X — активувати екран і після ідентифікації особи провести по екрану, або ж виключити свайп і після ідентифікації відразу потрапити на робочий стіл (або якщо було відкрито який-небудь додаток, то у нього).
В налаштуваннях розблокування розпізнаванням обличчя є функція розумних повідомлень. Це означає, що за замовчуванням зміст повідомлень на екрані блокування буде приховано, і якщо смартфон “впізнав” власника, то повідомлення відобразиться повністю.
Крім цього, в окремому меню можна активувати опцію активації пристрою коли береш його в руки, і отже отримати ще більш крутий досвід взаємодії з функцією розпізнавання обличчя.
В цілому, працює функція розблокування розпізнаванням обличчя добре, розпізнає відносно швидко, при достатньому освітленні, звичайно. У темряві не розпізнає зовсім, бо для сканування обличчя використовується тільки фронтальна камера, ніяких додаткових датчиків не використовується.
Смартфон комплектується невеликим акумулятором ємністю всього 3000 мАг. Цифра нині вельми посередня, і автономністю пристрій теж особливо не виділяється. Проте, показник часу роботи екрану при активному використанні з Wi-Fi з’єднанням виходить більше 5 годин, що як би і непогано, але у випадку з 3G можна розраховувати в середньому на трохи більше 4 годин.
Тобто, зрозуміло що світловий день він проживе, але думаю не більше того. Звичайно ж, якщо ми не говоримо про режими економії батареї і тонкої настройки обмежень фонових додатків.
За скільки часу зарядиться смартфон від комплектного ЗУ я не можу сказати, тому що до мого тестового зразка воно не додавалося.
Звук розмовного динаміка гучний і чистий, співрозмовника чути відмінно, а це найголовніше.
Основний динамік звучить добре. Він теж гучний і збалансований по частотах, але на максимальній гучності можна розчути що низьких частот трохи не вистачає. Але знову таки, його буде достатньо для будь-яких завдань.
Звук в навушниках спочатку нічим не вирізнявся, звичайне звучання. Але в налаштуваннях звуку я виявив вкладку “аудіоефектів Huawei Histen”. Там можна вибрати тип навушників, включити “3D-аудіо” або налаштувати еквалайзер, що я і зробив. Після кількох хвилин проведених за підбором параметрів, ситуація з прослуховуванням музики стала набагато цікавіше.
У плані комунікацій у смартфона все відмінно, є необхідний набір бездротових інтерфейсів. Модуль Wi-Fi 802.11 (a/b/g/n/ac) працює добре, без відвалів. Модуль GPS стартує швидко, позиціонування точне. Мобільну мережу смартфон знаходить швидко, зв’язок і мобільний інтернет-з’єднання не обривається. Bluetooth 4.2 функціонує добре, до того ж, підтримується кодек aptX. Huawei P20 Lite не обділили і модулем NFC.
Управляється смартфон операційною системою Android 8.0 з фірмовою оболонкою EMUI 8.
Оболонка, звичайно, містить в собі дуже багато фішок і налаштувань. Присутня можливість кастомізації сторонніми темами, що безумовно не є зайвим.
Можна змінювати макет робочого столу, створювати клони додатків для використання двох різних акаунтів (правда поки чомусь тільки Facebook і його ж Messenger), є різні жести і керування однією рукою. І також збережені особливості православного чистого Android Oreo, на кшталт круглих маркерів на іконах додатків з повідомленнями.
Загалом, оболонка буквально “напхана” різними функціями і по більшій мірі вони реально приносять користь і роблять взаємодію зі смартфоном більш зручною.
У Huawei вийшов хороший збалансований середньобюджетний смартфон. У синьому кольорі апарат виділяється за рахунок “спинки” що переливається, і незважаючи на копіювання “трендових” вирізу і розташування блоку камер, які подобаються не всім, смартфон виглядає стильно. Крім цього, до плюсів можна віднести продуману ергономіку, відмінний екран і якісні камери.
А до слабких сторін, мабуть, відносно невисоку автономність і середню продуктивність, але знову-таки, цілком достатню для комфортної роботи.
В кінцевому підсумку можна сказати що Huawei P20 Lite вийшов саме такою полегшеною версією флагмана, яка і повинна була бути. Можливо, вартість здасться завищеною, але чи повинен такий смартфон коштувати дешевше?
View Comments
Хороший огляд. Добре є те, що автор звертає увагу на головну функцію мобільного телефону - якість зв'язку, та зокрема розмовного динаміка.