Це вже стало доброю традицією на нашому сайті, що час від часу ми забуваємо про новинки та повертаємося до цікавих гаджетів, які були представлені рік тому. В цьому немає нічого дивного, адже ці пристрої все ще актуальні, і активно продаються на ринку. Найчастіше ціни на такі смартфони вже встигли значно знизитись, що лише збільшує інтерес до них у потенційних покупців. Крім того, минулорічні “гарячі” новинки вже можна знайти і на вторинному ринку за зовсім смішними цінами. Один з таких смартфонів – Huawei P9, яким я користуюсь з середини 2016 року. І сьогодні я хочу поділитися з вами досвідом експлуатації цього чудового апарата і оцінити актуальність його покупки в поточних реаліях.
Цей рік я не сидів склавши руки і вже написав по темі і за участю Huawei P9 багато матеріалів, які опубліковані на нашому сайті. Можете ознайомитись:
Отже продовжимо. Даний матеріал буде розширеним підсумковим досвідом експлуатації смартфона, приправлений невеликою порцією практичної аналітики, порівняннями з конкурентами і звичайно з поточним флагманом P10, огляд якого вже давно є на нашому сайті.
Читайте також: Огляд Huawei P10 – робота над помилками
Дизайн смартфона класичний, він виглядає цілком сучасно і через рік після анонса. Звичайно, випущений недавно його наступник Huawei P10 став ще кращим на мою думку, але це все справа особистого смаку. Комусь подобаються заокруглені апарати, а у інших трохи “рубані” форми P9 викликають велику симпатію. У будь-якому випадку, зовнішній вигляд смартфона не перестав бути актуальним. Навряд чи хтось подумає, що ви тримаєте в руках старий смартфон.
Завдяки використанню преміального металу і скла смартфон виглядає дорого. Особливо в золотому кольорі (як у мене). В цьому плані торішній флагман P9 може навіть здатися любителям лакшері-стилю більш цікавим, ніж новий P10, який зовні став дещо скромнішим (знову ж, це моя особиста думка).
Мушу зазначити, що за рік збірка смартфона анітрохи не погіршилась – нічого не розбовталось, не відвалилось, не розхиталось або не почало скрипіти. Все той же монолітний брусок, незважаючи на те, що смартфон пережив кілька неприємних падінь. Але про це в наступному розділі.
Що стосується природного зношування – то тут все просто чудово. Покриття корпусу залишилось в своєму первісному стані і здається, що воно абсолютно не схильне до стирання. Звичайно, в рамках нормальної дбайливої експлуатації.
Що стосується механічних пошкоджень, то тут чудес очікувати не варто. Смартфон металевий, а значить слизький, і його легко впустити. Власне у мене він пережив кілька падінь. Один раз дуже невдало – лицьовою частиною на керамічну плитку. І захисне скло екрану не витримало такого випробування – тріснуло навпіл. Що найприкріше, це сталося за день до того, як на пошту приїхала посилка із замовленими в Китаї чохлами. Краще б я відразу купив один в місцевому магазині трохи дорожче.
Як же я в решті вирішив проблему? Якщо чесно – ніяк. Тріщина на склі помітна лише під певним кутом і зовсім не заважає нормальній експлуатації смартфона. На функціональність і працездатність пристрою цей дефект також ніяк не впливає. Тобто – чисто косметична проблема. Прикро, дуже прикро, але не найстрашніше…
Взагалі, якби я вирішив ремонтувати Huawei P9, то у мене було б кілька шляхів. Звернутись в офіційний сервісний центр Huawei, який недавно з’явився в Києві, і провести повну заміну деталі (скла з матрицею дисплея) – швидко, надійно, дорого. Другий варіант – замовити запчастина з Китаю. Начебто багато сайтів пропонують оригінальні комплектуючі. Це знову ж – скло з тач-панеллю і дисплеєм в зборі (вартість в районі $50-60). Далі можна спробувати замінити її самостійно (здається нескладно) або звернутись в сервіс або до майстрів “Самоделкин”. Тут є ризики нарватися на неякісну запчастину (підробку), та й необхідно чекати її прибуття з Китаю. Третій варіант – заміна лише пошкодженого скла з тач-панеллю – досить складний процес, так як необхідно відклеїти скло від дисплея і потім приклеїти нове на місце. Не завжди такий ремонт завершується вдало – наприклад, можуть з’явитись плями клею на екрані або зони, де тач не працює. Загалом, я трохи пожурився і вирішив не робити нічого.
До чого я все це веду? Люди, купуйте захист для свого смартфона зразу, особливо, якщо це дорогой апарат із металу та скла. Банально, але ж…
Зручність використання Huawei P9 була і залишається на найвищому рівні. За рік нічого нового промисловість в цьому плані запропонувати не змогла. 5,2 “- найбільш комфортабельна для мене діагональ екрана, при якій екран досить великий, щоб зручно відображати будь-який тип інформації, але в тей же час загальні габарити смартфона дозволяють керувати ним однією рукою, а також фізичні кнопки живлення та гучності на Huawei P9 розташовані в ідеальних місцях на правій грані і попадають прямо під великий палець правої руки або вказівний лівої.
Huawei P10 в плані ергономіки є трохи вдосконаленим варіантом минулорічного флагмана за рахунок переносу сканера відбитка пальця на фронтальну частину під екраном. І тут справа навіть не в самій функціональності сканера, мене цілком влаштовує і розташування цього елемента ззаду, як у P9. Але ось використання сканера для навігації жестами – реальний плюс, адже відключення кнопок навігації звільняє додаткове місце на екрані смартфона. Детальніше про цю функцію можна почитати в огляді.
Ще кілька на перший погляд дрібниць, але як на мене – дуже корисних, адже вони роблять експлуатацію Huawei P9 більш комфортною. Перший момент – порт USB Type C. Це просто класно, коли не потрібно задуматись, як правильно вставити штекер в роз’єм. Особливо в темноті, коли підключається смартфон до кабелю напомацки.
Другий момент – роз’єм 3,5 мм для навушників, який розташований на нижній грані смартфона. В “інтернетах” я досить часто зустрічаю опонентів, які вважають розташування аудіо-роз’єму несуттєвим з точки зору зручності експлуатації. Але вони не праві (так, у мене постійно “підгорає” з цього приводу). Але ж коли P9 лежить у кишені з підключеними навушниками і ти його дістаєш – він виявляється в правильному положенні, а не догори ногами, як у випадку, коли роз’єм знаходиться зверху. Не треба перекручувати смартфон, втрачаючи час і ризикувати впустити пристрій в черговий раз. Хіба не очевидно, що розташування роз’єму для аудіо знизу є єдиним вірним рішенням, а все інше – компроміс?
Екран Huawei P9 з роздільною здатністю 1080х1920 точок і щільністю 423 ppi був і залишається одним їх кращих IPS на ринку. Він дуже класний, хоча повинен визнати, що екран нового P10 мені подобається ще більше. Проте я можу стверджувати, що в цьому плані особливих поривів в індустрії не відбулося і дисплей P9 все ще цілком сучасний і актуальний.
До екрана P9 можна пред’являти деякі претензії хіба що в плані передачі кольору, яка не ідеальна і злегка йде в холодні тони. Даний параметр можна трохи виправити в налаштуваннях, але особливо розраховувати на це не варто, бо збивається загальне калібрування кольорів.
В іншому – дисплей просто класний в реальній експлуатації. За рік я зміг оцінити його по достоїнству. Інформація легко читається в будь-яких ситуаціях і при будь-якому освітленні. Картинка чітка і контрастна, діапазон яскравості підсвічування відмінний, як і кути огляду. Функція авторегулювання яскравості працює коректно, так що керувати цим параметром вручну необхідності не виникає практично ніколи.
Для мене потужність сучасних смартфонів – хвороблива тема, тому що я розумію, що ці ресурси майже ніколи не використовуються в реальному житті. Проте виробники нарощують параметри заліза з кожним роком. Звичайно, з точки зору індустрії в цьому прогресі є певний сенс – мобільні пристрої готують до епохи віртуальної і доповненої реальності і можливо до об’єднання всіх обчислювальних потужностей в єдину мережу зберігання і обробки даних (або це я “Кремнієву долину” передивився?).
Єдині моменти, де воістину кінські потужності сучасного флагманського смартфона можуть бути утилізовані хоча б частково прямо тут і прямо зараз – важкі тривимірні ігри. Для всіх інших завдань на даний момент досить чіпа рівня Snapdragon 625, а часто – навіть набагато менш потужного.
На цьому тлі дуже привабливими для покупців можна вважати смартфони середнього цінового класу – на вигляд вони стали майже як флагмани, в роботі себе показують гідно, ще й автономність їх зазвичай краща, ніж у представників топ-сегмента. Другий шлях для потенційного покупця – звернути увагу на минулорічні і навіть позаторішні флагманські пристрої, які за своєю вартістю зрівнялися з середнячками поточного року.
Чому я все ж раджу розглянути і другий варіант – через камери. Звичайно, якщо цей аспект вам важливий в смартфоні. Але про камери Huawei P9 ми поговоримо пізніше. Зараз же повернемось до продуктивності.
Отже, що ж у нас на борту: 64-бітний 8-ядерний процесор Huawei HiSilicon Kirin 955, графічний прискорювач Mali-T880MP4, 3 ГБ оперативної пам’яті і 32 ГБ вбудованої пам’яті з можливістю установки карт пам’яті замість другої сім-карти. Чи вистачає такого заліза для всіх завдань у 2017 році? Моя думка – з головою вистачало при запуску смартфона в продаж і за рік ситуація кардинально не змінилась.
Звичайно, якщо зосередитись на результатах синтетичних бенчмарків, то в голих цифрах відставання Huawei P9 від лідерів може здатись катастрофічним – приблизно в 2 рази в популярному тесті AnTuTu (в основному – за рахунок графічного прискорювача), але порівнюючи реальну швидкість роботи смартфона з флагманами поточного року , помітити різницю практично неможливо. P9 – як і раніше потужний пристрій, працює плавно і швидко, здатний виконувати будь-які призначені користувачем завдання і звичайно тягне будь-які сучасні ігри з Google Play на високих налаштуваннях графіки.
“Всього” 3000 мАг – така ємність акумулятора Huawei P9 не вражала і рік тому. Проте, це середнє значення на ринку, і для флагманів поточного року її якщо і збільшили, то не на багато.
Для тонкого легкого смартфона з екраном 5,2 “, яким є P9, в принципі цієї ємності акумулятора цілком достатньо, щоб пропрацювати світловий день при 4-5 годинах активного екрану. Втім, при деяких моделях використання мені вдавалося вичавити з смартфона і 6-7 , іноді і 8 годин екрану в режимі читання соцмереж і спілкування в чатах з переважанням підключення до інтернету через Wi-Fi.
Загалом, показники автономності у смартфона “середні по лікарні” і цілком порівнянні з конкурентами по класу. До речі, в новому P10 ємність акумулятора збільшили до 3200 мАг, але особливого поліпшення в часі роботи в порівнянні з P9 я не помітив.
Що стосується деградації батарейки Huawei Р9 за рік експлуатації. На випадок, якщо ви збираєтесь купити б.у. смартфон на вторинному ринку. Напевно, зменшення ефективної ємності присутня. Але на око це не дуже помітно. З досвіду я можу сказати, що помітні погіршення зазвичай наступають через 2 роки інтенсивної експлуатації, а заміни акумулятор зажадає року через 2,5-3. Так що навіть у варіанті придбання уживаного пристрою можна розраховувати мінімум ще на один рік нормальної роботи батарейки (якщо тільки її не “вбили” глибоким розряджанням).
До речі, ще один момент, який не прямо, але побічно стосується автономності Huawei P9. Це наявність в SOC Kirin співпроцесора, який обслуговує нересурсоємні завдання у фоновому режимі. Що таке співпроцесор? Фактично це ще одне процесорне ядро, яке споживає дуже мало енергії. Правда і продуктивність його невелика. Але її цілком вистачає для обслуговування фонової синхронізації і навіть для програвання музики, коли екран смартфона вимкнений. Також співпроцесор відповідає за постійне зчитування даних з сенсора сканера відбитків пальців. Тому він в цьому смартфоні спрацьовує моментально.
Якщо ви не заперечуєте (і навіть якщо захочете заперечити) я пропущу докладний опис фронтальної камери. Я не фанат селфі і за рік використовував фронталку може пару разів і то для тесту. Камера є – 8 Мп, f/2.4 і вона досить непогана, крім того є програмний режим поліпшення селфі.
Основна камера Huawei P9 – реальний плюс смартфона. Створена вона у співпраці з відомим виробником фототехніки – компанією Leica. Нагадаю, що камера в P9 подвійна, обидва модулі по 12 Мп, діафрагма f/2.2. Камери оснащені оптикою Leica Summarit-H, фазовим автофокусом і лазерним блоком фокусування.
Перший модуль – чорно-білий, він відповідає за деталізацію і забезпечує знімкам широкий динамічний діапазон. Другий модуль отримує дані про колір. Після того, як ви натиснули на кнопку спуска затвора, ПЗ смартфона суміщує отримані знімки з обох камер. Результат виходить дуже гідним.
Huawei P9 – результат першого досвіду співпраці китайського виробника з Leica і він виявився вкрай вдалим. Починаючи з виходу P9 в смартфонах Huawei з’явились гідні камери, які показують результати не гірші за визнаних лідерів в мобільній зйомці, таких, як Apple, Samsung і LG. Співпраця продовжилась в більш пізніх моделях смартфонів, наприклад, Mate 9, P10 і P10 Plus.
Так, наступне покоління камер Huawei+Leica стали ще кращим, але в P9 камера також вийшла дуже пристойна. Її єдиний істотний недолік – відсутність оптичної стабілізації. Це може вплинути на якість фото, але в основному з незвички. Просто треба привчити себе натискати на кнопку спуску затвора, коли камера більш-менш нерухома, щоб уникати змазаних фото і стежити при цьому за фокусуванням, особливо коли в центрі кадру (зоні близькій до точки фокуса) є безліч об’єктів на різній відстані від об’єктива (є ризик перефокусування на інший об’єкт, який розташований на задньому плані. тобто доведеться докласти деяких зусиль для того, щоб зробити відмінне фото. Але, загалом, це справа звички. Коли ви навчитесь краще “розуміти” камеру смартфона, число вдалих знімків значно зросте.
ДИВИТИСЬ ВСІ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ
Камера Huawei P9 відмінно показує себе у всіх режимах зйомки. Вона дуже хороша в макро, так як здатна фокусуватисЬ з відстані 3,5-4 см до об’єкта, але з іншого боку саме в цьому режимі гостро дається взнаки відсутність оптичної стабілізації, адже в ньому потрібна особливо ретельна фіксація смартфона.
Також камера непогано показує себе в умовах недостатнього освітлення. Але до певної межі. Хоч якесь світло повинне бути. Крім того, знову ж, стабілізація. Камера постійно видає повідомлення “зафіксуйте пристрій для збільшення чіткості знімка” і взагалі – не відрізняється швидкістю зйомки при зменшенні рівня освітлення.
Особлива гордість топових камер Huawei – режим чорно-білої зйомки в якій бере участь тільки монохромний модуль. Але практична цінність цього режиму для звичайного користувача, скажімо прямо, прагне до нуля. Швидше за все його оцінять професійні фотографи та особи, які вважають себе такими. Я ж цим режимом особливо ніколи не користувався.
А ще смартфон робить при фотографуванні просто відмінне художнє боке, змальовує фон дуже реалістично, імітуючи в цьому плані дзеркальні камери. Особливо добре у нього це виходить при використанні спеціального режиму зйомки, що імітує широку діафрагму. Йому навіть відведена окрема кнопка на головному екрані інтерфейсу ПЗ камери. До речі, відкривши пізніше в галереї фото, зроблене в такому режимі, можна в ньому поміняти точку фокусування – і ця можливість (постфокусування) також доступна завдяки використанню подвійного модуля камери.
Окремий матеріал я присвятив можливостям смартфона в режимі зйомки відео. І якщо цей аспект використання камери вас цікавить, то про нього можна почитати тут:
У загальному і цілому, як я вже сказав, камера дуже пристойна, з широким можливостями, професійним режимом, здатна в “прямих” руках створювати справжні шедеври і радувати свого власника. Просто до неї треба трохи звикнути і освоїти основні прийоми фотографування. Якщо ви захоплюєтесь мобільною фотографією, то Huawei P9 на даний момент напевно найдешевший варіант входу в топ-сегмент смартфонних камер.
Однозначно, при поточній вартості смартфона, порівнянній з апаратами середнього класу, камера Huawei P9 на голову вище будь-якого середнячка. Тому раджу звернути увагу на варіант придбання цього апарата зараз, якщо вас хвилює якість фотозйомки. Камера даного смартфона була однією з кращих рік тому і залишається такою і зараз, незважаючи на деякі недоліки. Звичайно, поточне покоління флагманів, в тому числі і Huawei P10 мають ще більш просунуту камеру, але вони і коштують помітно дорожче, крім того ця зміни не переважні і помітні не при всіх режимах і умовах зйомки. Швидше я скажу, що новою камерою P10 знімати стало комфортніше і простіше через впровадження оптичної стабілізації і збільшеної до 20 Мп роздільної здатності матриці (знімки стали більш чіткими і деталізація покращилась). Можете оцінити різницю самі, ознайомившись з даним матеріалом:
У Huawei P9 відмінний розмовний динамік – гучний, насичений, добре передає голос співрозмовника. Саме таким повинен бути цей елемент у флагманському смартфоні. Повірте, різниця в порівнянні з бюджетниками колосальна.
Що стосується основного динаміка. Він один і знаходиться на нижньому торці. На жаль, функція Стерео+, коли при розвороті пристрою в режим пейзажу включається розмовний динамік, формуючи стереозвучання, в цьому смартфоні не реалізована. Справедливості заради – такого немає і в новому “молодшому” флагмані Huawei P10, дана функція присутня тільки в версії P10 Plus.
Динамік в P9 якісний, але йому не вистачає об’ємності і низьких частот. Причому, чим голоснішим ви робите звук, тим більше урізаються баси, мабуть для того, щоб динамік не хрипів. Своє основне завдання (повідомлення) він виконує добре, в іграх і при перегляді відео теж поводиться нормально. Ну, тобто, ви все почуєте, але особливого задоволення не отримаєте. Звичайний смартфонний динамік хорошої якості. Що радує – за рік його звучання ніяк не погіршилось.
Тільки цього року я дізнався (чомусь раніше не заглиблювався у вивчення даного питання), що всі смартфони з процесорами Kirin оснащуються звуковими чипами власного виробництва Huawei, які здатні відтворювати музику в стандарті Hi-Res Audio 24 bit 192 kHz. І в Huawei P9 встановлений саме такий чіп. З якісними навушниками смартфон видає дійсно відмінний звук. А ось підсилювача в смартфоні немає, але цей недолік компенсується системою програмного поліпшення звучання DTS, яку краще включити один раз і не чіпати. Звук в навушниках стає голоснішим і більш насиченим, з’являються пружні баси і об’ємність.
Мушу зазначити, що як телефон Huawei P9 хороший – мобільну мережу тримає впевнено і не відпускає до останнього. Зв’язок забезпечується поліпшеними потрійними всеспрямованими антенами, на яких акцентували увагу публіки на презентації пристрою в минулому році. І виробник не обдурив – в місцях зі слабким сигналом мобільної мережі смартфон показує себе краще за конкурентів.
Модуль Wi-Fi також не підкачав – швидкість передачі поблизу роутера висока. Та й в зоні слабкого сигналу на межі дії мережі показує себе непогано. Крім того, якщо швидкість передачі даних стає занадто низькою, то спрацьовує функція розумного перемикання на мобільну мережу. Тому майже не виникає ситуацій, коли начебто є індикатор з’єднання по Wi-Fi, а інтернету немає.
З Bluetooth-модулем також все в порядку. Я активно використовую кілька бездротових гарнітур в парі зі смартфоном. На деяких інших апаратах найчастіше спостерігаються проблеми з передачею звукового потоку, коли до смартфону підключені одночасно кілька пристроїв – той же фітнес-браслет або розумний годинник. А також в зоні великого скупчення людей, наприклад, в метро – через перешкоди в частотному діапазоні (багато активних Bluetooth-з’єднань навколо). Але Huawei P9 поводиться більш ніж впевнено в подібних ситуаціях, кількість затримок потоку прямує до нуля.
GPS в смартфоні хороший, підтримує також мережі GLONASS і BDS. Холодний запуск займає не більше 5 секунд, супутники знаходить швидко, позиціонування точне.
А ось модуля NFC в міжнародній версії смартфона немає (присутній в азіатській версії EVA-L09). І це чи не єдиний серйозний недолік смартфона, особливо з урахуванням широкого розвитку систем безконтактних платежів в останні роки. Загалом, якщо ви хочете здійснювати платежі в магазинах за допомогою смартфона – Huawei P9 не зможе вам в цьому допомогти.
За рік на Huawei P9 “прилетіло”, якщо мені не зраджує пам’ять, 6 оновлень ПЗ. Судіть самі – багато це чи мало. Нагадаю, що на момент старту продажів смартфон працював під управлінням оболонки EMUI 4.1 – Android 6.0. Після цього я пам’ятаю оновлення прошивки, яке усувало баг з роботою Wi-Fi 5 ГГц, оновлення до EMUI 4.1.1, кілька оновлень безпеки і, нарешті, мажорне оновлення до нової версії прошивки EMUI 5.0 – Android 7.0 на якій смартфон зараз і працює. До речі, недавно прийшло ще одне невелике оновлення безпеки Android 7.
Докладний огляд оболонки смартфона можна прочитати на нашому сайті, тому зупинятись на цьому моменті ще раз я не буду, всі бажаючі ознайомитись з темою перенаправляються сюди:
Особисто я вважаю, що з урахуванням зниженої ціни новий Huawei P9 виглядає дуже гідною покупкою (а на вторинному ринку його взагалі можна знайти за смішні $200-250). За рік його актуальність, можливо, дещо знизилась на тлі свіжих флагманів, але в будь-якому випадку цей апарат переплюне будь-який среднебюджетний смартфон 2017 року за своїми можливостями і ступенем задоволеності користувацьким досвідом, бо працює він просто ідеально і не створює проблем своєму власнику.
Беззаперечні плюси смартфона:
Недоліки (треба вирішити, чи зможете миритися з ними):
View Comments
Ekrani kerak HUAWEI P9 NI QANCHA NARXI