“Moto G нереально крутий, аж мені захотілося”.
(Constantine Kasharaylo, автор RN)
Я ще жодного разу не починав огляд цитатами, але в цьому випадку це настільки поширена реакція оточуючих, які потримали цей смартфон у руках хоча б кілька хвилин (включно з власниками Nexus 4), що цілком підійде для вступу (і, мабуть, навіть для висновку).
Moto G розглядається компанією як бюджетна версія вподобаного всіма, але такого, що відлякує своєю вартістю, Moto X. Представлений був герой сьогоднішнього огляду в листопаді. На презентації в Бразилії його цінник укупі з досить хорошими характеристиками змусив піднімати з підлоги щелепи буквально всіх присутніх. Чи не жарт, $179 за 8 ГБ версію смартфона з чотириядерним процесором Qualcomm Snapdragon 400 (частота 1,2 ГГц на ядро), графічним прискорювачем Adreno 305, 1 ГБ оперативної пам’яті, 5 Мп камерою і Li-Ion акумулятором ємністю 2070 мАгод. Але наша людина не звикла довіряти офіційній інформації (і правильно робить), їй давай факти, досвід використання і всі-всі-всі враження. Що ж, давайте розбиратися разом, чи так все райдужно, і чи дійсно це потенційний “uber alles” бюджетного і середнього сегментів ринку. Поїхали.
Комплект поставки
До мене потрапила 8 ГБ модель з індексом ХТ1032. Комплектація неймовірно аскетична, що, в принципі, очікувано – вартість у $179 сприяє. У мініатюрній коробочці покупець знайде лише сам телефон (ну нічого собі), microUSB-USB кабель білого кольору і стандартний для таких випадків паперовий мотлох. Справедливості заради варто все ж відзначити, що інструкція “Let’s get started” кольорова, з безліччю зрозумілих скріншотів і справді може комусь стати в пригоді.
Що стосується інших речей у стандартній, на думку багатьох, комплектації, то виробник ніби натякає, що зарядний пристрій, наприклад, у вас напевно вже є (погодьтеся, точка зору має право на життя – у деяких людей ЗП для смартфонів вже накопичилося, щонайменше, більше двох, а в єдиному екземплярі, певно, є у кожного). Гарнітури, чохлів та інших дрібниць в коробці ви також не виявите.
Дизайн, габарити і матеріали
Мені сподобалося почуте десь визначення Moto G як “baby Nexus” – дуже влучний опис. Смартфон настільки не схожий на конкурентів по ціновому сегменту ринку, має стильний вигляд, стоковий Android і чудовий дисплей, що мимоволі виникає думка, що це такий собі “молодший нексус”.
Екстер’єр Moto G дуже схожий на Moto X, що й не дивно. Та ж повністю пласка лицьова частина з HD-дисплеєм під склом Corning Gorilla Glass 3, мікроскопічний, майже непомітний бортик, опукла задня частина (на відміну від флагмана, це знімна кришка). Навіть розташування елементів майже те ж саме – поміняли місцями лише решіточку динаміка з тильного боку та фронтальну камеру над дисплеєм. І, зрозуміло, фактура кришки зовсім інша – у Moto G це матовий софт-тач пластик, який, на мій погляд, поступається як за тактильними, так і за естетичними враженнями рифленій тильній поверхні Moto X.
Збірка смартфона на висоті, від пристрою одразу з’являється враження надійності, міцності. Сприяє цьому і вага у 143 г. Загалом, тримати апарат у руці дуже приємно.
Але рівно до того моменту, поки ви не надягнете вовняні рукавички – в цьому випадку потрібно володіти початковими навичками жонглера, або хоча б першим рівнем спритності рук. Таке відчуття, що в місці контакту вовни і софт-тач поверхні Moto G сила тертя відключається фізично. Якщо голими руками смартфон легко можна утримати в будь-якому положенні навіть двома пальцями, то в рукавичках починається суща еквілібристика. Не знаю, може це нормально, але з попереднім своїм смартфоном завдяки його рифленій кришці взимку таких проблем я не мав.
Ліва грань смартфона функціональних елементів не містить. На правій знаходяться кнопки регулювання рівня гучності та блокування. Сидять вони міцно, жодного хитання, натискаються чітко, з характерним клацанням.
На верхньому торці, ближче до задньої частини, виробник розмістив 3,5 мм роз’єм для підключення навушників і один з двох мікрофонів. Другий мікрофон разом з microUSB портом розташований на нижньому торці. Аудіовихід зроблений дуже якісно, штекер навушників входить туго, без люфту.
На тильному боці присутні об’єктив 5 Мп камери, світлодіодний спалах, увігнутий логотип Motorola і решітка динаміка.
Спалах напрочуд потужний і, забігаючи трохи вперед, скажу, що, як не дивно, з предметною зйомкою з увімкненим спалахом телефон справляється помітно краще, ніж без нього. Для мене це відкриття, тому що зазвичай недорогим смартфонам (а іноді й дорогим) спалах – як мертвому припарка, тобто може використовуватися лише як ліхтарик.
Кришка активно збирала відбитки пальців. Але після кількох днів використання цей ефект зник. Ні, смартфон не покрився рівномірним шаром бруду, як ви могли подумати. Можливо, софт-тач покриття зазнало якихось фізичних змін, я не знаю, але факт залишається фактом. На фото це добре видно, причому перед зйомкою смартфон я не протирав.
Кришка знімається дуже туго, крім того, її нема за що підчепити – доводиться чіпляти за край microUSB-роз’єму. Під нею ми бачимо незнімний акумулятор.
Слот для micro-SIM розташований праворуч від спалаху. Зліва від камери – металева дрібна сіточка, що прикриває динамік.
Лицьова частина, як я вже говорив, повністю закрита склом, і крім решіточки слухового динаміка і фронтальної 1,3 Мп камери, тут нічого немає, оскільки навігаційні клавіші – наекранні.
До речі, через це створюється відчуття, що простору під дисплеєм занадто багато, що не так далеко від істини – там цілком могли поміститися сенсорні кнопки, заодно звільнилося б зайве місце на екрані.
Фізичні розміри Moto G – 129,9×65,9×11,6 мм, вага – 143 г.
Дисплей
Оскільки у виробника не було потреби турбуватися про інтеграцію всіх тих програмних фішок, відсутність яких певною мірою відрізняють Moto G від флагмана (адже саме через хитрі сповіщення фірмової технології “Active Notification” для Moto X був обраний Super AMOLED), у смартфон встановлена LCD-матриця. Роздільна здатність не змінилася – це все ті ж 1280×720 пікселів, а ось діагональ стала 4,5 дюйма (щільність 329 ppi) замість 4,7, що особисто мені подобається більше.
Дисплей соковитий, яскравий, контрастний. Будь на ньому в якості фонового зображення якийсь гарний фрукт або шматок добре просмаженого м’яса – і щедре слиновиділення гарантовано.
Відбитків пальців майже не збирає, кути огляду максимальні, враження суто позитивні – загалом, повна благодать. Простіше кажучи, екран Moto G виявляється на голову (а то й на дві) кращим і якіснішим за дисплеї більшості недорогих смартфонів. При безпосередньому порівнянні останні перетворюються на банальних статистів.
На сонці екран також поводиться чудово, кольори тускніють лише незначно, інформацію розібрати реально, жодного дискомфорту.
І ще кілька прикладів – порівняння з дисплеями Motorola Atrix 2 (крайній лівий) і Lenovo p780 (крайній правий):
Як бачите, найкраще співвідношення насиченості, яскравості та кутів огляду дає матриця Moto G, у Atrix 2 з якістю зображення під час перегляду під кутом все гаразд, але картинка недостатньо насичена і злегка пересвічена. У р780 з кольорами начебто все добре, та ось кути огляду явно не такі хороші.
Залізо, продуктивність
Платформою для Moto G інженери компанії вибрали доволі енергоефективний SoC Qualcomm Snapdragon 400 з чотирма ядрами Cortex-A7 по 1,2 ГГц, пристойним відеоприскорювачем Adreno 305, 1 ГБ оперативної та 8 ГБ вбудованої флеш-пам’яті (виробництва Toshiba, до речі), модулями Wi-Fi 802.11 b/g/n, Bluetooth v4.0, GPS/ГЛОНАСС та різноманітними датчиками (акселерометр, сенсори освітлення і наближення, компас).
Завдяки відмінній оптимізації та HD (а не Full HD) роздільній здатності дисплея, смартфон працює дуже швидко – мені так і не вдалося знайти сценарій, коли щось би гальмувало. Телефон на ура справляється з важкими іграми, не гріється, легко їх згортає, після чого можна написати щось у твіттер або ще кудись, переглянути потрібну сторінку в браузері і продовжити грати, наче й не було нічого.
Окремо хочу відзначити 3G модем – порівняно з моїм попереднім смартфоном Motorola Atrix 2, він просто звір, хоча й раніше я не скаржився. Просто наведу поряд три скріншоти. Зроблено їх, звісно, в різний час (скрін з Атрікса – 10.11.2013, а з G і р780 – 14.12.2013), але в тому самому місці розташування у місті, тож суть ви зрозумієте:
Зліва направо: Atrix 2, Moto G, Lenovo p780
І так, продовжуйте й далі розповідати як вам в Україні погано без 3G. Результат, як то кажуть, очевидний.
Що стосується бенчмарків, то навіть не дивлячись на те, що найпопулярніші з них вже давно себе скомпрометували, а про шахрайство провідних виробників з результатами в них написано безліч статей, кілька скріншотів я вам наведу.
Софт
На даний момент Moto G поставляється з Android 4.3 Jelly Bean, але вже зовсім скоро Motorola оновить версію ОС до 4.4 KitKat. З коробки користувач отримує смартфон з інтерфейсом, що має майже такий самий вигляд, як і у Nexus 5.
Під час першого ввімкнення апарат запропонує скористатися сервісом “Motorola Migrate”.
Що він собою являє? Це застосунок, який кожен охочий може встановити на свій смартфон, і який допомагає перенести всі контакти, повідомлення, історію дзвінків, налаштування та медіаконтент зі старого телефону на новий. Як це працює? На свіжопридбаному смартфоні (у нашому випадку це якраз Moto G) застосунок уже попередньо встановлений. Вам залишається встановити такий самий на ваш попередній апарат, запустити обидва застосунки і зробити кілька нескладних кроків:
1. Вибрати, новий це смартфон чи старий, зробити те саме на іншому телефоні.
2. На дисплеї нового смартфона з’явиться QR-код, а на дисплеї старого – сканер. Відскануйте код з нового і процес перенесення інформації розпочнеться.
Як бачите, це зовсім нескладно і зручно.
“Motorola Assist” – певний аналог (трохи спрощений) вже спочилого застосунку “Motorola Smart Actions”. Можна налаштувати, щоб смартфон постійно заміряв швидкість руху і перемикався в режим “В машині”, перевіряв календар на наявність зустрічей і перемикався під час їх проведення на потрібний режим (беззвучний, вібро та ін.).
Особисто я собі ввімкнув “режим сну” – тепер Moto G у нічний час доби (який, як бачите, можна налаштувати додатково) не буде мене турбувати непотрібними дзвінками. Які дзвінки непотрібні – також налаштовується:
“Motorola Boot Services” – цього застосунка ви не знайдете в загальній сітці, а донедавна (якраз кілька днів після купівлі) я і сам не розумів для чого він потрібен. З назви зрозуміло, що це якісь завантажувальні сервіси і все. Так було якраз до того моменту, поки застосунок не оновився через Play Store.
Як виявилося, він опікується бут-анімацією смартфона, а розробники компанії вирішили зробити користувачам подарунок – якщо раніше завантажувальна анімація була у вигляді стилізованої під логотип виробника планети, що обертається, зі змінюваним пейзажем (хто бачив – зрозуміє), то тепер це спеціальна новорічна анімація з котиками, песиками, зайчиками, гірляндами і ялинками. Дуже круто і приємно. Можна сказати спасибі за таку увагу до дрібниць.
Ще один цікавий момент – усім користувачам Moto G компанія робить бонус у вигляді 50 ГБ вільного місця на Google Диску на 2 роки.
Камера
Спочатку, щойно телефон потрапив мені в руки, я зробив кілька тестових знімків, і камера мені страшенно не сподобалася. Тому я, приготувавшись писати дуже розгромний абзац, захопив із собою для порівняння Atrix 2 і вирішив влаштувати невелике викривальне фотопорівняння. І тут трапилася заминка – результати мене трошки здивували. Ні, камера поступається такій в Атріксі, але, як виявилося, не настільки все жахливо. Так, налаштувань у ній менше, управління фокусуванням ніяке, якість готових знімків часто нижча (не завжди, зауважте), а ось макро, наприклад, виходить, щонайменше, не гірше. Але про все по порядку.
У телефоні встановлено 5 Мп камеру (за співвідношення сторін знімка 4:3, за 16:9 це вже 3,8 Мп, роздільна здатність обирається в налаштуваннях) і я її вважаю єдиним слабким місцем Moto G. Навіть оновлення застосунку “Камера”, що сталося кілька днів тому, критично ситуацію не виправило, хоча зміни на краще таки є.
А тепер невелике порівняння з тим же “Атріксом” (зліва – Moto G):
Погіршує ситуацію автофокус у момент зйомки – тобто ви тапаєте по дисплею, камера фокусується і відразу ж відбувається зйомка. Неможливо сфокусуватися, заздалегідь обравши об’єкт, тачфокус по області відсутній. І мене це неабияк напружує, оскільки в Atrix 2 все це було (зокрема й підсвічування фокусу спалахом у темний час доби – під час натискання на дисплей спочатку активувався спалах, телефон фокусувався на потрібному вам об’єкті, і після цього можна було знімати).
Інтерфейс камери приємно мінімалістичний і управляється жестами – рух від правого краю до центру викликає півколо налаштувань, від лівого краю до центру – галерею, рух вертикально вгору/вниз – зум.
Звук
Динамік гучного зв’язку, він же – основне джерело зовнішнього звучання, цілком хороший. Не ідеал точно, трохи вище за середній рівень, але на максимальній гучності жодних хрипів і деренчання ви не почуєте, та й хвилюватися про те, що в шумному місці ви пропустите дзвінок, не доведеться – гучності вистачить.
Тепер про звук у навушниках. Не так давно для прослуховування музики, а водночас і для того, щоб друга SIM-карта завжди була на зв’язку, придбав я культовий музофон Motorola Rokr E8.
Моделька стара, але телефон мені сподобався як якістю зв’язку, так і зручним управлінням відтворенням і прекрасним звуком у навушниках (найчастіше слухаю через спортивну гарнітуру Motorola SF200 – не супернавушники, але для маршрутки вистачає з головою, та й у спортзалі з ними дуже зручно). І ось приїхав Moto G… Зрозуміло, для написання цього абзацу потрібно випробувати його в іпостасі плеєра і оцінити якість відтворення. Краще б я цього не робив… Доведеться тепер продавати Е8. І так, тепер я дико шкодую, що поскупився і взяв модель з 8 ГБ пам’яті замість 16.
Звук дуже хороший. Але є нюанс © – вбудовані ефекти вирубайте відразу, не пошкодуєте.
Автономність
За цим параметром до телефону взагалі немає жодних претензій. При помірному використанні Moto G легко живе близько двох діб (+/- годин 10) з приблизно чотирма годинами роботи дисплея – за ємності акумулятора 2070 мАгод це відмінно, я вважаю.
Якщо ж ганяти G і в хвіст і в гриву, то добу роботи забезпечено, однозначно. Автономність більш ніж гідна – це явний плюс цього смартфона.
Вирішення проблеми зі встановленням застосунків з пам’яті смартфона
На деяких пристроях пропадає можливість встановлювати застосунки з внутрішньої пам’яті. При спробі це зробити вискакує ось таке повідомлення:
Проблема відома, і її вирішать із наступним оновленням, але не чекати ж його, справді, склавши руки? Вихід є, але тільки для тих, у кого встановлено Root-Explorer Full Version або схожий файловий менеджер, здатний надавати права програмам і папкам. Отже, у кореневому каталозі знаходимо папку “mnt”, переходимо до неї, надаємо їй усі права (у Root-Explorer зверху кнопка “Права R/W”), далі – mnt/obb/, створюємо папку “apk”, до якої й копіюємо потрібний для встановлення .apk. Папка ця буде тимчасовою і після встановлення файлу зникне.
Ось така милиця. На щастя, тільки до січня 2014 року – саме цього місяця обіцяють апдейт до 4.4 KitKat.
Висновки
Зазвичай у висновках пишуть багато розумних слів про об’єкт тестування, кому він може підійти, яка цільова аудиторія… А я ось візьму і просто напишу – Moto G офігезний! Цільова аудиторія? Та всі. Всі, кому вистачить 8/16 ГБ пам’яті, і середньої за якістю камери. Мінуси? Один, і той не такий вже й очевидний – камера. Плюси – все інше. Особливо ціна! Реалізуй Motorola у нас цей смартфон офіційно навіть за трохи більшою вартістю, і за такого співвідношення ціна/якість ринок недорогих Android-пристроїв був би у неї в кишені вже дуже скоро. До речі, є думка, що в Європі, де Moto G вже активно продається, так і станеться, якщо у компанії вистачить розуму виділити хороший рекламний бюджет. Про цей смартфон варто розповідати і рекомендувати буквально всім, дуже вдала модель.
Коротко плюси смартфона:
- низька вартість
- якісна збірка
- відмінна швидкість роботи і продуктивність
- прекрасний дисплей
- хороше звучання в навушниках
- швидке оновлення до Android 4.4 KitKat
- широкі можливості для кастомізації (чохли, навушники кількох кольорів)
- невеликі габарити (суб’єктивно)
Мінуси:
- середня за якістю камера
- мала кількість пам’яті в молодшій моделі