Огляд Nokia 6.1 — вдале оновлення

Моделей смартфонів середнього цінового сегмента зараз дуже багато і у кожної компанії є як мінімум два, а то і всі три відмінних представника. Але в цьому огляді мова піде не про черговий Meizu, Xiaomi або Huawei, а про щось, що вибивається з глибокої колії китайських назв. Сьогодні познайомимося зі смартфоном Nokia 6.1 або Nokia 6 (2018).

Технічні характеристики Nokia 6.1

• Дисплей: 5,5″, IPS, 1920×1080 пікселів, співвідношення сторін 16:9
• Процесор: Qualcomm Snapdragon 630, 8-ядерний з частотою 2,2 ГГц, Cortex-A53
• Графічний прискорювач: Adreno 508
• Оперативна пам’ять: 3/4 ГБ
• Постійна пам’ять: 32/64 ГБ
• Підтримка карт пам’яті microSD: до 128 ГБ
• Бездротові мережі: Wi-Fi 802.11 a/b/g/n, Bluetooth 5.0, NFC
• Основна камера: 16 Мп, 27 мм, f/2.0, PDAF
• Фронтальна камера: 8 Мп, f/2.0
• Акумулятор: 3000 мАг
• Габарити: 148,8×75,8×8,2 мм
• Маса: 172 г

Вартість смартфона в Україні становить близько 8000 гривень (~$303) в модифікації з 3 ГБ оперативної і 32 ГБ постійної пам’яті. Також варто врахувати, що існують китайська і міжнародна версії Nokia 6.1, основна відмінність яких, полягає в наявності модуля NFC для безконтактних платежів в глобальній версії (в китайській його немає). У мене на тестуванні міжнародна версія смартфона (TA-1043) з NFC.

Комплект поставки

Смартфон продається в компактній плоскій коробці, оформленій у фірмовому стилі компанії.

Всередину поклали смартфон, ключик для відкриття слота під SIM-карти, блок живлення з підтримкою швидкої зарядки (5В/3А, 9В/2А, 12В/1,5А), кабель USB/Type-C, купу різних папірців і артефакт провідні навушники з функцією гарнітури. Користі від них небагато — звук відверто поганий, але вони хоча б входять в комплектацію.

Дизайн, матеріали і збірка

Пристрій одержав пізнаваний строгий дизайн, прямокутну форму корпусу зі злегка закругленими кутами і плоскими гранями.

На перший погляд, важко сказати, що Nokia 6.1 сильно виділяється на тлі інших смартфонів, але принаймні — намагається. А допомагають йому в цьому тонкі фаски мідного кольору по периметру корпусу і аналогічні за кольором обрамлення навколо кнопок живлення та регулювання гучності, майданчика зі сканером відбитків пальців і блоку камери. І ось перед нами не така вже і типова цеглинка!

Хоча попереду немає ніяких тонких рамок і витягнутого дисплея, але варто віддати належне — рамки зменшилися, якщо порівнювати з торішньою Nokia 6.

Корпус у смартфона суцільнометалевий, за запевненнями виробника — використовується алюмінієвий сплав 6000-ї серії. Покриття матове, відносно не слизьке, тактильно приємне але вельми швидко брудниться.

Спереду екран захищає 2,5D-скло Corning Gorilla Glass 3, на яке нанесено непогане олеофобне покриття.

Збірка хороша, тільки зовсім трохи похитуються клавіші живлення/розблокування і регулювання гучності, але в цілому апарат відчувається монолітним. Можливо, це вже причіпки, але до кнопок є інша претензія, яку я озвучу пізніше.

Смартфон продається в трьох кольорах: чорний з мідними фасками, білий з фасками якогось невизначеного кольору (схоже на рожевий) і синій з золотими фасками.

Компонування елементів

Компонування елементів звичне — спереду над екраном розміщені датчики наближення і освітленості, проріз розмовного динаміка, фронтальна камера і “ламповий” напис Nokia.

Світлодіодного індикатора в смартфоні немає і мені це, по правді, не зрозуміло. У минулому році з Nokia 6 було так само і багато хто нарікав на це. Більш того, в китайській версії торішнього смартфона, по знову ж незрозумілих причин — він був. WTF, Nokia?

Під екраном порожнеча — кнопки керування наекранні.

Права грань — кнопка живлення/розблокування і клавіша регулювання гучності.

На лівій грані маємо пластиковий комбінований слот під дві SIM-карти формату nano або одну SIM-карту в парі з карткою пам’яті формату MicroSD.

На нижній грані — два продовгуваті прорізи основного динаміка, порт Type-C по центру і основний мікрофон.

Зверху — 3,5-мм аудіороз’єм.

На гранях зліва і справа також по два пластикових роздільника антен, а зверху і знизу — по одному.

Ззаду всі елементи знаходяться по центру. Вгорі додатковий мікрофон, довгастий трохи випираючий прикритий склом блок з основною камерою, написом Zeiss і двухтоновим спалахом. Скло злегка втоплено в окантовці — це добре.

Далі круглий майданчик дактилоскопічного сканера, тиснений логотип Nokia, а в самому низу — напис Android One і службове маркування.

Також ще дві пластикові вставки під антени розмістилися зверху і знизу.

Ергономіка

З ергономікою у смартфона є проблеми, причому в досить пристойній кількості. По-перше, він здався мені трохи широким, можливо, позначився досвід експлуатації смартфонів з співвідношенням сторін екрану 18: 9, але все ж.

По-друге, через прямі і не заокруглені грані, в руці гаджет відчувається злегка гострим, але не критично — хват надійний.

По-третє, кнопки живлення та гучності занадто, як мені здається, втоплені в корпус. Тому користуватися ними не зовсім зручно і найбільше це відчувається з кнопкою живлення, тому що вона, крім цього, ще й маленьких розмірів.

Але це все виглядає дійсно дріб’язковим, сама “біль” — це розташування сканера відбитків пальців. Ну аж надто низько він знаходиться і палець часто потрапляє на спалах. Звичайно, за тиждень активного використання смартфоном я запам’ятав (але не пробачив) цю прикру непродуману особливість і коли піднімаю його зі столу намагаюся розташувати вказівний палець якомога ближче до сканера, але коли дістаю з кишені — обов’язково палець буде вище, ніж потрібно.

Звичайно те, що я описав вище — зовсім не означає, що Nokia 6.1 неможливо користуватися. Мені, наприклад, сподобалося що в руці він відчувається важким (172 г), але просто потрібно знати, що це не найзручніший і ергономічно продуманий гаджет.

Екран

Апарат оснащується дисплеєм діагоналлю 5,5″ і “застарілим” співвідношенням сторін 16:9. Використовувана матриця — IPS. Роздільна здатність — 1920×1080 пікселів. Їх щільність трохи більше ніж 400 ppi.

Дисплей відмінний — яскравий і контрастний, з досить глибоким, щодо IPS-технології, чорним кольором. На вулиці читається добре, в темряві рівень мінімальної яскравості теж комфортний для використання.

Кути огляду максимальні, кольори при відхиленнях не втрачаються.

Передача кольору за замовчуванням наближена до природної і її не можна відкоригувати штатними засобами. Адаптивне регулювання яскравості не надто швидке, зате коректне.

З додаткових можливостей — функція активації дисплея подвійним тапом по виключеному екрану і нічний режим з регулюванням інтенсивності по заданому користувачем розкладом або від заходу до світанку.

Крім нічного режиму є опція показу часу, дати та повідомлень на чорному екрані при піднятті смартфона або по приходу повідомлення.

Ось тільки цілком подивитися повідомлення не можна — відображаються виключно значки додатків.

Продуктивність Nokia 6.1

Торішня “шістка” оснащувалася чіпом Snapdragon 430 і відеоприскорювачем Adreno 505 і це було дуже… дивно, адже через ціну її складно було назвати бюджетним пристроєм, але залізо там встановлено саме таке.

В оновленій 6.1 підхід до цього переглянули і тепер тут використовується процесор Qualcomm Snapdragon 630, який був випущений в травні 2017 року. Разом з ним — графічний прискорювач Adreno 508.

За характеристиками — це 8-ядерний процесор, виготовлений по 14-нм техпроцесу, з тактовою частотою до 2,2 ГГц і ядрами Cortex A53.

Результати тестування апарату в синтетичних тестах AnTuTu, Geekbench 4 і PCMark Work 2.0 — доступні на скріншотах нижче.

Подібна зв’язка забезпечує оптимальну продуктивність, якої достатньо для виконання всіх можливих завдань. У повсякденній експлуатації смартфон відчувається спритним — додатки відкриваються швидко, перемикання також відбувається негайно. Часом спостерігалися дрібні пригальмовування анімацій оболонки, але не критичні.

Мій зразок з базовими обсягами пам’яті — 3/32 ГБ, також є модифікація з 4/64 ГБ. 3 ГБ оперативної пам’яті типу LPDDR4, вистачає, щоб утримувати кілька одночасно запущених додатків і переключатися між ними без перезапуску.

Постійної пам’яті — 32 ГБ (eMMC 5.1), з яких близько 12 ГБ зарезервовано системою, а 19,68 ГБ — доступно користувачеві. Є можливість розширення сховища за рахунок карт пам’яті MicroSD до 128 ГБ, але доведеться відмовитися від другої SIM-карти.

З простенькими аркадними іграми у смартфона проблем немає, як, втім і з важкими. World of Tanks Blitz з максимальними налаштуваннями графіки йде добре — в середньому 45 к/с. Мобільний PUBG доступний на середніх налаштуваннях графіки і йде нормально. Під навантаженнями смартфон, хоч і не сильно, але нагрівається.

Камери

Модуль основної камери Nokia 6.1 з роздільною здатністю 16 Мп, апертурою f/2.0, оптикою Zeiss, розміром пікселя 1 мкм, фокусною відстанню 27 мм і фазовим автофокусом.

Незважаючи на гордий напис Zeiss біля камери, якістю знімків вона навряд чи зможе здивувати. Знімає просто на відповідному для свого сегмента рівні. Камеру можна запустити подвійним натисканням кнопки живлення з усіх програм.

Спуск камери з вимкненим HDR — швидкий, з включеним трохи повільніше, але теж відносно швидкий. Деталізація і передача кольору фотографій при належному освітленні хороша, хоча іноді траплялися проблеми з балансом білого — він вів знімок в дуже холодні і неприродні кольори. Динамічний діапазон не надто широкий, але ситуацію рятує включений HDR. Робота фазової системи автофокусування — задовільна, фокусується камера з цілком стандартною швидкістю, але не блискавично. Мінімальна відстань до об’єкту зйомки приблизно 6-7 см.

ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ

В принципі, отримати гідний результат камерою Nokia 6.1 можливо.

Максимальна роздільна здатність відео, яке здатний записувати апарат — 4K (3840×2160) при 30 к/с. Якість роликів досить непогана і єдине, що засмутило — відсутність будь-якої стабілізації. Також присутні режими сповільненої (в 720×480) і прискореної зйомки (в 3840×2160).

Модуль фронтальної камери 8 Мп зі світлосилою f/2.0 і кутом огляду 84°. Якість фото гарнп і є режим боке, але з ним фото виходять з вадами (в плані відділення фону від людини).

Додаток камери простий, однак містить всі необхідні функції. На головному екрані зйомки праворуч від кнопки спуску — доступ до галереї, зліва — перемикання на зйомку відео. У верхній частині — кнопка з додатковими режимами, режим поліпшення портретів, функція Bothie (фото одночасно з основною і фронтальної камери), таймер, включення/відключення HDR, спалах і перемикання на фронтальну (або основну) камеру. Є ручний режим з можливістю коригувати баланс білого, фокус, ISO, швидкість затвора та експозицію.

Сканер відбитків пальців

Про невдале розташування цього елемента я вже розповів, тому робити на цьому акцент вдруге не буду.

Що ж стосується його роботи, то він швидко зчитує відбиток і майже що моментально спрацьовує. Осічки бувають, але швидше за все — тільки через розташування.

Крім стандартної функціональності, сканером можна відкривати і згортати панель повідомлень.

Автономність

В Nokia 6.1 встановлений незнімний акумулятор невеликої ємності — 3000 мАг. Тут звичайний результат — день активної роботи або півтора-два в більш щадному режимі експлуатації.

Мій сценарій використання смартфона з переглядом відео та прослуховуванням музики, мессенджерами, соціальними мережами та подібними повсякденними завданнями виливається приблизно в 6 годин активної роботи екрану при постійному Wi-Fi-з’єднанні. З 4G цифра зменшується десь до 5 годин.

Втім, виробник не обділив апарат підтримкою функції швидкої зарядки, хоча, я б назвав це швидкою підзарядкою, тому що за 30 хвилин батарея може зарядитись на цілих 50%, а повністю — аж за 2 години.

Звук і комунікації

Звук розмовного динаміка чистий і гучний — співрозмовника чути відмінно.

Основний динамік теж звучить непогано. Що мене здивувало — так це його гучність. Він реально дуже гучний, але на максимальній гучності можна розчути невелике шипіння і низьких частот, наприклад, майже не відчувається.

Звук в навушниках не видатний, звичайне звучання. В налаштуваннях немає ніякого еквалайзера або інших звукових ефектів.

У питанні комунікацій — все нормально. Мобільну мережу смартфон знаходить швидко і впевнено тримає. Модуль Wi-Fi 802.11 (a/b/g/n) працює добре і Bluetooth, версії 5.0, що важливо, — також відмінно функціонують. Позиціонування GPS не максимально точне, все цілком стандартно. Крім цього, в наявності також модуль NFC — це добре. Але останній, нагадаю, — є тільки в глобальній версії смартфона.

Прошивка і ПЗ

Nokia 6.1 є учасником програми Android One, тому тут встановлено чистий (наскільки це можливо) Android 8.1. Oreo.

Встановлених додатків від Nokia тут всього два — додаток камери, про який я розповів вище, і додаток підтримки Nokia Mobile Care, в якому також можна моніторити стан смартфона.

Зовнішній вигляд оболонки, звичайно, не зачіпали — це звичний благовірний чистий “робот”.

З додаткових фішок, крім згаданих раніше опцій відображення часу і значків повідомлень при піднятті смартфона і відкриття шторки з повідомленнями сканером відбитків пальців, є жести відключення виклику перевертанням пристрою і зниження гучності взяттям в руки.

Висновки

Nokia 6.1 — недороге і вдале оновлення торішньої “шістки”. Ми отримали добротний і досить продуктивний процесор, непогану для свого сегменту камеру, прийнятну автономність укупі з наявністю швидкої зарядки, симпатичний дизайн і якісний дисплей.

Але зрозуміло, не обійшлося і без нюансів — Nokia 6.1 не особливо зручний смартфон, комусь може не сподобатися використання співвідношення сторін екрану 16:9, хоча я допускаю варіант, що деяким навпаки це сподобається. Рамки… ну, так, в 2018 вони не виглядають привабливо на тлі конкурентів, але це не найбільші рамки, які ми бачили — особисто мене подібне не бентежить.

Ціни в магазинах

• Розетка
• Цитрус
• Comfy
• Stylus
• КТС
• Fishki
• ТТТ
• Інші магазини