Всі вже, мабуть, в курсі про те, що у Huawei не склалися стосунки з американською владою. І з того часу покотилося як снігова куля. Тим не менш, колишній лідер ринку смартфонів не здається, продовжує випускати нові моделі (хоч і не так, як ще донедавна) і розвиває власну програмну платформу для них. У цьому огляді познайомимося з флагманом — Huawei P50 Pro — і з’ясуємо, чи вартий він нашої з вами уваги, незважаючи на відсутність сервісів Google.
Почну зі вступу. Пристрій приїхав до нас з великим запізненням через півроку після анонсу (P50 Pro був представлений в середині літа 2021 року), через два роки після презентації попереднього покоління P40. Спочатку P50 з’явився у Китаї. І лише на початку 2022-го приїхав до Європи. Відповідно, пристрій при всьому бажанні не міг базуватися на найпотужнішому на сьогодні процесорі Snapdragon 8 Gen 1, а отримав минулорічний Snapdragon 888.
Огляд цей підготувала наша польська редакція. Коли P50 Pro та його компаньйон, складаний P50 Pocket, з’являться в Україні ще невідомо. Ціна флагмана Huawei у Польщі — 5 499 злотих (вже без знижок, замовлення закінчилося), тобто близько 38 800 гривень або $1380. Так, дорого. Так, дуже.
Тут варто зробити традиційний відступ про те, що зараз смартфони для Huawei – не є пріоритетним напрямком на ринках, крім китайського (там сервіси гугл і так нікому не потрібні). У компанії немає планів ставити рекорд продажів. Власне, в недавньому огляді новинки середнього цінового діапазону Huawei Nova 9 ми про те ж і писали: Huawei зараз випускає телефони за межами Китаю не заради продажу, а щоб показати «Ми живі, ми можемо!».
Скидати ціни, чи робити великі знижки на Huawei P50 Pro сенсу не було. Це шикарний флагман у всьому – матеріали, дизайн, камери, екран, звук, тощо. І, прямо скажемо, не його вина у тому, що Китай та Америка сваряться. Крім того, Huawei докладає зусиль, щоб замінити користувачам неможливість офіційного доступу до сервісів Google. В оболонці Huawei є все те ж саме – ігровий центр, карти, відеосервіс, хмара з бекапами та інше. Але й сервіси Google за бажанням використовувати можна, без особливих зусиль та без «рута», ми докладно писали про це торік, інструкція і наразі робоча.
Як відомо, Huawei розробляє і власну операційну систему. Точніше, вже розробив і тепер «допилює», влітку ми тестували планшет MatePad 11 на її основі. Та й китайська версія P50 працює на HarmonyOS 2.0. Але європейські смартфони її не одержали. Втім, різниці жодної немає: софт виглядає ідентично. Просто в одному випадку ми маємо Android з надбудовою Huawei, в іншому – операційну систему Huawei з надбудовою для роботи Android-застосунків.
Про програмне забезпечення ще поговоримо детально у відповідному розділі. А тут лише скажу, що Huawei зараз фактично будує третю програмну платформу та екосистему на ринку. У нас є iOS, є Android, MS намагалася з Windows Phone, але не змогла. Але більше конкуренції – краще. Вже зараз на сайтах багатьох великих сервісів є три посилання на «стори» з програмами AppStore, Play Store і AppGallery від Huawei. Думаю, далі буде більше.
Звичайно, далеко не кожен зважиться на покупку телефону за такі гроші та ще й з обмеженнями. На мій погляд, P50 Pro – скоріше для заможних техногіків, фанатів. Забігаючи наперед, скажу, що девайс мені дуже сподобався. Це дійсно топовий флагман. І я не стала б за одним лише фактом відсутності Google-сервісів перекреслювати всі його шанси. Нікого не змушую P50 Pro купувати, але приділити йому увагу варто.
Софт та гуглівські сервіси – не єдина проблема Huawei. Протягом останніх років компанія через відсутність доступу до патентів втратила можливість використовувати власні процесори Kirin поза Китаєм, фотосенсори Sony, а також модеми 5G. Напевно, щось ще, сучасний телефон складається приблизно з 2000 компонентів, і з кожним можуть виникнути проблеми. Додамо сюди дефіцит чипів, який спостерігається вже другий рік, і можна зрозуміти, що створити ідеальний телефон Huawei було дуже непросто. Довелося перейти на камери OmniVision, у якості чипсету маємо старий знайомий SD 888, але із заблокованим модулем 5G (а в Китаї використовується Kirin 9000). Чи вийшло при цьому створити дійсно гідний флагман? Годі вступів, давайте вже розбиратися.
Читайте також:
У коробці з телефоном знайдеться 66-ватний блок живлення (добре, що ще не всі флагмани цей елемент втратили), кабель, документація та силіконовий чохол.
Чохол звичайний, захищає екран, тому що трохи над ним піднімається, а ось блок камер вже не дуже. Напевно, з часом пожовкне. У будь-якому випадку, добре, що чохол є спочатку, тому що страшно було б випадково впустити не захищений телефон зі скляною задньою панеллю.
На телефон вже наклеєна заводська захисна плівка, тому її теж можна вважати елементом комплекту.
Читайте також: Огляд ноутбука Huawei MateBook 14s – 90 Гц та преміум-дизайн
Чесно зізнаюся, що останнім часом дещо втомилася тестувати однотипні «середнячки» від Мотороли, Оппо, Сяомі і таке інше. Нічого проти них не маю, це моя робота, і серед них є навіть дуже цікаві, але не вдавалося попрацювати з якимось повноцінним флагманом. І, нарешті, такий флагман мені до рук потрапив.
Huawei P50 Pro виглядає шикарно! Відразу видно, що це дорога модель рівня преміум за багато грошей. Корпус виконаний зі скла та металу. Точніше, рамка металева, а скло на передній і задній панелі. Немає інформації про те, Gorilla це, чи ще якась «тварина», але скло настільки міцне, наскільки це можливо. Олеофобне покриття теж чудове. Відбитки пальців на екрані залишаються, але майже непомітні. Задня панель теж майже не «заляпується», хоч і глянцева-дзеркальна.
Як уже згадувалося, екран захищений заводською плівкою. Якийсь час нею можна користуватися, але за кілька тижнів стане непридатною. Це звичайна гідрогелева плівка, так що на ній з’являються характерні «вм’ятини».
Крім того, вона збирає дуже багато відбитків пальців і, що найжахливіше, купу пилу! Нижче фото не для людей зі слабкими нервами.
Втім, все одно добре, що плівка є з самого початку. Думаю, багато користувачів навіть після втрати нею “товарного вигляду” плівку віддирати не стануть. Тому що в принципі складно знайти вдалу плівку, яка не заважає роботі екранного датчика відбитків, і, що теж важливо, добре наклеїти її на дисплей із заокругленими краями як у P50 Pro. Проте, я ніякими плівками давно не користуюсь і вам не радила б. Сучасні екрани від подряпин добре захищені, а якщо дрібні і з’являться, в очі кидатися не будуть. Хоча вирішувати, звісно, вам.
Ну і відразу ж обговоримо заокруглені краї дисплея P50 Pro. Вони не так легенько заокруглені як на інших телефонах, а помітно «загинаються» з боків. Свого часу це вигадав Samsung у серії Edge і активно рекламував флагмани Galaxy та їх «нескінченні» дисплеї. Знаю, що є чимало користувачів, що такі екрани не люблять. Як недоліки називають неможливість вдало підібрати захисну плівку (про це я вже висловилася, до біса плівки), помилкові торкання (у мене вони не траплялися), спотворення зображення по краях (не сказала б, що воно якось помітно спотворюється).
Коротше, як ви вже, напевно, зрозуміли, мені такі екрани подобаються. Я вважаю, що це, по-перше, КРАСИВО. Виділяється серед інших моделей, а екран і справді здається «нескінченним», оскільки бічні рамки майже непомітні. По-друге, ергономічно. Скошені краї дозволяють зробити екран і сам телефон більш вузьким. Через це він, само собою, краще лежить у долоні, ним зручніше керувати однією рукою.
Samsung колись придумав використовувати скошені боки для виклику застосунків з панелі EDGE, Huawei цю ідею повторює. Панель налаштовується.
Свого часу я користувалася смартфонами Samsung S8, S9, S10+ саме з такими заокругленими з боків дисплеями. Любила їх. Зараз у мене величезний iPhone 13 Pro Max (aka Бандура), з ергономікою якого я так і не змирилася. І взяти після нього до рук P50 Pro було як ковток свіжого повітря. Коротше кажучи, дизайн флагмана Huawei мені дуже сподобався. А ви, звичайно, маєте право на свою думку. Діліться у коментарях!
Як я вже говорила, рамки екрану мінімальні. Бічні в очі майже не впадають, верхня вузька, а нижня трохи ширша. У екран врізано фронтальну камеру, велику, але й модуль там якісний, а не для галочки. Якщо ще пам’ятаєте, у P40 Pro спереду була розтягнута «чорна діра» з двох фронталок, виглядало це несимпатично. Тепер краще.
На задній панелі Huawei P50 Pro, звичайно, притягує погляд блок камер. Як до нього ставитися – справа особиста. Коли вперше його побачила до анонсу, то плювалася на весь Твіттер про те, «яка ж потворність». А ось наживо зовсім не страшно. Так, незвично, неоднозначно та інші епітети. Але не страшно.
Звичайно, моя думка не єдина, хтось досі залишається у таборі «ну й потворність!». Але рекомендую познайомитися з P50 Pro наживо – ці дві великі лінзи, ну або дві «чорні дірки», якщо хочете, виглядають стильними і свіжими.
У першому “віконці” трикутником розташовані три модулі камер – основний, монохромний і ширококутний. У нижньому — лише другий спалах, перископний телеоб’єктив та отвір мікрофона.
Модулі виступають над поверхнею корпусу, але не так сильно, як в інших флагманських смартфонах. Між “чорними кругами” є ще одне дрібне “віконце”, схоже на спалах, – це мультиспектральний сенсор, чиє завдання – більш точне відображення кольорів та правильний баланс білого.
Цікаво, що у чорної версії Huawei P50 Pro окантовка модулів камер має золотистий колір – “дорого, багато”. І якщо вже заговорили про кольори, то з Китаю на інші ринки приїхало лише два варіанти — золотистий (на світлі ближче до сріблястого, як бачите на моїх фото) і чорний (насправді чорно-золотий, «дорого, багато» ж). Є ще білий, рожевий та блакитний з ефектом хвиль, але Huawei чомусь вирішила їх не «експортувати».
З правого боку смартфона розташувалися клавіші – увімкнення/блокування та регулювання гучності. Зустрічала думки про те, що кнопки незручні, бо надто вузькі та тугі. Але особисто у мене жодних незручностей не виникало. Крім того, більшість користувачів все одно одягне на смартфон чохол, а в ньому кнопки вже не такі вузькі.
З лівого боку елементів немає.
На нижньому торці Huawei P50 Pro – слот для двох сім-карт (або карти пам’яті NM у форматі сімки – вони редкісні і дорогі, використовуються тільки в Huawei), мікрофон, роз’єм Type-C та отвори одного зі стереодинаміків.
На верхньому торці – другий динамік, додаткові мікрофони, ІЧ-порт для керування побутовою технікою (популярна тема в китайських смартфонах, є вбудований застосунок для цього).
Я вже порівнювала P50 Pro з айфоном 13 Pro Max і говорила, що модель Huawei краща. Але навіть якщо не порівнювати його з самим монструозним смартфоном на ринку, ергономіка в порядку.
Телефон не маленький, але й не величезний, не надто важкий (особливо з урахуванням скляно-металевого корпусу), досить тонкий. Користуватися зручно. При цьому телефон не можна назвати дуже слизьким, хіба що у вас зовсім сухі руки.
Корпус Huawei P50 Pro повноцінно захищений від води та пилу за стандартом IP68, що не може не тішити. Збірка ідеальна.
Читайте також: Огляд розумного годинника Huawei Watch GT 3 Elegant на базі HarmonyOS
Huawei P50 Pro отримав OLED-дисплей з діагоналлю 6,6 дюйма та роздільною здатністю 2700×1228 пікселів. Підтримується колірний простір DCI-P3, HDR10 та HDR HLG, 1 мільярд кольорів. Екран шикарний, справді гідний дорогого флагманського пристрою, зображення шикарне — за кольорами, кутами огляду, глибиною чорного кольору і так далі.
Мені в першу чергу впала в очі чіткість навіть крихітних шрифтів та елементів. Це все завдяки роздільній здатності, вищій, ніж стандартна FullHD. Звичайно, 2700×1228 це не 3088×1440, як у топових Samsung, але все одно помітно.
Частота оновлення екрана – 120 Гц, так що все, звичайно, виглядає дуже плавно. Також відзначимо 300 Гц частоту опитування сенсорного шару, що знадобиться геймерам.
Виробник зазначає, що ШІМ (найчастіше невидиме оку мерехтіння, з яким працює підсвічування екранів OLED) працює на частоті 1440 Гц, так що воно ще більш непомітне, навіть на мінімальному підсвічуванні. Незалежні дослідження це підтверджують. Існує також опція зниження мерехтіння, яку можна активувати в налаштуваннях. Але я й у базовому режимі жодного ШІМ не помічала.
Доступні стандартні налаштування дисплея – темна тема, захист зору (мінімум блакитного світіння), колірний режим та температура. Частота оновлення також налаштовується — динамічна (телефон буде автоматично вибирати частоту в залежності від програми), висока або стандартна (60 Гц). Роздільна здатність також може бути максимальною, більш низькою або автоматичною.
Тут же зазначу, що у Huawei P50 Pro є повноцінний режим AoD («завжди на екрані»). Його дизайн легко налаштувати на свій смак, варіантів повно, також доступна робота по розкладу або на деякий час після торкання екрана – для економії батареї.
Яскравість екрана висока, безумовно P50 Pro не буде вицвітати і блякнути навіть під прямими променями сонця.
Читайте також: Огляд Huawei MateView GT: 3K-монітор зі звуковою панеллю
Як ми з’ясували ще у вступі, флагман Huawei працює на базі торішнього топового чипсету Qualcomm Snapdragon 888. Це навіть не розігнаний SD888+. І вже точно не найбільш просунутий на сьогодні Snapdragon 8 Gen 1. Таким чином, ми маємо дорогий флагман з торішнім чипсетом, та ще й із заблокованим 5G. Чи це погано? Суб’єктивно — ні, 888-й ще цілком продуктивний і запасу його потужності вистачить надовго. Можна навіть не переживати, що у смартфоні щось буде працювати повільно.
Обсяг оперативної пам’яті – 8 ГБ. Звичайно, вже давно доступні флагмани з 12 ГБ, але 8 теж достатньо для будь-яких задач, із багатозадачністю проблем немає. До речі, у Китаї є версія P50 Pro з 12 ГБ ОЗП, але навряд чи вона з’явиться на інших ринках.
Накопичувач – 256 ГБ. В один зі слотів для SIM-карток можна встановити картку пам’яті формату NM, який використовується тільки Huawei. Такі карти мало де продаються і коштують, наприклад, на 256 ГБ — близько 80 доларів. Втім, 256 ГБ пам’яті (користувачеві спочатку доступно близько 230 ГБ) переважній більшості користувачів має вистачити.
Пам’ять дуже швидка, оперативна пам’ять – UFS 3.1, видає до 42 000 МБ/с, постійна пам’ять – UFS 3.0, працює зі швидкістю 1200/830 МБ/с (читання/запис).
Всі знають, що Snapdragon 888 «страждає» надмірним нагріванням. У звичайному використанні часто помічала нагрівання смартфона в районі камер. А от якщо запустити стрес-тест, то лицьова панель може нагрітися до +41 градуса, а тильна – до 45-47 градусів. Але це все ж таки – рідкісний сценарій, прямо скажемо, в AppGallery зараз і просунутих ігор майже немає, які могли б так перегріти девайс. Тротлінг теж тут як тут, у тесті 3D Mark Wild Life Extreme Stress смартфон видавав 58-59% стабільності.
Якщо цікавитеся синтетичними тестами, то повідомляю, що в AnTuTu смартфон набрав 782 500 очок, у Geekbench 5 1108/3145 очок (single core/multi core), а в бенчмарку 3DMark Vulkan 1.1 – 5650 очок.
Читайте також: Огляд Huawei MateStation S: Компактний ПК для дому та офісу
Нова версія Wi-Fi 6, Bluetooth 5.2, NFC, всі актуальні види супутникової навігації. 5G немає, оскільки Huawei не має доступу до відповідних патентів. Але навіть у тих країнах, де 5G давно розвинене, це не так вже й критично, на мій погляд, швидкостей 4G для задач, що виконуються на смартфоні, більш ніж достатньо. Хоча об’єктивно це, звичайно, мінус, у решти флагманів, та, що там казати, у бюджетників за 200+ баксів –є.
В цілому до роботи модулів передачі даних немає претензій.
Що ж, поговоримо про те, що в цьому телефоні найцікавіше. Huawei завжди були лідерами в сегменті камер – і в частині модулів, і в частині постобробки. Здається, нічого не змінилося, оскільки P50 Pro вже протестований редакцією авторитетного ресурсу DxOMark і потрапив прямо на перше місце в їхньому рейтингу смартфонів. Просунутий флагман з просунутими камерами, брендованими Leica. Давайте подивимося, наскільки просунутими.
Huawei вирішила рясно залити все маркетинговими гаслами, бріф для журналістів так і рясніє виразами типу XD Optics (оптика Huawei XD), XD Fusion Pro (процесор зображень), True-Form DualMatrixCamera (дизайн оптики), True-Chroma Display, True-Form Dual-Matrix Camera, True-Chroma Shot, AIS Pro True-Steady Shot, True-Focus Fast Capture, Super Color Filter System (система фільтрів) і т.д. Загалом, швидше, вище, сильніше, супер оптика, супер програмна обробка і так далі, тощо.
В наявності:
Також є мультиспектральний сенсор колірної температури, який допомагає телефону вибрати ідеальний баланс білого та краще передавати відтінки. Фото обробляє процесор True-Chroma Image Engine на основі механізму XD Fusion Pro. Допомагає їм True-Steady Shot – “розумна” цифрова стабілізація, а також True-Focus Fast Capture, який перешкоджає отриманню змазаних знімків.
В цілому можна сказати, що камери P50 Pro мають усе, щоб смартфон міг вважатися фотофлагманом. Він не гірший, а в чомусь і кращий за конкурентів у «лиці» всіх флагманів 2021 року. Подивимося, що на це скажуть новинки-2022, але, в будь-якому випадку, мобільна фотографія в дорогому сегменті досягла вже багато чого, дуже помітних покращень, мабуть, не буде.
Фото з основної камери чудові у будь-яких умовах освітлення. Згаданий вище True-Focus Fast Capture справді працює! Скільки разів котик або дитина рухалися різко в момент зйомки, я очікувала змащене фото, а все ж таки вдавалося вхопити чіткий момент. Колірна передача, кольори природні, точні, чисті. Сенсор колірної температури дійсно допомагає вдало вибрати баланс білого і показати відтінки. У тому числі, наприклад, відтінки шкіри. Автофокус швидкий та чіткий.
ВСІ ФОТО З КАМЕР HUAWEI P50 PRO В ОРИГІНАЛЬНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Нічні фото/фото при слабкому освітленні теж чудові. У звичайному режимі телефон перехоплює дуже багато світла і видає чіткі знімки, без шумів і з хорошою колірною передачею. Придивіться до останнього фото з офісним будинком (краще в оригінальному розмірі, знайдете тут). Там можна навіть розгледіти монітори, столи та інші речі!
Знімати можна навіть у приміщенні, де я сама нічого майже не бачу, а камера бачить. Приклади:
У нічному режимі P50 Pro видає майже такі ж знімки, як і у стандартному. Дещо відрізняється колірна передача у бік жовтизни, але вирішальної різниці немає. На прикладах нижче нічний режим праворуч. І нагадаю, що всі фото, які я зробила під час тесту, в оригінальному розмірі доступні тут.
Іноді трапляється так, що фото в нічному режимі виходить темнішим, ніж у звичайному. Можливо, це «заскоки» ПЗ. Приклади (нічний режим праворуч):
Важливіше те, що фото, зроблені в нічному режимі, рідше виходять нечіткими. Причина проста – їх створення займає кілька секунд (телефон сам вирішує, скільки, але зазвичай пару миттєвостей), за цей час створюється кілька знімків, які алгоритми потім об’єднують. Але якщо у звичайному режимі просто тримати телефон, не рухаючись, ефект буде той самий. Ось ще приклади, нічний режим праворуч:
Ширококутна камера також дуже добре знімає. Кут огляду великий, спотворень з обох боків кадру немає, деталізація висока. Автофокус, знову ж таки, швидкий і чіткий. Для порівняння: фото зі звичайного модуля (ліворуч) та на широкий кут (праворуч):
Хороші фото на ширококутник виходять і в темряві, в цьому, серед іншого, перевага дорогих флагманських моделей над рештою. І, звичайно, також доступний нічний режим.
Ширококутний об’єктив завдяки наявності автофокусу може робити макрофото на відстані від 2,5 см. Подібні рішення зараз нерідко зустрічаються, в тому числі, і в iPhone. Коли ви наближаєтеся до об’єкта близько, камера сама перемикається на макро режим. Щоправда, не завжди це насправді потрібне. Бувають ситуації, коли камера ще може сфокусуватися, а перемикання на ширококутник в режимі макро знижує якість і роздільну здатність. В айфоні цю проблему вирішили, тепер є окрема іконка для швидкого увімкнення/вимкнення режиму макро. А ось у Huawei P50 Pro доводиться здаватися на милість алгоритмів, і «якщо лікар сказав у морг – значить у морг», тобто, якщо телефон вирішив, що макро – значить макро. А взагалі, фото в макрорежимі виходять симпатичними, подивіться самі:
Одна з найяскравіших фішок камер P50 Pro – перископний телеоб’єктив з фокусною відстанню 90 мм. Подібне рішення я раніше зустрічала тільки в Motorola Edge 20 Pro. Такий об’єктив дозволяє наближати об’єкти без втрати якості. Інтерфейс камери пропонує зробити 3,5-кратне і 10-кратне збільшення. Якість просто шикарна, подивіться приклади нижче – відповідно 1х, 3,5 х, 10х. З цим смартфоном можна шпигувати! Видно обличчя, видно квіточки у вікнах.
Навіть у темряві, як бачите вище, перископний об’єктив справляється чудово.
Інтерфейс камери пропонує і збільшення до 100 разів, але там, звичайно, вже йде програмна обробка і якість зовсім слабка, щось таке:
Фронтальна камера має роздільну здатність 13 Мп та оснащена автофокусом. Має хороший кут огляду, фото чіткі, різкі. Ось кілька прикладів у різних умовах освітлення:
Якщо в приміщенні або на вулиці зовсім темно, камера автоматично ввімкне супер-підсвічування – широку білу рамку на екрані в поєднанні з піковою яскравістю. Не скажу, що це значно покращує те, як виглядаєте, але вас як мінімум буде видно.
Приклад такого фото (праворуч без «підсвічування», дуже темні умови):
Камера для селфі одна, але має три варіанти наближення/віддалення особи — W (широкий), 0.8X і 1X, які відповідають фокусній відстані 18, 21 і 27 мм.
Huawei P50 Pro записує відео з роздільною здатністю 4K при 60 кадрах на секунду. У конкурентів буває більше, але за фактом це маркетинг і не так вже й потрібно — головне 60 fps та хороша стабілізація, а це є. Доступний режим 1080p при 30/60 к/с.
Знімати відео можна на всі модулі (тільки ширококутний обмежений 30 к/с), якість відео відмінна. Дуже добре працює оптична стабілізація. Для любителів ефектів передбачений режим уповільненого відео при 960 fps.
В інтерфейсі камери у швидкому доступі режими зйомки — фото, відео, портрет, Pro, апертура (можна вибрати діафрагму, що імітується, в діапазоні від f/0,95 до f/16, а після зйомки змінити її і бажану точку фокусування в галереї) та інші.
Пункт «More» відкриває додаткові варіанти — слоумо, панорама, монохромні фото (можна задіяти цей самий монохромний об’єктив), AR Lens, таймлапс, фото зі стікерами (в основному китайською), сканування документів, подвійна зйомка з основної та фронтальної камер, фото у повній роздільній здатності (без об’єднання пікселів, особливої різниці немає), майстер сторіз (створюється відео на кілька секунд з різними шаблонами), снепшот (екшн-фото, для спортивних заходів, наприклад).
На видошукачі у верхньому лівому куті можна увімкнути або вимкнути «живі фото» (як у айфоні – камера записує пару миттєвостей відео перед фото).
У верхній панелі — іконки для включення режиму AI Lens (визначення вмісту фото), активація інтелектуального покращення фото (ШІ буде визначати сцену і якось підкручувати налаштування, але я різниці не помітила), швидко ввімкнути спалах, вибрати профілі Leica (багато різних, покажу на скріншотах) і перейти до загальних налаштувань камер.
Загальні налаштування мінімалістичні, якщо не сказати – мізерні. З корисного там можна, наприклад, увімкнути функцію Ultra snapshot – швидкий запуск камери подвійним натисканням кнопки “гучність вниз”.
Читайте також: Огляд розумних ваг Huawei Smart Scale 3: Убер-гаджет для всієї родини!
У вступі я вже говорила про те, що пристрій працює на базі Android 11 з оболонкою EMUI 12.
Думаю, немає сенсу говорити про оновлення на Android 12, швидше за все прилетить оновлення до HarmonyOS 3.0. А зараз на власній ОС працює лише китайська версія Huawei P50 Pro. Втім, візуальної різниці між цими двома варіантами немає. Влітку я тестувала планшет Huawei на HarmonyOS, знаю, про що говорю.
Не буду в цьому розділі дуже детально зупинятись на оболонці та вбудованому ПЗ, оскільки детально описувала софт планшета MatePad 11. Але коротке представлення все ж таки дам.
По-перше, оболонка дуже красива. Зовсім не впізнаєш у ній Android, трохи інша структура (схоже на iOS), інші анімації, шрифт дуже красивий (від нього я в захваті, навіть на власні сторізи з текстом в інстаграмі милувалася).
Читайте також: Огляд Huawei MatePad 11: тестуємо перший планшет на базі HarmonyOS
По-друге, всіх, мабуть, цікавить головне — як воно, без сервісів Google. Принаймні, коли я виклала в соцмережах інформацію про те, що тестую P50, мене про Google запитали разів п’ятдесят.
І, як я вже писала у вступі, Huawei зробила все, щоб відсутність GMS (Google Mobile Services) не здавалася проблемою. Існує весь аналогічний софт. Але, очевидно, що хтось все ж таки бажає використовувати саме Google сервіси. З цим проблем теж немає, навіть жодного «рута» не потрібно. Є спеціальні програми (найпопулярніша – Gspace), які нібито імітують інший смартфон і дозволяють запускати переважну більшість застосунків Google – Gmail, YouTube (з преміум-режимом і роботою у фоні немає проблем), Карти, Drive, Фото, Таблиці та документи Google. Це, звичайно, «милиця», але на практиці немає відмінностей від смартфона з сервісами Google. Єдине — застосунок з рекламою, якщо користуватиметеся постійно, доведеться за нього заплатити.
У деталі вдаватися не буду, про використання сервісів Google на смартфонах Huawei добре написав наш Владислав Сурков. По суті, проблема лише одна – безконтактна оплата. NFC є, але Google Pay немає і ніякими «милицями» його не імітувати. Є, звичайно, Huawei Pay, але з ним наразі пощастило лише жителям Росії, Гонконгу та Макао, Пакистану, Сінгапуру, Таїланду та Малайзії. Ну а в інших країнах можна, хіба що, використовувати фітнес-браслети та годинники з підтримкою оплати (Mi Band, Garmin) або фінансові програми, які пропонують можливість оплати за допомогою NFC. Серед них — Revolut, Curve (але доступні не у всіх регіонах поки що, зокрема, в Україні не працюють).
У Польщі кілька банків пропонують функціональність оплати у своїх фірмових програмах. Один раз активуєш, а потім користуєшся як і Google Pay – просто прикладаючи розблокований телефон до терміналу. Дуже зручно.
Ще одна проблема, з якою ви, можливо, зіткнетеся – неможливість запуску деяких ігор, «начинка» яких щільно пов’язана з GMS. Це, наприклад, Pokemon Go або Call Of Duty.
І, звичайно ж, Google Play у P50 немає, замість нього власний каталог софту — AppGallery. Програм там з кожним днем все більше. Знову ж таки, живучи у Польщі і як журналіст, отримуючи новини від Huawei, знаю, що дуже багато локального та корисного софту з’являється — служби доставки їжі та товарів, інтернет-магазини, таксі, програми банків, сервіси з потоковим відео, книгами, тощо.
Але все ж таки дуже багатьох застосунків немає. Наприклад, я насамперед встановлюю на телефон соцмережі — Twitter, Instagram, Facebook. Жодної з цих програм в AppGallery немає, але Huawei не засмучується і прямо в результатах пошуку в AppGallery видає посилання на сайт ApkPure, звідки можна завантажити файл .apk і відразу встановити. Є, звичайно, попередження, що ви переходите на зовнішнє джерело.
З іграми теж сумно, в основному стор завалений якимись «казуалками», напханими рекламою. А ще AppGallery напружує тим, що під час запуску показує рекламу на кілька секунд. Поганий тон, Huawei!
Також цікаво: Підбірка кращих ігор для смартфонів Huawei і Honor з магазину AppGallery
Хоча – AppGallery не обов’язкова. Перед нами в будь-якому випадку Android-телефон, на який можна встановлювати софт в обхід “сторів”, просто з APK. І, до речі, з переходом на HarmonyOS це не зміниться. Таким чином, можна встановити все, що потрібно: Facebook, FB Messenger, Instagram, WhatsApp, Twitter, Outlook, Skype, Zoom, Waze, Uber і т.д. Буквально парою кліків! Проблеми можуть бути хіба що з іграми, які при установці докачують додаткові ресурси, тому їх не можна встановити просто через .apk, а потрібно також копіювати у певні папки на смартфоні OBB-файли. Цього я робити не пробувала. А загалом просто порекомендую відразу встановити на смартфон той самий ApkPure у вигляді застосунку (або аналог), щоб потім не було проблем з оновленням ПЗ.
Коротко покажу основні вбудовані програми. Наприклад, Petal – аналог програми Google з новинами, пошуком, місцями поблизу тощо. Він же виступає у ролі екрана «Today», який викликається свайпом вправо на основному робочому столі.
Читайте також: Огляд Huawei Watch GT 3 Elite: спортивна елегантність
Є і центр ігор, там ваш обліковий запис, який пов’язує прогрес у всіх іграшках (як у Google), а також доступні в AppGallery ігри – нічого цікавого, як я вже говорила.
Є програма для читання книг. Вибір мов обмежений, на жаль, української немає, але російська є. І якась колекція цікавих книг теж.
Також є програми для прослуховування музики та перегляду відео. Huawei Music у тих країнах, де сервісу немає в платній версії, — невідомі композиції, зібрані в добірки. А ось там, де є (у списку кілька країн Європи) знайдуться треки, що належать лейблам Warner Music, Sony Music та Universal Music. Ще у застосунку є вбудовані звукові пресети. Ну а в каталозі з відео можна і фільми переглянути, але не всі безкоштовно.
Звичайно ж, є й карти Petal Maps – з відгуками про місця, побудовою маршрутів. Користувацького контенту в них, звичайно, не так багато, як у Google, але до навігації за час тесту претензій не було.
Також встановлено програму Центр Учасників Huawei – там свіжі новини, інформація про промо-акції, а також є можливість зв’язатися з підтримкою.
Інше – файловий менеджер, документи (презентації, таблиці і т.д.), Huawei Wallet (банківські картки там зараз додати не можна, але можна додати дисконтні та подарункові), хмара (повноцінна, із синхронізацією всього і вся, безкоштовно доступні 5 ГБ) , утиліта для пошуку телефону, редактор відео, керування побутовою технікою через ІЧ-порт, браузер, диспетчер телефону (оптимізація) та інше.
З особливостей системи відзначу віконний режим. Потрібну програму можна запустити в окремому вікні, переміщувати його, змінювати розміри, згортати. Згорнутими можна тримати кілька вікон.
Huawei активно намагається будувати свою екосистему. Мій чоловік користується монітором MateView (мій тест) з NFC-підставкою, на яку можна покласти P50, і екран відразу виведеться на монітор. Не знаю, як часто це комусь треба, але така ось фішка є. Якщо є ноутбук Huawei, можна використовувати аналог екосистеми Apple – здійснювати наскрізне копіювання-вставку, передавати файли.
Для зв’язку з екосистемою в панелі управління є плашка Device+ (HarmonyOS зветься Super Device). У мене в ній з’явилися хіба що навушники, тому що я користуюся FreeBuds 4. І підключення відбулося «магічно» — варто було лише відкрити кришку кейсу, як телефон показав анімацію, а потім запропонував підключити навушники. Загалом, все як у Apple – гарно та зі смаком!
Додам, що в оболонці підтримуються зручні жести, а ще є власний голосовий помічник Celia (українською чи російською мовою поки що не говорить).
Коли екран заблокований, тапом можна викликати функції швидкого доступу – диктофон, ліхтарик, калькулятор, таймер, розпізнавання на фото (аналог Google Lens). А сама камера викликається без додаткових тапів — свайпом вгору з правого нижнього кута, як і на більшості Android-смартфонів.
Ще на заблокованому екрані можна свайпами змінювати “шпалери”, у добірці за умовчанням багато гарних.
Читайте також: Огляд монітора Huawei MateView: Що криється за зовнішньою красою?
Huawei P50 Pro оснащений екранним сканером відбитків, як і належить флагману. Сенсор оптичний, працює не так швидко, як хотілося б. Можливо, з часом телефон би «навчився», але я не мала можливості тестувати його довго.
Колись я стверджувала, що екранний сканер — це дуже зручно, і нічого іншого не потрібно, але вже рік з айфоном, звикла до Face ID. Так що на Huawei в компанію до сканера відбитків активувала і розпізнавання обличчя. У вигляді комбо – зручно.
Розпізнавання обличчя відбувається швидко та чітко, з тим самим айфоном різниці не помітила. Але попередник P40 Pro мав великий виріз для фронталок не просто так – в ньому застосовувалася система камер для 3D Face ID, як у iPhone (більш надійний варіант). Зараз виріз витончений, без просунутої системи розпізнавання обличчя, але працює, як мені здалося, не гірше. Навіть при поганому освітленні обличчя розпізнається.
Звучання у P50 Pro на флагманському рівні. Є два динаміки на верхньому та нижньому торцях корпусу, так що звук – стерео. Гучність висока, якість чудова. Звук об’ємний, широкий динамічний діапазон, відчутні баси. У навушниках теж чудовий звук, тільки використовувати доведеться бездротові навушники, тому що 3,5 мм роз’єму немає.
Підтримувані кодеки – SBC, AAC, LDAC та L2HC. У налаштуваннях звуку можна знайти ефекти Huawei Histen з пресетами “тривимірний звук”, “автентичний” або “стандартний” (для економії заряду).
А ще в налаштуваннях є опція Sound Booster, за назвою якої складно зробити висновок про призначення. А фішка цікава – телефон можна залишити з активованим Sound Booster та вимкненим екраном, а через навушники слухати, що відбувається. Зрозуміло, ви повинні знаходитися в радіусі дії Bluetooth. Функцію можна використовувати, щоб перетворити P50 на радіоняню. Ну або для «підслуховування», чому ні?
А ще – хоча для цього немає окремого розділу – зазначу, що у P50 Pro дуже приємна тактильна вібрація, не кожен смартфон цим відрізняється.
Читайте також: Huawei FreeBuds 4 vs Apple AirPods: Які навушники кращі?
Смартфон оснащений батареєю ємністю 4360 мАгод. Це небагато, але Huawei, мабуть, не хотіли робити телефон більш монструозним. Крім того, процесор не відрізняється особливою енергоефективністю. Так що чудес не чекайте.
Телефон видає приблизно 5 годин освітлення екрана при автоматичній яскравості та 120 Гц. На практиці при активному використанні (соцмережі, фото, побудова маршрутів, казуальні ігри, трохи дзвінків, тощо) смартфона вистачає на день, але тяжко. Увечері у мене залишалося близько 10-15% заряду. Допомогти заощадити батарейку може зменшення роздільної здатності, зниження частоти оновлення, відмова від AoD (+20% автономності). Але який сенс купувати напханий технологіями гаджет і все відключати?
Ресурс GSMArena проводить детальні тести автономної роботи, ось який результат P50 Pro видав у них у порівнянні з конкурентами. Не густо!
Підтримується швидка зарядка, в комплект входить адаптер на 66 Вт. 30% телефон набирає менш ніж за 10 хвилин, 40% – за 15 хвилин, 70% – за 30 хвилин, а для повного заряду потрібно менше години (50-55 хвилин).
Є й бездротова зарядка, потужність до 50 Вт. Для її використання потрібний сумісний ЗП (такі потужні досить рідкісні і дорогі) та комплектний адаптер. Є зворотна бездротова зарядка, тобто P50 Pro може виступати у ролі зарядної станції для телефонів, навушників, годинників.
Читайте також: Огляд Huawei WiFi WS5200 v3: Доступний дводіапазонний роутер
Що ж, було сказано багато, навіть дуже. Який можна зробити висновок за результатами тестування Huawei P50 Pro? Власне, можна повторити те, що я говорила на початку — це 100% флагман. Шикарні матеріали, захист IP68, ідеальна збірка, незвичайний дизайн, шикарний за всіма параметрами екран (роздільна здатність, частота, відсутність ШІМ, колірна передача), шикарні камери (дуже чіткі фото, навіть у темряві), шикарний звук, висока продуктивність, красива та зручна оболонка EMUI. Можна, звичайно, причепитися до процесора, який у 2022 році вже не на «вістрі технологій» і любить нагріватися, але телефон з’явився в Європі з піврічною затримкою.
Звичайно, не можна не причепитися до відсутності сервісів Google, але P50 у цьому не винний. При цьому Huawei пропонує всі аналоги відмінної якості, а самі послуги Google реально використовувати за допомогою програм-«посередників» – як на звичайному «гуглофоні». Ось тільки Google Pay немає і не буде, але є альтернативи. Та й батарея могла б бути більш живучою. Відсутність 5G та підтримки «ходових» microSD у мінуси записувати вже не будемо (а комусь і відсутність eSIM здається недоліком).
Взагалі, якби вся ця краса коштувала дешевше, хтось напевно задумався б. А так… віддавати величезні гроші та отримувати натомість «милиці» захоче не кожен. Так що, як я говорила на початку, перед нами телефон для заможних техногіків, які готові спробувати нове. Сам Huawei це розуміє і не робить, як на мене, ставки на рекордні продажі. P50 – це преміум-пристрій, який має показати високий рівень технологій Huawei.
Думаю, що немає сенсу порівнювати модель з конкурентами, як я зазвичай прискіпливо роблю у своїх оглядах. Торішні самсунги S21 коштують вже помітно дешевше, при цьому не гірші за «начинкою», класно знімають та оснащені сервісами Google. Новітні Samsung S22/S22+ теж дешевші і працюють на чипсетах нового покоління. А найбільш просунутий Galaxy S22 Ultra зі стилусом не набагато дорожчий за P50 Pro. Згадувати флагмани від OPPO, Motorola, Xiaomi, OnePlus та інші навіть не буду, там ціни значно нижчі, що виправдовує деякі недоліки.
Хіба що Mi 11 Ultra дійсно на тому ж рівні, ця модель зараз йде прямо за P50 Pro у авторитетному рейтингу камер DxOmark. Девайс дуже дефіцитний, коштує дешевше за героя огляду. Взагалі P50 Pro потрапляє в цінову категорію айфонів, але порівнювати теж немає сенсу – хто вибирає «яблука», той у бік «урізаних» андроїдів навіть не буде дивитися, ну а власна екосистема Huawei поки не на рівні Apple, при всій повазі.
Ну як, що ви думаєте про Huawei P50 Pro? Чи зважилися б його купити? Якщо так, то чому? Якщо ні, то теж поділіться думками у коментарях!
Читайте також:
Leave a Reply