Цього року серед китайських виробників особливо активно спостерігається тенденція підвищувати цінники на флагманські пристрої. З одного боку, це ламає колишній уклад, при якому можна було купити флагман Xiaomi, OPPO або OnePlus десь удвічі дешевше, ніж просили за топовй пристрій Apple, Samsung чи Huawei. З іншого боку, досвід з тим же Xiaomi Mi 10 Pro показав, що така зміна в цілому позитивно позначається на кінцевому продукті. Сьогодні з’ясуємо, що зможе запропонувати споживачеві OPPO Find X2 в топовому сегменті і наскільки він хороший на тлі конкурентів.
Технічні характеристики OPPO Find X2
- Дисплей: 6,7″, AMOLED, 3168×1440 пікселів, співвідношення сторін 19,8:9, 513 ppi, HDR10, 120 Гц
- Чіпсет: Qualcomm SM8250 Snapdragon 865, 8-ядерний, 1 ядро Kryo 585 з частотою 2,84 ГГц, 3 ядра Kryo 585 з частотою 2,42 ГГц, и 4 ядра Kryo 585 з частотою 1,8 ГГц
- Графічний прискорювач: Adreno 650
- Оперативна пам’ять: 8/12 ГБ, LPDDR5
- Постійна пам’ять: 128/256 ГБ, UFS 3.0
- Підтримка карт пам’яті microSD: не підтримуються
- Бездротові мережі: Wi-Fi 6, Bluetooth 5.1 (A2DP, LE, GPS (A-GPS, GLONASS, BDS, GALILEO), NFC
- Основна камера: потрійна, головний модуль 48 Мп, f/1.7, 1/1.20″, 0.8µm, PDAF, Laser AF, OIS; надширококутний модуль 12 Мп, f/2.2, 1/2.4″, 16 мм, AF; телефото 13 Мп, f/2.4, 52 мм, PDAF, Laser AF, OIS, 2x
- Фронтальна камера: 32 Мп, f/2.4, 1/2,8″, 0.8µm
- Акумулятор: 4200 мАгод з підтримкою швидкої зарядки SuperVOOC 2.0
- ОС: Android 10 з оболочкою ColorOS 7.1
- Габарити: 164,9×74,5×8 мм
- Маса: 192 г
Ціна і позиціонування
На момент виходу цього огляду, в Україні OPPO Find X2 ще не почав продаватися, тому назву тут спочатку оголошену виробником вартість смартфона – €999. Версія у нас буде доступна одна, з 12 ГБ ОЗУ і 256 ГБ ПЗУ.
Комплект поставки
OPPO Find X2 поставляється в картонній коробці темно-синього кольору середніх розмірів. Усередині крім смартфона є простенький прозорий силіконовий чохол, адаптер живлення потужністю аж 65 Вт, кабель USB/Type-C, дротові навушники-вкладиші білого кольору з функцією гарнітури і штекером USB-C, ключик для вилучення слота SIM і набір документації. Правда з моїм тестовим зразком кабелю в комплекті не було.
Чохол, як я вже сказав, самий базовий, але краще так, ніж нічого. По навушникам теж нічого незвичайного – такий же клон EarPods, що і в комплекті з OPPO Reno2 Z. Просто підключаються через Type-C – думаю вже зрозуміло, чому так. Ну і на екран смартфона з коробки наклеєна дуже якісна захисна плівка.
Дизайн, матеріали та збірка
Передня панель OPPO Find X2 виглядає так само, як і у багатьох інших китайських флагманів цього року, наприклад, OnePlus 8/8 Pro і Xiaomi Mi 10/10 Pro. Тобто зігнуте з боків скло і отвір з фронтальною камерою в кутку екрану. Як видно, OPPO Find X2 не став винятком і отримав таке ж виконання. За рахунок вигинів зліва і справа здається, що рамок з боків немає зовсім, але це вже відомий прийом.
Розміщення блоку камер зараз за великим рахунком і відрізняє смартфони, але у випадку з Find X2 чогось особливого… мабуть, немає. Звичайно, блок не такий банальний, як в Mi 10 Pro, – у нього трохи більш прямокутна форма.
Що залишилося… колір. Але спершу розповім, які взагалі доступні кольори, і яка особливість є у кожному. Отже, мій зразок синього кольору, ну принаймні він називається Ocean. Другий – просто чорний, з більш затемненою смугою, що проходить по блоку камер. І що найцікавіше, у кожного кольору – свій матеріал кришки. У синьому – скло (виробник не уточнюється), а ось у чорному використовується кераміка. Ну і масою вони через матеріал будуть відрізнятися – керамічний важить 209 грамів, на 17 грам більше скляного.
Повернемося до мого зразку. Я вже з самого початку не розраховував на щось цікаве. За останні два роки різних градієнтів, текстур під склом або пластиком і всього іншого – я бачив уже стільки, що здавалося б, ну чим ще можна здивувати? Однак OPPO Find X2 вдалося це зробити. Колір змінюється в залежності від того, як і яке світло падає на тильну панель смартфона.
І за час спілкування зі смартфоном, чого я тільки не бачив. Ну звичайний, точніше «рідний» синій – ясна річ був. Колір ставав зеленим, бірюзовим, фіолетовим і навіть сірим чи що, в певних умовах. Взагалі – справжній хамелеон. Крім такого «адаптивного» кольору, є під склом і якийсь хвилеподібний візерунок, який видно завжди, якщо дивитися зблизька. Але знову-таки в залежності від умов – його навіть буває і не видно зі звичайної відстані. Коротше, OPPO обіграли кольори і малюнок як тільки могли, і це добре.
Ось одне погано – велика кількість службових написів та маркувань поруч з логотипом ззаду, які псують зовнішній вигляд смартфона. Але такі вимоги до виробників для продажу пристроїв в окремих регіонах. Ну і можливо варто було зробити матове, а не глянцеве скло.
Рамка алюмінієва, глянцева, пофарбована в синій колір. Знизу і зверху є вже знайомі нам плоскі торці, але поставити смартфон на них не вийде. Скло спереду – Corning Gorilla Glass 6. Відбитки глянцевий корпус збирає дуже добре, але відтерти їх можна легко, тому що олеофобка є, як спереду, так і ззаду.
Вологозахисту за стандартом IP67/68 тут немає, але є сертифікація IP54, яка має на увазі мінімальний захист від пилу і бризок з будь-якого напрямку. Так, зі спокійною душею смартфон під струмінь води не піднесеш, але хоч щось. Якість збірки на найвищому рівні, це очевидно.
Компонування елементів
Спереду зверху є фронтальна камера у верхньому лівому кутку, сіточка з розмовним динаміком і датчики освітленості і наближення. Знизу – порожньо, місця для світлодіода не знайшлося.
На правому торці розташована велика кнопка живлення з фірмовим прорізом-поглибленням зеленого кольору, відмінною рисою смартфонів OPPO. Клавіші управління рівнем гучності роздільні і знаходяться на лівому торці, як це зазвичай і буває у смартфонів виробника.
Начебто мало значуща, але все ж послідовність, якої дотримуються як в топовому сегменті, так і в набагато більш доступних смартфонах. Такий підхід мені подобається.
Знизу – слот під одну картку nanoSIM і все. Не буду розмірковувати, чи з’явиться місце для другої в комерційній версії для нашого ринку. Але взагалі, в теорії, варіант на дві SIM-ки – є. Але варто таки цей момент уточнити при покупці, якщо у вас є друга SIM-карта і ви не плануєте від неї відмовлятися.
Там же USB Type-C версії 3.1, що круто, а також мультимедійний динамік і мікрофон. Зверху є тільки додатковий мікрофон.
Про тильну сторону я вже розповів: вертикальний блок з камерами і спалахом, службові маркування та логотип виробника. Але що цікаво, в блоці камер є мікрофон (виходить, третій за рахунком), а вічка камер розташовані в порядку зростання, якщо судити за розміром окремо взятих. І забігаючи наперед – навіть з оглядкою на фокусну відстань, але про це ми ще поговоримо окремо.
Ергономіка
OPPO Find X2 – дуже великий смартфон, що було абсолютно очікувано, враховуючи діагональ дисплея в 6,7″. Скляний варіант, як у мене на тесті, важить 192 грами, а габарити корпусу такі: 164,9 × 74,5 × 8 мм . Тобто щось середнє між Xiaomi Mi 10 Pro і Samsung Galaxy S20 Ultra. Користуватися ним однією рукою, звичайно ж, не вийде.
Блок камер випирає не дуже сильно, але смартфон все ж не стійкий на рівній поверхні. Ну і корпус слизький, якщо користуватися апаратом без чохла. На цьому умовності (чи недоліки) – закінчуються. Тому що кнопки, по-перше, рознесені по різних сторонах, тому якось тягнуться до них не потрібно, а по-друге – вони великі і легко намацуються. До того ж немає випадкових помилкових торкань, хоча з вигнутим екраном вони цілком могли б бути.
Дисплей OPPO Find X2
Переходимо до екрану і відразу скажу – тут багато цікавого. Дисплей діагоналлю 6,7″ при співвідношенні сторін 19,8:9. Матриця виготовлена за технологією AMOLED, дозвіл QHD+ (3168×1440 пікселів), щільність пікселів 513 ppi. Частота оновлення екрану – 120 Гц, а частота зчитування даних про торкання – до 240 Гц. Є підтримка HDR10+, охоплення DCI-P3 – 100%. Все це вже вражає, але це далеко не все, що пропонує OPPO Find X2, давайте підемо по порядку.
Почнемо, напевно, з картинки. Вона чудова, що тут ще сказати. Класна передача кольору і величезний запас яскравості – до 800 ніт в ручному і до 1200 ніт в авторежимі, відмінні кути огляду з мінімальним зеленим відтінком, який набуває білого кольору під кутом. Так, вигини трохи псують цілісність зображення спотвореннями світлих тонів. У сутичці практичності та дизайну, мабуть, переміг останній. Нам же не залишається нічого, крім як змиритися і перейти на темну сторону (тему оформлення).
Чіткість картинки в QHD+ просто шикарна, воно й не дивно, при такій-то щільності пікселів, як тут. Безумовно, різниця між цією роздільною здатністю і Full HD+ – є, і вона добре помітна, якщо переключитися в налаштуваннях на одну, а потім відразу перейти на іншу. Звичайно, можна звикнути до будь-якого варіанту, але якщо є можливість використовувати підвищений, то чому б і ні? Але причин перейти на FHD+, взагалі, може бути дві: частота оновлення екрану і автономність. Про вплив роздільної здатністі на автономність я розповім у відповідному розділі, а поки – про частоту.
Якщо ви читали огляд Samsung Galaxy S20 Ultra 5G, то напевно знаєте, що частоту оновлення екрану 120 Гц можна включити в ньому тільки при роздільній здатністі Full HD+. Звичайно, користувачів це сильно засмутило, а незабаром з’явилася інформація, що з якимось оновленням уможливлять використовувати WQHD+ і 120 Гц разом. Але скільки вже часу пройшло, а цього все немає і немає. Втім, я відволікся. OPPO ж в Find X2 відразу дозволяють вибрати бажану роздільну здатність і частоту. Так, тут можна включити 120 Гц при роздільній здатністі QHD+ і це реально круто. З розряду забаганок: не зайвим було б мати в розпорядженні проміжний варіант між 60 і 120 у вигляді 90 Гц, але такого тут уже немає.
До питання автономності, нагадаю, підійдемо трохи пізніше. Зараз – тільки екран. 120 Гц видають відмінну плавність і важко передати словами, якими відчуваються після Find X2 зі 120 Гц інші смартфони з 60 Гц, які до цього, здавалося б, літали. Правда є нюанси. Деякі сторонні додатки працюють все одно зі звичайною частотою. В основному це стосується ігор – нехай в деяких є можливість включити 120 FPS, але все одно гра йде в максимум 60 FPS. Тут справа мабуть вже за розробниками додатків, ну або OPPO щось не допрацювали.
Йдемо далі. Колірна температура екрану вміє автоматично корегуватися залежно від зовнішньої освітленості. Тобто екран може придбати або теплий, або холодний тон без участі користувача і незалежно від режиму відображення кольорів. Іншими словами, такий собі True Tone від самі знаєте кого. Також є функція зниження мерехтіння DC Dimming, але це не особливо цікаво, на тлі виділеного чіпа O1 Ultra Vision Engine.
За запевненнями виробника, в деяких відеододатках, в число яких входять YouTube, Netflix і Amazon Prime Video, – вийде задіяти технологію компенсації руху і збільшити кількість кадрів в секунду з менш ніж 30 до 60 або навіть 120. Чесно кажучи, звучить як щось неймовірне, але воно дійсно працює. Я включив один і той же ролик в 24 к/с на двох смартфонах, один з яких був OPPO Find X2 зі 120 Гц, QHD+, активним з’єднанням Vision Engine зі збільшенням до 60 к/с. Різниця дійсно є і на Find X2 ролик виглядав набагато плавніше. Можна навіть виставити «прискорення» до 120 к/с, але доведеться знизити роздільну здатність екрана до Full HD+. Але це вже з області «тому що можу», на мій погляд. «Звичайного прискорення» до 60 FPS цілком достатньо, якщо взагалі є така необхідність. Ну і чіп додатково дозволяє відображати SDR-контент в HDR-режимі.
По налаштуваннях: темна тема (є розклад і примусова активація темного режиму в сторонніх додатках), турбота про зір, повзунок зміни колірної температури або авторегулювання, три колірні режими екрану (яскраві, звичайні, кінематографічні). Далі йдуть вже згадані вибір роздільної здатності і частоти оновлення екрану, а також Ultra Vision Engine і DC Dimming. Додатки можна розгортати на весь екран, якщо у них з якихось причин верхня частина з фронталкою заливається чорним.
Є підсвічування країв екрану при повідомленнях або дзвінках, а також Always-On з датою і часом. Є 12 цифрових циферблатів і 6 аналогових на вибір. Там же показуються іконки застосунків з повідомленнями.
Продуктивність OPPO Find X2
З точки зору заліза перед нами самий справжній флагман 2020 року, яким OPPO Find X2 по суті і є. Тут використовується топова на даний момент платформа Qualcomm Snapdragon 865: 7-нм, 8 ядер Kryo 585 з трьома кластерами. Одне ядро з максимальною тактовою частотою до 2,84 ГГц, ще три ядра з тактовою частотою до 2,42 ГГц і 4 ядра з тактовою частотою до 1,8 ГГц. В якості графічного прискорювача використовується Adreno 650.
Як видно по тестах вище, перед нами один з найбільш потужних пристроїв. До речі, всі тести я проганяв двічі, тому що в налаштуваннях є режим так званої високої продуктивності. Але виявилося, що між ним і звичайним взагалі немає різниці, тому що результати варіювалися мало не на рівні похибки.
Також видно, що з системою охолодження була проведена якісна робота і смартфон троттлить не так сильно, як Xiaomi Mi 10 Pro на такому ж залізі. Виявляється, Xiaomi, досить було продумати «внутрянку», а не випускати потім до смартфону зовнішній кулер за додаткову плату…
Варіацій оперативної пам’яті всього дві: з 8 або 12 ГБ, тип пам’яті – новітній LPDDR5. В Україні планується продавати версію з 12 гігамі оперативки, що приємно, навіть якщо заполонити її більше ніж на половину не вийде. Ну, тут в цілому нема про що більше розповідати. Смартфон прекрасно справляється з багатозадачністю і не вивантажує з пам’яті запущені програми, навіть коли їх набереться штук 20. Чи не чудовий показник?
Постійної пам’яті передбачено 256 ГБ, хоча в природі, знову ж, існує версія з 128 ГБ накопичувачем. З накопичувача на 256 гигів для користувача залишили 221,18 ГБ, а його тип – UFS 3.0, що говорить нам про високу швидкість його роботи. Розширити цей обсяг не можна ніяким відомим шляхом. Місця під картку пам’яті – немає, старших версій теж. Але думаю, що більшості й такої кількості буде вистачати сповна. З огляду на що S20 Ultra у нас продається поки що тільки у версії на 128 ГБ, якихось претензій до OPPO бути не може у цій частині.
Рівно так само, як і не може бути питань до швидкодії пристрою. OPPO Find X2 працює блискавично, що і чекаєш отримати від смартфона такого рівня. Ніяких лагів, моментальний відгук, ігри на максимальній графіці. Що ще потрібно для щастя?
Правда ігри поки що не йдуть з частотою понад 60 FPS, про що я вже згадував. І буває, що місцями отримуємо близько 40-50 FPS, що властиво для ігор з великою відкритою картою, на кшталт PUBG Mobile і Call of Duty Mobile у відповідному режимі. Через утиліту Gamebench були проведені заміри FPS у важких іграх, тестувалися вони з роздільною здатністю QHD, результати виходять такими:
- PUBG Mobile – максимальні налаштування графіки зі згладжуванням і тінями, в середньому 40 FPS
- Shadowgun Legends – ультра-графіка, в середньому 50 FPS
- Call of Duty Mobile – дуже висока, включені всі ефекти, режим «Лінія фронту» – ~60 FPS; «Королівська Битва» – ~40 FPS
Камери OPPO Find X2
Підхід виробника до кількості камер в основному блоці особисто мені дуже подобається. Всього є три модулі і кожен відрізняється певною фокусною відстанню – такий собі універсальний набір. Ніяких тобі низькоякісних макро-модулів або не дуже потрібних сенсорів глибини – це правильно. Камери в OPPO Find X2 розміщені в послідовному порядку і вони такі:
- Телефото-модуль: 13 Мп, f/2.4, 52 мм, PDAF, Laser AF, 2-кратне оптичне наближення і 5-кратне гібридне;
- Ширококутний модуль: 48 Мп, f/1.7, 1/1.20″, 0.8µm, 26 мм, PDAF, Laser AF, OIS;
- Надширококутний модуль: 12 Мп, f/2.2, 1/2.4″, 16 мм, AF.
Почнемо з головного об’єктива. Він робить якісні, деталізовані фотографії вдень і, якщо знімати з вимкненим ІІ, то з дуже натуральними кольорами. Якщо ж ви навпаки хочете відразу отримати яскравий, барвистий кадр, то вбудований оптимізатор в цьому справді допоможе, будьте впевнені.
У приміщенні смартфон знімає теж дуже гідно, зберігаючи більшість деталей. Увечері або вночі все теж відносно непогано, навіть в автоматичному режимі, а нічний видасть світліший кадр, але і з трохи більшою кількістю шумів. Якщо є можливість закріпити смартфон на кілька десятків секунд, то можна отримати взагалі дуже непоганий результат, тому що нічний режим має в розпорядженні ще й так званий режим штатива.
В цілому цей модуль знімає непогано, а різниці між стандартними 12 Мп і повними 48 Мп практично немає, хіба що в останньому деталей трішки більше.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З ОСНОВНОГО МОДУЛЯ
Далі поговоримо про телевик. У випадку з ним я буду нарікати скоріше не на сам модуль, а на софт OPPO Find X2, тому що він якось невідповідний по відношенню до 2-кратного оптичного зуму. Ні для кого не секрет, що якщо ПЗ вважатиме, що світла навколо недостатньо, то при включенні телевика, ми отримаємо, грубо кажучи, цифрове наближення з основного модуля. І в більшості своїй це правильне рішення, тому як телефото-модулі не можуть похвалитися хорошою світлосилою і в результаті такої ось кроп вийде більш якісним, ніж був би кадр з телевика.
ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З НАБЛИЖЕННЯМ
Але в OPPO Find X2 цей параметр налаштований надто агресивно і навіть при відмінному освітленні є всі шанси отримати кроп. Але він не буде якіснішим, ніж знімок з телевика. Запитаєте, чому тоді смартфон не видасть кадр з потрібного об’єктива? Та тому що поява в видошукачі хоч найменшого більш темного об’єкта відразу ж визначається як недостатній рівень освітлення. Поясню на прикладі нижче. Перший кадр зроблений на телевик – день, багато світла, все відмінно. Через мить, тобто в тих же умовах, в кадрі з’являється рука і все – смартфон розцінює це як погані умови і видає нам цифровий кроп з основного сенсора.
В принципі навіть на такому прикладі видно, що «цифра» виходить значно слабкіша в плані якості. І ось таке відбувається повсюдно, трохи що – відразу йде перемикання на головний сенсор. Це дуже погано, тому що саме по собі дворазове наближення, коли це реально фізичний телевик – хороше: знімки різкі, чіткі, з правильними кольорами. А через те що автоматика постійно рубає на корені цей модуль, виходить, що він рідко коли вмикається. А якщо треба зняти якийсь об’єкт просто з правильною геометрією? Такий знімок буде посереднім через недостатню якість.
І нехай би автоматика так налаштована, але чому в ручному режимі відбувається те ж саме? Чому не можна просто так взяти, і включити телеоб’єктив на постійне використання? Чому OPPO так невпевнені в його можливостях? Він взагалі-то, хлопці, і справляється як мінімум не гірше цифрового зуму, а на вулиці так взагалі робить «цифру» на раз-два. Я не розумію цього, сподіваюся з оновленнями щось поправлять, але поки що – це біда.
5-кратний гібридний зум в цілому працює за тим же принципом, але якщо він вже позиціонується як гібридний, то від нього і не чекаєш чогось такого. На мій погляд він в будь-якому випадку занадто слабенький за якістю і нічого видатного в 5x я не бачу.
Нарешті, надширококутний модуль. Серед його особливостей можна відзначити наявність автофокусу, що важливо. Але в той же час він не може похвалитися якимось надзвичайно широким кутом охоплення. Якщо зазвичай такі модулі мають ФВ в 13 мм, то в Find X2 вона всього 16 мм, що як би не дуже багато. Хоча 120° на папері звучать багатообіцяюче, але ось на практиці кут огляду вузькуватий. Як мінімум, він не такий широкий, як у конкурентів. З іншого боку, різкість однакова по всьому кадру і немає типового замилювання по краях.
ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З НАДШИРОКОКУТНОГО ОБ’ЕКТИВА
Що ж стосується загальної якості фото, то воно на нормальному рівні в денних умовах і слабке вночі. Нічний режим можна, звичайно, включити, однак результат буде все одно не дуже крутим. Втім, як зазвичай і буває з такими модулями. Але те, що є автофокус – великий плюс. Це не тільки дозволяє задіяти весь потенціал модуля в різних творчих задумах, а й робити відмінні фото в стилі макро. Виявляється, окремий модуль на якісь 2-5 Мп для цього не особливо-то і потрібен.
ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ В РЕЖИМІ МАКРО
І будьте впевнені, така реалізація в плані загальної якості буде краще, ніж виділений модуль, тому що використовується надширококутний модуль з невеликим цифровим наближенням і він дозволяє знімати об’єкти на відстані від 3 см. На виході отримуємо нормального рівня знімки з роздільною здатністю 9 Мп. Включається режим автоматично при наближенні камери до об’єкта, але чому не винести його в окремий пункт і не дати можливість відключити автоактівацію – я теж не розумію. Іноді це заважає зі зрозумілих причин – хочеш сфотографувати щось поблизу на основний сенсор, а отримуєш менш якісний кадр з надширококутного модуля, так ще й з цифровим наближенням. Хоча на тлі фантомного телевика – це просто дитячий лепет.
Відеозйомка на смартфон може вестися з максимальною роздільною здатністю 4К при 60 к/с на основний модуль. Відео виходить хорошим, з цілком якісним звуком, який може до того ж посилюватися при наближенні до якогось об’єкту, який видає саме цей звук. Порадувала оптична стабілізація, яка дуже добре відпрацьовує. У такому режимі є можливість цифрового наближення, але не можна переключитися на надширококутний модуль.
Така опція вже стає доступною при переході на 4К і 30 к/с. Крім того, якщо дієвості оптичної стабілізації вам здасться недостатньо, можна активувати додаткову цифрову – Ultra Steady. Але і роздільна здатність тоді впаде до 1080p з 60 FPS. Ну а якщо потрібно прям ідеально гладку картинку, тобто Ultra Steady Pro – це ті ж 1080p з 60 FPS, але з надширика з невеликим кропом.
Фронтальна камера на 32 Мп (f/2.4, 1/2,8″, 0.8μm) і з нею просто все добре загалом. Нормальний кут огляду, гарна якість, але до фронталки в S20 Ultra їй все ще далеко. Як мінімум тому, що вона без автофокусу і не вміє знімати відео в роздільній здатності 4К.
Застосунок камери в цілому простий і зрозумілй. Чотири основні режими: нічний, відео, фото, портретний і кілька додаткових. Основні проблеми я вже озвучив – ручний режим не зовсім ручний, макро (а не макроси, OPPO) не винесли в окремий режим ну і ніби як все.
Способи розблокування
OPPO Find X2 оснащений підекранним сканером відбитків пальців оптичного типу і він відмінний, якщо одним словом. Сканує відбиток досить швидко і так само швидко смартфон розблокується. По стабільності зауважень взагалі немає, особливо через якийсь час використання смартфона. Адже сканер має властивість постійно запам’ятовувати відбиток з кожним успішним прикладанням пальця і надалі, а не тільки при первинному налаштуванні.
Тобто виходить, він може навчатися і його точність буде постійно підвищуватися. Таким чином з часом ви зможете розблокувати смартфон, грубо кажучи, навіть тією частиною пальця, яку жодного разу не вносили на початковому етапі. І це відмінна властивість дактилоскопічного сенсора, як на мене.
Розблокування розпізнаванням обличчя працює за допомогою єдиної фронтальної камери. Швидкість спрацьовування просто чудова – смартфон дуже швидко розблокується практично в будь-яких умовах. При денному або штучному освітленні просто моментально спрацьовує, незалежно від того який спосіб активації смартфона використовується – жест підняття, дотик по екрану, кнопка включення. За замовчуванням в повній темряві яскравість екрану не підвищується, тому розблокувати смартфон обличчям не вийде. Якщо ж в приміщенні є якесь джерело світла, який хоч трохи освітлює обличчя, то швидше за все спосіб спрацює.
Але, в будь-якому випадку, є можливість включити опцію додаткового підсвічування обличчя і, як не дивно, цим можна користуватися. Так, в деяких ситуаціях заливка екрану білим кольором буде напружувати, але прям сліпити по кілька секунд – ні. Перехід настільки швидкий, наскільки це в принципі можливо. За особистим відчуттям він триває не більше однієї секунди.
Автономність OPPO Find X2
Автономність смартфона забезпечується двома акумуляторами по 2100 мАгод. Так, трохи нетипове рішення для смартфона. Але, якщо іншими словами, то живиться апарат від двоелементного акумулятора із загальною ємністю 4200 мАгод. Не дуже багато з урахуванням діагоналі дисплея, ну і самого, власне дисплея, який увібрав в себе все, що тільки можна собі уявити. Я зараз говорю про його максимальну роздільну здатність і частоту оновлення.
Перш ніж я покажу вплив того чи іншого режиму на автономність, потрібно б сказати, скільки OPPO Find X2 жив у мене і за яких ввідних. Якийсь час я користувався смартфоном з QHD+ і 120 Гц, а потім перейшов на FHD+ при тих же 120 Гц. В обох випадках був включений Always-On з 8:00 до 21:00. Сказати, що різниця вийшла колосальною – я не можу. Хоча вона, ясна річ, є.
При моєму сценарії використання приблизно на 30-40 хвилин екрану було більше при роздільній здатності Full HD, а це близько 5 годин загальної активності дисплея. Тобто з Quad HD реально отримати від 4-4,5 годин за світловий день. За підсумком я не можу сказати, що смартфон працює довго при будь-якому з цих двох режимів. Це звичайнісінькі цифри, нижче середнього показника. З ними явно не варто розраховувати на півтора-два дні роботи смартфона. З ранку до вечора – так, вистачить, але не більше того.
Але оскільки я не можу двічі повторити один і той же сценарій використання з повною точністю, пропоную подивитися на цифри з бенчмарка PCMark Work 2.0, з максимальною яскравістю екрану. Тест видав рівно 5 годин з QHD+ і 5 годин 57 хвилин з FHD+. Як бачимо, майже на годину довше Find X2 пропрацював при нижчій роздільній здатності. Тому тим, хто ставить на перше місце час роботи – мабуть варто знизити максимальну роздільну здатність екрана. У зворотному випадку, що логічно, отримуємо більш чіткий екран, але і автономність поменше.
Підсумовуючи все вищесказане, якось похвалити OPPO Find X2 за автономність особисто я не можу. Але з мого досвіду він точно працює довше, ніж Galaxy S20 Ultra. Чим нівелюється такий час роботи? Швидкою зарядкою SuperVOOC 2.0 потужністю до 65 Вт, але халепа – провести виміри швидкості заповнення батарей я не зміг, адже комплектного кабелю у мене не виявилося. А іншого, який здатний пропустити таку силу струму з USB-A-підключенням – у мене не знайшлося.
Але якщо оперувати цифрами з сайту виробника, то за 10 хвилин смартфон заряджається на 40%, а повна зарядка триває всього 38 хвилин і, якщо це так – просто шикарно, навіть посередню автономність можна пробачити і не паритися на рахунок 60 або 120 Гц, Full HD або Quad HD. Використовуємо по максимуму і насолоджуємося усіма принадами пристрою. А ось бездротової зарядки чомусь немає, як і реверсивної. Трохи не дотягнули, а даремно. Як на мене, відсутність бездротової зарядки – один з недоліків смартфона, яких тут не дуже то й багато.
Звук і комунікації
Розмовний динамік в OPPO Find X2 – відмінний, співрозмовника чути добре, гучності цілком достатньо. До того ж він виконує роль другого динаміка, коли відтворюється якийсь медіаконтент і підспівує основному мультимедійному, який знаходиться на нижній грані. Стереозвук безумовно хороший, з непоганою гучністю і гідною якістю.
Хоча і не найкращий в цьому сегменті, якщо судити в цілому. Samsung Galaxy S20 Ultra звучить трохи приємніше, як мені здалося, ну а Mi 10 Pro, суб’єктивно, перевершує Find X2 по гучності і деталізації.
З дротовими навушниками все в цілому прекрасно, комплектні оцінювати за якістю не буду, але ось гучність відмінна. Також я підключав через перехідник від Google Pixel 2 XL інші навушники і отримав дуже гучний і крутий в цілому звук. Так, єдиний момент – в смартфоні немає 3,5-мм, а в комплекті, як ми з’ясували, немає перехідника. Тому доведеться про це подбати самому, ну або якщо є бездротові, то використовувати їх.
І ось з бездротовими знову ж все залежить від конкретної моделі. З Tronsmart Onyx Neo немає запасу по гучності, хоча звук хороший. Максимального рівня в основному вистачає, звичайно, але хотілося б мати такий-сякий запас для більш шумної обстановки, наприклад. З Mixcder E10 в той же час немає проблем ні за якістю звучання, ні з гучністю.
Варто подякувати виробнику, тому що настройки звучання Dolby Atmos працюють для всіх джерел. Як для динаміків, так і для дротових чи бездротових гарнітур. З єдиною відмінністю, що еквалайзер доступний тільки для навушників, а для динаміків можна вибрати один з чотирьох профілів.
Ну і звичайно ж – вібровіддача. У цьому смартфоні вона відмінна, приємний відгук, в деяких місцях інтерфейсу є додаткові звуки і в цілому радує, що на цей показник все більше виробників звертають увагу. OPPO Find X2 нехай і не лідер в цьому питанні, але точно один зі смартфонів з якісною віддачею.
В абзаці про бездротові мережі я буду небагатослівним, тому що OPPO Find X2 – підтримує все, що може знадобитися користувачеві сучасного флагмана. Мережі 5G – підтримує, Wi-Fi 6 – на місці, Bluetooth 5.1 (A2DP, LE, aptX, aptX HD) – звичайно ж є. GPS (A-GPS, GLONASS, BDS, GALILEO) – працює відмінно, NFC – дозволяє швидко сполучатися з іншими пристроями і здійснювати безконтактну оплату. Тут повний порядок, коротше кажучи.
Прошивка і ПЗ
По софту отримуємо смартфон на базі ОС Android 10 з фірмовою оболонкою від OPPO – ColorOS 7.1. У ній дуже багато функцій, різних жестів, способів навігації, клонування застосунків і все інше. Насправді, оболонка приємна, є все що треба і навіть більше. Правда поки що є нюанси з локалізацією (макроси замість макро, наприклад) і перенесенням шрифтів, а в іншому все добре, проблем в працездатності – немає.
Висновки
OPPO Find X2 – безумовно крутий смартфон, в якому виробник зібрав багато чого цікавого: шикарний, думаю, найкращий на даний момент за всіма параметрами дисплей в смартфоні, найкраще залізо, якнайшвидшу зарядку, дуже швидкі сканер відбитків пальців і розблокування розпізнаванням обличчя, непогане звучання і якісну вібрацію.
Хоча моментами, звичайно, є питання. Смартфону не вистачає бездротової зарядки, а стандарт захисту від пилу і вологи не відповідає рівню конкурентів. Потім є незрозумілі моменти з софтом камери, при тому що самі модулі цілком гідні. Ну і автономність у нього нічим не видатна, що в принципі нівелюється швидкою зарядкою.
Цінник досить високий, звичайно. Втім, смартфон наблизився до вищої ліги по всіх фронтах, включаючи вартість. Але це, очевидно, те майбутнє, яке на нас чекає. З іншого боку, з такою кількістю переваг OPPO Find X2 вже і не виглядає якимось надзвичайно дорогим. Тому – можна брати.
