В ході презентації Galaxy Unpacked компанія Samsung показала масу нових пристроїв. Яких саме – ви можете подивитися в нашому репортажі. Але головними героями програми, безсумнівно, стали новинки із серії Galaxy Note. Це Samsung Galaxy Note20 і Note20 Ultra, які прийшли на заміну торішнім Note10 і Note10+. Сьогодні я розповім про Samsung Galaxy Note20, за який ще на момент анонса виробник отримав на свою адресу чимало критики. Чи заслужено? Давайте з’ясовувати.
За що «відхопив» Note20 або чим відрізняються Note20 і Note20 Ultra
Повернемося ненадовго до Samsung Galaxy Note10 і Note10+. У минулому році компанія вперше зробила відразу два смартфона з флагманської лінійки Galaxy Note. Відмінності між двома апаратами здавалися цілком логічними і зрозумілими. А може лише здавалися? Звичайний Note10 був меншим і трохи простішим з точки зору характеристик.
У зв’язку зі зменшеними габаритами, і отже меншою діагоналлю дисплея, цей самий дисплей отримав зменшену роздільну здатність. Обсяг оперативної пам’яті також був менше – 8 ГБ замість 12 ГБ в Note10+. До того ж не було можливості розширити постійну пам’ять – слота під карту пам’яті в молодшому Note не знайшлося. Ще він позбувся TOF 3D камери – яка ж втрата, і врешті-решт – батарейка була в ньому на 3500 мАгод. Тоді як Plus-версія оснащувалася 4300 мАгод з підтримкою більш потужної зарядки.
Але загалом – нічого особливо кримінального. Роздільної здатності для 6,3-дюймів вистачало, оперативки теж досить, без КП – так, але 256 ГБ флеш-пам’яті – це немало. За TOF-камеру, думаю, і так зрозуміло. Ось батарейка – так, могла б бути і більше. Але що ж зробили в Galaxy Note20? З новим поколінням смартфонів на Samsung обрушився шквал критики, адже на тлі Note20 Ultra простий Note20 вже не здається флагманом. У чому ж різниця між новинками?
Note20 Ultra – великий смартфон з діагоналлю дисплея 6,9″, але і Note20 при своїх 6,7″ не назвеш компактним, погодьтеся. Проте, роздільна здатність дисплеїв – різна і в звичайній «двадцятці» все ті ж Full HD+, що і в Note10. Отже нижче щільність пікселів. Але роздільна здатність – ладно, це найменше, що в принципі може турбувати стосовно дисплея.
Зараз виробники кинулися у підвищену частоту оновлення і всі чекали, що нові флагмани Samsung отримають свої 120 Гц. Принаймні, причин думати інакше не було, дивлячись на ту ж лінійку Galaxy S20. Там всі три смартфона отримали 120 Гц дисплея. Однак з абсолютно незрозумілих причин, в Galaxy Note20 всього 60 Гц. Ultra ж підтримує 120 Гц, правда в FHD-роздільній здатності, як і актуальна S-серія. Ще максимальна яскравість може досягати 1500 ніт – вгадайте в якому з двох смартфонів. А по другому ж гаджету це значення виробником не уточнюється.
Тепер до пам’яті: Note20 доступний тільки у версії 8/256 ГБ, а ось Note20 Ultra є з 12/512 ГБ. Але, до речі, з’явився ще й варіант на ті ж 8/256 ГБ. А ось чого не з’явилося, так це слота під microSD в звичайному Note20, він як і раніше присутній тільки в версії Ultra. Зате обсяг акумулятора в звичайному 4300 мАгод, а в Ultra 4500 мАгод – різниця мінімальна, а з огляду на перераховані вище нюанси екрану можна припустити, що Note20 буде більш автономним.
Камери. Кількість модулів у основному блоці зрівнялася – по три в кожному, але от самі модулі в більшості своїй різні. Note20 Ultra отримав надширококутний об’єктив на 12 Мп, 108 Мп головний сенсор з лазерним датчиком автофокусу і 12 Мп телефото з ЕФВ 120 мм, тобто з 5-кратним оптичним наближенням.
Что в Note20? Надширококутний об’єктив — ідентичний, а ось далі починаються спрощення. Головний модуль «всього» 12 Мп і без лазерного автофокусу, «телевик» в свою чергу 3-кратний гібридний на 64 Мп. Якщо максимально спростити розповідь, то в Note20 камери від S20+, але без датчика TOF 3D.
І ще є відмінності за матеріалами корпусу і невелика по S Pen. Дисплей і тильну панель Note20 Ultra захищає новітнє скло Corning Gorilla Glass Victus, а Note20 спереду прикритий Gorilla Glass 5. Навіть не шосте покоління, що було, до речі, в Note10. А ось з матеріалом тильної панелі Note20 корейці зруйнували взагалі всі можливі шаблони і стереотипи, зробивши її пластиковою (ну або полікарбонатною, якщо вам буде завгодно, що суті не міняє). Час затримки S Pen в Ultra скоротилося до 9 мс, а в простому Note20 залишили 26 мс, як і було раніше.
Технічні характеристики Samsung Galaxy Note20
- Дисплей: 6,7″, Super AMOLED Plus, 2400×1080 пікселів, співвідношення сторін 20:9, 393 ppi, HDR10+, 60 Гц
- Чіпсет: Exynos 990, 8-ядерний, 2 ядра Mongoose M5 з частотою 2,73 ГГц, 2 ядра Cortex-A76 з частотою 2,50 ГГц, і 4 ядра Cortex-A55 з частотою 2,0 ГГц
- Графічний прискорювач: Mali-G77 MP11
- Оперативна пам’ять: 8 ГБ, LPDDR5
- Постійна пам’ять: 256 ГБ, UFS 3.0
- Підтримка карт пам’яті microSD: не підтримуються
- Бездротові мережі: Wi-Fi 6, Bluetooth 5.0 (A2DP, LE), GPS (A-GPS, GLONASS, BDS, GALILEO), NFC
- Основна камера: потрійна, головний модуль 12 Мп, f/1.8, 1/1.76 “, 1.8μm, Dual Pixel PDAF, OIS; надширококутний модуль 12 Мп, f/2.2, 1/2.55″, 1.4μm, 13 мм, 120°; «телефото »64 Мп, f/2.0, /1.72”, 0.8μm, 27 мм, PDAF, OIS, 3x гібридний зум
- Фронтальна камера: 10 Мп, f/2.2, 1/3.2″, 1.22μm, Dual Pixel PDAF
- Акумулятор 4300 мАгод з підтримкою швидкої, бездротової і реверсивної зарядки
- ОС: Android 10 з оболонкою One UI 2.5
- Габарити: 161,6×75,2×8,3 мм
- Маса: 192 г
Ціна і позиціонування
Samsung Galaxy Note20 в Україні продається за рекомендованою виробником ціною 28999 гривень ($1055). Його старший брат доступний за 35999 гривень в базовій конфігурації 8/256 ГБ без 5G, а ось топова версія з підтримкою мереж 5-го покоління і 12/512 ГБ пам’яті на даний момент коштує 41999 гривень. І це чи не найдорожчий Galaxy, який можна купити прямо зараз. Дорожче був тільки топовий S20 Ultra 5G на старті продажів, ну і плюс Z Flip, але це трохи інший рівень і сегмент, до того ж другий зараз помітно подешевшав.
Samsung Galaxy Note20 прямим чином «змагається» з Galaxy S2+ за ціною і не тільки. Докладний його огляд також можна почитати тут. В рамках даного огляду деякі аналогії між цими двома пристроями проводитися теж будуть.
Комплект поставки
Мені на тест Samsung Galaxy Note20 традиційно потрапив без комплекту, але він нічим не відрізняється від того, яким комплектується серія S20. Це адаптер живлення потужністю 25 Вт з USB-C, кабель Type-C – Type-C, дротові USB-C-навушники AKG з додатковими насадками різних розмірів, ключик для вилучення слота під SIM і документація.
Дизайн, матеріали та збірка
Виробник описує дизайн нових Samsung Galaxy Note20 як мінімалістичний. І насправді так воно і є, цю тезу свого часу я застосував і до Samsung Galaxy S20+. Однак що стосується лінійки Note, то повинен сказати – вона виглядає більш самобутньо, на мій погляд. Так, колосальної різниці немає, але за рахунок більш строгих і кутастих форм сплутати новинки з представниками середнього сегмента, смартфонів A-серії, – не так легко.
Власне, форма. У Galaxy Note20 вона не така «гостра» і пряма, як у старшого його брата. Верхній і нижній торці зрізані, з текстурою шліфованого металу. Кути – злегка закруглені. Зате не закруглено і не зігнуто скло спереду, що багатьом припаде до душі. Тут не буде ніяких спотворень і всього іншого, за що зігнутість не вітається.
Виконання передньої панелі – абсолютно класичне для багатьох пристроїв Samsung, випущених з початку року. Правда, не без нюансу. Але почнемо з позитивного – рамок. Вони дуже тонкі, верхня аналогічна бічним, хоча через специфічні кути може здатися інакше. Знизу, традиційно, поле буде товстішим.
Згаданий нюанс полягає в отворі з фронтальною камерою. Ні, я анітрохи не проти такого виконання, навіть навпаки. Однак діаметр вічка аж надто великий, на мій погляд. Чому не вийшло його зробити настільки ж крихітним, як в S20+ – незрозуміло. Ось в Note20 Ultra – вийшло, а тут – на жаль. Причіпка? Може бути, але все ж факт і від нього нікуди не дітися.
Тепер блок камер, адже, що ще відрізняє смартфони зі зворотного боку? У Note20 він не виглядає настільки ж значним, як у версії Ultra, але в порівнянні з серією S20 – різниця велика і звичайно ж не в бік «есок». Там блок максимально непоказний, тут навпаки – великі вічка з симетричним розташуванням і в додатковій окантовці. Візуально вона робить модулі ще помітнішими і крупнішими, ніж вони є насправді. Укладено все це господарство в прямокутник із закругленими кутами і якоюсь дзеркальною підкладкою чи що. У всякому разі, в моєму зразку бронзового кольору саме так.
Алюмінієва полірована рама зроблена аналогічно лінійці S20: широка по верхньому і нижньому торцях, більш ніж удвічі тонша з боків, і з помітним потовщенням під кнопками. Єдина відмінність – з’явилася фактура на плоских зрізах і фаска по їх краях, що додає якоїсь дорожнечі і преміальності пристрою.
Якщо вже ми заговорили про преміальність, то саме час торкнутися животрепетної теми – пластикової спинки Note20. Здається тільки ледачий не висловив своє обурення з цього приводу. Як же так, флагман і замість скла якийсь пластик? Не підходить! Взагалі, звичайно, справедливо. Samsung вже скільки років балує користувачів флагманів склом з обох сторін і від кого, але від них такий хід навіть важко було уявити. Проте, це сталося.
В даному випадку я не стану на бік Samsung і, зрозуміло, в такому дорогому смартфоні потрібно було використовувати скло. Все ж таки тактильні відчуття важливі, та й внутрішній перфекціоніст повинен бути задоволений. Знову ж таки, я зі свого боку не бачу якихось зрозумілих причин, чому варто було вчинити саме так. У мене навіть немає припущень з цього приводу, заощадити чи що? Навряд чи, тим більше наявних моментів з екраном вже достатньо, щоб добряче знизити вартість.
Але з іншого боку, якоїсь просто трагедії в цьому немає. Тому що виконання, звичайно, тут чудове. Тобто зрозуміти, що це пластик, можна лише постукуванням по спинці і, отже, звукам, які вони видають. Тактильно – складно, покриття матове, трендове і маскує матеріал відмінно. А так цей пластик взагалі не продавлюється, в якому б місці і з якою б силою я не намагався натискати на тильну панель. Плюс є ймовірність, що при падінні він не розіб’ється, як скло. До того ж, недосвідчений користувач може навіть і не запідозрити підступу, хоча він є. Коротше – засуджую, але ось катастрофи не бачу. У цьому смартфоні є більш значущі спрощення і дуже зациклюватися на матеріалі – таке собі задоволення.
Сам корпус доволі немазкий, завдяки тому ж матовому покриттю. Залишити сліди важко, витерти – легко, але ось скельце камер доводиться протирати. Упевнитися в наявності олеофобного шару на склі спереду не вийшло через присутність на екрані захисної плівки, цілком непоганої, до речі. Але думаю там проблем не буде, один момент – це скло Gorilla Glass п’ятого покоління, що знову ж дивно. При наявності і шостого, і самого нового, умовно сьомого, яке тепер називається Victus, і яке, судячи з перших тестів, дійсно дуже міцне. Але захист від пилу і вологи за стандартом IP68, звичайно, нікуди не подівся.
Залишилися кольори. Samsung Galaxy Note20 існує в трьох кольорах корпусу і всі вони небанальні. Хоча здавалося б – солідний, дорогий смартфон для серйозних людей. І тим не менше, головний колір всієї серпневої презентації Galaxy Unpacked – бронзовий. Виглядає в такому кольорі пристрій непогано, а в залежності від кількості, напрямку, яскравості, відтінку падаючого світла – може трохи видозмінюватися, йдучи в злегка рожевий або навпаки, бляклий, трохи сіруватий.
Ще є цікавий м’ятний і графітовий, найсуворіший з усіх представлених.
Компонування елементів
Спереду зверху є тонкий проріз розмовного динаміка, фронтальна камера, датчик освітленості і наближення. Знизу, в свою чергу – нічого.
На правій грані – кнопка живлення і клавіша регулювання гучності, а ліва грань – пустує. Нагадаю, що в Note9 клавіші рознесені по різних торцях, а в Note10 – все було зосереджено взагалі зліва. Тепер же кнопки праворуч, як і у більшості смартфонів.
Верхня грань включає в себе слот під дві nanoSIM-карти, а також додатковий мікрофон. Знизу розміщені: основний мікрофон, порт Type-C, прорізи мультимедійного динаміка і роз’єм з пером S Pen.
Ззаду в прямокутному блоці: три вічка камер однакового діаметра, спалах і третій за рахунком мікрофон. У нижній частині – логотип Samsung і інші службові маркування.
Ергономіка
Великий смартфон з діагоналлю 6,7″ явно не претендує на звання самого зручного і юзабельного однією рукою. Тому логічно, що користуватися апаратом з габаритами 161,6×75,2×8,3 мм і масою 192 грама доводиться двома руками. Ну або якось пристосовуватися і перехоплювати його. Коротше кажучи – нічого нового.
По розташуванню клавіш з точки зору правші – ніяких зауважень. Приємно і те, що виробник почав гнути скло-пластик тильної панелі, а не скло фронтальної частини. Таким чином вийшло вирішити проблему помилкових торкань, яка виникала у деяких користувачів, а ще зробити смартфон більш приємним у руці.
Втім, не обійшлося і без нюансів. Роз’єм зі стилусом перекочував вліво, тому при зручному хваті смартфона лівою рукою він прикривається долонею і, щоб дістати S Pen – потрібно трохи переінакшувати хват. Це трохи незручно для правшів, а ось лівшам, звичайно, повинно бути якраз добре.
Дисплей Samsung Galaxy Note20
Діагональ дисплея смартфона становить 6,7″, матриця застосовується Super AMOLED з маркетинговою приставкою Plus. Роздільна здатність панелі – Full HD+, або 2400×1080 пікселів. Співвідношення сторін дисплея, традиційно, витягнуте – 20:9, а щільність пікселів – 393 ppi. Є підтримка HDR10+, а ось частота оновлення екрану, як уже було сказано, всього 60 Гц.
І перш ніж перейти безпосередньо до обговорення самого дисплея – про наболіле. Роздільна здатність, звичайно, не WQHD+, як в будь-якому з актуальних Galaxy S20, і це не є чимось новим для лінійки Note. У торішньому Galaxy Note10 теж було 1080p, якщо що. Інше питання – чи вистачає його для такої діагоналі? І відповідь проста – так, цілком. Тим більше, деякі користувачі, маючи флагманський смартфон з QHD, все одно вибирають в налаштуваннях FHD, щоб трохи знизити енергоспоживання або трохи підвищити продуктивність. Якщо говорити про смартфони Samsung, так там взагалі все просто. З появою підтримки 120 Гц і так немає можливості використовувати повну роздільну здатність. Не знаю, як хто, але особисто я віддаю перевагу значному підвищенню плавності картинки, ніж не настільки значному збільшенню чіткості.
Загалом з роздільною здатністю я знову ж таки не бачу особливої проблеми. Однак… не можу сказати цього про частоту оновлення екрану. В даному випадку причина установки панелі з підтримкою класичних 60 Гц – мені незрозуміла. Якщо знову проводити паралель з S20, то там в кожному пристрої, від малого до великого, є 120 Гц. Навіть звичайна «двадцятка», незважаючи на габарити і отже на свої 4000 мАгод, отримала підвищену частоту. Тому не думаю, що на такий крок в Samsung Galaxy Note20 пішли заради подовження часу його роботи від одного заряду.
Може бути, щоб сильніше розмежувати цей смартфон зі старшою версією і підштовхнути тим самим до придбання саме просунутого Note20 Ultra. У будь-якому випадку, про причини ми можемо тільки здогадуватися, але даність – така, і, на жаль, вона не радує. Тобто головна претензія до дисплею полягає саме в його звичайній частоті, яку якось негоже використовувати в дорогому пристрої, який мітить на звання флагмана.
В іншому – відмінно: хороший запас яскравості (хоча в Ultra крутіше), широченні кути огляду, але білий колір трохи зеленить під кутом, як зазвичай. Передача кольору на ваш розсуд. Хочете – буде гранично природна. А може бути і насичена, але в міру, без ядерних тонів. За якістю зображення реально немає питань, це типова панель Samsung з усіма наслідками, що випливають. Але найкращою її називати ніяк не можна, зі згаданої вище причини.
Налаштування цілком типові: світла / темна тема, фільтр синього світла, два режими відображення кольорів. Також, крім налаштувань масштабування і розміру шрифтів, є примусове відображення застосунків в повноекранному режимі. Є панелі швидкого доступу Edge, підсвічування країв при вхідних повідомленнях, захист від випадкових дотиків і підвищення чутливості сенсорного шару. Зрозуміло, широке настроювання Always On Display теж в наявності.
Продуктивність Samsung Galaxy Note20
Samsung Galaxy Note20 за традицією на різних ринках може оснащуватися різними платформами. Для США і Південної Кореї – Qualcomm Snapdragon 865+: розігнана версія 865-го, встановленого в поточній S-серії. Решта ринків, включаючи європейський, отримають версії на 7-нм Exynos 990.
Всього вісім ядер, розділених на три кластери: 2 ядра Mongoose M5 з максимальною тактовою частотою до 2,73 ГГц, ще 2 ядра Cortex-A76 з тактовою частотою до 2,50 ГГц і 4 ядра Cortex-A55 з частотою до 2,0 ГГц . Графічний прискорювач – Mali-G77 MP11, з одинадцятьма ядрами.
Оперативної пам’яті в смартфоні 8 ГБ типу LPDDR5, і є тільки така версія, 8/256 ГБ. Більшого стосовно ОЗУ на сьогоднішній день не потрібно, смартфон прекрасно справляється з багатозадачністю і частими перемиканнями між програмами.
Постійної пам’яті передбачено 256 ГБ, тип її – UFS 3.0. Добре, що не 128 ГБ, як в базі Galaxy S20+. Для користувача доступно 226,36 ГБ, але варто пам’ятати, що розширити сховище картами пам’яті не можна.
Чи прокачали якось Exynos 990 в Note20 у порівнянні з S20+? Судячи по тесту на троттлінг – так, і швидше за все доробили охолодження. Нагадаю, що S20+ за півгодини міг втратити до 29% продуктивності, а ось Note20 – всього 15%. Різниця чи не в два рази, а це, звичайно ж, непогано для новинки. Плюс можна подивитися на значення продуктивності, вимірюваної в GIPS – трильйони команд в секунду над числами в форматі з фіксованою комою. Максимальне значення вийшло на рівні похибки, але середнє і мінімальне також говорить про те, що Exynos 990 у Note20 реалізований краще, ніж в S20+. Принаймні, в цьому тесті.
На практиці в повсякденному використанні ніяких проблем дійсно немає. Втім, їх і не було і в S20+. Смартфон очікувано швидко запускає програми, оболонка чутлива, і все працює так, як повинно. Але ось з іграми і раніше не особливо складалося і смартфон хоч їх і тягне, але короткочасні просідання частоти кадрів в секунду мають місце бути. Заміри середнього FPS, взяті з допомогою Gamebench, показали нормальні на перший погляд цифри:
- Call of Duty: Mobile – дуже високе, включені всі ефекти, режим «Лінія фронту» – ~57 FPS; «Королівська Битва» – ~40 FPS
- PUBG Mobile – максимальні налаштування графіки зі згладжуванням і тінями, в середньому 40 FPS
- Shadowgun Legends – ультра-графіка, в середньому 54 FPS
Але якщо ви подивитеся на графіки нижче, то побачите, що фреймрейт далеко не завжди такий, і суб’єктивно подібні мікрофрізи псують загальне враження від процесу гри на цьому смартфоні. І я б повторив те, що сказав в огляді Samsung Galaxy S20+ – «любите пограти у вимогливі ігри, значить шукайте версію на Snapdragon 865». Ну хіба що поміняв би 865 на 865+, якби не одне «але».
Колеги з Mobiltelefon.ru опублікували вкрай цікавий матеріал. Коротко – проблема зарита там, де її і не чекали. Виявилося, що Game Launcher, який за всіма своїми ознаками повинен покращувати ігровий досвід, працює трохи навпаки. Якщо точніше, то зовсім в іншу сторону. Всі подробиці та, головне, гайд по усуненню проблеми є у посиланні вище. Може бути застосовано це, до речі, до багатьох смартфонів Samsung і, що найцікавіше, якщо у вас Galaxy з підтримкою 120 Гц, то після примусового відключення Game Launcher в іграх цілком реально отримати понад 60 FPS. Так-то раніше в іграх підвищена частота не працювала. Чудеса “оптимізації” – не інакше!
Звичайно ж, я не міг упустити можливість перевірити це на Samsung Galaxy Note20. І так, програмістам Samsung принцип роботи цього ігрового оптимізатора треба терміново виправляти. Просто подивіться на графіки нижче, після 1:40. Істотних просадок FPS реально стало менше, а середній FPS хоч і ненабагато, але піднявся. Але до чого ж покращилася чутливість управління в іграх – навіть грати стало значно приємніше. Загалом, тим хто грає – не варто проходити повз цю інформацію, а ось виробнику точно варто оновити Game Launcher і / або пов’язані з ним послуги.
Камери Samsung Galaxy Note20
Модулі основної камери, як я вже зазначав, тут фактично від Galaxy S20 / S20+, але без TOF-сенсора. Камер у блоці всього три:
- Ширококутний модуль: 12 Мп, f/1.8, 1/1.76″, 1.8μm, Dual Pixel PDAF, OIS;
- Надширококутний модуль: 12 Мп, f 2.2, 1/2.55 “, 1.4μm, 13 мм, 120°;
- «Теле»: 64 Мп, f/2.0, 1/1.72″, 0.8μm, 27 мм, PDAF, OIS, 3x
Основний модуль відмінно знімає вдень з непоганою деталізацією і широким динамічним діапазоном. Перенесення кольорів правда часто робить неприродним вбудований оптимізатор, тому, щоб отримати більш природний за кольорами кадр – визначник сцен краще відключити. При середньому освітленні виходить теж відносно непогано на автоматі, а ось в темну пору краще вдаватися до нічного режиму. Він хоч і виручає, але неідеальний, оскільки часом з’являються якісь артефакти. Ну і я б не назвав результати особливо видатними – знову ж, як і в S20+.
ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З ОСНОВНОГО МОДУЛЯ
Також пам’ятаємо про псевдотелевик, який майже не відрізняється кутом від основного модуля, але за рахунок більшої роздільної здатності знімки на виході будуть набагато більш деталізованими. Так що, якщо перед вами стоїть завдання вичавити зі смартфона якомога більше деталей в якийсь локації, то до такого способу можна вдатися вибравши зверху в додатку формат кадру 3:4 з 64 Мп.
Надширококутний модуль вдень ще цілком, а от ближче до вечора або просто в приміщенні з середнім рівнем освітленості вже здає позиції по деталях. Їх замало, у модуля також немає автофокусу, що позбавляє можливості користувача знімати об’єкти поблизу с незвичайною перспективою. Нічний режим працює і з цим об’єктивом, однак чудес не робить, але в складних сценах зайвим його використання не буде.
ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З НАДШИРОКОКУТНОГО ОБ’ЕКТИВА
Теле-модуль, власне кажучи, як і раніше, вирулює в основному за рахунок софта і своєї фізичної роздільної здатності, так як оптичним шляхом наближення, можна сказати, майже і немає. За замовчуванням це триразовий зум, але перемикання відбувається ще при дворазовому наближенні. Фотографії виходять якісними тільки в тому випадку, коли дійсно буде братися інформація з цього багатомегапіксельного модуля. Тобто напевно при зйомці в хорошому освітленні. В іншому ж випадку, якщо софт вважатиме, що світла мало – буде застосовуватися цифровий зум з головного 12 Мп сенсора. Тоді якість вже буде посередня.
ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З ТЕЛЕФОТО ОБ’ЕКТИВА
З відеозйомкою справи йдуть абсолютно так само, як і в випадку з S20+. Максимально можлива роздільна здатність – 8К при 24 к/с і працює тільки з основним модулем. У такому режимі немає стабілізації, є сильний ефект роллінг-шаттера, ну і 24 к/с не завжди виглядають добре. Взагалі, режим швидше для статичної зйомки зі штатива і все. На кожен день згодиться і 4К при 60 FPS – стабілізація, плавність, відмінна якість. Тільки ось працює, знову ж, з основним модулем. На надширококутний модуль або «телевик» можна знімати максимум в 4К при 30 FPS.
Фронтальна камера за своїми характеристиками теж не відрізняється від актуальних флагманів S-серії: 10 Мп, f/2.2, 1/3.2″, 1.22μm, Dual Pixel PDAF. Нічого нового в принципі по ній не скажу – просто одна з найкращих фронталок, яку зараз можна знайти в смартфоні. Відео записує в 4К при 30 або 60 кадрах зі стабілізацією, але автофокус працює тільки під час запису в 30 FPS.
Застосунок камери містить всі необхідні режими і настройки: мультикадр, фотографія, відеозапис, професійний (ручний) режим, панорама, їжа, ніч, живий фокус, відео з живим фокусом, професійне відео, надуповільнена і уповільнена зйомка, а також гіперлапс.
Методи розблокування
Смартфон отримав підекранний ультразвуковий сканер відбитків пальців. Працює він добре, досить швидко і точно. За весь період тестування Galaxy Note20 сканер не спрацював відразу від сили пару-трійку разів та й то, швидше за все через неточне позиціонування пальця на майданчику.
Розблокування обличчям в свою чергу також відносно швидке, хоч і не сказати, що блискавичне. З нормальною кількістю світла навколо і включеним прискореним розпізнаванням – працює нормально.
Також є можливість включити підвищення яскравості дисплея в темряві для додаткового підсвічування обличчя, додати альтернативний вид для підвищення точності і встановити заборону на розблокування при закритих очах.
Автономність Samsung Galaxy Note20
Акумулятор в Samsung Galaxy Note20 ємністю 4300 мАгод, що трохи менше ніж у Galaxy S20+. Проте, тримає заряд він не гірше, а через відсутність 120 Гц можна сказати, що навіть краще. При звичайному змішаному режимі використання смартфона впевнено вистачає на день з 7-7,5 годинами екрану в середньому.
Якщо ж навантажувати його будь-якими вимогливими задачами, то буде, ясна річ, трохи менше. У тесті батареї PCMark Work 2.0 «галактика» на максимальній яскравості екрану протрималася аж 8 годин і 25 хвилин, що дуже і дуже непогано. Але в цілому автономність просто хороша і повинна влаштувати більшість користувачів.
Звичайно пристрій підтримує швидку 25 Вт зарядку, бездротову з потужністю до 15 Вт, а також може заряджати інші пристрої бездротовим способом. Потужність реверсивної зарядки – 4,5 Вт і для аксесуарів, на кшталт TWS-гарнітур, цього цілком вистачить.
Звук і комунікації
Звук, що виходить з розмовного динаміка під час розмови – відмінний, інакше і бути не може. Він допомагає і мультимедійному динаміку виконувати свою функцію, утворюючи з останніми стерео-пару. Звучання в цілому відмінне, запас гучності гідний, є об’єм і хороший якісний звук без будь-яких спотворень. Для прослуховування музики, перегляду фільмів або ігор – годиться більш ніж. Але глобально все-таки трохи не дотягує до динаміків Xiaomi Mi 10 Pro. Вібрація така ж приємна, як і в S20+, тобто одна з найкращих за мірками пристроїв на Android.
У навушниках все чудово, як за якістю, так і доступному рівню максимальної гучності. Правда, для якихось дротових навушників з 3,5-мм штекером доведеться пошукати перехідник на USB-C, тому що в комплекті його немає. Зате є навушники AKG з Type-C. Хоча у Samsung в арсеналі є вже не одна TWS-гарнітура, так що думаю, з вибором навушників проблем бути не повинно. В налаштуваннях звуку є профілі Dolby Atmos: авто, фільм, музика і голос. Також окремо – Dolby Atmos для ігор. Є еквалайзер і покращення UHQ upscaler. Для бездротових гарнітур застосовні всі ефекти, крім останнього.
З модулями зв’язку ніяких проблем, тут є майже все: Wi-Fi 6, Bluetooth 5.0 (A2DP, LE), GPS (A-GPS, GLONASS, BDS, GALILEO) і NFC. Бракує хіба що 5G, але і розвиненість таких мереж все ще недостатня, щоб вважати відсутність підтримки хоч скільки-небудь критичним недоліком.
Прошивка і ПЗ
Працює гаджет на операційній системі Android 10, поверх якої встановлена фірмова оболонка виробника One UI в версії 2.5. Відмінностей від якої-небудь 2.1 майже немає, хіба що мінімальні косметичні зміни певних пунктів.
Найцікавіше – це оновлений Samsung DeX. Тепер підключити смартфон можна до телевізора, до того ж по бездротовому з’єднанню. Є можливість виводити різні програми на зовнішній екран і на дисплей самого смартфона, ну а якщо це не потрібно, то смартфон може стати сенсорною панеллю-трекпадом. Ця опція обзавелася підтримкою нових жестів трьома пальцями.
Стилус S Pen
Чим зазвичай виділяються смартфони лінійки Note, так це наявністю в них цифрового пера S-Pen. Це головна фішка смартфона і по суті альтернативи більше ніхто з виробників не пропонує. Тому давайте дивитися, що можна робити з його допомогою.
Почнемо з того, що стилус сам по собі мало змінився зовні в порівнянні з попереднім поколінням. Всередині теж все плюс-мінус залишилося як і раніше. Це затримка в 26 мс, власний акумулятор, з’єднання зі смартфоном по Bluetooth, а також вбудовані акселерометр і гіроскоп.
З S-Pen можна робити рукописні замітки, зручно виділяти об’єкти на екрані, робити скріншоти з відмітками або, наприклад, витягувати текст в буфер обміну. Є AR-замальовки і живі повідомлення, а також вбудований перекладач – досить просто навести курсор стилуса на незнайоме слово, і в маленькому вікні з’явиться його переклад. Утиліта PENUP містить безліч шаблонів для розмальовки.
Тепер віддалене управління. Можна вибрати дію при тривалому утриманні кнопки на стилусі – це або запуск якогось додатку, або виконання контекстної команди S Pen. Це ж можна призначати на спеціальні жести: утримуємо кнопку і диригуюємо стилусом. На кожен з 5 жестів можна призначити свою функцію, головне, призвичаїтися їх правильно виконувати.
У вбудованих додатках теж є ряд рухів. У їх число входить камера, галерея, браузер, диктофон, годинник і інший встановлений софт. Знову-таки, дії можна визначати заздалегідь, будь-то натискання на кнопку або різні жести в повітрі. Є і загальні жести для сторонніх мультимедійних додатків, наприклад.
Висновки
Samsung Galaxy Note20 – безсумнівно найбільш суперечлива новинка серпневої Galaxy Unpacked. Виробник досить сильно розділив Note20 і Note20 Ultra, зробивши в першу чергу вагомі, на мій погляд, спрощення екрану. Тому, якщо говорити навіть про внутрішню конкуренцію, цьому смартфону буде важко змагатися з тією ж серією S20.
На стороні Note20 по суті буде одна серйозна перевага – це наявність стилуса. І я допускаю, що комусь він дуже важливий, але якщо ні, то… інших причин віддати перевагу новинці, а не S20+, які подешевшали, наприклад, я не бачу.
Дизайн більш самобутній, годі й казати, а матеріали? Автономність краща, але так і зрозуміло, чому. У «есках» теж можна вибрати аналогічну Note роздільну здатність і частоту оновлення екрану. Так що, кому підійде цей смартфон – сказати дуже складно. Хіба що тим, хто не хоче переплачувати за Note20 Ultra, але при цьому хоче отримати стилус і актуальне залізо?