Не дивлячись на абсолютно цуценячий захват від можливості повернутись на “домашню” MIUI, та ще й на флагманську лінійку, під кінець експлуатації Xiaomi 12X я зрозумів декілька речей. Перша на 95% вбила моє бажання мати малі смартфони… Друга – викликала розчарування у тенденціях компанії.
При цьому я абсолютно спокійно можу смартфон рекомендувати жінкам, у яких руки менші за мої. Власне, це ледве не половина населення планети, тому самі розумієте. Та і по ціні смартфон дуже навіть файний, ледве більше $600.
Звісно, якщо купляти у магазині Pixophone, котрий оглядовий семпл мені і надав. У магазині є і вживані моделі, і абсолютно нові, до речі.
Дякую магазину PixoPhone за допомогу у створенні даного матеріалу. У них у продажу є Google Pixel, починаючи з моделі 2 і закінчуючи Pixel 6 Pro.
І мені дісталась вживана, тому про комплектацію я розказати не зможу нічого. Втім, західні оглядачі відмічають 67-ватний блок живлення, кабель USB, а також прозорий силіконовий чохол.
Для початку – що мені подобається… Розміри. 152×70 мм, трохи більше 8 мм у товщину. Не дивлячись на те, що MIUI вийшла зі списку оболонок, котрі дозволяють однією рукою дотягнутися до іконки налаштувань – поратися невеликим смартфоном у руках все ще приємно.
Цьому допомагають і матеріали корпусу – метал по колу, захищене скло Corning Gorilla Glass Victus спереду, гладке і приємне скло позаду. Мається також градієнт, але він дуже м’який. А кольорів три штуки – блакитний, сірий та рожевий, як у мене.
Компактність дає зручність, елегантність і задоволення у користуванні, значно рідше треба підключати другу руку. І це – навіть не найменший “флагманський” смартфон сучасності, бо екран у нього з діагоналлю 6,28”.
При цьому він AMOLED, частотою оновлення 120 Гц, частотою відгуку сенсорного слою до 480 Гц, підтримкою HDR10 та калібровкою DCI-P3. Тому якщо комусь захочеться використати Xiaomi 12X як референс для роботи кольориста – буде файно, Delta E обіцяється близько 0,6.
Також відмічаю, що смартфон розділяє з Xiaomi 12 пальму першості щодо не-симульованих 12 біт передачі кольору. На сьогодні існує лише 4 таких смартфона – і усі вони від Xiaomi.
Втім, гарні новини закінчились. Бо у смартфона екран-водоспад. І найгірша робота з випадковими натисненнями, котру я взагалі бачив у житті. Чи вина цьому на оболонці, чи вина саме на екрані-водоспаді, чи комбінація з усього попереднього ПЛЮС невеликий розмір… Я не знаю.
Але знаю, що я не можу взяти смартфон у долоню повністю, щоб не натиснути на якусь з іконок на робочому столі. Скоріш за все, якщо у вас розмір руки буде менший, ця проблема для вас буде не така актуальна. Однак – цього не має бути взагалі. Не на поточний момент.
Йдемо далі. Оглядачі (котрі, до речі, і про жахливі рандомні натискання писали, тому я не вигадую нічогісінько) відмічали негативно той факт, що Xiaomi 12X оснащено не флагманським Qualcomm Snap 8 Gen1, а усього-навсього Snapdragon 870.
Я з цим не погоджуюсь, оскільки компактним смартфонам завжди проблемніше відводити та розсіювати тепло. А 870-ка, нагадую, оснащена 8 ядрами, одне з яких працює на частоті 3.2 ГГц максимум. Плюс – Adreno 650.
Читайте також: Arm подає до суду на Qualcomm через придбання Nuvia
Це – 700 000 балів у AnTuTu, 1 000 і 3 300 балів у GeekBench за одно- та мульти-поток, це 60 FPS на високих налаштуваннях у будь-якій сучасній мобільній грі, це підтримка 8K-відео, це швидка зарядка і 5G-мережі.
Це мене влаштовує. Навіть охолодження влаштовує, а перегріти смартфон мені не вдалось взагалі.
Знаєте, що мене НЕ влаштовує? 8 ГБ оперативки і 128 ГБ постійної пам’яті. Існує також версія на 8/256, але не у Pixophone і коштує ледве не на $100 дорожче. А це, вибачте, територія націнки Apple.
При цьому! Немає підтримки карт пам’яті, немає версій на 512 ГБ. Тому, якщо 8 ГБ оперативки розширити можливо за рахунок постійного накопичувача, то постійний розширити не можна ніяк. Власне, це мене до біса турбує, бо постійний накопичувач для мене критично важливий.
Знаєте, що ЩЕ залежить від SoC, але залежить від виробника більше? Передача даних. Безумовно, Snap 870 не підтримує Wi-Fi 6E, але підтримує Bluetooth 5.2. Чи підтримує Xiaomi 12X Bluetooth 5.2?
Так, підтримує. Плюс NFC на деяких ринках (не на нашому, але у мене версія-китаєць), інфрачервоний пульт керування і підтримка двох nano-SIM.
Читайте також: Представлені оновлені мікроконтролери Raspberry Pi Pico W з Wi-Fi
Одразу тут, мабуть, скажу про аудіо-можливості, бо звук-то насправді у Xiaomi 12X стерео, з чесним Dolby Atmos. Гучний, приємний, якісний. Міні-джека немає. Як, до речі, і захисту від води та пилу. Взагалі. Як і Xiaomi 12, і Xiaomi 12 Pro. Що мене бісить, бо минуле покоління це мало.
Камери тут адекватні. Мені не дуже подобається деталізація основного 50-мегапіксельного модуля з F/1.88, однак тут є і ширик на 13 Мп, і телемакро на 5 Мп. Немає мого улюбленого телефото модуля, і фронталка тут на 32 Мп.
Якість у цілому 4/5. Мені особисто кров із носа як не вистачає деталізації.
Картинка мильна навіть у випадку зйомки вдень, коли світла має бути вдосталь. Однак і макро-камера, і ширик, в цілому нормальні.
ВСІ ФОТО З XIAOMI 12X В ОРИГІНАЛЬНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
І на диво позитивно відмічаю відеоможливості – не 8К, а стабілізацію у 4К і підтримку LOG-профіля кольору.
При цьому – відмічаю, що тут Xiaomi дуже сильно дивно себе повела. Бо! Заблокувати LOG-профіль під зйомку виключно 4К 30 кадрів – це просто маразм, вибачте. Не 4К 60 кадрів, не 4К 24 кадри. При тому, що це просто кольорова гамма! Це не апаратне налаштування.
Просто щоб ви розуміли – це якби фільтри в Instagram підтримувались би лише у роздільності FHD, якою б у вас не була камера на смартфоні.
Щодо оболонки – тут я одразу скажу, чому вибираю смартфони Xiaomi. MIUI – єдина оболонка, у котрій я зустрічав швидкий таймер встановлення режиму “Не турбувати”… До сьогодні. У One UI це є і вже давно, якщо вірити деяким джерелам.
Але – так, це важливо. Як людині, котра неврастенік з розладами сну, але у роботі 24/7, це для мене важливо критично. І мені в принципі абсолютно начхати на те, що з коробки Xiaomi 12X не поставлявся з Android 12. Але оновлення прилетіло, і все добре.
Що вже казати про усілякі віджети, Always on Display, жести по екрану, клонування програм? MIUI була і залишається ледве не найбільш набитою усілякими речами оболонкою. Взагалі, єдине, що мене досі бісить – це іконка опцій, котра зверху, а не знизу, де до неї пальцем можна буде дотягнутись.
Ну і зарядка. 67 Вт по проводу, повне наповнення літій-полімерного акумулятора на 4 500 мАгод за 50 хвилин. І абсолютно нічого більше. Навіть бездротової зарядки немає.
Смартфон живе увесь день, заряджається швидко, бо система-на-чіпі досить енергоефективна. Ще одна перевага використання середньопотужного процесора.
Це – значно більш компромісний смартфон, ніж йому варто бути. З іншого боку, він і найдоступніший серед усіх компактних і актуальних. Будь-який аналог ASUS буде коштувати мінімум на $100 дорожче, Samsung – і того дорожче, а про Apple взагалі мовчу.
І якби не катастрофічні випадкові натискання – Xiaomi 12X заробив би від мене абсолютну рекомендацію. Але не таким, як я. І я дуже непокоюсь через відсутність карт пам’яті. Це не та тенденція, котра мені по кайфу, скажу відверто.
У динаміці на смартфон можна буде полюбуватись прямо тут:
Також цікаво:
View Comments
Відчуття, що прочитав тест, який написала нейромережа. Особливо розділ "Передача даних". Здорові люди так не пишуть. Журналісти літери в власних назвах не економлять. Ви просто скопіювали опис зі сторінки 12X на AliExpress? Я радий що у вас проблеми з нервами, увійдіть у положення інших людей і спробуйте описати пристрій, щоб інформація була актуальна для когось, окрім вас.
Буває.