У березні цього року компанія OnePlus анонсувала три нових смартфона дев’ятої серії. Актуальна лінійка включає в себе топовий флагман OnePlus 9 Pro, трохи більш просту звичайну «дев’ятку» та базовий варіант – смартфон OnePlus 9R. Сьогодні ми докладно познайомимося з класичним OnePlus 9 і з’ясуємо, чим же він відрізняється від старшого і молодшого братів, а також розберемося, чи варто взагалі звертати увагу на цей смартфон при наявності більш доступного 9R і просунутого 9 Pro.
Дякуємо магазину Цитрус за наданий на тест смартфон OnePlus 9
Не хочете читати? Дивіться відео:
Як я вже зазначив на початку огляду, OnePlus 9 – не найбільш просунутий і, отже, не найдорожчий смартфон 9-ї серії від OnePlus. Він існує всього з двома модифікаціями пам’яті – на 8/128 ГБ і 12/256 ГБ. Виробник просить за них $699 і $799 відповідно.
В Україні придбати OnePlus 9 можна в обох версіях. Його вартість, в залежності від магазину, варіюється від 17 000 до 19 999 грн за версію на 8/128 ГБ і від 19 000 до 21 999 за топовий варіант на 12/256 ГБ. В цілому смартфон не надто здорожчав в порівнянні з попередником, моделлю OnePlus 8T, і, звичайно ж, все ще вартує значно менше Pro-версії.
Поставляється OnePlus 9 у великій коробці з щільного картону з яскравим червоним оформленням у звичному для компанії стилі. Всередині крім смартфона можна знайти адаптер живлення Warp Charge потужністю 65 Вт з USB-C, традиційний червоний кабель з парою фіксаторів. Аксесуари, як зазвичай, в червоно-білих кольорах. Також є прозорий силіконовий чохол, ключик для вилучення слота під SIM-карти, набір стікерів OnePlus і трохи паперової документації.
У чохла повністю глянсова «спинка» і матові шорсткі торці. Є всі необхідні прорізи і отвори, кнопки живлення і регулювання гучності – продубльовані. Бортик над екраном не дуже високий, але за рахунок посилених його кутів, смартфон в комплектному чохлі можна без побоювання класти екраном вниз. Виступаючий блок камер також захищений. Плюс на екрані пристрою з коробки є захисна плівка добротної якості.
У порівнянні зі своїм попередником, OnePlus 9 в цілому не отримав якихось яскравих особливих або нестандартних рішень. Його дизайн залишився якимось звичним і в цій моделі виробник, грубо кажучи, змінив лише вид тильного блоку з камерами. З одного боку хотілося б вже чогось нового, але з іншого ж – міняти за фактом-то і нема чого.
Спереду смартфон виглядає абсолютно так само, як і 8T. Той же, в свою чергу, не сильно відрізняється від класичного OnePlus 8. Це досить тонкі рамки і акуратний виріз фронтальної камери в лівій верхній частині. Але на відміну від Pro-версії, тут скло спереду не вигнуте, а плоске. Нехай візуально воно і виглядає дещо простіше, але практичності в такому виконанні явно-таки побільше.
З приводу тильної сторони додати нічого. У нашому випадку смартфон в чорному кольорі (Astral Black), без будь-яких переливів або градієнтів. Камери розміщені на вертикальному прямокутному блоці з округленими кутами. Панель – скляна, два з трьох вічок додатково обкільцьовані і є невеличкий напис Hasselblad, який майже не видно (і це навіть непогано), але при уважному огляді на світлі він буде переливатися.
Крім такого малопримітного чорного кольору, смартфон пропонується також у фіолетовому (Winter Mist) і синьому (Arctic Sky) кольорах. У всіх трьох випадках обробка елементів корпусу буде однаковою, тому пропоную відразу ж обговорити ці самі матеріали.
А тут є що обговорити, оскільки саме в оригінальному OnePlus 9 виробник вирішив заощадити і замість традиційного для флагманів алюмінію в рамі – використовувати пластик. Це не якась новина, тому що зараз багато брендів дозволяють собі ось так от сегментувати пристрої однієї серії та топовим рішенням давати кращі і преміальні матеріали, тоді як смартфонам дешевші – і матеріали простіші. Але я не можу зрозуміти, чому ж «постраждав» саме OnePlus 9?
Це ніби як «середняк», адже той же 9R коштує ще дешевше та саме він є базовим представником сімейства, але навіть там є рамка з алюмінію. Мені цей крок взагалі незрозумілий, звичайно. Пластикову рамку спробували якісно замаскувати під металеву, але все ж тактильні відчуття не ті і якось неприємно усвідомлювати, що десь там є більш доступний OnePlus 9R, до того ж з топовими матеріалами. Сама рамка – глянцева, і це ще один не дуже приємний факт. Вона швидко брудниться, досить слизька і знову ж незрозуміло, чому хоча б рамку не зробили матовою, не кажучи вже про тильній панелі.
Остання теж глянцева, але благо хоча б тут не заощадили і поставили вже скло, а не пластик, – Gorilla Glass 5 з олеофобним покриттям. Таке ж, до речі, встановлене і спереду. Смартфон, зрозуміло, активно збирає відбитки пальців і розводи, не дуже добре протистоїть пилу і різним дрібним ворсинкам. Плюс саме з такий забарвленням вони будуть найбільше впадати в око.
Є один цікавий і важливий нюанс, пов’язаний з пило- та вологозахистом корпусу OnePlus 9. Якщо 9 Pro захищений від потрапляння пилу та вологи і має сертифікацію за стандартом IP68, то у випадку з звичайною «дев’яткою» – все не так просто. Річ у тому, що виробник офіційно не заявив про наявність в смартфоні IP68, але при цьому операторська версія цього пристрою від T-Mobile – таку має. Звичайно, дуже малоймовірно, що розблоковані смартфони якось відрізняються внутрішнім компонуванням і не мають відповідних прогумованих вставок.
За ідеєю всі пристрої проходять однакові тестові перевірки та випробування на міцність і довговічність. Тому, в теорії, смартфон захищений від пилу і вологи, але «офіційно» це підтверджено лише в операторській його версії. Так що ризикувати і перевіряти смартфон я б, зрозуміло, не став, але шанс того, що він безпроблемно перенесе якесь випадкове потрапляння під бризки води або щось схоже, – точно є. Збірка – ідеальна.
Теж цікаво:
На фронтальній панелі всі елементи розміщені у верхній частині. Це – фронтальна камера в лівому верхньому кутку, проріз розмовного динаміка та віконце з датчиками освітленості і наближення правіше від спікера.
На правій грані смартфона є кнопка живлення і фірмовий трьохпозиційний перемикач звукових режимів з текстурованою поверхнею, який вже давно став відмінною рисою смартфонів виробника. І взагалі, серед всіх виробників Android-пристроїв, ця фішка залишилася тільки у OnePlus.
Справа є тільки гойдалка регулювання гучності, зверху – додатковий мікрофон для шумозаглушення, а знизу: основний мультимедійний динамік, порт USB Type-C, головний мікрофон і слот для двох nanoSIM-карт.
Ззаду можна знайти виступаючий прямокутний майданчик з трьома вічками камер, спалахом і написом Hasselblad. Дві камери додатково виступають і знаходяться в сріблястій окантовці. Нижче блоку по центру – логотип OnePlus.
OnePlus 9 – не дуже великий смартфон, оскільки діагональ його дисплея становить «лише» 6,55″. Нехай і не набагато, але все ж менше умовних 6,6-6,7″, які найчастіше і використовуються виробниками. Габарити корпусу – 160,0×74,2×8,7 мм, а важить пристрій 192 г. Загалом і в цілому – до ергономіки «дев’ятки» зауважень практично немає.
Клавіша регулювання гучності знаходиться прямо на дуже вдалій висоті і її зручно натискати як пальцями правої, так і лівої руки. Те ж саме можна сказати і про кнопку живлення (досить велику, до слова) разом з тумблером перемикання режимів. Останній легко відрізнити на дотик навіть наосліп, завдяки текстурованій поверхні. Корпус трохи слизький – знову ж дивно, чому виробник проігнорував якусь шорстку обробку для спинки, рамки, а краще взагалі для обох деталей. Але миритися можна, звичайно.
Однак на що вже можна дійсно поскаржитися сповна, так це на розміщення вбудованого в екран сканера відбитків пальців. За моїми особистими відчуттям, він знаходиться дуже низько і до цього однозначно потрібно звикати. Було б дуже непогано, якби сканер знаходився б на 1,5-2 см вище. Так що ергономіка – цілком непогана, але все ж не ідеальна зі згаданої причини.
Виходячи зі специфікацій дисплея, встановленого в OnePlus 9, – він нічим не відрізняється від екрану попередника OnePlus 8T. Тобто маємо ту ж діагональ дисплея 6,55″ і матрицю типу Fluid AMOLED з роздільною здатністю Full HD+ (2400×1080 пікселів). Співвідношення сторін екрану витягнуте – 20:9, щільність пікселів близько 402 ppi, а заявлена виробником пікова яскравість сягає 1100 ніт . Дисплей, природно, з підтримкою високої частоти оновлення – тут 120 Гц, а також підтримує технологію HDR10+.
Однак сам по собі дисплей не став гіршим від того, що він вже використовувався раніше в попередньому поколінні. Це відмінна флагманська AMOLED-панель з традиційними особливостями для матриць такого типу. Тут дійсно великий запас і рівень максимальної яскравості, тому навіть в сонячний день на вулиці, інформація з дисплея все ще легко читається.
Кути огляду, зрозуміло, дуже широкі і лише білий колір під кутом трохи зеленить. Передача кольору безпосередньо залежить від обраного режиму в налаштуваннях і може бути як більш нейтральною і спокійною, так і зовсім перенасиченої – тут вже вибирати доведеться виключно за особистим уподобанням. По частині якості зображення – нуль зауважень, коротше кажучи.
Частота оновлення 120 Гц теж дуже позитивно позначається на досвіді взаємодії з пристроєм і картинка, очікувано, плавна. Але все ж частота, з метою економії заряду батареї, може змінюватися в меншу сторону при певних умовах. Тобто коли користувач взаємодіє з екраном, то частота в більшості застосунків і інтерфейсі – буде максимальною. Якщо ж буде якийсь статичний стан, то вона може знизитися до 60 або 90 Гц. І в певних програмах, звичайно ж, теж може бути встановлене обмеження.
В параметрах дисплея присутньо досить багато опцій: автоматична адаптація кольору екрана в залежності від навколишнього освітлення, три пресета кольору, один з яких – з можливістю вручну налаштувати і гаму, і тон, і відтінок. Значний для вибору частоти оновлення – всього два: 60 і 120 Гц. Можна приховувати область фронтальної камери заливкою чорного кольору і вибирати поведінку деяких застосунків з цим самим виразом – включати заливку або відображати програми в повноекранному режимі.
Крім того, є так званий «движок» поліпшення графіки на базі ШІ: динамічне поліпшення насиченості та контрастності відео, а також надвисока роздільна здатність для відео. Хоча місцями ці поліпшення виглядають якось «штучно» чи що. Також в налаштуваннях є функція зменшення синього світла, окремий режим читання і темна системна тема з можливість примусово відображати застосунки без підтримки темної теми в темному оформленні.
Окремо хотілося б відзначити і функцію відображення часу та іншої інформації на вимкненому екрані. Типовий Always on Display тут має назву «Чорно-білий екран». З параметрів є кілька способів активації – дотик до екрану і підйом смартфона, робота за розкладом, відображення контекстної інформації про музику або майбутню подію, значок сканера відбитків пальців і світлові ефекти при отриманні повідомлень – функція Horizon light.
Читайте також:
Апаратна складова OnePlus 9 – найбільш флагманська на даний момент. Всередині встановлений флагманський 5-нм чипсет Qualcomm Snapdragon 888, в складі якого є 8 ядер: 1 високопродуктивне ядро Kryo 680 працює з максимальною тактовою частотою до 2,84 ГГц, ще 3 ядра Kryo 680 з тактовою частотою до 2,42 ГГц і інші 4 ядра Kryo 680 – з максимальною частотою до 1,80 ГГц. Також використовується топовий графічний прискорювач – Adreno 660.
У синтетичних тестах смартфон демонструє, очікувано, відмінні результати. Однак троттлінг теж має місце і в цьому плані «дев’ятка» показує себе навіть гірше, ніж Xiaomi Mi 11 з тим же залізом, наприклад. Але і варто зауважити, що гріється він при цьому не так сильно, як нагрівається під навантаженнями той самий Mi 11.
Об’єм оперативної пам’яті в залежності від модифікації – 8 або 12 ГБ, природно актуального типу LPDDR5. До тестового зразка в базовій конфігурації в цьому плані немає ніяких питань, отже і в топовій теж все буде нормально, і такого обсягу оперативки на сьогоднішній день – буде більш ніж достатньо.
Постійної пам’яті теж на вибір пропонується 128 або 256 ГБ, накопичувач типу UFS 3.1, тобто дуже швидкий. У базовому варіанті на 128 ГБ для користувача відведено 102,11 ГБ. Однак необхідно врахувати, що розширити пам’ять картою пам’яті microSD не вийде, так що варто спочатку визначитися з версією.
У роботі маємо справу з справжнісіньким флагманом – смартфон вкрай швидко виконує будь-якого роду завдання, інтерфейс при 120 Гц також працює максимально плавно. В іграх гаджет показує дуже гарні результати, як і личить флагманському чипсету. Однак, як я вже і зазначив, смартфон гріється і якщо навантажувати його тими ж іграми занадто довго, то може з’явиться повідомлення про перегрів і автоматично знижується яскравість дисплея.
Нижче ви можете подивитися значення середнього FPS в популярних вимогливих проектах, які були зняті за допомогою утиліти від GameBench. У всіх іграх були встановлені максимальні значення графічних налаштувань, які тільки були доступні:
Основний блок камер смартфона включає в себе три модулі: головний ширококутний Sony IMX689, додатковий надширококутний Sony IMX766 і простий монохромний модуль. Частково ці модулі вже знайомі користувачам смартфонів виробника. Перший використовувався, наприклад, в OnePlus 8 Pro, а надширококутний перекочував в OnePlus 9 від старшого брата – 9 Pro. Їх характеристики виглядають наступним чином:
Над камерами інженерам OnePlus допомагали працювати фахівці з Hasselblad. Якщо точніше, то останні розробили новий метод калібрування передачі кольору – Natural Color Calibration, який покликаний забезпечити «автентичну передачу кольору і природну передачу тілесних тонів».
Як розумієте, перші два модуля за замовчуванням зберігають знімки не в повній роздільній здатності. Для ширококутного це 12 Мп, а для надширококутного – 12,6 Мп. Втім, як завжди, у користувача є можливість вибрати і максимальну роздільну здатність для знімків. Але головне питання – чи варто воно того? Порівнюючи знімки, зроблені в одних і тих умовах, я можу зробити такий висновок: знімати в повній роздільній здатності для досягнення більш високої деталізації є сенс тільки в умовах відмінного освітлення. В такому випадку кадри дійсно будуть більш деталізованими і чіткими. Але от якщо говорити про слабкі умови освітлення, то фото в повному розмірі будуть виходити гірше, за рахунок більш явних цифрових шумів. Це стосується як ширік, так і надширіка. Так що все ж оптимальний варіант на кожен день – стандартна роздільна здатність.
Знімає основна камера однозначно добре: і з гідною деталізацією, і з гарною передачею кольору, і з непоганим динамічним діапазоном. Однак є в усьому цьому і деякі нюанси. По-перше, якщо уважно вивчати денні знімки, то на них будуть помітні шуми навіть при мінімальному значенні ISO. З одного боку – це не дуже добре, але якщо говорити про знімки зроблені в середніх умовах, то тут така ось неагресивна робота шумодава швидше йде в плюс, тому що зберігаються деталі. Про кольори можу сказати наступне – вони в загальному приємні, але ось нерідко смартфон прагне зробити деякі тони (особливо зелені) більш насиченими, ніж вони повинні бути. Вночі знімати на OnePlus – можна. У нічному режимі фотографії виходять світлими і досить деталізованими, хоча і не з дуже природними кольорами.
ПРИКЛАДИ ФОТО У ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З ОСНОВНОГО МОДУЛЯ
Але основна «проблема» цієї камери, мабуть, криється у відсутності оптичної системи стабілізації і не дуже швидкому збереженні фото. Знімки на смартфон навіть в ідеальних умовах можуть виходити змазаними, якщо трохи поворухнутися. Тому про якусь зйомку на льоту швидше варто забути, а це вже якось і не по-флагманського.
А ось надширик буду хвалити – він дуже хороший. Відмінна як для такого широкого кута деталізація, є автофокус і практично непомітно властиве таким модулям оптичне викривлення. Передача кольору також дуже схожа на кольори основної головної камери, але тільки вдень – увечері вона вже помітно відрізняється і не на користь надширика. Це також один з небагатьох модулів з надшироким кутом, на який легко можна знімати в поганих умовах освітленості. Але обов’язково з нічним режимом, звичайно ж. Автофокусування дозволяє знімати об’єкти поблизу і теж здорово розширює сферу застосування цієї камери.
ПРИКЛАДИ ФОТО У ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З НАДШИРОКОКУТНОГО МОДУЛЯ
Монохромний модуль… ну він тут скоріше для кількості. Він допомагає основній камері знімати монохромні кадри і це нібито щось більше, ніж звичайний Ч/Б фільтр. Особисто мені від цього модуля ні холодно ні жарко, але в галереї нижче є кілька прикладів, знятих в монохромному режимі. До слова, якщо прикрити цей модуль, то смартфон відмовиться робити чорно-білі фото і буде зберігати їх кольоровими.
ПРИКЛАДИ ФОТО З ПОВНОЮ РОЗДІЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ В МОНОХРОМНОМУ РЕЖИМІ
Набагато цікавіше, як на мене, макро-режим. Тут немає виділеної камери для зйомки об’єктів поблизу (і це, загалом, хороша новина), але є спеціальний режим «Супермакро». Він використовує можливості надширококутного модуля і за рахунок автофокусу дозволяє знімати будь-які об’єкти з мінімальною відстанню. Більш того – можна знімати як на повний широкий кут, так і з 1- та 2-кратним наближенням. Попрактикуватися з такою зйомкою можна і потрібно, адже використовується повноцінний модуль з нормальною роздільною здатністю і це зовсім не ті 2 Мп для макро, які найчастіше пропонують виробники, особливо в недорогих смартфонах.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ В РЕЖИМІ МАКРО
Відеозйомка. Смартфон вміє знімати відео з максимальною роздільною здатністю аж до 8K при 30 FPS плюс, природно, є більш універсальні 4K 30/60 FPS. Ці режими є для обох модулів, що теж непогано, і в кожному працює ефективна електронна стабілізація. Якість роликів в цілому гарна. Експозиція – НЕ танцює, роллінг-шаттер – відсутній. Єдине зауваження полягає в тому, що записувати відео в 8K і 4K з 60 FPS можна тривалістю не більше 5 хвилин. Це дуже дивне явище, як для флагмана 2021 року.
Але ось де вже котрий рік зовсім немає змін, так це у фронтальній камері. Тут встановлено абсолютно той же модуль, що і в старшому/ молодшому братах і двох поколіннях попередників OnePlus 9, починаючи з моделі 7 Pro. Тобто в нашому розпорядженні 16 Мп камера зі світлосилою f/2.4, розміром сенсора 1/3.06″ і пікселями 1.0μm. Але незважаючи на те, що модуль вже далеко не найсвіжіший, – знімає він цілком пристойно.
Деталізація на високому рівні, кольори натуральні і в загальному до денних фотографій зауважень немає зовсім. У слабких умовах освітлення, звичайно, вже виникають труднощі. На таких знімках більш помітні цифрові шуми і втрачається частина деталей. Також камеру неможна похвалити за кут огляду – він досить обмежений. Плюс взагалі не вміє знімати відео в 4K – максимум 1080P при 30 або 60 к/с. Але навіть так виходить непогано, до того ж працює електронна стабілізація.
Режимів зйомки в застосунку камери досить багато: відео, фото, портретний, нічна сцена, професійний, інтервальна зйомка, панорама, уповільнена зйомка і «нахил-зрушення» (типовий Tilt and Shift). Також в таких звичайних режимах як відео, наприклад, є додаткові опції з посиленою стабілізацією, портретним і нічним режимами для відео. Нічний режим теж може похвалитися різними фішками, на зразок режиму триноги і Starburst для більш якісних нічних кадрів.
Ручний режим є тільки для фото, але він досить-таки крутий, адже можна міняти взагалі всі параметри. Є ручне фокусування з технологією Focus Peaking (підсвічуванням об’єктів, які знаходяться в фокусі) і можливістю зберігати фото в форматі RAW. Для відео подібного режиму, на жаль, немає. Навіть між камерами перемикатися в ньому не можна. Також можна відзначити помаранчеву кнопку спуску затвора для фото і нестандартний звук при затворі – надихалися, очевидно, камерами Hasselblad.
Сканер відбитків пальців в смартфоні оптичного типу і вбудований прямо в екран. Про його не надто вдале розташування я вже розповідав кількома розділами раніше і повторюся, що на мій погляд – він знаходиться дуже низько. Незважаючи на це, до такого розташування через якийсь більш-менш тривалий час використання – звикаєш.
Але ось по частині роботи сканера вже немає ні найменших зауважень. Він працює відносно швидко, однак більше сподобалося те, що сканер дуже стабільний. Практично повна відсутність будь-яких помилок при зчитуванні відбитка, через що користуватися ним дуже навіть комфортно.
З додаткових опцій є вибір з парочки анімацій на екрані навколо майданчика сканера при прикладанні пальця, а також функція швидкого запуску застосунків або виконання якихось дій. Користувач може сам визначити, які ярлики і/ або застосунки будуть в цьому меню і налаштувати їх порядок.
Працює це таким чином: після успішного розблокування смартфона сканером відбитків просто не прибираємо палець з екрана – відкривається горизонтальне меню швидких дій. Для навігації по ньому просто переміщаємо палець в праву або ліву сторони, зупиняємося на потрібному і потім прибираємо палець для запуску.
Є другий метод розблокування смартфона – розпізнаванням особи. Він також порадував своєю роботою – смартфон в більшості ситуацій за мить впізнає власника і відразу ж розблокується. Якщо навколо не дуже багато світла, то процес може затягнуться і перед розблокуванням ще можна буде побачити екран блокування. У повній темряві метод за замовчуванням не працює, але є опція автоматичного підвищення яскравості підсвічування дисплея, за рахунок якої вже можна буде розблокувати пристрій в будь-яких умовах.
Крім вищезгаданої функції є можливість залишатися на екрані блокування після розпізнавання і додатково робити свайп вгору. Додати ще одну особу або альтернативний вид при цьому неможна.
Комплектується смартфон акумулятором ємністю 4500 мАгод, що цілком непогано для не дуже великого смартфона. Тільки ось похвалити OnePlus 9 за хорошу автономність все одно не можна. Смартфона вистачає рівно на день активного використання з ранку до вечора і не більше того.
Я користувався пристроєм з використанням режиму 120 Гц, включеною системною темною темою і функцією відображення годинника на вимкненому екрані (Always On Display), який працював за розкладом з 8:00 до 20:00. При такому розкладі за 24 години загальної роботи з моменту останньої зарядки, екран був активний в середньому 5-5,5 годин. Результати, м’яко кажучи, – скромні, з огляду на чималий обсяг акумулятора. У тесті автономності Work 3.0 з бенчмарка PCMark, OnePlus 9 при максимальній яскравості підсвічування дисплея – протримався 6 годин і 28 хвилин.
OnePlus 9 підтримує фірмову технологію швидкої зарядки Warp Charge 65T і від фірмових адаптера живлення (потужністю 65 Вт) та кабелю – заряджається дуже швидко. Виробник говорить, що зарядити смартфон повністю з 0% вийде за 29 хвилин, але на практиці мої заміри показали інші результати. Смартфон з 1% до 100% заряджається за всі 40 хвилин, що все одно дуже круто. Ось докладні виміри:
Крім швидкої дротової зарядки, смартфон підтримує і швидку бездротову 15 Вт, і реверсивну зарядку потужністю до 5 Вт для підзарядки інших пристрій. Але це стосується лише OnePlus 9 в північноамериканському і європейському варіантах. Китайські та індійські версії смартфона – позбавлені підтримки стандарту Qi.
Читайте також: Досвід використання Huawei Mate 40 Pro
Розмовний динамік свою пряму функцію виконує на відмінно: звук гучний і чистий, співрозмовника чути добре. Додатково до цього, він виконує роль і другого мультимедійного динаміка, забезпечуючи тим самим стереозвучання. У парі з основним мультимедійним отримуємо непогане якісне і гучне звучання. У той же час я не можу назвати його якимось особливо видатним – в цьому плані смартфон від OnePlus не дотягує до рівня, наприклад, Samsung Galaxy S21 Ultra або Xiaomi Mi 11. Тобто звучання в цілому гарне, але могло бути і трохи краще.
У навушниках смартфон пропонує чудовий запас гучності і пристойну за всіма ключовими параметрами якість. До того ж є кілька попередньо встановлених ефектів Dolby Atmos (також працюють для динаміків), інтелектуальних стилів і десятисмуговий еквалайзер. Перераховані вище налаштування працюють як з дротовими навушниками (але їх доведеться підключати через сторонній адаптер), так і з Bluetooth-гарнітурами.
Вібровідгук – не найпростіший, а просунутий і з різною інтенсивністю в залежності від виконуваної дії. В цілому – досить приємний, немає бажання його якось відключити або переналаштувати.
OnePlus 9 оснащується найбільш актуальним набором бездротових модулів і крім наявності 5G-модему відрізняється підтримкою наступних: Wi-Fi 6, Bluetooth 5.2 (A2DP, LE, aptX HD), GPS (A-GPS, GLONASS, GALILEO, BDS, SBAS) , NFC. Всі перераховані вище модулі прекрасно працюють на пристрої.
Смартфон працює на ОС Android 11, поверх якого встановлена фірмова оболонка виробника OxygenOS останньої на момент публікації огляду версії – 11.2.5.5. Інтерфейс в цій версії став більш оптимізований для використання однією рукою. Це помітно по тому, як в системних застосунках і самій оболонці багатофункціональні елементи зміщені ближче до середини екрану, тоді як назви зроблені великим шрифтом і знаходяться зверху. Мені не сподобалася лише локалізація деяких окремих пунктів (вона не дуже точна) і є дрібні нюанси з перенесенням слів.
Сама OxygenOS пропонує не найширші можливості кастомізації зовнішнього вигляду, але якось змінити на краще її можна: вибрати колірний акцент, змінити іконки і форму системних значків. Є налаштування тумблера Alert Slider збоку, вибір типу управління (жести або кнопки), системні жести і жести на вимкненому екрані, а також дії при подвійному і тривалому натисканні кнопки живлення. Крім того, можна клонувати деякі застосунки, а також є ігровий хаб з корисними фішками і навіть поліпшенням тактильного зворотного зв’язку в деяких підтримуваним іграх.
Читайте також: Підсумки Google I/O 2021: що нового у світі Android
У OnePlus 9 однозначно є багато хорошого: це відмінний 120 Гц дисплей, топове флагманське залізо, непогані, в цілому, камери, швидка зарядка, відмінні за частиною стабільності методи розблокування і нормальний софт. Але щоб смартфон вийшов саме таким, виробнику також довелося на чомусь економити.
У смартфона пластикова рамка, скло в корпусі є, але воно глянсове і непрактичне. Офіційна сертифікація за стандартом IP чомусь є тільки у операторської версії. По фронтальній камері вже який рік немає зрушень, а основна камера позбавлена оптичної стабілізації. Також не особливо радує автономність – вона досить посередня. І все ж смартфон залишив приємні враження і на все його спрощення в принципі можна було б закрити очі, з огляду на його цінник при топовому залізі.
Тільки ось OnePlus занадто часто випускає нові флагмани, а попередники не встигають істотно застаріти, але при цьому гарненько дешевшають. Тому у OnePlus 9 не так вже й багато переваг перед, скажімо, торішнім OnePlus 8 Pro. Останній навіть в чомусь буде вигравати. З огляду на цей факт – важкувато назвати «дев’ятку» вигідним придбанням, звичайно.
Дякуємо магазину Цитрус за наданий на тест смартфон OnePlus 9
Leave a Reply