На даний момент лінійка Reno2 від бренду OPPO, що вийшов на український ринок не так давно, налічує три смартфона. Це Reno2, Reno2 Z і Reno2 F. У нас в країні доступні перші дві моделі – флагманський Reno2 і спрощений Reno2 Z. У сьогоднішньому огляді я розповім про OPPO Reno2 Z. Які переваги і недоліки є у молодшій версії флагмана – ви дізнаєтеся з цього огляду .
Придбати OPPO Reno2 Z в Україні можна за 11999 гривень (або $ 503) в мережах партнерів бренду OPPO. На смартфон в білому кольорі (як у нас) навіть діє знижка і він стоїть 10999 гривень. Це одна з найдорожчих моделей компанії і по суті є трохи спрощеною версією флагмана Reno2. Цінник немаленький і пора б дізнатися, чи виправданий.
OPPO Reno2 Z поставляється в білій картонній коробці, незвично витягнутої по висоті. Всередині можна виявити смартфон, великий блок живлення (потужністю 20 Вт), кабель USB/Type-C, провідні навушники білого кольору з функцією гарнітури, нестандартний захисний чохол, ключик для вилучення слота під картки і набір супровідної документації.
Крім того, на смартфон відразу з коробки наклеєно захисне скло. Чохол якісний – силіконовий, темно-синього кольору і з цікавою особливістю, де тильна частина імітує шкіру з декоративною строчкою. Вирізи під елементи великі, кнопки управління продубльовані. По кутах є бортики що виступають. В цілому це дуже приємний кейс, від якого не виникає бажання відмовитися.
Гарнітурка рівно така ж, як і в комплекті з OPPO A9 2020. Хіба що упакована презентабельніше. Звучання відносно непогане і якщо вам підходять вкладиші, то такими можна користуватися. Плюс приємно, що вона взагалі продається разом зі смартфоном.
Дизайном OPPO Reno2 Z мені сподобався. Він трохи відрізняється від більш дорогого представника серії, але в цілому пристрої схожі. Рамки зліва і справа досить тонкі, верхня буде трохи товстіша, а ось знизу – великий відступ. Він приблизно такий, як і в середньбюджетному A9 2020. Чесно кажучи, тут хотілося б бачити поле тонше рази в півтора. Моделька ж дорожче буде.
З іншого боку – фронтальної камери на лицьовій панелі немає, вона виїжджає з корпусу. Здорово бачити великий дисплей без краплеподібного вирізу, це без всяких сумнівів. Під наклеєним захисним склом – Corning Gorilla Glass 5.
Позаду – суцільна скляна панель, яка трохи вигнута по краях, тільки ось модель скла не уточнюється. З виступаючих елементів є тільки крихітний, ледве виступаючий округлений горбик. Він потрібен для того, щоб скло, що прикриває камери, – не дряпалось. А це могло б статися, адже скло ззаду, повторюся, – суцільне. Але як не крути, цей виступ не врятує, якщо смартфон полетить вниз і що буде з камерами після серйозного падіння – страшно уявити.
Майже всі елементної відцентровані, лише спалах знаходиться праворуч від блоку камер. Виконання теж неординарне, є довгаста смужка з логотипом і написом «Designed for Reno».
Розводи і відбитки на тильній стороні можуть залишатися, але через колір вони не дуже помітні. Зрозуміло, ніякого вологозахисту не заявлено – моторизований блок з фронталкою тому заважає. Зате по збірці ніяких зауважень.
Другий доступний варіант – суворіше, але все ще залишається стильним – Luminous Black, чорний з синіми акцентами.
Зверху над дисплеєм є широкий виріз з мультимедійним динаміком, а такі елементи як датчики освітленості і наближення – заховані під екраном, ближче до центру. Знизу немає нічого, навіть світлодіода для сповіщень.
На правому торці – повноцінний слот для двох nanoSIM і карти розширення пам’яті microSD. Там же металева клавіша живлення з тонким прорізом-поглибленням зеленого кольору. Зліва – роздільні клавіші управління рівнем гучності.
На нижньому торці – вирізи під динамік, мікрофон, порт 3,5-мм і роз’єм Type-C. Зверху ж є другий мікрофон і висувною блок з фронтальною камерою і діодами з боків.
Позаду – виступаючий округлий горбик, камери, спалах, напис, логотип та інші малоцікаві службові маркування.
Незважаючи на велику діагональ (6,53″), смартфон за розмірами вийшов не дуже великим – 161,8×75,8×8,7 мм і 195 грамів. Їм, зрозуміло, не дуже комфортно керувати однією рукою, але можна. Кнопки на своїх місцях, висота у них комфортна.
Діагональ дисплея 6,53″, матриця виготовлена із застосуванням технології AMOLED. Роздільна здатність – Full HD+ (2340×1080 пікселів), співвідношення сторін – 19,5:9 і щільність пікселів 395 ppi.
Хіба що під кутами помітні властиві подібним матрицями зелено-рожеві переливи.
На вимкнений екран можна вивести час, дату, день тижня і рівень заряду батареї. По суті це Always-On, але от біда – з налаштувань є тільки вибір періоду відображення. Значки повідомлень зі сторонніх додатків не відображаються, я помітив тільки іконку про отримане SMS. Хотілося б мати більше можливостей кастомізації і хоча б відображення іконок всіх додатків.
Ще я зіткнувся з неправильною роботою автояскравості. У певний момент смартфон став різко знижувати яскравість екрану, яку сам же встановив до цього. Навіть після того як я підтягнув повзунок і продовжив користуватися пристроєм, яскравість все одно знижувалася через пару секунд. Але справедливості заради – було це один раз за весь час і пройшло саме по собі.
У цьому смартфоні виробник вирішив використовувати платформу від Mediatek. Конкретно – Mediatek Helio P90 (MT6779), яка побудована по 12-нм техпроцесу. Є 8 ядер, поділені на два кластери: два ядра Cortex-A75 з максимальною тактовою частотою до 2,2 ГГц і 6 ядер Cortex-A55 з тактовою частотою до 2 ГГц. Графічні завдання покладені на прискорювач PowerVR GM9446. У продуктивному режимі різниця в бенчмарках несуттєва, хоча вона є.
На оперативну пам’ять виробник взагалі не поскупився і поставив аж 8 ГБ. Цього більш ніж достатньо для всіх завдань, тим більше з нефлагманським чіпсетом. Тобто на цей рахунок навіть не варто переживати – вистачить для всього і напевно не на один рік.
Постійної же пам’яті – 128 ГБ і вільно з них 107,87 ГБ, хоча в деяких країнах є варіант на 256 ГБ. В цілому – теж цілком достатньо, враховуючи слот для карти microSD до 256 ГБ. І ніхто не змушує вибирати між другим номером і розширенням пам’яті.
Головне питання – як це залізо працює. В системі – непогано, досить швидко і плавно. Рідше я стикався з дрібними підлагуваннями під час відтворення анімацій, але один раз було і серйозне підвисання на кілька хвилин. Я просто звернув PUBG і смартфон повис наглухо, не реагував на натискання, і навіть тривалим затисненням кнопки живлення його неможливо було виключити. Через дві-три хвилини його попустило – не знаю, що сталося.
Ігри на OPPO Reno2 Z запускаються абсолютно всі і працюють нормально. Ось що показують виміри, зроблені за допомогою ПЗ від Gamebench:
Тобто треба деякі настройки знижувати, для досягнення стабільних 30+ FPS. А ось Call of Duty Mobile прямо здивувала, на цьому смартфоні йде реально дуже добре.
Як і в оригінальному OPPO Reno2, камер в основному блоці Z-ки – чотири штуки. Однак їх набір відрізняється, плюс є спрощення навіть в схожих на перший погляд об’єктивах. Для початку подивимося, що нам пропонують в Reno2 Z і з’ясуємо відмінності від модулів Reno2:
Тобто замість повноцінного телефото-модуля, у нас є малокорисний допоміжний датчик, який потрібен… більше для кількості, напевно. Загалом, тут ситуація така ж, як і в OPPO A9 2020 – два 2 Мп сенсора, які, як заявляють, потрібні для портретного режиму.
Що стосується головного модуля, то він той же – IMX586 від Sony, але в цьому смартфоні камера позбавлена оптичної стабілізації. Надширококутний модуль теж трохи простіше – без автофокусу.
Основний модуль робить хороші якісні кадри і на вулиці, і в приміщенні з хорошим освітленням. Деталізація – непогана, динамічний діапазон приємно порадував і кольори натуральні. У слабких умовах або вночі дуже рекомендую використовувати нічний режим – він справляється відмінно, фото стає світліше і в цілому краще. Використовувати максимальну роздільну здатність 48 Мп є сенс, якщо вам важливо отримати дуже різкий кадр. Цей параметр буде вище, але як мені здалося – навіть з деяким надлишком. Портретний режим – зрозуміло є, працює нормально.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Також навздогін про нічний режим. Є одна цікава кнопочка при його активації – режим штатива. І якщо у вас є можливість якось закріпити смартфон на 40 секунд – отримати можна чудовий результат. Так, він буде трохи неприродним, але порівняйте три знімки нижче в порядку: штатив-нічний-авто. По-моєму, це дуже добре.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Оптичного зуму, як ми з’ясували, в Reno2 Z – немає, але кнопки для 2х і 5х цифрового наближення в додаток додали. Другий режим – дуже слабкий, а от зняти щось з 2x при великій кількості світла – можна, якщо є бажання. Пара прикладів – в галереї нижче. Тільки ось транслювати і розглядати ці знімки на великому екрані не варто, вони виглядають адекватно тільки на екранах смартфонів.
Надширококутний об’єктив – традиційно простіше, але зі своїм головним і першочерговим завданням справляється. Різниця в балансі білого і передачі кольору між ним і основним модулем не дуже впадає в очі, але має місце бути. У темряві я б не став ним користуватися, через невисоку деталізацію і кількості шумів, що виявляються. Хоча знову ж – нічний з режимом штатива працює і на цьому модулі, так що можна експериментувати.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Відео Reno2 Z може знімати з максимальною роздільною здатністю 4K і 30 FPS. В цілому знімає непогано, начебто навіть є щось схоже на електронну стабілізацію, але… тряска майже не зменшується. Інша справа – активація режиму ультрастабілізація, де відбувається відчутний кроп картинки і роздільна здатність знижується, але і плавність при ходьбі просто відмінна. Так що розклад такий: якщо знімати з місця без руху (хоча б без різкого) – віддаємо перевагу здатності 4K. Активну ходьбу – знімаємо в 1080p і 60 FPS, але з відмінною стабілізацією.
Є уповільнений і прискорений запис, а також відео з ефектом боке і можливістю змінювати ступінь розмиття. Одна обмовка – працює виключно коли в кадрі є хоча б одна людина, але акуратність відділення фону від нього – залишає бажати кращого.
Висувна фронтальна камера з такими характеристиками: 16 Мп, f/2.0, 26 мм, 1/3.1″, 1.0μm. Досить хороша фронталка з деталізованими знімками і нормальними кольорами, хоч і без автофокусу. Відео знімає в Full HD і теж вміє розмивати фон – як в режимі фото, так і відео.
У OPPO Reno2 Z встановлений підекранний оптичний сканер відбитків пальців. І він добре показав себе за весь період використання смартфона. Швидкий і досить стабільний. Звичайно, осічки бувають, але треба точно потрапляти на область зі сканером. Тоді – ніяких проблем в загальному з ним і не буде.
Налаштування такі: відображення значка на місці сканера при вимкненому екрані і анімації при скануванні/розблокування – всього є п’ять різних штук.
Тут передбачений і другий популярний спосіб – розпізнаванням обличчя, незважаючи на моторизований блок з фронтальною камерою. Їм я користувався рідше, ніж сканером, однак по роботі взагалі немає зауважень. Зрозуміло, крім повної темряви, де метод не працював без додаткової функції збільшення яскравості дисплея.
Його можна широко налаштовувати. Наприклад, для збільшення терміну служби механізму, зробити так, щоб для активації знадобилося робити свайп по екрану. Або навпаки – щоб вона висувалася з корпусу відразу після натискання кнопки живлення. Додатково є можливість заборонити розблокування з закритими очима і включити підсвічування екрану при слабкому освітленні.
Оскільки камера «обгорнута» в напівпрозору область, де ховається підсвічування, то можна налаштувати його колір і навіть вибрати звуковий ефект. При цьому вони застосовуються не тільки для безпосередньо розблокування, а й коли ви переключаєтеся на фронтальну камеру щоб зробити селфі.
Вбудованого акумулятора ємністю 4000 мАг вистачає на весь день активного використання або півтора помірного, але не більше. За 38 годин спільної роботи при моєму сценарії OPPO Reno2 Z видав 5 годин 20 хвилин роботи дисплея. Мені здається могло бути і більше, з таким-то об’ємом батарейки. У тесті PCMark 2.0 з максимальною яскравістю підсвічування результати теж не рекордні – 5 годин 16 хвилин.
Однак, є підтримка швидкої зарядки VOOC Flash Charge 3.0. Це трохи нівелює середненьку автономність, тому що зарядити (або підзарядити) Reno2 Z штатним ЗП можна швидко:
Розмовний динамік в OPPO Reno2 Z – відмінний і добре підходить для розмов. Але він не підіграє мультимедійному спікеру, що трохи дивно, оскільки навіть в середняці A9 2020 – є стерео. Трохи прикро, звичайно. Динамік на нижньому торці гучний і досить якісний, якщо не викручувати гучність на максимум.
У бездротових навушниках все відмінно – і запас гучності, і загальна якість звучання дуже гарна. У дротових все не менш пристойно, і навіть в деякому сенсі краще, тому як стають доступними ефекти Dolby Atmos.
З точки зору бездротових модулів все чудово – п’ятий Wi-Fi (802.11 a/b/g/n/ac), такий же Bluetooth 5.0 (A2DP, LE) і точний GPS (A-GPS, GLONASS, BDS) укупі з затребуваним NFC. По їх роботі немає ніяких зауважень.
Фірмова оболонка – ColorOS 6.1 на базі Android 9.0 Pie. У ній є багато додаткових опцій і фішок, включаючи кілька попередньо встановлених тем (але магазина тем – немає). Домашній екран може бути як з додатками на робочому столі, так і з окремими меню. Є док зліва від домашнього екрану з віджетами, трекером кроків і так далі. Способів навігації – три, доступні жести на вимкненому екрані. Майстер ігор оптимізує підтримувані ігри для кращої продуктивності, можна клонувати деякі популярні додатки для мультиакаунтів.
OPPO Reno2 Z — приємний смартфон, але не без нюансів. Якщо піти з самого початку, то в плюси я можу віднести комплектацію, дизайн і збірку, непогану ергономіку і хороший екран. Далі йдуть вже більш компромісні речі. Наприклад, візьмемо залізо. За 8 Гб оперативної пам’яті – респект, але чіп Helio P90 – далекий від того, що пропонується в пристроях подібної цінової категорії. А конкуренти, на секундочку, є і на дуже продуктивних Kirin 980, і на Snapdragon 855 – в іграх у них буде чи не в два рази більше FPS, ніж тут.
Камери? Для середняка вони гарні, але не думаю, що для цього цінника. Хоча нічний режим мені сподобався. Від батарейки такого обсягу я теж очікував трохи більшого. І ось коли цінник в гривнях з п’ятизначної цифри знизиться до чотиризначної, тоді OPPO Reno2 Z стане більш конкурентоспроможним пристроєм. На даний момент цей смартфон швидше підходить людям які не грають в мобільні ігри, не дуже активно використовують камери і тим, кому просто хочеться чогось нового і в небанальному дизайні.
View Comments
Дяка за детальний огляд! Але ціна на нього поки-що космічна. Покажіть новинку Vivo V17