Компанія TP-Link продовжує випускати доступні смартфони і сьогодні у нас на черзі модель TP-Link Neffos C9 Max. З’ясуємо, які покращення є в порівнянні з попередніми пристроями з приблизно той же цінової категорії і що виробник зможе запропонувати нам на цей раз в смартфоні за сотню доларів.
В Україну TP-Link Neffos C9 Max спочатку приїхав з рекомендованим цінником в 2999 гривень ($125). Але цінник на поточний момент встиг знизитися до 2499 гривень ($104). Різниця так чи інакше відчутна, особливо в такому бюджетному сегменті, де навіть невелика сума і може стати вирішальним аргументом.
Коробка оформлена в звичному і фірмовому стилі компанії. Усередині все максимально просто: смартфон, адаптер живлення на 5 Вт, кабель USB/microUSB, ключик для вилучення слота під картки і документація, яка включає гарантію на 24 місяці. Шкода, але в цей раз ніяких додаткових аксесуарів виробник в комплект не додав.
Оскільки я в цілому непогано знайомий з лінійкою смартфонів Neffos, то дивлячись на C9 Max можу відразу зазначити в ньому позитивні зміни. Це не перший смартфон компанії з краплеподібним вирізом, але один з найбільш недорогих на даний момент.
Зрозуміло, що нічого унікального в цьому немає, але тим не менше – не так уже й давно нам пропонували просто великі симетричні поля зверху і під дисплеєм. Однак не можна і сказати, що від рамок позбулися. Ні, вони тут є і досить великі: що нижній відступ, що бічні. Крім того логотип спереду як і раніше є, що теж трохи не вписується в сучасні тенденції.
Другий момент – виробник відмовився від стандартного сірого пластика і знімної кришки. Смартфон отримав конструкцію пластикової «ванночки», де тильна сторона є цілісним елементом з гранями. Це на мій погляд теж правильний хід, так краще виглядає. Хоча і моментально брудниться, плюс задник більш сприйнятливий до подряпин.
За оформленням маємо два забарвлення корпусу – темно-синю і червону. Перша, як у мене на тестуванні, крім іншого ще з помітними блискітками. При різному освітленні вони або помітні сильніше, або смартфон взагалі може здатися монотонно чорним.
Зібраний TP-Link Neffos C9 Max – відмінно, нічого в ньому при скручуванні і натисканні не хрумтить, не скрипить. Олеофобний шар на склі відсутній, тому відбитки і розводи добре помітні.
Спереду крім згаданих логотипу і вирізу з фронтальною камерою є проріз розмовного динаміка, датчики освітленості і наближення, а також – світловий індикатор подій і повідомлень.
На правій грані розмістився комбінований слот для двох nanoSIM, або однієї сімки і карти microSD. Напевно, це невеликий мінус апарату і хотілося б мати слот для всіх трьох карт. Поруч розташована кнопка живлення.
Зліва ж розміщена гойдалка регулювання гучності, що кілька нетипово не те що для великої маси смартфонів в загальному по ринку, але і тим більше для бюджеток. Тим, кому до душі рознесені по різних сторонах кнопки – напевно такий розклад сподобається.
З тильного боку, зліва в к-утку зверху, звичайно ж, вертикальний блок з камерою, спалахом і написами-характеристиками. Добре, що він ледь виступає над поверхнею корпусу. Нижче – логотип Neffos, в самому низу – інші маркування, які практично непомітні на темному кольорі.
Смартфон в цілому невеликий: 157,5×75×8,8 мм, і користуватися ним однією рукою можна практично без перехоплювання. Маса також не напружує руку – всього 162 грами. Корпус відносно не слизький, хоча і чіпкістю похвалитися не може.
Що не дуже мені сподобалося – висота кнопки управління гучністю. Як на мене, її треба було б змістити трохи нижче. Через своєрідну форму спинки не дуже зручно підвищувати гучність правою рукою. У тому числі через те, що кнопка гарненько втоплена. Ось якщо експлуатувати гаджет в лівій руці, то все з ергономікою і управлінням відмінно.
У смартфоні використовується екран діагоналлю 6,09″ з матрицею, виготовленою за технологією IPS LCD. Роздільна здатність складає 1560×720 пікселів, співвідношення сторін 19,5:9 і щільність пікселів 282 ppi.
Від смартфона за такі гроші не варто очікувати якоїсь неймовірної якості зображення. Роздільної здатності вистачає для цієї діагоналі і знову ж ціни. Запас яскравості теж не дуже великий, можливо влітку на яскравому сонці буде важкувато розгледіти на ньому інформацію.
Налаштувань, грубо кажучи – немає. Є можливість включити нічний режим для зменшення навантаження на очі в темному приміщенні і більше нічого особливого. Автояскравість теж не дуже швидко підлаштовується при зміні освітлення навколо.
У смартфоні встановлений чіпсет MediaTek Helio A22 (MT6761). Зустрічається він в подібному сегменті досить-таки часто. Включає в себе 4 ядра Cortex-A53 з максимальною тактовою частотою до 2 ГГц і графічний прискорювач IMG PowerVR GE8300. Ми вже знаємо, на що здатне дане залізо по іншим пристроям: Nokia 2.2, Tecno Camon 12 Air, Pop 2S Pro, Spark 3 Pro і TP-Link Neffos C7s.
Об’єм оперативної пам’яті теж базовий для нинішнього часу – 2 ГБ. Цього просто достатньо для нормального функціонування системи і системних додатків. Очевидно, що про круту багатозадачність мови бути не може.
Спасибі виробникові за 32 ГБ флеш-пам’яті. Тому що 16, як іноді трапляється – недостатньо на мою думку. Тут же вільних для користувача є 24,65 ГБ, чого вже для базового набору додатків невимогливому користувачеві буде досить. Можна ще поставити карту пам’яті об’ємом до 128 ГБ, але тільки в тому випадку, якщо вам не потрібен другий номер.
Ну, з оболонкою в принципі все зрозуміло: додатки відкриваються і запускаються не дуже швидко, плюс деякі лаги і ривки в анімаціях мають місце бути. Грати можна в прості казуалки, якщо хочеться комфортного геймплея. Підглянути що-небудь можна з нашої добірки ігор для ультрабюджетників.
Ну а для важких проектів цей апарат не підходить, навіть якщо ставити мінімальну графіку… на жаль. Через Gamebench я заміряв FPS в PUBG Lite і в середньому вийшло 22 к/с, що, звичайно, дуже слабко. Але навряд чи потенційний покупець такого апарату розраховує на серйозні ігри, а для того, щоб скоротати час в проектах типу «три-в-ряд» – його вистачить.
Основна камера в смартфоні одна – модуль з роздільною здатністю 13 Мп, світлосилою f/2.2, і системою фокусування PDAF.
Загалом і в цілому я не можу якось її хвалити, тому що… нема за що. Стандартна камера для бюджетки: можна щось зняти для сімейного архіву при хорошому світлі, але складні умови камері взагалі ніяк не даються. Є нюанси з фокусуванням – часто смартфон не бажає фокусуватися на об’єкті поблизу. Знімки зберігаються неквапливо, через що є шанс взагалі їх втратити. Якщо щось зняли і відразу звернули додаток, то швидше за все знятого кадру в галереї потім не знайдете.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
По відео зйомці знову ж – дуже просто, є Full HD з 30 к/с з можливістю включити електронну стабілізацію. Автофокус, здається, взагалі не працює – тільки по торканню. При середньому світлі якось все… мутно чи що. Коротше кажучи, дуже слабо.
Те ж саме стосується і фронтальної камери на 5 Мп, f/2.2. Не дуже з деталізацією, робить бліде обличчя зі згладжуванням – посередня фронталка.
Додаток камери ну дуже простий – фото та відео і мінімум налаштувань.
Смартфон не оснащується сканером відбитків пальців, чому я не сильно здивувався, але все ж вважаю, що пора комплектувати цим компонентом навіть такі бюджетники. Ситуацію могло б врятувати розблокування розпізнаванням обличчя і воно тут є.
Правда що стосується її роботи, то далеко не те, що пропонується нам в більш дорогих моделях. Процес з моменту натискання на кнопку живлення до розблокування пристрою і потрапляння на робочий стіл – займає 5 секунд в хороших умовах освітлення. Може здатися, що це не так вже й довго, але насправді, це багато.
Якщо ж світла менше, то процес розпізнавання може тривати ще довше і не факт, що він врешті-решт пройде успішно. Загалом – треба швидше б. З іншого боку, якщо немає можливості ввести пароль пальцем (наприклад, забруднені руки), то як резервним способом розблокування – можна користуватися.
Чесно кажучи, по приставці Max в назві я очікував, що смартфон буде чимось виділятися в плані автономності, але був розчарований. До слова, я так і не зрозумів, чому Max – ні розмірами, ні батарейкою аппартець не виділяється. Ну то таке. Що по батарейці? А по батарейці розраховувати варто на світловий день, без запасу, просто з ранку до вечора.
Тобто заряджати смартфон доведеться щодня. А зарядка, як можна було здогадатися, теж повільна – процес забирає близько 3-х годин штатним ЗУ.
Розмовний динамік простий, але свою пряму функцію виконує як треба. Мультимедійний спікер звучить тихо і плоскувато, на більш, ніж мелодію дзвінка – явно не розрахований. У навушниках (дротових та бездротових) все нормально. Якість звучання цілком звичайна, нічого надприродного.
За комунікаційним можливостям TP-Link Neffos C9 Max обходить деякі смартфони втричі дорожче. А все через наявність в ньому актуального Wi-Fi 5 з можливістю роботи в двох діапазонах і Bluetooth 5.0. Несподівано і приємно, словом. Звичайно на місці і GPS-модуль (A-GPS, GLONASS).
Прошивка пристрою заснована на Android 9, фірмової оболонки виробника як такої немає. Але є сторонній лончер з деякими настройками і додаток з темами. Жестів всього два – включення камери подвійним натисканням кнопки живлення і відключення звуку дзвінка. Плюс – розклад включення/вимикання смартфона.
TP-Link Neffos C9 Max — простий базовий бюджетник, в якому важко виділити щось по-справжньому сильне. Він не вражає ні автономністю, ні продуктивністю і вже тим більше фотоможливостями.
Проте – апарат зібраний якісно, має актуальну зовнішність. Це просто нормальний за свою вартість смартфон для невибагливого користувача і з дворічною гарантією від виробника, що для когось може бути дійсно важливо.
Leave a Reply