Xiaomi Mi 11 вперше був анонсований ще в кінці 2020 року і приблизно тоді ж Xiaomi назвали конкретну дату глобального запуску свого нового флагмана у лютому 2021 року. Ось уже в кінці лютого і на початку березня смартфон почав продаватися на різних європейських ринках, в тому числі і в Україні. Сьогодні ми з’ясуємо, чим же китайський гігант вирішив здивувати фанатів на цей раз, і які козирі є у Mi 11 в порівнянні з конкурентами. Поїхали!
Якщо ви не стежили за компанією Xiaomi і її підходом до цінової політики за останній рік, то вартість новинки може злегка вас приголомшити. Але я хочу нагадати, що ціноутворення флагманів серії Mi різко і суттєво змінилося ще в минулому році, коли були представлені флагманські Xiaomi Mi 10 і Mi 10 Pro. Отже, тоді ж і стало зрозуміло, що більше чекати тих недорогих топових смартфонів Xiaomi Mi, які були до Mi 9 включно, – вже не варто.
Читайте також: Еволюція флагманів Xiaomi – згадуємо всі смартфони лінійки Mi
У компанії є кілька дуже популярних суббрендів, з-під умовного крила яких, виходили і продовжують виходити круті і при цьому не дуже дорогі пристрої. А Mi-серія, за задумом, повинна повноцінно конкурувати з топовими смартфонами інших відомих компаній. З особистого досвіду з торішнім Xiaomi Mi 10 Pro я можу з упевненістю сказати, що у Xiaomi це вийшло. Смартфон був недешевим, але якісно дійсно впритул наблизився до тих самих флагманів від лідерів ринку. Але все-таки повернемося до Mi 11 і його вартості.
Базовий варіант Xiaomi Mi 11 на 8/128 ГБ в Європі виробник оцінив в €749, а топовий на 8/256 ГБ – в €799. Рекомендований цінник Mi 11 в Україні вийшов вище і становить 24 999 ($900) і 26 999 гривень ($972) за модифікації 8/128 і 8/256 ГБ відповідно. Правда на момент публікації огляду в продажу поки що є тільки старша версія, а базова надійде у продаж трохи пізніше, але точно буде – про це повідомлялося на локальній онлайн-трансляції Xiaomi в Україні.
Цікавинки починаються з комплектації. Я думаю ні для кого новиною не є той факт, що деякі виробники, з подачі самі розумієте кого, вирішили подбати про екологію і перестали комплектувати свої флагмани адаптерами живлення. І Xiaomi, звичайно, теж частково піддалися цьому впливу. Але при цьому в підсумку вчинили найправильніше, на мій погляд. У Китаї смартфон можна купити як без адаптера в комплекті, так і з ним. І що найцікавіше – доплачувати покупцеві в другому випадку не доведеться, і це достойно поваги.
Поспішаю заспокоїти (а може і розчарувати) потенційних покупців смартфона в інших країнах – у вас вибору немає. Xiaomi Mi 11 ви відразу отримаєте з усім необхідним. У великій картонній коробці білого кольору з мідними акцентами, крім смартфона, є той самий GaN-адаптер живлення потужністю 55 Вт, метровий кабель USB Type-A / Type-C, прозорий силіконовий чохол, перехідник з Type-C на 3,5-мм для підключення улюблених дротових навушників, ключик для вилучення слота для SIM-карт і пачку супровідної документації.
Чохол досить простенький, добре що він є, але я рекомендую відразу ж підшукати йому заміну з однієї простої причини – він погано захищає блок з камерами. Він закриває основний широкий майданчик, закриває другий виступаючий з двома камерами, але не закриває головного – круглий модуль основної камери, який сильно виступає над бортиком чохла. За крутий потужний адаптер в коробці однозначно можна похвалити, але зовсім добре було б з виходом USB-C, звичайно. І перехідник з Type-C на 3,5-мм теж рідкість в наш час і круто, що він є в комплекті.
Читайте також: Серія Xiaomi Mi 10T без секретів: чим відрізняються моделі
Xiaomi Mi 11 однозначно виглядає дуже цікаво, стильно і місцями навіть унікально. Якась спадкоємність дизайну від минулого покоління флагманів залишилася, однак її не так багато. Тильна сторона оформлена досить незвично, і особисто мене засмучує лише певний не дуже приємний момент, але пов’язаний вже з фронтальною стороною смартфона.
В цілому, якщо подивитися – до неї, начебто, і немає питань. Рамки навколо екрану тонкі, є невеликий вигин справа і зліва, за рахунок якого бічні рамки здаються ще тонше, ніж є насправді, а фронтальна камера займає небагато місця у верхньому лівому кутку. Але ось зі скругленнями кутів екрану – явно щось не так. Радіус заокруглення занадто великий, не повторює форму смартфона і ці куточки вийшли товще бічних і верхнього полів. Виглядає, чесно кажучи, не дуже естетично і місцями навіть може бути не видно якихось невеликих елементів інтерфейсу повноекранних застосунків.
Тильна сторона, в свою чергу, виділяється двома речами, що, втім, вже звично. А саме: блоком камер і забарвленням корпусу. Блок камер вийшов досить масивним і складається з декількох елементів. Його основа зроблена зі скла (кантик металевий) у формі квадрата із закругленими кутами і блакитним переливчастим відтінком. У нього закладені двотоновий спалах, одна камера і вертикальний напис з деякими особливостями камери. На цьому «п’єдесталі» знаходиться другий – овальний, чорного кольору зі ще двома модулями. Нижній, що трохи менше, – злегка втоплений, а верхній великий, навпаки – помітно виступає, до того ж виділений додатковим сріблястим кільцем.
Звичайно, мені такий розклад з «триповерховим» блоком не дуже подобається через підвищену вірогідність якось пошкодити (подряпати або взагалі розбити) скельце основного модуля. Скло там швидше за все міцне і стійке до подряпин, але аж надто сильно виступає і, як я вже зазначав – комплектний чохол взагалі не рятує ситуацію. Постійно доводиться себе зупиняти, коли хочеш кудись покласти смартфон і найчастіше просто перевертаєш його екраном вниз, тому що такі-сякі бортики по кутах навколо екрану у чохла є. Коротше кажучи – виглядає красиво, але не так практично, як того хотілося б.
Далі – забарвлення. У моєму випадку це блакитний Horizon Blue, який дуже і дуже добре переливається і сильно залежить від світла навколо. Тобто його колірної тональності, яскравості і напрямку. Дуже цікавий градієнт-хамелеон, який асоціюється зі світанком, чи що, і прибирати такий колір в якийсь непрозорий кейс, звичайно, такий собі варіант.
Крім нього буває ще кілька кольорів, на зразок чорного і білого, але є ще й різні версії оформлення, наприклад, Mi 11 Lei Jun Special Edition з підписом Лей Цзюня (CEO компанії Xiaomi) і 3D-текстурою у вигляді вертикальних хвиль, або взагалі інші матеріали спинки смартфона з екошкіри, наприклад. Зрозуміло, тут на смак і колір…, плюс доступність того чи іншого варіанту оформлення залежить і від регіону поставки. Але вибір все одно дуже широкий, погодьтеся.
Матеріали корпусу флагманські – спереду використовується новітнє скло Gorilla Glass Victus з відмінним олеофобним покриттям. Ззаду матеріал простіше – Gorilla Glass 5, а рамка смартфона – алюмінієва. Скло ззаду матове, дуже приємне на дотик, хоч і трохи брудниться. Рамка має стандартну глянцеву обробку, яка добре заляпується, і пофарбована в основний колір корпусу смартфона. Оскільки скло ззаду по краях загнуто досить сильно, то і рамка в різних місцях має різну товщину. Вона дуже тонка справа і зліва, в області кнопок трохи потовщена, а верхній і нижні торці – стандартної ширини і з плоскими, ніби зрізаними гранями.
Зібрано пристрій просто чудово, як і повинно бути. Але ось на чому Xiaomi продовжують економити, так це на сертифікації IP, яка б підтвердила якийсь захист від води і пилу. Офіційно нічого з цього приводу для моделі Mi 11 не заявлено і це, звичайно, недогляд з боку виробника. Зрозуміло, що це базовий представник лінійки, і в недавно анонсованих Mi 11 Pro і Mi 11 Ultra вже є IP68, але чому б не сертифікувати всю серію?
Спереду у верхній частині екрану є фронтальна камера, датчики освітленості і наближення, а на стику між рамою і склом – дуже тонкий, майже невидимий, проріз розмовного динаміка.
На правому торці є невелика кнопка живлення зі злегка рифленою поверхнею і здвоєна клавіша регулювання гучності. Зліва немає нічого, крім одинокого виведення антен, яких по всіх сторонах більш ніж достатньо.
На верхньому торці знаходиться ІЧ-порт для управління побутовою технікою, додатковий мікрофон для шумозаглушення, чотири круглих отвори для другого мультимедійного динаміка і напис «SOUND BY harman/kardon».
Знизу є слот для двох SIM-карт nano-формату, порт USB Type-C, основний мікрофон, а також прорізи першого (основного) мультимедійного динаміка, які зроблені у вигляді такої собі звукової хвилі.
Позаду – вже згаданий блок з камерами зверху в лівому кутку, вертикальний логотип Xiaomi із позначкою 5G в нижній частині смартфона і навпроти нього – службові значки з інформаційними службовими написами.
Xiaomi Mi 11 – високий, але відносно вузький смартфон, і як для пристрою з діагоналлю дисплея 6,81″, він має цілком прийнятні габарити: 164,3×74,6×8,1 мм і масою в 196 грам. Зрозуміло, нормально користуватися ним однією рукою не вийде. Притому не тільки через немаленькі розміри, але також через слизькуватий корпус.
Що стосується розташування елементів управління, то воно цілком собі комфортне – клавіша живлення, здається, взагалі в ідеальному місці, та й до управління гучністю особливо тягнутися не доводиться. Зазначу також і комфортне розташування майданчика сканера відбитків пальців. Ніяких зайвих рухів робити не потрібно, висота його положення підібрана дуже вдало.
Поскаржитися можу в черговий (і напевно в останній) раз лише на випираючий блок камер. Коли смартфон лежить на рівній поверхні того ж столу, наприклад, то при натисканні в певних частинах екрану він буде гарненько хитатися, а користувача так взагалі може від цього трусити, якщо ви розумієте, про що я.
Що ще можна відзначити – апаратний датчик помилкових натискань. Раніше в Mi 10 Pro була схожа функція, але на програмному рівні. Користувач міг вибрати товщину «рамки» навколо екрану, яка не буде сприймати торкання і робилося це для того, щоб при використанні смартфона не було помилкових торкань через вигнутий екран. У новинці ж пішли далі, і я не знаю, яким чином це реалізовано, але суть в тому, що тепер розмір цих областей може змінюватися автоматично, залежно від хвата.
У реальності це дійсно працює і я ні разу не зіткнувся з тим, що саме випадково кудись натиснув частиною долоні. Але коли навмисне намагався це зробити в експериментальних цілях, то, звичайно, система збоїла, і іноді ці торкання таки спрацьовували. Може два-три рази з десяти спроб, але якщо говорити в цілому – працює функція добре. Але я знову ж виступлю за те, що можна було б і не загинати екран взагалі. Хоча вигин взагалі-то, – невеликий.
Про дисплей Mi 11 виробник розповідає дуже багато і як виявилося – неспроста, адже він тут дійсно дуже хороший. Це 6,81-дюймова AMOLED-матриця з роздільною здатністю WQHD+ (вона ж 3200×1440 пікселів), співвідношенням сторін 20:9, щільністю пікселів близько 515 ppi, піковою яскравістю в 1500 ніт, підтримкою адаптивної частоти оновлення 120 Гц, частотою дискретизації 480 Гц, підтримкою HDR10+, 10-бітовим кольором, 100% охопленням DCI-P3. Отримав оцінку DisplayMate A+, сертифікати SGS Eye Care і Seamless Pro Motion Speed, що б це не означало, а також підтримує дуже багато режимів, частина з яких працюють за допомогою ШІ. Характеристики та особливості однозначно вражають!
І на ділі все виявляється не менш круто. Досить велика діагональ, висока роздільна здатність, чудовий запас яскравості і рівня максимальної вистачає для комфортного використання смартфона поза приміщенням в яскравий сонячний день. Передача кольору просто чудова, до того ж, дуже широко налаштовується і важко сказати, чи пропонує хто-небудь ще настільки великі можливості вибору колірної гами.
Зображення, природно, дуже контрастне – 5 000 000:1. Кути огляду традиційно найширші і під відхиленнями спотворюється лише білий колір, набуваючи легкий зеленуватий відтінок. Невеликі затінення при світлому фоні на вигинах теж є, від цього також нікуди не дітися. Але це все нюанси, пов’язані з дисплеєм, і в іншому він реально крутий.
Висока частота оновлення в 120 Гц працює з максимальною роздільною здатністю WQHD+, а тому можна одночасно насолодитися як дуже плавною, так і дуже чіткою картинкою. Але ви можете змінити будь-який параметр на свій розсуд і користуватися, наприклад, меншою роздільною здатністю FHD+ при 120 Гц з метою економії заряду акумулятора, або взагалі 60 Гц, хоча це вже зайве, як на мій погляд. Не забули і про частоту дискретизації (зчитування торкань) у 480 Гц – це реально багато і це відчувається на ділі.
Частота оновлення при цьому адаптивна (так звана AdaptiveSync) і в залежності від конкретного типу виконуваної задачі може змінюватися з кроком в 30 Гц, тобто: 30/60/90/120 Гц. Зроблено це в першу чергу для економії заряду батареї, коли це можливо, і подібний підхід, до речі, практикується іншими виробниками. Наприклад, в Samsung Galaxy S21 Ultra теж є динамічна частота оновлення, але вже з мінімальним значенням на рівні 10 Гц. Частота працює в інтерфейсі, системних і сторонніх програмах, а також в деяких іграх.
Тепер з приводу ШІ. В налаштуваннях смартфона є окремий пункт системи візуалізації з ШІ, в який входять аж 4 опції: супер роздільна здатність, поліпшення зображення з ШІ, HDR-поліпшення з ШІ, а також MEMC. Супер роздільна здатність – це фактично апскейл (масштабування) для відео, якщо його роздільна здатність становить 720p і менше. Поліпшення зображення – розпізнавання сцен і відповідна оптимізація фотографій при їх перегляді в стандартній галереї. HDR-поліпшення з ШІ збільшує деталізацію світлих і темних областей на відео. MEMC – додавання додаткових кадрів у відео для збільшення його плавності, тобто таке собі домальовування кадрів для відео з невисоким фреймрейтом.
Також в налаштуваннях дисплея є темний системний режим з просунутими параметрами: спеціальною адаптацією шпалер і шрифтів, примусовим відображенням обраних додатків в темних тонах (навіть якщо темна тема не підтримується), а також стандартний розклад роботи. Є режим читання, усунення мерехтіння (DC dimming), вже згадані розширені налаштування кольору з трьома пресетами і налаштуванням. Вибір роздільної здатності між FHD+ і WQHD+ з опцією автоматичного зниження роздільної здатності для економії енергії та частоти оновлення між 60 і 120 Гц. Плюс інші, менш важливі параметри: розмір тексту, поведінка екрана коли пристрій в VR-режимі, повноекранний режим і автоповорот екрану.
В окремому пункті знаходяться налаштування режиму Always On Display (він же активний екран). Можна встановити спосіб його роботи: завжди, за розкладом, або протягом 10 секунд після торкання. Вибір циферблатів також досить великий, і є як аналогові і цифрові варіанти, так і з картинкою, калейдоскопом і підписами. Крім того – можна створити вотчфейс самому, вибравши будь-яке зображення з галереї, колір тексту, розташування годинника і відображення інших елементів.
Xiaomi Mi 11 став першим в світі смартфоном на базі нової флагманської платформи виробництва Qualcomm – Qualcomm SM8350 Snapdragon 888. Цей чипсет зроблений по 5-нм нормам і має в своєму розпорядженні 8 обчислювальних ядер, поділених на три кластери: 1 ядро Kryo 680 працює з максимальною тактовою частотою до 2,84 ГГц, 3 ядра Kryo 680 з тактовою частотою до 2,42 ГГц і ще 4 ядра Kryo 680 з робочою тактовою частотою до 1,8 ГГц. У парі з ЦП працює графічний прискорювач Adreno 660. Природно, у всіляких тестах він показує дуже круті результати, і це як раз не дивно.
У тестах на троттлінг Snapdragon 888 показує себе доволі посередньо. За 15 хвилин продуктивність падає на 20%, але графік рівний і без різких стрибків. Півгодинний тест показує приблизно ті ж результати, але втрати вже трохи більше – до 22%. На жаль, у мене не було можливості заміряти температуру корпусу смартфона під час тесту, проте можу сказати – гріється він будь здоров.
Оперативної пам’яті в смартфоні може бути 8 або 12 ГБ, тип пам’яті – LPDDR5. Тестовий зразок в базовій модифікації з 8 ГБ оперативної пам’яті, і цього на сьогодні вистачає більш ніж. За період використання смартфона, ні з якими труднощами в цьому плані я не стикався. Логічно, що в топовому варіанті їх не буде теж.
Накопичувальна здатність може бути представлена 128 або 256 ГБ сховища типу UFS 3.1. Накопичувач швидкий, у версії на 128 ГБ під задачі користувача відвели 105,41 ГБ. Але я нагадаю, що в разі чого, розширити постійну пам’ять не вийде – слота під microSD тут немає, тому визначатися з об’ємом найкраще «на березі».
У повсякденному використанні Mi 11 радує своєю чутливістю, швидкістю і плавністю роботи. Оболонка просто літає, як і всі сторонні додатки. Все-таки це флагманський пристрій, а значить і працює він відповідно. З іграми смартфон справляється відмінно, але повторюся – сильно гріється. Ось виміри середнього FPS, зняті за допомогою GameBench:
Читайте також: 10 найкращих смартфонів для мобільного геймінгу
У Xiaomi Mi 11 виробник не став робити упор на кількість камер, тому їх в смартфоні не так вже й багато за сучасними мірками. Більш того – вони всі цілком «робочі», і тут немає такого, що якийсь модуль з представлених буде не придатний для використання. Просто є менш якісні сенсори, але в будь-якому випадку такий підхід мені подобається більше, ніж коли камер багато, а половина з них як би і не потрібні. Разом в основному блоці камер Mi 11 є три сенсора:
Традиційно почнемо з першого, основного модуля. За замовчуванням знімки з нього зберігаються в роздільній здатності 27 Мп, а повна у 108 Мп – доступна як окремий режим зйомки. Говорячи про різницю між ними, я б відзначив, що повна роздільна здатність далеко не завжди виглядає вигідніше. Знімки будуть трохи світліше, однак цифрових шумів буде помітно трохи більше, а деталізація не сказати, що краще, а тому в цілому я вважаю оптимальним саме стандартну роздільну здатність.
Що ж стосується якості фотографій, то вона хороша. Непоганий динамічний діапазон, гідна деталізація, але як часто буває з сенсорами такої високої роздільної здатності – при зйомці чогось поблизу сильно замилюються краї. Іноді це виглядає добре, але і зворотний ефект теж присутній, звичайно. Нічні кадри навіть в автоматичному режимі виглядають досить добре, якщо говорити про загальні деталі, але у виділеному нічному режимі додатково зберігається інформація і на темних ділянках. Так що, якщо є можливість, бажання і час на створення кадру в такому режимі – варто скористатися, тому що сам процес не миттєвий.
ПРИКЛАДИ ФОТО У ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З ОСНОВНОГО МОДУЛЯ
Надширококутний модуль не сильно відрізняється по передачі кольору від головного модуля, що, безсумнівно, великий його плюс. Але якість фотографій незрівнянно простіша при цьому. Кут досить-таки широкий – 123˚ і автоматична корекція спотворень відпрацьовує на ура. Як і зазвичай, добре виходять тільки денні знімки, а ось вечірні або нічні – так собі, навіть у нічному режимі, який працює і з цим модулем. Автофокусу він також позбавлений, тому варіативність даного модуля також звичайнісінька.
ПРИКЛАДИ ФОТО У ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З НАДШИРОКОКУТНОГО МОДУЛЯ
Для зйомки зблизька можна використовувати виділений макро-модуль. У нього не найнижча роздільна здатність і 5 Мп це не 2 Мп, але це не сильно вплинуло на підсумкову якість. Так, вона краще ніж роблять аналогічні модулі на 2 Мп, але невисоку роздільну здатність помітно. Зате у модуля є автофокус і знімати можна без прив’язки до фіксованої відстані в 4 см – тут від 3 до 9 см. Ця особливість трохи розв’язує руки і іноді щось можна зняти, але взагалі нічого прям особливого чекати не варто в будь-якому випадку.
ПРИКЛАДИ ФОТО У ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ З МАКРО-КАМЕРИ
Відео смартфон вміє записувати у максимальній роздільній здатності 8K і 30 FPS – це на основний сенсор, але важливо пам’ятати, що цей режим поки що підходить тільки для запису статичних сцен, тому що присутнє таке явище як «роллінг-шаттер». Простіше кажучи, при різкій зміні плану зображення, а, точніше, об’єкти, будуть з перекрученою формою. Оптимальним варіантом я знаходжу 4K і 60 FPS, але ось невдача – смартфон абсолютно не вміє працювати з експозицією. Найменша зміна світлої ділянки на темну (або навпаки) виливається в дуже різке переекспонування, і це вкрай неприємно спостерігати.
Як варіант – зафіксувати експозицію утриманням пальця на екрані під час запису і регулюванням до потрібного значення, але що тоді робити з автофокусом? Адже він теж фіксується разом з експозицією. Сама якість може і непогана, але з такою проблемою далеко не заїдеш. Тому що тут «кінематографічного» – без поняття. Всіляких режимів зйомки багато, згоден, але чи доречні вони, коли є такі проблеми в простій звичайній зйомці? Питання, звичайно ж, риторичне. Надширик також вміє знімати у 4K, але вже з 30 кадрами на секунду. Результати середні, але, принаймні, експозиція працює нормально.
Фронтальна камера з наступними параметрами: 20 Мп, f/2.2, 1/3.4″, 0.8μm, 27 мм. Вона в цілому знімає добре, але я б не сказав, що може конкурувати з фронталками інших флагманів. Все-таки немає ні автофокусу, ні можливості запису відео в 4K – максимум 1080p і 60 FPS.
У застосунку камери багато режимів: фото, відео, Tilt-Shift, 108 Мп, ручний, нічний, відеокліпи, панорами, документи, уповільнена і прискорена зйомка, одночасний запис на основну і фронтальну камери, кіноефекти, довга витримка і навіть «Супермісяць» для зйомки, очевидно, місяця.
Зі сканером відбитків пальців, який вбудований в екран, є один цікавий момент. Але спершу я розповім, як він працює в цілому. Сканер оптичного типу досить швидко розпізнає палець і смартфон майже миттєво розблокується. Кількість помилок при цьому зведено до мінімуму, і з 10 тестових прикладань сканер не спрацював двічі. У повсякденності у мене зауважень практично немає ані до швидкості спрацьовування, ані до його стабільності. Хоча за суб’єктивними відчуттями він буде простіше ультразвукового сканера в Samsung Galaxy S21 Ultra, наприклад.
З цікавих заявлених виробником особливостей сканера можна виділити функцію вимірювання серцевого ритму. Але на поточній версії прошивки її немає – вона буде додана з оновленням ПЗ пізніше.
В налаштуваннях можна знизити інтенсивність світіння сенсора при прикладанні пальця в умовах слабкої освітленості. У теорії це зроблено для того, щоб у темряві яскраве світло сканера не сліпило очі – звучить цілком розумно. Однак на практиці все трохи інакше і, якщо нормально прикласти палець, то як би і надто яскравого світла не буде. До того ж з цією опцією знизиться сама швидкість розпізнавання відбитку. Відбитків можна додати до 5 штук, є можливість швидкого запуску деяких ярликів, якщо продовжувати утримувати палець на сканері, а також можна вибрати одну з чотирьох анімацій розблокування.
Другий метод розблокування шляхом розпізнавання обличчя тут працює просто відмінно – швидко, чітко, стабільно і практично в будь-яких умовах. Звичайно, у повній темряві при мінімальній яскравості підсвічування дисплея він навряд чи спрацює, але взагалі, дуже часто навіть при слабкому освітленні спрацьовує, і це дуже добре. Тобто до цього способу розблокування – нуль претензій.
Параметрів небагато: альтернативний вид обличчя, залишатися на екрані блокування після розпізнавання, показувати вміст повідомлень тільки після перевірки обличчя і розпізнавати кожен раз при включенні екрану. Остання функція трохи збільшить розряд батареї, але метод стане спрацьовувати ще трохи швидше.
Батарейка у Xiaomi Mi 11 ємністю 4600 мАгод, що цілком собі непоганий показник, але ніяких рекордів в плані автономності смартфон все ж не ставить. Це такий ось типовий посередній рівень для настільки напханого флагмана, тому що споживати енергію тут є чому, як ти не крути.
Я тестував смартфон постійно з максимальною роздільною здатністю і частотою оновлення, тобто WQHD+ і 120 Гц, а також з 8:00 до 20:00 був активний Always On Display. У такому режимі смартфона вистачає на весь день з підсумковими 5-6,5 годинами включеного екрану і в загальному сенсі це небагато, звичайно. Але якщо ви захочете домогтися трішки кращих результатів, то можна знизити роздільну здатність. Хоча особливого сенсу в цьому все одно не буде, тому що за результатами тестів батареї з бенчмарка PCMark, різниця між FHD+ і WQHD+ при максимальній яскравості вийшла прям мізерною – 5 годин 40 хвилин проти 5 годин і 45 хвилин відповідно.
Смартфон підтримує швидку дротову зарядку потужністю 55 Вт і сумісну бездротову 50 Вт зарядку. Не забули і про останні сучасні тенденції – пристрій також може ділитися енергією з іншими гаджетами за допомогою реверсивної бездротової зарядки потужністю 10 Вт. Виробник заявляє, що повністю смартфон зарядиться за 45 хвилин по дроту, а по бездроту – за 53 хвилини. Перевірив перше – штатними адаптером та кабелем смартфон дійсно заряджається просто дуже швидко! Ось докладні виміри:
Звучанню Xiaomi Mi 11 також приділили чимало уваги, і всього в смартфоні цілих три динаміка. А саме: малопримітний розмовний і два повноцінних спікера на верхньому і нижньому торцях, які грають у стерео. Над звуком Xiaomi працювали спільно з фахівцями Harman Kardon, про що і свідчить логотип у динаміка на верхній грані. Крім іншого, Mi 11 отримав просунутий вібромоторчик і на різні дії в системі смартфон реагує дуже приємною віддачею різної інтенсивності.
Розмовний динамік в пристрої відмінний: звук гучний і чистий. Стерео теж дуже гарне – відмінний запас гучності, є обсяг, нормальний бас і деталізація. Навіть на максимальній гучності взагалі немає спотворень і, якщо в цілому оцінювати звук – він один з кращих в смартфонах, так вже точно. У навушниках теж немає ніяких нюансів при прослуховуванні будь-якого контенту – гучності вистачає, якість відмінна і є багато різних звукових ефектів.
Ви можете ввімкнути або вимкнути оптимізацію звучання Harman Kardon і вибирати один з чотирьох пресетів як для динаміків, так і для навушників. А ось еквалайзер і профілі під різні навушники, очевидно, стають доступними тільки при підключенні оних. Зате працюють як з дротовими, так і з бездротовими гарнітурами, що не може не радувати.
Набір бездротових мереж тут самий що ні на є повний. Смартфон вміє працювати з 5G-мережами, є дводіапазонний сучасний модуль Wi-Fi 6 і актуальний Bluetooth 5.2 (A2DP, LE, aptX HD, aptX Adaptive). Підтримуються GPS (A-GPS, GLONASS, GALILEO, BDS, QZSS, NavIC) і NFC-модуль. До їх працездатності зауважень ніяких немає, всі модулі працюють як їм і належить.
Читайте також: Огляд смарт-годинника Xiaomi IMILAB KW66: Максимум стилю, мінімум функцій, хороша автономність
Усередині ОС Android 11 з фірмовою оболонкою MIUI 12, яка може похвалитися непоганими засобами кастомізації і дуже широкою функціональністю. З цікавого можна виділити два стилі для центру управління з можливістю вивести туди блоки для управління розумним будинком. Є вибір типу робочого столу (класичний і з меню застосунків). Можна відключити автоматичний захист від помилкових торкань на краях і визначити його самостійно. Доступно багато різних жестів і рухів. Крім того, можна призначити дії на подвійні і потрійні торкання по задній кришці.
Xiaomi Mi 11 – хороший флагманський смартфон з крутим дизайном, не менш крутим дисплеєм і залізом. У нього непогані камери для фото, відмінний звук і швидкий сканер відбитків. Також з плюсів можна відзначити дуже швидку зарядку і підтримку всіх актуальних мереж і модулів.
Однак смартфон не вийшов досконалим, звичайно. Засмучує відсутність будь-якого офіційно заявленого пило- та вологозахисту, автономність я б назвав середньою і хотілося б який-небудь телефото модуль замість камери для макрознімків. З відеозйомкою теж все не так гладко, тому її важко віднести до переваг Xiaomi Mi 11. Проте, це гідний базовий представник лінійки і, якщо вам не настільки важливі вищезгадані моменти, то на смартфон варто звернути увагу.
Leave a Reply