Планшети на Android зараз випускають не так багато іменитих виробників, а судячи по тому, які ці новинки з технічної точки зору – користувачам найцікавіші саме недорогі моделі. У сьогоднішньому огляді ми поговоримо про новий недорогий планшет Lenovo Tab M10 FHD Plus і з’ясуємо, що з себе представляє подібний планшет в 2020 році.
Lenovo Tab M10 FHD Plus існує в двох модифікаціях: на 64 і 128 ГБ постійної пам’яті. В Україну приїхали обидві версії з рекомендованими цінниками в 5999 гривень ($ 245) і 6799 гривень ($ 277) відповідно. Обидва йдуть тільки з Wi-Fi, а LTE-версії на даний момент у продажу немає.
Планшет поставляється в тонкій, не особливо великій коробці зі стильним і лаконічним оформленням. Всередині є сам Tab M10 FHD Plus, адаптер живлення, кабель USB / Type-C, ключик для вилучення слота для карти пам’яті і документація.
Думаю, багато хто погодиться з тим, що планшети в плані дизайну практично ніколи не дивують. Виробники рідко експериментують не тільки з зовнішнім виглядом, але і з матеріалами. Але лаяти їх за це не варто як мінімум тому, що пристрої подібного типу, на мій скромний погляд, повинні бути більш практичними. Однак слідувати якимось загальним тенденціям все ж треба.
У випадку з Lenovo Tab M10 FHD Plus ми отримуємо одночасно і помірний консерватизм, і прагнення відповідати сучасним віянням. Спереду у нього є відносно тонкі рамки. Якщо дивитися в вертикальному форматі, то вужчі по боках і товстіші зверху і знизу. З тильного ж боку ми стикаємося віч-на-віч з тією самою невибагливою практичністю.
Фронтальна частина прикрита склом з нанесеним поверх нього олеофобним покриттям. Тильна сторона складається в основному з металу темно-сірого кольору, але зверху і знизу є неширокі пластикові накладки, які потрібні для якісного прийому сигналу встановлених в пристрої бездротових модулів.
Кольорів корпусу Lenovo Tab M10 FHD Plus є два: Gray і Platinum. Мій тестовий екземпляр Gray, темно-сірий. Другий же буде світлішим і щось мені підказує, розводи на ньому будуть менш помітними. Звичайно, не можна сказати, що темний варіант сильно збирає їх, але все-таки іноді доводиться його протирати.
Збірка і припасування всіх елементів – просто чудові, в даному плані абсолютно ні до чого причепитися. Конструкція досить жорстка за рахунок застосування металу, на вигин практично не йде.
Спереду над екраном по центру є фронтальна камера, а лівіше від неї – віконце з датчиком освітленості, а також маленький світловий індикатор. Знизу абсолютно порожнє поле без непотрібних логотипів.
На правому торці: кнопка управління рівнем гучності, рифлена кнопка живлення і пара мікрофонів, між якими розташувався слот під карту пам’яті формату microSD. Ліворуч можна знайти два магнітних коннектора і пару виїмок, очевидно для підключення планшета до док-станції.
Торець знизу з одним мультимедійним динаміком і портом USB Type-C по центру. На верхньому – другий динамік і 3,5-мм аудіопорти, який трохи змістили від центру зі зрозумілих причин. Але про це скажу в наступному розділі огляду.
Ззаду в лівому верхньому кутку – самотнє вічко основної камери, праворуч – логотип Lenovo. Ну а в самому низу – значок Dolby Atmos та інші службові маркування.
Для своєї діагоналі у Lenovo Tab M10 FHD Plus цілком прийнятні габарити, але планшет не претендує на звання самого компактного і тонкого. Корпус розмірами 244,2 × 153,3 × 8,15 мм і масою в 460 грамів.
Тонкі рамки не викликають будь-яких проблем з керованістю і помилкових торкань за великим рахунком немає. Однак планшет не так зручно впевнено тримати з включеним екраном у вертикальному форматі однією рукою: пальці можуть потрапляти на область екрану і зовсім трохи закривати край. Металева спинка також слизькувата, що додатково примушує тримати пристрій міцніше. Але ніяких інших типових проблем з розташуванням елементів тут практично немає.
Динаміків всього два, але при правильному горизонтальному хваті вони взагалі не перекриваються. Крім того, через невеликий зсув аудіоджеку вгору ближче до динаміка, при підключенні дротових навушників їх штекер не заважатиме пальцям. Вічко основної камери настільки невисокий, що планшет взагалі не хитається на рівній твердій поверхні, коли натискаєш на його екран. Кнопки легко намацати. Хоча мені хотілося б спостерігати більш глибокі насічки на кнопці живлення, щоб швидше визначати її наосліп.
У Lenovo Tab M10 FHD Plus застосовується дисплей діагоналлю 10,3 “, виготовлений за технологією IPS LCD. Роздільна здатність його складає 1920 × 1200 пікселів, що як би зрозуміло з приставки FHD в назві. Співвідношення сторін 16:10, а щільність точок на дюйм – 220 ppi.
Для свого сегменту, даний дисплей як мінімум не розчаровує. У нього нормальний рівень яскравості, який підходить для більшості ситуацій. Хоча припускаю, що на вулиці в сонячний день її буде недостатньо. Зате по контрастності і насиченості до нього немає питань. За замовчуванням все виглядає природно і користуватися приємно. Кути огляду нормальні, з типовим вицвітанням трохи під кутом, але без спотворень інших кольорів.
У налаштуваннях є можливість встановити профіль відображення «Яскравий», з яким насиченість кольорів підвищується, але й втрачається природність картинки. Втім, якщо вам навпаки хочеться дивитися на яскраві та насичені кольори, то це запросто. Мати вибір – завжди добре.
Крім вибору схеми відображення, у користувача є коло колірної температури для ручної установки ББ і три основних заготовлених положення: за замовчуванням, теплий і холодний. Зрозуміло є режим зменшення світіння синього, з можливістю установки його за розкладом. У налаштуваннях екрану є ще й інші пункти, але про них я за традицією розповім в розділі про ПЗ.
У планшеті встановлений датчик освітленості, що з одного боку – плюс. Але з іншого ж, з коробки працює він не так, як хотілося б – знадобиться його навчати. Сам він підбирає яскравість не зовсім коректно, а якщо ви будете в таких ситуаціях регулювати її до потрібних значень вручну, то незабаром пристрій запам’ятає індивідуальні настройки і ситуація стане краще.
Пристрій працює на платформі від MediaTek – Helio P22T, який також відомий як MT8768T. Чіпсет включає в себе вісім ядер Cortex-A53, чотири з яких працюють з тактовою частотою до 2,3 ГГц і чотири ядра з максимальною тактовою частотою до 1,8 ГГц. Графічний прискорювач від PowerVR – Rogue GE8320.
Оперативної пам’яті у всіх модифікаціях передбачено 4 ГБ, і такої кількості в цілому достатньо для комфортної роботи з планшетом подібного рівня. Тим більше, якщо згадати про те, що більшість конкурентів Tab M10 FHD Plus має всього лише 2 або 3 ГБ, чого дійсно вже замало на сьогоднішній день.
Накопичувач може бути на 64 або 128 ГБ. У мене на тестуванні опинилася молодша конфігурація. Вільно з цієї кількості 51,51 ГБ, а розширити її можна за допомогою карти пам’яті microSD об’ємом до 256 ГБ. Власне, вибір у покупця є, і, якщо ви відчуваєте необхідність в старшій конфігурації, то беріть її.
Планшет працює досить спритно і в інтерфейсі, і в додатках. І це навіть трохи мене здивувало, оскільки від Helio P22T я не очікував подібного розкладу. Але тим не менше, лагів за період тестування практично не зустрічалося, а ті що були – критичними назвати не можна. З іграми, щоправда, це не зовсім так. На простенькі аркади заліза вистачить цілком, а в серйозні важкі проекти пограти з комфортом можна тільки використовуючи мінімальні параметри графіки. Нижче наведено кілька з них, а FPS вимірювався за допомогою Gamebench:
Основна камера Lenovo Tab M10 FHD Plus представлена сенсором з роздільною здатністю 8 Мп, світлосилою f / 2.0 і автофокусом. Характеристики, звичайно ж, не вражають, але це зовсім не дивно. Якість камер в планшетах ніколи не була в основі, і при виборі такого гаджета орієнтуватися на те, як він знімає – справа остання.
Тому в конкретному випадку модуль маємо досить-таки посередній, рівно як і фотографії, які з ним виходять. Деталізація не надто висока, пристойна кількість шумів, кольори бліді. По відео абсолютно та ж ситуація – дозвіл Full HD, якість роликів дуже слабка.
ПРИКЛАДИ ФОТО В ПОВНІЙ РОЗДІЛЬНІЙ ЗДАТНОСТІ
Описувати тут більше особливо-то і нема чого, але для побутових випадків, коли потрібно сфотографувати який-небудь документ – піде. До речі, мені здається, що це розуміє і сам виробник, а тому поряд з кнопками фото і відео є ще одна – документ. По суті це режим, який визначить текст, вирівняє його і переведе в чорно-білий формат.
По фронтальній камері теж нічого особливо цікавого: модуль на 5 Мп, з дуже закритою діафрагмою – f / 2.8. Вона згодиться, наприклад, для відеодзвінків і навіть передача кольору буде трохи цікавіша, ніж основна.
Додаток камери мінімалістичний, є трохи ефектів, в настройках – вибір ISO, балансу білого, експокорекція, режим зйомки, сітка, таймер і так далі.
Метод розблокування тут всього один – розпізнаванням особи. Для його реалізації застосовується одна лише фронтальна камера. Я не можу назвати спосіб якимось особливо швидким, просто адекватний середній рівень по швидкості. Явно працює швидше, ніж ручне введення пароля. Зате по стабільності все з ним добре, якщо навколо є світло.
У темряві спосіб не спрацює, що очікувано, і опції автоматичного підвищення яскравості дисплея тут також годі й шукати. Можна, звичайно, підвищувати її вручну і випалювати тим самим очі, але це «милиця». А рівня мінімальної яскравості підсвічування, навіть незважаючи на велику площу дисплея, все одно буде недостатньо для того, щоб повністю підсвітити обличчя. У такій ситуації тільки пароль або графічний ключ врятують вас.
У Lenovo Tab M10 FHD Plus встановлений акумулятор ємністю 5000 мАгод і насправді ця цифра далеко не рекордна. Більш того, навіть куди тонкіші планшети на ринку комплектуються батарейками по 6000-7000 мАгод. А тут же цифра, яка властива більше якомусь смартфону, а не планшету з великою діагоналлю. Дивна ситуація і я переконаний, що поставити більш ємний акумулятор сюди можна було.
Проте, що є, то є. І то, як довго планшет зможе пропрацювати від одного заряду – прямим чином залежить від вашого режиму користування пристроєм. Якщо торкатися до нього тільки по вечорах, щоб подивитися що-небудь в стрімінгових сервісах, трохи посерфити в інтернеті або почитати, то батарейки вистачить на 2-3 таких вечора. У тому випадку, коли планшет активно використовується з ранку до вечора – світловий день протримається, але не більше. Тест PCMark 2.0 на максимальній яскравості екрану тривав лише 4 години і 6 хвилин – мало.
Зарядка здійснюється через роз’єм Type-C через комплектний блок і кабель з такою швидкістю:
Динаміків в планшеті тільки два і вони грають в стерео-форматі. Запасу гучності в цілому досить для перегляду фільмів, серіалів або ігор і музики, але ніяких рекордів. Якість цілком нормальна, на максимальній гучності легкі спотворення ледь чутні, що вже радує. Присутня надбудова Dolby Atmos з трьома пресетами і налаштовується еквалайзером, що дозволить підкоригувати звучання під власні уподобання.
Звучання в навушниках можна охарактеризувати як гідне і через дротові навушники, і по бездротовому каналу. До них застосовуються ті ж самі звукові ефекти, так що і тут все можна підігнати під себе.
Приємно, що бездротові модулі в планшеті використовуються актуальні. А саме – двохдіапазонний Wi-Fi 5 і Bluetooth 5.0. Працюють вони, до слова, стабільно.
Планшет працює під управлінням ОС Android 9.0 Pie, глобально – без сторонньої оболонки, але з фішками від виробника. У Lenovo трохи пожонглювали пунктами в налаштуваннях і додали трохи опцій, що підвищують комфорт користування Tab M10 FHD Plus. Можна вибрати, як буде відображатися робочий стіл: всі програми на робочих столах або ж висувне меню. Панель навігації з трьома режимами: класичний (три традиційні кнопки), бізнес (кнопки зміщуються вліво, а інша область заповниться ярликами додатків) і режим управління «жестами» (оригінальна двокнопочна система з 9-ої версії Android).
Активувати дисплей можна не тільки кнопкою, але і двічі торкнувшись по вимкненому екрану або при піднятті пристрою в руки. Є «Наекранний помічник»: невеликий тулбар з швидким доступом до деяких функцій з розряду скріншотів, скрінкасти, включення нічного режиму або зміни колірного профілю і так далі. Серед встановлених додатків можна знайти згаданий раніше Dolby Atmos, поради щодо використання планшета і дитячий режим.
В останньому є багато корисних для батьків функцій: профіль дитини, обмеження користування за часом, фільтр синього світла, попередження про неправильну поставу і заборона використання планшета під час тряски. Є кілька попередньо встановлених в ньому додатків (камера, розфарбування), і можна додавати туди викачані.
Lenovo Tab M10 FHD Plus – приклад недорогого планшета, який непогано виглядає, якісно зроблений і оснащений добротним екраном. Але рівень продуктивності у нього середній. Проте, цей нюанс помітний тільки в іграх і складних завданнях. Також серед позитивних чинників можу відзначити хороші обсяги пам’яті і звучання вбудованих динаміків.
Які є недоліки? Особисто мене дуже засмутила автономність – від планшета реально чекаєш більшого і точно не 5000 мАч в такому корпусі. Камери – справа вже така, посередні, але є. В цілому ж за свою ціну Lenovo Tab M10 FHD Plus – цілком гідний вибір.
Leave a Reply