Я не часто оглядаю виключно багатокористувацькі ігри з тієї причини, що вони мені просто не подобаються. Мені нема чого про них сказати – вони здаються одноманітними і монотонними, з безперервним гриндом і нескінченною погонею за новим рангом. Chivalry 2… інша. Це гра, де властива мультиплеєру токсичність втрачається на тлі старомодного фана, і вже за одне це її слід оспівувати.
Що таке Chivalry 2? Це багатокористувацькі баталії у середньовічному сетингу, де перевага віддається саме зброї ближнього бою. Це помітно відрізняє тайтл від більшості інших подібних ігор, де перевага віддається гарматам. Сама ідея не нова – оригінал Chivalry: Medieval Warfare з’явилася ще у 2012 році, а до цього можна згадати і Star Wars Jedi Knight: Jedi Academy.
Головне завдання гри – потіснити споріднених їй For Honor і Mordhau. І їй це вдається, завдяки більшій доступності і взагалі атмосфері. Незважаючи на доволі кривавий контент, тут немає навіть натяку на серйозність або похмурість – за настроєм це щось на зразок Totally Accurate Battle Simulator. І це їй допомагає: завдяки легковажному настрою навіть новачки відчувають себе комфортно і не бояться вплутуватися в битви з досвідченим суперником. А суперник реально досвідчений: мало того, що хтось просадив тисячі годин в попередній частині, так за один тільки бета-період багато хто встиг награти десятки годин. Але незважаючи на це, повним, вибачте за термінологію, лохом себе ніхто не відчуває – грамотний баланс означає те, що навіть новачок може обезголовити ветерана при належному збігу обставин.
Читайте також: Огляд Necromunda: Hired Gun – Страшенно круто, але купувати не варто
Одна з причин, чому грою Chivalry 2 так легко перейнятися – це туторіал. Він тут максимально доступний і короткий, проте він відмінно пояснює всі основи ігрового процесу. А процес цей зовсім не такий вже й примітивний, як може здатися з відеороликів – виглядає воно може і як просто «махач» без особливої ідеї, однак все рівно навпаки: Torn Banner Studios примудрилася зробити боївку одночасно просту в освоєнні, але достатньо продуману, щоб у серйозних гравців завжди була перевага в дуелях один на один.
Не буду брехати: на даний момент назвати особливо багатою на режими або контент Chivalry 2 не можна. Тут є три режими – класичний deathmatch, карти з різними завданнями і free for all, де кожен за себе. Мабуть, найкрутіше битися на картах із завданнями: і справді створюється відчуття, що ти – частина величезної армії, яка або нападає, або захищає місто. Хто атакує і кого? Тут доведеться копатися у менюшках, вікіпедії та власній фантазії. Сама Chivalry 2 не приділяє багато часу ігровій історії і слабо пояснює, що мотивує обидві сторони. Проте, фанати давно прив’язалися до тієї чи іншої армії і проявляють прямо-таки чарівну відданість синьому або червоному кольору.
Читайте також: Огляд Outriders – Все добре, тільки нічого не працює
Основа ігрового процесу – старий добрий махач на світлових мечах і інших видах зброї. Вибір багатий, причому можливо як кастомізувати базову зброю, так і підбирати її на полі бою. Є й клас стрілка, який може орудувати луком, однак відсутність броні робить його дуже вразливим до атак.
Головна сила Chivalry 2 – в деталях. Це давно не просто мод для Half Life, а повноцінна гра зі своїми унікальними особливостями. Карти тут опрацьовані і напхані деталями, а поле бою дуже інтерактивне з об’єктами, з якими можна взаємодіяти. Бачите камінь – візьміть його і жбурніть у ворога зі стіни. Бачите вогонь? Підпаліть стрілу. Бачите курку? Візьміть її в руки. Бачите… ну, ви зрозуміли.
Я знаю, чому мені подобається Chivalry 2 і не подобається переважна більшість інших багатокористувацьких ігор. Її доступність і видима простота нагадують мені ігри з дитинства, коли мультиплеєр все-таки викликав інші емоції. Коли тут програєш, злитися не хочеться, тому що у більшості випадків провина твоя і тільки твоя. Ігровий процес позбавлений випадковостей, і кожна битва – це фехтувальний поєдинок. Бездумне клацання по кнопках може спрацювати, але потрапляти в списки кращих ви почнете тільки тоді, коли будете парирувати, блокувати і наносити правильні удари у потрібний момент. Але весело всім – навіть тим, хто, як я, хронічно не вміє запам’ятовувати комбінації кнопок.
Підводячи перший міні-підсумок, можна резюмувати, що грати в Chivalry 2 – одне задоволення. Навіть на контролері, навіть новачкам без будь-якого досвіду. Другий міні-підсумок стосується технічного аспекту.
Перша гра від Torn Banner була не дуже симпатичною, забарвленою в блювотно-сірі кольори, але Chivalry 2 зовсім на неї не схожа. Тут відразу видно: це гра нова, свіжа, націлена на нове покоління заліза. Вона зберігає атмосферу чорного монтiпайтонівського гумору завдяки яскравим кольорам, забавній озвучці і великій кривавості. Відразу згадується знаменита цитата «tis but a scratch», особливо коли ваш персонаж намагається боротися, втративши руку.
Голови, руки та інші кінцівки розлітаються в різні боки, і відчуття від кожного успішного удару набагато приємніше, ніж після точного влучання у шутері. Втім, якщо вам це все не потрібно, в налаштуваннях кров можна відключити. Але я раджу цього не робити.
Я грав на PS5, і задоволений, взагалі-то, всім. Розробники навіть спробували врахувати навороти DualSense, і додали підтримку адаптивних тригерів і просунутої вібровіддачі. Нічого приголомшливого, але все одно приємно – і красива, чітка картинка, і поведінка геймпада чітко розмежовують версію для PS4 від версії для останніх консолей. На додачу до всього, я стикнувся з мінімумом багів – навіть дивно розповідати про нову багатокористувацьку новинку і не нарікати на її сирість. Один виліт – це все, на що я можу поскаржитися. Тайтл підтримує кросплатформну гру, завдяки чому інші гравці знаходяться вмить.
Мабуть, головною проблемою Chivalry 2 залишається її розмір: присвятивши їй годин 10, ви побачите все, що можна. Але демократична ціна і обіцянка «вдвічі збільшити розмір» гри завдяки безкоштовним апдейтам вселяють надію.
Читайте також: Огляд Destruction AllStars – Глибиною з калюжу
Вердикт
Chivalry 2 – це дуже весела гра, яка забирає у гравців кулемети і вручає їм мечі та сокири. Це безглузда, кривава і ефектна новинка, де радує все – як масштабні баталії з 64 гравцями, так і дуелі один на один. Причепитися можна, але не хочеться – і це говорить про все.
