Якось давно я звинувачував ігри в тому, що вони надто багато уваги приділяють розміру своїх світів, а не якості, і ось старі болячки знову нагадали про себе. Цього разу хизуватися кілометрами порожнеч вирішила студія EA DICE, випустивши Battlefield 2042 – одну з найбільш масштабних і порожніх відеоігор на моїй пам’яті.
А здавалося, що серія рухається в правильному напрямку. Battlefield завжди хотіла бути найепічнішою, найхаотичнішою і найефектнішою грою. І коли ми дізналися про те, що в розрахованих на багато користувачів баталіях братиме участь 128 осіб, а карти стануть в рази більші, ми схвально похитали головою. Правильно — у новому поколінні шутер має вражати. Руйнування, нові способи пересування, динамічність – все це рух у правильному напрямку. Але в процесі серія втратила занадто багато того, за що ми її любили.
На мій превеликий жаль, сюжетні кампанії залишилися в минулому. І нехай Battlefield рідко коли радувала чимось тямущим, без них такі релізи досі мені здаються чимось неповноцінним — краще тоді брати приклад з Halo Infinite. У випадку ж з Battlefield 2042 гравці повинні платити повну ціну тільки за мультиплеєр, який, як відомо, найчастіше потребує багатьох місяців апдейтів для того, щоб перетворитися на щось вартісне. У цьому сенсі новинка виглядає блідо не тільки на тлі Halo, але й у порівнянні з Call of Duty: Vanguard, де є не тільки більше 20 карт на старті, але і повноцінна сюжетка.
Проте особливо розпинатися про одиночний режим немає сенсу — його відсутність сюрпризом ні для кого не стала. Нам є, що ще обговорити та засудити.
Читайте також: Огляд Call of Duty: Vanguard – Уроки історії по-голлівудськи
Почнемо з гарного. Вже більше року минуло з моменту виходу консолей нового покоління, і гравці чекали на суттєвий технологічний крок з боку новинки. Він трапився: якою б гарною не була Call of Duty, масштабною вона ніколи не здавалася — точно не на тлі свого вічного суперника. Тісні локації Vanguard – ніщо в порівнянні з широченими полями бою Battlefield 2042. У кращі моменти вона по-справжньому вражає, в гірші – нагадує про низку інших провальних запусків. Що-що, а вдалими першими місяцями Battlefield ніколи не вирізнялася. Тому як би погано все здавалося зараз, майже точно картина виправиться до літа.
Коли лазиш по хмарочосу, а вдалині бачиш смерч — це круто. Так круто, що хочеться залишити всі завдання та наробити скріншотів. Коли в небі голосно борються вертольоти та винищувачі, а на землі перестрілюються танки, і справді почуваєшся героєм голлівудського бойовика. Але такі ось епізоди – лише мала дещиця того, що вам доведеться випробувати. І багато іншого викликає справедливі питання. Наприклад, навіщо робити такі великі карти, якщо робити на них зовсім нічого? Я збився з рахунку, скільки разів гра висаджувала мене на край, чекаючи, що я смиренно витрачатиму кілька хвилин на те, щоб повернутися в бій — тільки для того, щоб мене пристрелили в першу ж секунду. З неба карти виглядають круто, але все цікаве відбувається на їх десятій частині. Більшу частину часу ви не відстрілюватиметеся, а безцільно бігатимете в пошуках суперника. Таке відчуття, що карти робилися для battle royale, але з дуже нудною топографією.
Читайте також: Огляд Crysis Remastered Trilogy – Культовий шутер не старіє
Спочатку Battlefield 2042 вражає, але тут все працює за одним сценарієм: завантажується карта, ви охаєте, як красиво, кілька разів помираєте і розумієте, що ентузіазм кудись випарувався. Так і всі інші: коли на бій йде 40 хвилин, більшість гравців не витримує і повністю забуває про завдання. Нудьга – найгірший вирок для багатокористувацького шутера, але без можливості спілкування з друзями і непристойно великих карт її тут просто не уникнути.
Хороші карти життєво важливі для будь-якого шутера, і тому особливо прикро те, що більшість гравців, здається, вже обрала своїм місцем проживання «Портал». Ні, це не новий режим з фізичними головоломками, а спеціальний розділ, де можна поринути у кращі моменти попередніх ігор, від Battlefield Bad Company 2 до Battlefield 3. Тут гравці отримали можливість створювати власні баталії за своїми правилами та на своїх улюблених картах із попередніх частин. І, змушений визнати, нові локації не витримують цього порівняння. “Портал” – це відмінне (напевно, найкраще) нововведення, проте навіть він виявився практично зламаним у перші дні через армію гравців, які використовують його для фармінгу очок досвіду. Прогресія в грі дуже повільна, і саме це всі кинулися виправляти власними силами. DICE бореться з проблемою, але один той факт, що, здається, більша частина гравців притулилася в Порталі, чудово ілюструє, що з новинкою щось не так.
Поки що виникає відчуття, що гравці не дуже налаштовані грати за правилами. Щойно стає зрозуміло, що поразка не за горами, всі забувають про місію та включають режим безголового курчати. Це з тим, що у грі немає голосового чату — так, серйозно. DICE обіцяє повернути його «незабаром», що тільки підкреслює, як для якихось компаній стало нормою випускати зовсім неготовий продукт, сподіваючись, що фанати все перетерплять доти, доки не прилетить заповітний фікс. Це насильницькі та нездорові відносини.
У технічному плані все ніби добре: я не помітив ні вильотів, ні проблем зі з’єднанням, хоча багато моїх колег про них повідомляли, але я грав на PS5. І нехай графіка тут приємна, назвати її прямо карколомною не можна. Карти величезні, але порожні та пласкі з якоюсь властивою всьому «пластиковістю». Погодні ефекти вражають, але кращим ігровий процес не роблять. Їх очевидно розробили для трейлерів. Гарного аналога Levolution так і не вигадали. Ще одне несподіване розчарування – це звук. Як правило, DICE завжди є майстром відомості, але у випадку з Battlefield 2042 нас не порадували ні нормальною версією головної теми, ні просто соковитими вибухами. Як і картинка, звук віддає якимось пластиком. Оптимізація теж викликає питання – шутер ніяк не використовує адаптивні тригери DualSense, через що зброя не відчувається так само добре, як у CoD.
Читайте також: Огляд Marvel’s Guardians of the Galaxy — Неймовірно красиво і напрочуд душевно
Вердикт
Battlefield 2042 могла б бути чимось більшим. Вона має величезний потенціал і багато цікавих напрацювань, але на даний момент це все ще сира гра, яка більше обіцяє, ніж робить. Порожні нецікаві карти, відсутність голосового чату та технічні проблеми затьмарюють її старт, але якщо вже чому нас історія і вчить, так це тому, що в перші місяці все й не могло бути інакше. А що буде далі – покаже лише час.