З моменту свого виходу в 2019 році Disco Elysium звертала на себе увагу. Гравці, які скучили за серйозним РПГ, були готові дати шанс кому завгодно, проте це творіння естонської студії ZA/UM перевершило всі очікування, ставши, без жодного перебільшення, однією з кращих ігор року. Але це був тільки початок, і в 2021 відбувся реліз Disco Elysium: The Final Cut – істотно вдосконаленої версії, яка може похвалитися повним озвученням, новим контентом і підтримкою нових платформ, серед яких слід виділити PlayStation 5, Xbox Series X/S і, в майбутньому, Nintendo Switch. Але чи зможе вона закохати в себе гравців, озброєних геймпадом?
Почнемо з очевидного: Disco Elysium: The Final Cut не для всіх, і вона ніколи і не намагалася догодити всім. Не хочеться узагальнювати, але консольні гравці звикли до ігор швидких, та й все нове покоління приставок насамперед рекламує надшвидкий час завантаження завдяки SSD. Чекати більше не хоче ніхто. Але у випадку з Disco Elysium так не вийде. Це дуже неспішна гра, де події розгортаються у неквапливому темпі провінційної Естонії. Наш герой повільно пересувається, неспішно розглядає кожну дрібницю і довго розмовляє з кожним зустрічним. І навіть повна озвучка (монументальне звершення в ковідную епоху!) не позбавить гравців від необхідності багато і уважно читати, що може бути не дуже приємно, коли вдивляєшся у невеликий текст на телевізорі. Якщо все це вас не злякало, то пішли далі – може, це гра для вас.
Починається історія вкрай просто: ви – детектив, який прокидається у готелі після пиятики. Пиятики неслабкої: ви не пам’ятаєте абсолютно нічого ані про своє життя, ані про світ навколо. Класика: споконвіку сюжетні ігри любили прийом з амнезією.
Читайте також: Огляд Outriders – Все добре, тільки нічого не працює
Ніхто не любить алкоголиків у реальному житті, але в іграх і кінофільмах вони часто виходять дуже цікавими персонажами. Так і тут: наш безіменний герой дратує всіх навколо, але тільки не гравця, який відразу ж отримує можливість зліпити з нього того персонажа, який йому більше цікавий. Повноцінної кастомізації як такої немає – ми не можемо змінювати зовнішній вигляд і створити когось нового, проте майбутнє – і сьогодення – детектива в наших руках.
Як і будь-яка хороша РПГ, Disco Elysium насамперед виділяється сюжеткою і сценарієм. Навряд чи хтось сперечатиметься з тим, що це – одна з найбільш добре написаних ігор останніх років. Тут є все: прекрасний гумор, безліч цікавих деталей, красива літературна мова і маса персонажів, що запам’ятовуються. Творці розробили настільки цікавий світ, що про нього думаєш, навіть, якщо не граєш. Не так багато ігор викликали у мене таку реакцію.
За сюжетом наша головна задача: розгадати таємниче вбивство. Але не можна забувати і про безліч інших завдань, в тому числі пов’язаних з іншого загадкою – зрозуміти, ким є наш головний герой насправді. Герой він, або ж по ньому самому каторга плаче?
Головна принадність Disco Elysium полягає в її доступності. Незважаючи на те, що це дуже складна і продумана гра з масою статів, вона ніколи не обтяжує гравця цифрами або таблицями. Спочатку ми визначаємо сильні і слабкі сторони нашого детектива, які потім впливають на те, як будуть розгортатися події. Раз у раз під час розмов або просто блукань по світу перед нами будуть відкриватися можливості зробити ту чи іншу дію, але далеко не завжди все виходить. Якщо ваш герой фізично слабкий, він не зламає двері і не відкриє нову локацію для дослідження. Якщо він не прокачав скіл спілкування, він не доб’ється від співрозмовника потрібної інформації. Але навіть провалена дія не засмучує, адже тут же починається нова гілка історії. Ніщо не трапляється просто так. Тупиків просто немає.
Не все ідеально, звичайно. Disco Elysium намагається догодити всім, але залишається грою вимогливою. Перші години особливо складні: нічого толком не пояснюючи, тайтл чекає на те, що гравець сам з усім розбереться, що виливається у тривале блукання по вже знайомих локаціях у спробі якось рухати історію вперед. Часом без допомоги пошуковика просто не обійтися. Не допомагає і те, що ігровий час повільно, але цокає, що може створити додатковий тиск. Тут багато у чому вина того, що карта світу ніяк не показуює, куди треба йти далі. Усвідомлене рішення, але його оцінять не всі: в наш час далеко не кожен може дозволити собі витрачати години свого часу на вештання у віртуальному світі. Мало приємного по кілька разів говорити вже зі знайомими NPC через паранойю, що щось ненавмисно пропустив.
Disco Elysium можна назвати РПГ з домішкою point-and-click adventure, тобто грати логічніше мишкою, а не геймпадом. Але навіть консольники залишаться більш-менш задоволені тим, як було модифіковано управління. Так, воно злегка неповоротке і повільне, але грати більш ніж можна. Я грав на PS5, і картинка мене дуже порадувала своєю чіткістю – 4K, усі діла. Так, читати текст може бути стомливо з відстані, але для цього я найчастіше використовував Remote Play: підвісивши iPad біля ліжка, я можу грати – і читати – у своє задоволення.
Вердикт
Я не поспішав з оглядом в тому числі з тієї причини, що на старті Disco Elysium: The Final Cut мала проблеми – були і баги, і вильоти. Але після низки патчів ситуація покращилася. Тут є все: чудова нова озвучка (дивно, що для актора-оповідача це перша роль), відмінне оформлення, повний переклад і чудовий сюжет. Я раджу її абсолютно всім – це одна з кращих ігор останніх років, а то і всього минулого покоління.