В останні сім років я тільки й робив, що лаявся, як мало стало виходити класних аркадних перегонів. Симуляторів начебто вистачало, але всі культові серії як Need for Speed і Burnout або повністю зникли, або сильно здали. Якщо відверто, то тільки одна франшиза не розчаровувала — Forza. Можливо найкраще, що є в бібліотеці IP у Microsoft, цей бренд одночасно тішить як любителів реалістичних симуляторів, так і скажених гонок. Forza Horizon 3 була гарна. Forza Horizon 4 була шедевром. Forza Horizon 5 – ще краще. Але вона настільки схожа на попередні дві частини, що, якби не зовсім новий світ, її можна було б сплутати з ремайстром для консолей нового покоління.
Бажання дбайливо охороняти виграшну формулу мені зрозуміло. Need for Speed ковбасило багато років, і зараз розробники не знають, чого від них хочуть навіть фанати, не те що всі інші. На їхньому тлі Playground Games почуваються максимально комфортно: їхня аудиторія знає, чого очікувати, і саме це вона отримує при виході кожної нової частини. Крім різних «сюжетних» місій і, головне, сеттингу, ці ігри неможливо відрізнити. Структура, голоси, інтерфейс – все це не змінюється вже багато років. Навіть FIFA встигла суттєво змінитись, але Forza твердо стоїть на своєму. У цьому плані серія нагадує мені іншу, багато в чому родинну — Pokémon. Так Так. Що там, що там головна мета – зібрати всіх тваринок (або машин), кількість яких обчислюється кількома сотнями. І там, і там не змінюється насправді нічого. Але скільки ще можна самоплагіату? Розумом я розумію, що небажання йти на ризики не можна заохочувати. Серцем я просто хочу повернутися в Forza Horizon 5 якнайшвидше.
Читайте також: Огляд FIFA 22 – Прогрес наявний, але революції не сталося
Ну гаразд, повернемося до нашої гри. Головне, що виділяє кожну нову частину культових перегонів — це сеттінг. У нас була Австралія у третій частині (яку тепер навіть офіційно не купиш), Великобританія у четвертій, і ось тепер нас запрошують до Мексики. Чесно кажучи, я не в захваті від вибору локації, хоч я розумію, що об’єктивно кажучи вибір відмінний — ця північноамериканська держава пропонує максимально багатий набір біомів. Якщо Великобританія була гарною, але одноманітною і навіть похмурою, то Мексика — це і джунглі, і пустелі, і вулкани, і снігові гірські вершини. Саме для гонки у відкритому світі. Але я, як і чимало моїх знайомих, все ж таки був розчарований, що чутки про Японію не підтвердилися. Але знижувати оцінку грі за те, що вона не відповідає якимось особистим очікуванням, я не буду. Мексика так Мексика. Поїхали.
Мабуть, майже завжди огляди Forza Horizon можна почати і закінчити фразою “Це Форца, що тут ще сказати?” Бо так і є. Добре це чи погано, але нова частина не дивує. Починається все дуже епічно, і новинка грамотно демонструє всі біоми та машини із самого початку. Хочеться охати й ахати, настільки все красиво. Все це ми проходили. Після вступу нам пропонують сісти за штурвал суперкара і покататися дорогами Мексики, насолоджуючись видами з вікна. І це ми проходили. Через 50 хвилин вашу карту буде всипано сотнями завдань — швидкісні зони, швидкісні пастки, гонки, трюки, сюжетні місії… тут є чим зайнятися. Як і раніше, все це різноманіття навіть лякає. Здається, що «пройти» гру у традиційному значенні неможливо. Так і є: як живий організм, Forza Horizon 5 житиме і розвиватиметься в найближчі кілька років, обростаючи новими доповненнями, сезонними подіями та іншою мішурою, без якої не може існувати сучасна гра-сервіс.
Мої слова звучать критично і навіть негативно, але я просто намагаюся залишатися об’єктивним у своїй оцінці новинки. Я й справді хотів чогось дійсно нового, тим більше, що в процесі «дорослішання» Forza по-справжньому вражала. Четверта частина досі залишається єдиною такою грою із чотирма сезонами, коли літо змінюється на осінь, осінь на зиму, а зима – на весну. Але Forza Horizon 5 не змогла запропонувати подібне масштабне нововведення. Натомість вона взяла цю систему сезонів і модифікувала її під особливості Мексики. Якщо у Forza Horizon 4 вся Великобританія миттю переживала звичні нам зміни (дощова осінь, снігова зима), то Мексика демонструє різні сезони у різних частинах країни. Десь формуватимуться піщані бурі, а десь — урагани. Це більш реалістично в контексті такої великої та різноманітної країни. Але це не той вау-фактор, на якого хтось чекав.
Як і більшість сучасних ігор, створених з урахуванням консолей нового покоління, Forza Horizon 5 рекламувалася з використанням усіх трендових слів, таких як UHD, трасування променів і надшвидке завантаження. І все це добре і важливо, хоча і тут не обійшлося без підводного каміння, все-таки новинка виходить і на Xbox One, тому назвати її виключно грою нового покоління теж не можна.
Читайте також: Огляд Marvel’s Guardians of the Galaxy — Неймовірно красиво і напрочуд душевно
Головне, що впадає у око — це графіка. Forza Horizon завжди була попереду всієї планети в тому, що стосується детальності відкритого світу і взагалі графіки, і тут новинка не відстає. Я знаю, що не за горами вихід Gran Turismo 7, але поки що мені дуже складно повірити, що вона переплюне Forza Horizon 5. Новинка і справді дуже гарна, якщо грати на Xbox Series X, причому на вибір є два режими — 60 FPS і 30. Обидва – це 4K-роздільна здатність, але другий режим пропонує набагато більш детальну картинку.
Можете закидати мене камінням, але так вийшло, що порівнявши обидва режими, я вибрав другий. Так-так, я добровільно відмовився від 60 FPS у перегонах – вперше! Але Forza Horizon 5 така гарна навіть з 30 кадрами в секунду, і так зачаровує з максимальними графічними налаштуваннями, що жертва того варта. Так гра набуває дивовижної кінематографічності (яким би лайливим не було дане слово, воно найкраще описує це враження) і більше схожа на дивовижний фільм про гонки, а не відеогру. Саме з 30 FPS з’являється справжній фотореалізм: дерева перестають вимальовуватися перед вашими очима, а весь світ знаходить ще більше деталей.
Forza Horizon 4 залишається неймовірно симпатичною грою, але в тому, що стосується самих машин, сильних покращень немає – вони чудово виглядають і в четвертій частині. Але навколишній світ справді вражає. Я б не вибрав Мексику, але це не означає, що мені не було цікаво вивчати її вздовж і впоперек, роз’їжджаючи полями, джунглями, стародавніми храмами та вулканами. У цьому вся “Форца” – її є за що лаяти, але варто взяти в руки геймпад, як хочеться просто грати. Її структура одноманітна і не дуже винахідлива, але відчуття від їзди настільки хороші, що чогось більшого і не хочеться. Я п’ять разів уже забрався на гору тільки для того, щоб з вітерцем спуститися з іншого боку на новому Ford Bronco.
До честі Forza Horizon 5, вона краще структурована, ніж попередні частини. Тут немає якоїсь сюжетної лінії, але гравець одразу вимальовує мету — пройти якнайбільше гонок (у будь-якій послідовності) для того, щоб відкрити нові «сюжетні» місії. Вони трохи відрізняються від звичних перегонів — це спеціальні завдання з особливо ефектними заїздами та додатковими елементами ігрового процесу. Наприклад, тут можна пограти в боулінг монстр-траком або влаштувати перегони з вантажним літаком.
Читайте також: Огляд Far Cry 6 – Тональний дисонанс
Моменти божевілля — це найкраще, що є в Forza Horizon 5. Я завжди скаржився, що не залишилося справді божевільних гонок на кшталт Burnout або Motorstorm, і нехай «Форца» не пропонує такого рівня насильства, вона радує нереалістичними трюками в дусі «Форсажів». Саме в такі моменти прокидається азарт, і мені хотілося б, щоби такого було навіть більше. Але якщо вже начистоту, то чіплятися до кількості контенту я просто не можу – тим більше, що гра доступна всім передплатникам Game Pass. Будучи по суті безкоштовною, вона пропонує більше контенту, ніж кілька останніх NFS разом узятих. І це лише початок.
Звук – ще один важливий елемент будь-якої гри. Останні частини Forza Horizon радували не тільки лютим ревом двигунів, а й ретельно підібраним саундтреком, який можна почути за допомогою ігрового радіо. Якщо раніше найкращі музичні збірки можна було знайти у FIFA, то тепер саме Forza Horizon ставить тренди у цьому питанні. У грі кілька радіостанцій, які крутять рок, техно, хіп-хоп, класику і взагалі різну музику. Навіть через десяток годин гри мені не встигли набриднути численні композиції, і я можу дати добірці музики лише найвищу оцінку. Пройде багато часу, перш ніж ви захочете послухати щось своє на тлі.
Найменше захоплення у мене викликає робота акторів озвучення. Тут все як завжди: гра настільки нудотно позитивна, що від усього цього цукру можна заробити діабет. Всі персонажі перебувають у перманентному стані захоплення, ледь не хрюкаючи від радості при кожній нагоді. Зізнаюся, від цього втомлюєшся, але з іншого боку, враховуючи реалії нашого світу, можливо всім нам і треба опинитися в цьому паралельному вимірі, де кожен має власний «Астон Мартін».
Вердикт
Неабияк посваривши Playground Games за зайву обережність, я все одно отримав величезне задоволення від Forza Horizon 5. Стара формула ще не набридла – вона стала тільки кращою. І нехай я все ще вважаю, що міняти щось треба, я не можу вдавати, що Forza Horizon 5 не заслуговує на місце у списку кращих ігор цього року. Чи можна зробити краще? Звісно. Чи є щось краще на сьогодні? Ні. Forza Horizon 5 – це стандарт.
Де купити
