© ROOT-NATION.com - Використання контенту дозволено за наявністю зворотнього посилання.
Насилу віриться, що в 2021 році завершилася трилогія World of Assassination, яка народилася в 2016 році – здавалося б, зовсім недавно. Але за цей час IO Interactive встигла запустити і завершити свій ребут прославленої франшизи. Як і багатьох інших, перша частина без цифри в назві відлякала мене епізодичною моделлю і спробами стати «сервісом», однак з виходом сиквела розробники зібралися і набрали форму. Зараз же навіть самі затяті шанувальники оригіналу не так легко зможуть знайти в собі сили розкритикувати формулу останніх частин, проте залишається відкритим питання, чи вийшло перевершити чудову Hitman 2? Сьогодні я спробую дати відповідь на це животрепетне питання. Отже, Hitman 3.
Як я вже згадував, друга частина трилогії була неймовірно гарна. Залишивши позаду епізодичну модель, яка відлякала величезну кількість людей, IO Interactive зосередилася на одиночному контенті і історії, яка вийшла напрочуд витонченою, хоча до амбітної Hitman: Absolution тут, звичайно, далеко. Як би не намагалися розробники придумати зв’язний сюжет, який би плавно переходив з однієї частини в іншу, бажаної безшовності домогтися так і не вдалося – сюжетних заставок мало, і вони дуже короткі. Але хоча б анімовані – і на цьому спасибі. Але якщо ви як я, то за рік-два ви все одно забудете, що там було і як, і всілякі бондівські інтрижки вас хвилювати будуть мало. У цьому сенсі Hitman 3 нагадує мені так звані сюжетки з традиційних файтингів: творці відчайдушно намагаються придумати якусь бексторі, але все зводиться до одного: ось ціль, тепер убий її.
Читайте також: Огляд Star Wars: Knights of the Old Republic II: The Sith Lords для мобільних пристроїв
Але й справді, як довго можна розмірковувати на тему сюжету в Hitman? Він існує – і добре. Головне – це, звичайно ж, рівні. Як і раніше, всі вони поміщають Агента 47 в абсолютно різні локації, від залитого сонцем Дубая до нічного Берліна і високотехнологічного Китаю. Відразу хочеться похвалити розробників за амбітність: в той час, як формат залишився незмінним, вони змогли додати дрібку новизни. У той час, як більшість місій традиційні (знайди ціль і убий її), не обійшлося і без свіжих ідей. Так, одне завдання дозволяє нам вбратися сищиком і розіграти сценку з детектива Агати Крісті. Цікава ідея, яка, як розповідали самі розробники (а їх коментарі можна почути в Deluxe-виданні), повинна була дозволити нам на якийсь час взагалі забути, що це Hitman. І їм це вдалося!
Але в усьому іншому це все той же Hitman сучасного розливу. Гравцям пропонується досконало освоїти кілька локацій (як правило, дуже великих). Чим уважніше (і акуратніше) ви їх проходите, тим більше зброї і гаджетів відкриваєте для свого агента. Перепроходити не обов’язково, але настійно рекомендується – в іншому випадку новинка може здатися занадто короткою. Якщо проходити всі рівні не поспішаючи, але один раз, то вся ця справа займе у вас 12 годин. В принципі, непогано, але не забувайте, що при бажанні багатьма локаціями можна пробігтися в два рази швидше. Наприклад, в Дартмурському особняку я провів більше трьох годин, а ось виноробня в Мендосі зайняла мене менш ніж на годину.
Коли я хочу комусь розповісти про Hitman (це відноситься до всіх ігор трилогії), то я завжди згадую геймплей. Це логічно, адже він, по суті, унікальний; як мені здається, у цих ігор просто немає прямих аналогів. Як стелс вони практично бездоганні. Але я ставлюся до них, перш за все як до витончених головоломок, які можна пройти десятком різних шляхів. І справді, це захоплююча дух свобода: опинившись у новій локації, не знаєш, за що братися. Ховатися по кущах і снувати за спинами охоронців, або ж видати себе за одного з гостей? Скинути гада з балкона, отруїти йому напій або… вбити однією силою думки? Можливостей – море!
Читайте також: Огляд Cyberpunk 2077 – Миші плакали, кололися…
І ось за це я і дуже поважаю цю серію. Я люблю важко, постійно перезавантажуючи численні збереження, пробиватися до своєї мети, по ходу імпровізуючи і вирубуючи ворогів бананами, кексами і яйцями Фаберже. Подобається мені й те, як Hitman 3 пробуджує у мені перфекціоніста: в той час як рівні можна пройти будь-яким чином, хоч перестрілявши всіх NPC, я завжди хочу залишатися непомітним, не залишаючи після себе ніяких слідів. І все – заради омріяних п’яти зірочок рейтингу.
Все це класно, але ж все це ми вже бачили. Як трилогія World of Assassination дуже послідовна в усьому. Принципи геймплея, подача історії і навіть інтерфейс, який залишається незмінним з 2016 року – все настільки схоже, що можна забути, в яку частину граєш. Тому розхвалювати ігровий процес Hitman 3 – значить нахвалювати всі попередні. Так, поліпшення були, але всі – дрібні.
Так що ж змінилося? Чи варто було взагалі називати це третьою частиною, а не просто і надалі додавати локації у вигляді DLC? Тут відповісти складно. Мабуть, головна відмінність Hitman 3 полягає у візуальному ряді: новинка стала першим блокбастером 2021 року на PlayStation 5, і на консолі нового покоління лицем у грязь наш Агент 47 не впав. У середньому, роздільна здатність становить 3200×1800 – це гірше, ніж показує Xbox Series X, але пересічний користувач навряд чи помітить різниці. Єдине, до чого можна дійсно чіплятися, це до якості тіней, які, буває, мильнуваті. Зате кадрова частота – залізобетонні 60 fps, без єдиного провисання. Завдяки цьому грати у Hitman 3 дуже приємно, особливо після катастрофічно нестабільної Cyberpunk 2077. Видно, що розробники намагалися відразу ж випустити готовий продукт без усяких «але».
Читайте також: Огляд Immortals Fenyx Rising – Списана домашка
Але… без «але» не обійшлося. На жаль. Так, 95% часу грати в новинку – одне задоволення. Але є і суттєві проблеми. Причому засмучуватися довелося буквально з перших же секунд: через те, що розробники продовжують наполягати на «сервісній» моделі, зав’язаній на інтернеті, дуже багато тут просто не працює без з’єднання з інтернетом. Ні, грати взагалі то можна, але детальний аналіз проходження і випробувань зникають без з’єднання, що страшенно прикро. Що ще гірше, не працює перенесення збережень. Про це ми вже писали: всі, хто включають Hitman 3 вперше, повинні зробити перенесення прогресу з попередніх двох частин по інтернету – для цього потрібно зайти на спеціальний веб-сайт. Але ні я, ні інші зайти туди не могли протягом двох-трьох днів після релізу. Начебто, ну то й добре, але ні – якщо зробити перенесення вже після початку гри в третю частину, то всі ваші збереження зітруться. Відверто безглузда система, яка в результаті залишила мене без можливості швидко випробувати старі рівні на новому движку. Дуже прикро.
За 12 годин проходження гра вилетіла рівно один раз, але сталося це під час проходження режиму Escalations, коли зберігатися не можна. Це означає, що пройшовши 70% місії, я був змушений почати з самого початку. Погодьтеся, неподобство.
Наостанок зазначу, що наших гравців чекає розчарування – відсутність локалізації. З цього приводу в інтернеті було багато криків із закликом бойкотувати новинку, але я все ж сподіваюся, що ви знайдете в собі сили її спробувати навіть так. Незважаючи на наявність сюжетних елементів, сам я на них мало звертав уваги. Бувалим гравцям не важко розібратися з тим, що потрібно зробити в кожній місії.
Гра тестувалася на PlayStation 5
Вердикт
Hitman 3 – це п’янка свобода, вивірений геймплей і прекрасний дизайн. Це гідне завершення трилогії, яку не можна назвати ідеальною, але все одно порадити хочеться кожному. Можливо, від завершальної частини хотілося б більше інновацій, тим більше що вона вийшла на консолях нового покоління, але я просто радий тому, що і в 2021 франшиза зберігає актуальність.
“Ну і не забувайте, що тільки хороші цифри продажів дадуть видавцеві зрозуміти, що у франшизи є й російськомовна аудиторія.”
А на який хрін українцям російськомовна версія? Нам потрібна українськомовна версія гри. Чому українці так плекають в собі меншовартість? Поважайте себе!