Я люблю Need for Speed. Як не любити? Мабуть, з усіх серій аркадних гонок жодна з них не виявилася настільки живучою, як вона: зародившись в 1994 році, ця франшиза досі приковує до себе увагу, нехай вона вже й не така популярна. Як, втім, і вуличні гонки. Але EA продовжує вірити в IP, і мене це дуже тішить. Правда, навіть мені складно сказати, як ставитися до таких ось релізів, як Need for Speed: Hot Pursuit Remastered.
Need for Speed: Hot Pursuit – це відмінна гра. Не всі фанати серії добре ставляться до Criterion Games, але у мене претензій не було. Що Hot Pursuit, що Most Wanted були класними, хоч і не класикою жанру. Втім, саме Hot Pursuit, реліз якої відбувся рівно десять років тому, залишається найпопулярнішою з тієї епохи.
На відміну від більш сучасних представниць серії, Hot Pursuit вкрай проста. Її світ не рясніє іконками і завданнями, а сюжет тут відсутній як такий. Гравцеві пропонується взяти на себе дві ролі – вуличного гонщика і поліцейського. Один тікає, а інший, відповідно, наздоганяє. І все.
Читайте також: Огляд Need for Speed: Payback – Картковий будинок
У цій простоті і полягає геніальність. Відрізавши все зайве, Criterion подарувала нам по-справжньому азартну гонку, де заїзди тривають недовго і де немає ніякого філлера. Можна не борознити безцільно вулицями міста, а відразу відкривати нову місію завдяки карті. Чим більше виконаних завдань, тим вище ранг і тим більше машин можна відкрити. По суті, це все та ж формула Burnout Paradise.
Але не обійшлося і без інновацій: свого часу саме тут вперше з’явився елемент «соціального мультиплеєра» під назвою Autolog. По суті, це система, яка дозволяє зручно мірятися досягненнями з друзями і постійно кидати їм виклик. В даному випадку це дуже логічне додавання. До речі, в ремастері цей елемент став ще кращим, оскільки новинка підтримує кросплатформну гру, тобто порівнювати свої успіхи можна з усіма. Насправді, трохи оновлений Autolog – це, мабуть, і є головна причина оновитися, тому що в усьому іншому… ну, змінилося мало що.
Читайте також: Огляд Need for Speed: Heat
Я знаю, про що говорю: не так давно, незадовго до анонсу ремастера, я запускав Hot Pursuit на PS3. Незважаючи на свій вік, вона все ще виглядала відмінно і, якщо вже відверто, ніякого ремастера не потребувала. Особливо на ПК – у випадку з консолями слово «ремастер» можна запросто замінити на «перевидання», і мало хто помітить.
Так що так, тут ми приходимо до висновку, що Need for Speed: Hot Pursuit Remastered існує здебільшого для консольних гравців, яким вона раніше була недоступна. Особливо пощастило власникам Nintendo Switch – на гібридній приставці взагалі дуже туго з гонками.
Незважаючи на свій вік, Hot Pursuit виглядає відмінно. Це, щоправда, не заслуга ремастера – він, звичайно, може похвалитися поліпшеними текстурами і роздільною здатністю, проте докорінно мало що змінює. Гра впізнається і виглядає, як дуже крутий реліз десятирічної давності. Він око не ріже і нічим не вражає. Мабуть, головне розчарування – це слабка оптимізація. Базові PS4 і Xbox One видають максимум 30 fps, що дуже мало – особливо на тлі Burnout Paradise з її 60. Pro-версії кращі, але навіть там не чекайте плавного 4K. Що ж стосується найсвіжіших консолей, то їх підтримка як така відсутня – Hot Pursuit запуститься, але на цьому і все, ніяких тобі 120 fps, як у випадку з Dirt 5.
Стильна, азартна і все ще приємна оку Need for Speed: Hot Pursuit Remastered порадує ветеранів і нових гравців, але ремастер як такий не заслуговує особливої похвали. Виконана була мінімальна робота, але все ж, чим більше людей зможуть доторкнутися до класики жанру, тим краще.
Leave a Reply