Страшно подумати, що комікс Брайана Лі О’Меллі «Скотт Пілігрим» вийшов більше 15 років тому, а фільм і відеогра «Скотт Пілігрим проти всіх» – 11. Як тут не відчуєш себе старим! І справді, феномен цієї канадської франшизи вже залишився в минулому, але нікуди не поділися його шанувальники, до числа яких себе приписую і я.
Незважаючи на те, що Scott Pilgrim vs. the World: The Game ніколи до шедеврів не належала, про неї ми не забували – особливо після того, як вона зникла з багатьох цифрових маркетплейсів через закінчення ліцензії. Повернути культового представника жанру beat ’em up вимагали і гравці, і сам творець коміксу з режисером екранізації Едгаром Райтом. І ось це сталося з виходом Scott Pilgrim vs the World: The Game – Complete Edition на всіх актуальних платформах. Але чи витримала гра випробування часом?
Для мене Scott Pilgrim – це щось дуже ностальгічне. У коміксах можна зануритися в атмосферу Торонто нульових років, де персонажі скуповують тонни CD і грають в SNES, а Scott Pilgrim vs. the World: The Game повертає нас у часи 16-бітових ігор і дротових контролерів. І це добре… до певної міри.
Перед нами, по суті, класичний beat ’em up. Наш головний герой (або хтось із його друзів, або всі разом) йде зліва направо і гамселить всіх, хто попадається йому на шляху. У міру прогресу герої стають сильнішими.
У кожного персонажа є базові атаки і спеціальні прийоми, які поглинають очки Gut Points. Вони ж використовуються для того, щоб воскреснути після смерті, так що краще особливо їх не витрачати. По рівнях також розкидані всілякі предмети, які можна використовувати в якості зброї, або ж просто жбурляти у ворогів. Якими також можна боротися, зрозуміло.
Читайте також: Огляд Part Time UFO – Симулятор (інопланетного) гастарбайтера
Як правило, оцінки Scott Pilgrim vs the World: The Game – Complete Edition варіюються від повного захоплення до байдужості. І я, шанувальник франшизи, першим же зізнаюся, що до ідеалу тут далеко. Перш за все, це стосується ігрового процесу: якщо начистоту, то творінню Ubisoft Montreal і Ubisoft Chengdu далеко до найкращих представників жанру.
Гра дуже непривітна до новачків: нам не пояснюють ні те, що відбувається на екрані (ті, хто не знайомий з твором О’Меллі, нічого не зрозуміють), ні того, як, власне грати. Як за старих часів, доводиться тиснути на всі кнопки підряд для того, щоб розібратися. Як за старих часів, гра невиправдано складна – якщо ви граєте наодинці, то без допомоги друзів буде архіскладно. На щастя, кооперативний режим підтримує як локальну гру, так і по мережі. Я настійно рекомендую одному не проходити.
Через це дуже складно зрозуміти, як, наприклад, взагалі апгрейдити героїв. Ніхто не говорить, що слід купувати якомога більше їжі, яка підсилює стати сили, захисту і т.д. Подібна неінтуїтивність дуже шкодить грі. Слухайте, я перший же готовий встати на стежку війни з необов’язковими туторіалами, але так теж не можна! За прикладом того, як правильно пояснити механіки гри без затягнутих інструкцій, ходити далеко не потрібно – достатньо згадати Shovel Knight і її перший рівень.
Читайте також: Огляд Hitman 3 – Відмінне, але передбачуване завершення трилогії
З іншого боку, я прекрасно розумію, чому цей тайтл викликає таке захоплення у моїх знайомих. Перш за все, хочеться виділити візуальний ряд: завдяки піксельній графіці Scott Pilgrim vs. the World: The Game ані на крапельку не застаріла, і все ще відноситься до найкрасивіших представників цього стилю. Тут сотні деталей, які оцінять усі, але особливо – фанати коміксу. Але головне – це звукове оформлення. Музику групи Anamanaguchi, крім як чудовою, не назвеш – її хочеться слухати під час гри і навіть після того, як з нею зав’язав.
Так і виходить, що через речення прослизають то критика, то захват. Так що ж це, чи варто грати в Scott Pilgrim vs the World: The Game – Complete Edition, або ж краще залишити її в минулому? Тут неоднозначно. Я б сказав, що ця гра – виключно для фанатів. Чого завгодно: коміксу, фільму, 16-бітних бітемапів або просто складних відеоігор. Тому що при всіх її принадах, SPVTWTG (придумав абревіатуру в самому кінці тексту спеціально для вас) не робить нічого для того, щоб догодити мімокрокоділу без попередніх знань про першоджерело.
Вердикт
Scott Pilgrim vs the World: The Game – Complete Edition пропонує нам рівно те, що обіцяє у назві – найповніше видання гри на всіх сучасних платформах. Навіть через 10 років вона залишається все такою ж красивою, а її саундтрек все також, крім як великим, не назвеш, проте всі ті мінуси, на які ми вказували в 2010, у 2021 році здаються ще більш неприємними. Дуже прикро, що розробники не спромоглися зробити своє творіння трохи більш доступним. Тут же повторюється історія The Wonderful 101, перевидання якої купили (знову) фанати і проігнорували всі інші.