По-перше, у цьому огляді не буде жодного жарту про “300 bucks”. По-друге, є така мультиплатформова гра, медитативна та чудова. Де ви малюєте на екрані, і на місці, де ваш палець торкнувся екрану, виникає декілька будівель. І ви можете пальцем намалювати ціле містечко. Я назву гри скажу в кінці огляду – але мені вона не підійшла.
Чому? Бо їй не вистачає заземлення. Їй не вистачає практичності та логіки. Вона, на мій смак, занадто сильно казуальна. Dungeon Alchemist напроти – ідеально під це завдання підходить. Ну, окремо від своєї основної цілі, котра очевидна: створювати гіпер-деталізовані карти для рольових сесій у D&D та аналогових настолках.
Для тих, хто від теми далекий – я кажу про Dungeons&Dragons. Там гравці відіграють ролі різних персонажів, і ефективність цього відігравання залежить від результату кидка особливих гральних кубиків, котрі звуться дайсами.
Умовно, ви граєте за ельфа, хочете вистрілити з лука по скелету, кидаєте дайс з 20 гранями. Випало 1 – ви випадково стріляєте стрілою з динамітом собі в ногу, вбиваєте себе та всю свою групу. Випало 20 – ви вбиваєте скелета, з нього випадає Священний Грааль, а стріла летить далі і сильно… ну як мінімум, лякає головного злодія.
Читайте також: У грі Dungeons and Dragons роздають подарунки
Щоб у цьому процесі була не лише забавка, але і складність – за балансом дій, за описом предметів – і самої карти, де відбувається гра – має наглядати Dungeon Master, або DM. І саме він має бути зацікавленим у Dungeon Alchemist в першу чергу, бо у цій грі ви створюєте й оснащується карту для сесій.
Швиденько пройдусь по інтерфейсу, бо він нагадує не гру, а скоріш редактор карт у Warcraft 3. Бо це, як ви вже зрозуміли, і є редактор карт. Майже усі функції знаходяться у випадному меню зліва, якщо ви хочете перемістити щось на карту. Зверху знаходяться системні функції, їх мінімальна кількість.
Про найкрутішу фішку скажу одразу. У Dungeon Alchemist є функція процедурного заповнення, як у гри, що я згадував на початку. Тобто ви виділили область на карті, умовно 6 × 12 квадратів – і гра сама створила у цьому проміжку, скажімо, деталізоване підземелля, або фентезійний трактир. Завдяки, очевидно, штучному інтелекту.
І коли я кажу “деталізоване”, то я саме це і маю на увазі. Dungeon Alchemist сам заповнює декораціями підлогу, столи і стіни, чим знімає з DM нудну роботу, котру все рівно гравці не цінять. Зате вони дуже оцінять можливість додати віртуальному світу додаткової анімації. Ну, скажімо, густої пари над кузнею, або пурпурового вогню в лігві некроманта.
Окрім посекторного заповнення, маємо можливість “малювати” декораціями. Теж процедурним заповненням завдяки штучному інтелекту, але, скажімо, грибами, або подушками у гаремі. І все це виглядає натурально та дуже якісно.
Треба день, а на карті ніч, і навпаки? Без проблем, режим освітлення змінюється, у тому числі і деталізовано. Треба зміна квадратичного рівня на гексагональний? Можна і таке зробити. Можна виправити багато деталей, включаючи масову правку та клонування.
Можна змінити колір свічок, можна повісити на стіну картину та змінити полотно на кастомне з комп’ютера. А потім – глянути на своє дітище від першої особи, бо Dungeon Alchemist підтримує і такий режим камери.
Читайте також: Огляд Kirby’s Return to Dream Land Deluxe – Тріумфальне повернення казуального платформера
Я думаю, вже по скріншотам ви задумуєтесь, а чи можна розширити даний пул речей, об’єктів тощо? Можна, але для цього треба реєструватись у системі Hero Forge. Там, втім, доступ буде до мініатюр/токенів, ну тобто моделей персонажів.
Якщо ж цікаво, які карти створювали інші люди – то завдяки підтримці Steam Workshop можна глянути опубліковані карти. Або опублікувати їх самому, якщо ви прямо таки пишаєтесь тим, що зробили. А враховуючи, як легко у Dungeon Alchemist зробити красу – я не здивуюсь ні секунди, якщо пишаєтесь.
І не хвилюйтесь. Окрім роботи з Steam Workshop, маємо потужну експортну систему у майже буть-які додаткові формати. Включаючи Fantasy Grounds, Roll20, UniversalVTT або навіть просто картинки для друку. Або навіть відео, якщо треба.
До “гри” при цьому у мене виникли запитання. По-перше, неможливо створити кімнату над кімнатою. Ви можете без проблем змінити висоту землі, можете дати гравцям відчуття динаміки у рел’єфі а-ля DOOM 1/2, але безпосередньо використання, скажімо, сходинок, у Dungeon Alchemist немає.
Головним для мене запитанням стало те, що гра не дуже гарно працює… місцями. Наприклад, при перегляді карти від першої особи FPS стабільно рублений, десь 15 кадрів або щось таке. Це не така вже й проблема, плюс у мене система бюджетна. І виглядає гра відверто чудово та деталізовано. Однак будьте готові до того, що Dungeon Alchemist – це все ж таки інді-проект, від котрого очікувати супер-оптимізації не варто.
Це чудовий і якісний продукт для рольових ігор у цивільному розумінні слова, і дуже потужний редактор карт з використанням штучного інтелекту. Сам по собі Dungeon Alchemist потужний, а з використанням кастомних карт і моделей стає ще крутішим.
А, ну і зовсім забув. Та гра, про яку я казав на початку, зветься Townscapes. Рекомендую всім Dungeon Master’ам, котрі втомились працювати над картами за 300 bucks.
Ай, обіцяв же…
Також цікаво:
Leave a Reply