Астрономи повідомили про неймовірне відкриття – науковці вперше в історії зафіксували наслідки зіткнення двох гігантських екзопланет, яке сталося неподалік від сонцеподібної зірки в іншій планетній системі. Такі зіткнення між планетами не рідкість і в нашій Сонячній системі, тому це дослідження проливає світло на те, як такі вибухові події в різних регіонах космосу можуть впливати на еволюцію.
Астрономи вперше помітили відблиски зіткнення двох суперземель – крижаних гігантів, масивніших за Землю, але легших за Нептун – у грудні 2021 року, коли зоря-господар планетарної системи під назвою 2MASS J08152329-3859234 раптово потьмяніла.
Подальші спостереження у видимому діапазоні довжин хвиль світла показали, що тьмяніння відбулося через певне затемнення, яке тривало близько 500 днів. Це затемнення почалося через 2,5 роки після того, як спостереження в інфрачервоному діапазоні показали, що відбулася яскрава подія. Це означає, що те, що затьмарювало зорю і спричинило її тьмяніння, мало орбітальний період щонайменше 2,5 роки.
Астрономи провели комп’ютерне моделювання, розрахувавши обсяги матеріалу та температуру, і дійшли висновку, що уламки повинні були утворитися після зіткнення двох гігантських планет. Потім, через три роки після зіткнення, цілком можливо, що залишки матеріалу вишикувалися перед зіркою з нашого ракурсу, зменшивши її яскравість у видимому діапазоні довжин хвиль і призвели до цього затемнення. Сама зірка є звичайним об’єктом, вік якого, як припускають, становить приблизно 300 млн років, що набагато менше, ніж вік нашого Сонця, якому 4,6 млрд років.
Зіткнення були звичайним явищем для всіх планет і супутників на початку історії нашої Сонячної системи. Попередні дослідження показують, що такі зіткнення припинилися близько 3,9 млрд років тому, і система стала більш-менш впорядкованою. Хоча інколи такі події все ще відбуваються, і результати останнього дослідження припускають, що, можливо, зрілі планети також зіштовхуються. Астрономи говорять, що майбутні спостереження за допомогою потужного космічного телескопа Джеймса Вебба дозволять простежити, як ця пилова хмара розсіюватиметься протягом наступних кількох років.
“Зрештою, маса матеріалу навколо уламка може сконденсуватися і сформувати свиту супутників, які обертатимуться навколо цієї нової планети”, – говорять науковці.
Читайте також: