Вчені з MIT знайшли три найстаріші зірки у Всесвіті, і знайшлися вони – о, диво – в гало Чумацького Шляху, дифузній хмарі із зірок, газу і пилу, яка огортає всю нашу галактику. Вік зірок становить від 13 до 12 млрд років, і науковці назвали ці об’єкти “малими акреційними зоряними системами” (Small Accreted Stellar System, або SASS). Назва вказує на те, що кожна з цих зірок сформувалася у власній маленькій галактиці, яка пізніше була поглинута Чумацьким Шляхом.
Вчені вважають, що на краях Сонячної системи можуть існувати давніші зірки, що допоможуть зрозуміти процес зростання нашої галактики, яка поглинала інші, малі галактики з зірками. Їх можна використовувати як аналоги для вивчення найдавніших зірок і галактик Всесвіту. “Ці найстаріші зірки повинні існувати, враховуючи те, що ми знаємо про формування галактик, – зазначають науковці. – Вони є частиною нашого космічного генеалогічного дерева. І тепер у нас є новий спосіб їх знайти”.
Відкриття більшої кількості таких об’єктів означатиме більше аналогів зірок у так званих ультраслабких карликових галактиках. Вони найстаріші, але знаходяться занадто далеко, і дослідити їх детально неможливо. А от старі зірки, відірвані від первинних галактик і поглинуті Чумацьким Шляхом, є доступнішими. “Тепер ми можемо шукати в Чумацькому Шляху набагато яскравіші аналоги й вивчати їхню хімічну еволюцію без необхідності ганятися за дуже слабкими зірками”, – говорять науковці.
Коли утворилися перші зірки, Всесвіт був заповнений переважно воднем, трохи гелієм і лише невеликою кількістю важчих елементів, які астрономи називають “металами”. Поки ці зірки жили, вони утворювали метали в ядрах, врешті-решт вибухаючи та розповсюджуючи ці елементи. Це означає, що перші зірки повинні мати “бідніший” на метали склад порівняно з пізнішими. Щоб виявити старіші зірки у Чумацькому Шляху, науковці зосередилися на тих, у складі яких бракує стронцію та барію. Власне, так вони й знайшли ці три об’єкти.
У них не лише не вистачало стронцію і барію, але і вміст заліза був досить низьким у порівнянні з “сучаснішими” зірками, такими як наше Сонце, якому 4,6 млрд років. У однієї з них співвідношення заліза до гелію в 10 тис. разів менше, ніж співвідношення тих же елементів у Сонця. Хімічний склад не тільки показав, що зіркам від 12 до 13 млрд років, але й продемонстрував дивовижну схожість з хімічним складом старіших, надслабких карликових галактик.
Щоб з’ясувати, як ці давні зірки стали частиною нашої галактики, дослідники вивчили їхні орбіти та побачили, що зірки знаходяться в трьох різних місцях гало і розташовані на відстані близько 30 тис. світлових років від Землі. Також вони обертаються в іншому напрямку, ніж основний диск Чумацького Шляху та більша частина його гало і мають дивні траєкторії, які зберігалися протягом мільярдів років. Щобільше, досліджуючи цей рух, команда виявила ще 65 зірок, які демонстрували таку ж картину і мали низький вміст стронцію і барію.
Читайте також: